Заява голови комітету Кнессету про напруження між Україною та Ізраїлем

Конфлікт між Україною та Ізраїлем посилюється. Голова комітету Кнессету з праці та соціального забезпечення Вольдігер розкритикувала Київ, звинувативши його в «невдячності» через погрози санкціями проти Ізраїлю.

У соцмережі Х ізраїльська чиновниця нагадала про підтримку України на початку війни. За її словами, йдеться про будівництво госпіталів, постачання боєприпасів, касок, систем раннього попередження та багато іншого.

«Згадайте, як ми підтримували Україну на початку війни? Ми будували госпіталі, постачали боєприпаси, каски, системи раннього попередження та багато іншого. А тепер Україна погрожує санкціями проти Ізраїлю. Ось вона, невдячність двома словами», – написала Вольдігер.

Втрати військових РФ із окупованого Криму: верифіковано щонайменше 2000 загиблих

За час повномасштабної війни в Україні підтверджено загибель щонайменше 2000 військових із території тимчасово окупованого Криму. Про це повідомляє проєкт “Груз 200” Радіо Свобода “Крим.Реалії”.

Журналісти верифікували 2000 некрологів кримчан, які воювали у складі армії Росії. Найбільше повідомлень про загибель зафіксовано в Севастополі — 520 осіб. Друге місце посідає Керченський (Ленінський) район, де нарахували 225 некрологів. Найчастіше окупанти гинуть на території Донецької області.

Аналітики також відзначають зміну тенденцій у складі армії країни-агресора: кількість добровольців із півострова різко скорочується. Якщо у 2023 та 2024 роках щороку фіксували до 70 таких некрологів, то у 2025 році — лише 28.

Водночас зростає кількість ліквідованих ув’язнених, які нині становлять не менше 10% від усіх верифікованих втрат.

Переважній більшості ліквідованих військових було від 40 до 50 років, а близько чверті загиблих народилися у 1960-1970-х роках.

Серед військових формувань найбільших втрат зазнала 810-та окрема бригада морської піхоти РФ (Севастополь) — підтверджено загибель 311 її бійців. Водночас останнім часом кримчани дедалі частіше гинуть у складі підрозділів, що дислокуються за межами півострова.

Найбільше окупантів з Криму загинуло у 2024 році — 601 некролог. На другому місці — 2025-й із 582 некрологами. Журналісти наголошують, що ці дані не є вичерпними, оскільки Росія приховує реальні втрати, а багато військових роками вважаються зниклими безвісти.

Балкер «Panormitis» прямує до Хайфи з тисячами тонн зерна з окупованих територій України

До Хайфи йде ще одне російське судно, яке перевозить зерно з окупованих територій України. Йдеться про балкер «Panormitis» під панамським прапором.

На його борту знаходяться 6201,56 тонн пшениці та 19043,73 тонн ячменю. Журналістка SeaKrime Катерина Яресько повідомляє, що цей вантаж, ймовірно, був вивезений з Керчі та Бердянська.

За наявними даними, судно «Leonid Pestrikov» доправило з Бердянська 6087,68 тонн ячменю і 954,56 тонн пшениці, а 18 квітня здійснило перевантаження зерна на «Panormitis». Вантажні документи оформили в російському порту Темрюк, що дає змогу приховати походження зерна, оскільки в Бердянську немає митного поста.

Примусова реєстрація працівників у додатку MAX на окупованій Донеччині

Працівників установ, що знаходяться під контролем окупантів у Донецькій області, змушують реєструватися в додатку MAX, після чого від них збирають персональні дані. Про це повідомили в Руху опору на тимчасово окупованих територіях України «Жовта стрічка», згідно з інформацією з видання “Східний варіант”. Одночасно людей примушують вступати до партії “Єдина Росія” під виглядом добровільного вибору. Активісти зазначають, що відмова від цього рішення може мати негативні наслідки для їхньої роботи, тому людей ставлять перед вибором без реального вибору. Подібна практика стала звичною для всіх бюджетних установ. “Також люди висловлюють побоювання, що зібрані персональні дані можуть використовуватися або передаватися третім особам для подальшого тиску”, — зазначили в Руху опору.

Сумнівні схеми оформлення українських документів в Криму

У проросійських пабліках і Telegram-каналах, таких як «ЧП Крим» та «ЧП Севастополь», активно рекламується «юридична фірма» в Криму. Вона обіцяє жителям окупованого півострова допомогу в оформленні українських документів. Мова йде не лише про закордонні паспорти, а й про свідоцтва про народження, ІПН та інші документи, які нібито можна отримати через консульства України за кордоном. Представниця фірми, севастополька Дарʼя Казбан, стверджує, що діє легально, співпрацює з українськими консульствами та міграційною службою, а також супроводжує клієнтів на кожному етапі — від підготовки документів до видачі паспорта. “Наша компанія допомагає отримувати українські закордонні паспорти в консульствах України в інших країнах. Збираємо необхідний пакет документів, надаємо детальні інструкції та супроводжуємо вас на всіх етапах отримання паспорта”, — зазначає так звана міграційна юристка Дарʼя Казбан. У інших відео вона підкреслює, що від російських документів відмовлятися необовʼязково, а весь процес подається як простий і безпечний. Проте залишається незрозумілим, яким чином ці документи потрапляють до міграційної служби України та проходять перевірки.

Закриття автодороги між Донецьком та Горлівкою: нові обмеження для цивільних

Ділянка автодороги Донецьк-Ясинувата-Горлівка закрита для цивільного транспорту. Про це повідомляють місцеві пабліки та ЗМІ окупантів. Як зазначив 20 квітня «мер» окупованої Горлівки Іван Приходько, заборона є тимчасовою, але повною, і триватиме до особливого розпорядження. «Відповідно до рішення Штабу оборони Донецької Народної Республіки, до особливого розпорядження забороняється перевезення пасажирів та багажу автотранспортом на ділянці федеральної траси Р-150 Донецьк – Ясинувата – Горлівка. Просимо враховувати цю інформацію при плануванні поїздок», – йдеться в його заяві.

Гуманітарна криза в Олешках: нові свідчення з окупованого міста

В Олешках, розташованих на лівому березі Дніпра в Херсонській області, зафіксовано значні руйнування. Українські офіційні особи та засоби масової інформації повідомляють про гуманітарну катастрофу, що розгортається в місті. Російська сторона звинувачує українські війська у регулярних обстрілах Олешків. Водночас Збройні сили України періодично оголошують про удари по позиціях російських військ у цьому регіоні.

Знищення доказів: окупанти ліквідували масове поховання маріупольців у Мангуші

У селищі Мангуш російські війська знищили масове поховання мешканців Маріуполя, які загинули під час облоги міста в 2022 році. Про це повідомив Петро Андрющенко, керівник Центру вивчення окупації. Висновки були зроблені на основі аналізу супутникових знімків, що охоплюють період з 2022 по 2026 рік. Дослідження виявило, що територія масового поховання в Мангуші була практично повністю знищена. Саме на цій ділянці після початку повномасштабного вторгнення російські військові та їхні підконтрольні структури таємно створили перші братські могили. Тут ховали жителів Маріуполя, які загинули внаслідок інтенсивних обстрілів і бомбардувань, включаючи жертви атаки на Маріупольський драмтеатр. Наразі відзначено, що на місці поховань облаштовано майданчик для ремонту дороги, що фактично знищило або суттєво змінило територію, яка могла містити докази воєнних злочинів. Андрющенко підкреслив, що це є черговим підтвердженням спроб приховати масштаби трагедії та сліди злочинів проти мирного населення. Він зазначив, що такі дії є частиною системної політики окупаційної влади, спрямованої на знищення доказів подій, пов’язаних з облогою Маріуполя. Селище Мангуш стало одним із ключових місць для масових поховань після захоплення Маріуполя російськими військами, оскільки тіла загиблих цивільних вивозили туди, коли в місті вже не було можливості проводити поховання через постійні обстріли та руйнування інфраструктури.

Засудження польського громадянина в Луганську за участь у війні

Верховний суд окупованого «ЛНР» виніс вирок громадянину Польщі Кшиштофу Флачеку, призначивши йому 13 років позбавлення волі за звинуваченням у найманстві. Російський суд трактує участь поляка в обороні України в лавах ЗСУ як злочин. Про це повідомила Генеральна прокуратура РФ. Згідно з версією слідства, у вересні 2024 року Флачек прибув в Україну, пройшов навчання, отримав зброю, боєприпаси та форму, після чого взяв участь у бойових діях на стороні Збройних сил України. Російські правоохоронці стверджують, що він отримував за це фінансову винагороду. Документи окупаційної прокуратури «ЛНР» вказують, що, за твердженням слідства, Флачек бився на територіях Краматорського, Артемівського та Кремінського районів Донецької та Луганської областей. Його місячна винагорода, як стверджується, коливалася від 20 до 150 тисяч гривень. У листопаді 2024 року Флачек потрапив у полон під час бойового зіткнення неподалік міста Часів Яр. Після цього, за словами російських властей, його «злочинна діяльність була зупинена», а справа була передана до суду. Наразі Кшиштоф Флачек утримується в СІЗО-1 у Луганську, що контролюється російськими окупантами.

Суд над Русланом Чорним-Швецем: 18 років ув’язнення та проблеми зі здоров’ям

У Криму, що перебуває під окупацією, російський суд виніс вирок колишньому українському військовому Руслану Чорному-Швецю, засудивши його до 18 років позбавлення волі. Його звинувачують у “державній зраді” через нібито передачу інформації українським спецслужбам. Правозахисники та рідні вважають обвинувачення сумнівними, а стан здоров’я засудженого погіршився, про що повідомили російські правоохоронці. Вирок був винесений підконтрольним окупаційній владі судом у Севастополі. Руслану Чорному-Швецю, 51-річному колишньому військовослужбовцю ЗСУ, призначено 18 років ув’язнення в колонії суворого режиму, а також додаткове обмеження волі на один рік і штраф. Окупанти стверджують, що він співпрацював із Службою безпеки України, передаючи інформацію про об’єкти та підрозділи російських військ у Севастополі. У цій справі також згадується інший колишній військовий – Сергій Ліхоманов, якого звинувачують у підготовці підриву залізничного мосту. Його раніше засудили до 15 років ув’язнення за аналогічними обвинуваченнями. Українські правозахисники зазначають, що Чорного-Швеця затримали 27 грудня 2023 року після обшуку в його будинку, після чого його вивезли в невідомому напрямку та помістили до СІЗО в окупованому Севастополі. Голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв повідомляв, що стан здоров’я чоловіка суттєво погіршився під час утримання під вартою. Руслан Чорний-Швець страждає на цукровий діабет і потребує регулярного введення інсуліну, але отримати необхідні препарати в СІЗО складно. Рідні повідомляють, що зв’язок із ним після затримання практично втрачено, і заперечують його причетність до інкримінованих дій, вважаючи обвинувачення безпідставними. Руслан Чорний-Швець народився в Лубнах Полтавської області, навчався у військовому училищі зв’язку та тривалий час проживав у Севастополі, де створив сім’ю та виховував трьох дітей. Правозахисники підкреслюють, що цей випадок є частиною системної практики переслідування громадян України на тимчасово окупованих територіях, де російська судова система регулярно використовує звинувачення в “державній зраді” як інструмент тиску та репресій проти українців.