У Солом’янському районі планують публічно назвати водіїв, які влаштували стихійне звалище

У Солом’янському районі Києва вирішили активізувати боротьбу зі стихійним сміттєзвалищем. Задля цього районна адміністрація встановила камеру відеоспостереження, за допомогою якої протягом кількох місяців вдалося зафіксувати десятки транспортних засобів, водії яких звозили та залишали там відходи. Про це повідомив очільник Солом’янської РДА Сергій Мовенко у мережі Facebook. Несанкціоноване звалище виникло на вулиці Солом’янській, 28. За інформацією Мовенка, місцеві жителі та представники приватного сектору постійно викидають там великогабаритне, будівельне й побутове сміття. За словами керівника району, наявне відео чітко демонструє, як громадяни на автівках привозять різні види відходів та залишають їх на зеленій зоні та узбіччі. На опублікованих кадрах зафіксовано, як транспорт під’їжджає до території поблизу господарської споруди одноповерхового типу. Водії вивантажують пластик, ящики, старі меблі та пакети зі сміттям. Окрім того, зафіксовано випадки перевезення відходів на електроскутерах. Сергій Мовенко оголосив наміри районної адміністрації встановити особи цих порушників та оприлюднити номери їхніх автомобілів разом із прізвищами. Посадовець зазначив, що порушників опублікують, аби мешканці району знали їх в обличчя та бачили тих, хто створює дискомфорт для оточуючих. Окрім публікації даних, РДА має намір оформлювати адміністративні матеріали та залучати правоохоронні органи для ідентифікації порушників і притягнення їх до відповідальності. Мовенко нагадав, що за викидання сміття на зелених зонах передбачено штраф у розмірі від 20 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить від 340 до 1360 гривень. Голова району підкреслив, що для утилізації побутових відходів існують спеціальні послуги та контейнери, а жителі приватного сектору зобов’язані укладати відповідні договори на вивезення сміття.

Екологічна тривога в Києві: річка Любка змінила колір на рожевий

Мешканці столичного Академмістечка забили на сполох через незвичне явище: вода в річці Любка набула рожевого відтінку. За свідченнями місцевих жителів, до русла річки було підведено невідому трубу, через яку, ймовірно, здійснюються скиди невідомих речовин. Про це повідомляє «Київщина 24/7» з посиланням на звернення громадян.

Річка Любка є правою притокою Ірпеня та протікає через Романівське болото — пам’ятку природи, що розташована у Святошинському лісопарковому господарстві. Поруч із річкою знаходиться комплекс науково-дослідних інститутів.

Кияни висловлюють занепокоєння щодо можливих масштабних наслідків такого забруднення. Зокрема, існує ризик, що під час злив небезпечні речовини з річки потраплять до сусіднього озера, яке є популярною зоною відпочинку для мешканців району. Окрім зміни кольору води, люди звернули увагу на появу нової труби, прокладеної безпосередньо до русла.

Наразі походження цієї конструкції та хімічний склад рідини, що потрапляє у водойму, залишаються невідомими. Громада звернулася до Державної екологічної інспекції, Спеціалізованої екологічної прокуратури та КП «Плесо» з вимогою терміново втрутитися в ситуацію. Мешканці наполягають на виїзді фахівців на місце події, проведенні лабораторного аналізу проб води та встановленні власника труби.

Суд у Києві не скасував заборону на публікацію розслідування про 143 об’єкти нерухомості брата директора ДБР

Печерський районний суд Києва не задовольнив вимогу про скасування заборони на публікацію розслідування щодо 143 об’єктів нерухомості, які, як стверджується, належать брату директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова.

Про це повідомив Центр протидії корупції. За даними організації, суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк відмовив у задоволенні заяв Центру протидії корупції та «Слідство.Інфо», які просили скасувати забезпечення позову, що забороняє публікацію матеріалу розслідування.

Як заявили у ЦПК, суд не прийняв аргументи заявників та дійшов висновку, що вони не довели відсутності потреби у подальшому застосуванні цієї заборони.

У Центрі протидії корупції вважають таке рішення необґрунтованим. Там зазначили, що розслідування вже оприлюднили вісім провідних українських медіа. Також у ЦПК звернули увагу, що в позові до журналістів, за їхніми словами, не згадується брат директора ДБР, однак суд не взяв до уваги і цей аргумент.

Окрім цього, у Центрі протидії корупції заявили, що після виходу розслідування про 143 об’єкти нерухомості брата директора ДБР жодної реакції з боку влади не було.