The New York Times підтверджує інформацію Axios, що основними причинами розбіжностей у переговорах між Іраном і США стали питання, пов’язані з Ормузькою протокою та збагаченням урану. NYT також зазначає, що не було досягнуто прогресу у питанні розблокування близько 27 мільярдів доларів заморожених активів, на які наполягав Тегеран. США вимагали термінового відкриття Ормузької протоки для судноплавства, тоді як Іран погоджується на це лише після укладення остаточної мирної угоди. Ще однією важливою вимогою Вашингтона стало повернення або продаж усього запасу іранського урану, який наближається до збройового ступеня — приблизно 400 кг матеріалу. Тегеран запропонував альтернативні рішення, але компроміс так і не був знайдений. Іран також вимагав компенсації за збитки від авіаударів та розблокування нафтових доходів, які були заморожені в кількох країнах, проте США відмовилися від цих умов. Незважаючи на відсутність угод, NYT вважає самі переговори проривом: делегації провели пряму зустріч, яку джерела описують як “спокійну і конструктивну”. Експерти підкреслюють, що це були найтриваліші та найсерйозніші прямі переговори між сторонами за останні десятиліття.
Архіви позначок: Переговоры
Морська блокада як стратегія тиску на Іран
У разі невдачі переговорів, Трамп має на увазі морську блокаду як свій козир проти Ірану. Президент США поділився статтею, що містить цю думку, у своїй соціальній мережі. У публікації видання JustTheNews розглядається можливість морської блокади Ірану. Зазначається, що США могли б перекрити морський експорт іранської нафти, щоб посилити тиск на Тегеран без прямого військового конфлікту. Цей крок сприймається як альтернатива масштабній військовій операції та спосіб зменшити ключові доходи країни. Автори статті розглядають кілька варіантів дій. Один з них — часткова блокада з оглядом і арештом танкерів, зокрема в Ормузькій протоці, під виглядом перевірки дотримання санкцій. Інший сценарій передбачає тиск на логістичні маршрути: відмову в страхуванні, технічному обслуговуванні та доступі до портів для суден, що перевозять іранську нафту. Також пропонується створення коаліції з союзниками для спільного патрулювання та контролю трафіку, що зменшить політичні ризики для США. Проте варто зазначити, що Іран вже обходить обмеження за допомогою «тіньового флоту», перевалки нафти в морі та зміни прапорів, тому блокада зможе лише частково зменшити експорт. Цей сценарій також несе ризики підвищення цін на енергоносії у світі, загострення конфлікту та не обіцяє швидкого результату. Варто додати, що з початку війни США не лише не запроваджували морську блокаду Ірану, але й скасували санкції на його нафту, щоб стримати зростання цін на пальне на глобальному ринку.
Вплив супертанкерів на Ормузьку протоку після переговорів США та Ірану
Вночі два супертанкери намагалися пройти через Ормузьку протоку, але раптово змінили курс, дізнавшись про провал переговорів між США та Іраном. Про це повідомляє Bloomberg, посилаючись на дані систем відстеження суден. Зокрема, йдеться про танкер «Агіос Фануріос I», що прямував до Іраку, та «Шаламар», який слідував до ОАЕ. Зміна курсу обох танкерів відбулася в той же час, коли з’явилися новини про те, що США та Ірану не вдалося досягти угоди. Конкретні причини цих різких змін курсу, а також третього, успішного проходу, залишаються незрозумілими, оскільки і Ірак, і Пакистан раніше отримали від Ірану дозвіл на проходження через протоку, — зазначає Bloomberg.
Суперечка щодо Ормузької протоки: Іран вимагає контроль
Переговори між США та Іраном зазнали невдачі через конфлікт навколо Ормузької протоки, повідомляє Financial Times з посиланням на джерела. Тегеран вимагає повного контролю над протокою та права стягувати збори з суден, що проходять. Іран відкидає ідею спільного управління протокою. Співрозмовники FT зазначають, що саме цей аспект залишається головною перешкодою для просування переговорів.
Вимоги Ірану до США: Червоні лінії через посередників
Іран, скориставшись посередництвом Пакистану, надіслав США список своїх основних вимог для ведення переговорів. Про це повідомляє іранське інформаційне агентство IRIB. У цьому списку зазначено такі умови: – повний суверенний контроль Ірану над Ормузькою протокою; – виплата військових репарацій; – розмороження іранських активів, які були заморожені; – встановлення всебічного та стійкого припинення вогню в регіоні, що може включати Ліван, Палестину та Ємен. Тегеран наполягає на виконанні цих вимог перед підписанням будь-якої остаточної угоди.
Ситуація з іранськими активами: позиція США
У США спростовують інформацію про можливе розмороження іранських активів. CBS повідомляє про це, посилаючись на представника США. Наразі переговори між США та Іраном ще не розпочалися. Важливо зазначити, що розмороження активів є однією з вимог Ірану для старту переговорів. Раніше деякі ЗМІ, посилаючись на іранські джерела, повідомляли про те, що США нібито погодилися на цю міру.
Перший раунд переговорів між США та Іраном
Відбувся перший раунд непрямих переговорів між США та Іраном, про що повідомляє Associated Press. За інформацією IRIB, пакистанська сторона отримала від Тегерана перелік «червоних ліній», які Іран вважає обов’язковими для укладення угоди. Серед цих вимог: суверенний контроль Ірану над Ормузькою протокою, військові репарації, розморожування іранських активів, а також всеосяжне та стале припинення вогню в регіоні.
Іранська делегація в Ісламабаді: переговори з США
Іранська делегація, що прибула до Ісламабада для переговорів з американською стороною, складається з 71 особи, згідно з інформацією іранського державного інформаційного агентства Tasnim. Така чисельність делегації пояснюється присутністю не лише дипломатів, а й технічних експертів. Водночас The Wall Street Journal повідомляє, що Іран направив на ці переговори прибічників жорсткої антиамериканської лінії. Серед членів делегації — Алі Акбар Ахмадіан, який є членом Вищої ради національної безпеки та автором ідеї блокади Ормузької протоки, а також Абольфазл Амуей, що ініціював закон про посилення збагачення урану. До складу делегації також входять противники ядерної угоди 2015 року, укладеної Тегераном із світовими державами для обмеження ядерної програми. Серед них — Алі Багері Кані, заступник голови служби безпеки Ірану, та високопосадовий депутат Махмуд Набавіан, який раніше намагався зірвати відновлення ядерних переговорів. Делегацію очолюють відомі жорсткі політики — Мохаммед Багер Галібаф та Аббас Арагчі, міністр закордонних справ Ірану. Як зазначає видання, такий склад може ускладнити переговори, але в разі успіху досягнутим домовленостям буде більше довіри всередині Ірану.
Складний період для України: прогнози Зеленського щодо тиску з боку Росії та США
Зеленський попередив, що до вересня Україна може опинитися в непростій ситуації під тиском Росії на фронті та США в рамках переговорів, причому Сполучені Штати можуть вийти з переговорного процесу вже в серпні. “Якщо Росія вирішить зменшити напругу, тристороння зустріч може відбутися. Її планують організувати в квітні, травні або червні, адже ці місяці є ключовими для них. До вересня нам буде важко. Весняно-літній період обіцяє бути складним як політично, так і дипломатично. Тиск на Україну може посилитися, зокрема й на полі бою,” — зазначив Зеленський під час інтерв’ю з журналістами. Він вважає, що якщо не буде досягнуто результатів, це може змусити США вийти з переговорів перед виборами в Конгрес. “На мою думку, американці не нададуть додаткового часу для діалогу. З літа США ще більше зосередяться на внутрішніх питаннях — виборах. У них є умовний внутрішньополітичний дедлайн — приблизно серпень,” — додав Зеленський. За його словами, саме в цей період Росія може активізувати свої дії.
Відновлення діалогу з Іраном: заклик до стриманості
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив занепокоєння щодо ізраїльських атак на Ліван, підкресливши, що надмірна жорстокість може загрожувати мирному процесу на Близькому Сході. Він повідомив, що Берлін звернувся до ізраїльської влади з вимогою зупинити удари по об’єктах «Хезболла» на території Лівану. У контексті оголошеного двотижневого перемир’я Німеччина планує відновити переговори з Іраном. Мерц зазначив, що ці переговори відбуватимуться в тісній координації зі США та європейськими партнерами. Він охарактеризував цей момент як «вікно можливостей» для вирішення конфлікту, але попередив про велику крихкість ситуації. Також канцлер повідомив, що інформував Дональда Трампа про готовність Німеччини забезпечити безпеку судноплавства в Ормузькій протоці після можливого укладення мирного договору. Це передбачає місію за міжнародним мандатом, яка вимагатиме затвердження Бундестагу.