У Солом’янському районі Києва вирішили активізувати боротьбу зі стихійним сміттєзвалищем. Задля цього районна адміністрація встановила камеру відеоспостереження, за допомогою якої протягом кількох місяців вдалося зафіксувати десятки транспортних засобів, водії яких звозили та залишали там відходи. Про це повідомив очільник Солом’янської РДА Сергій Мовенко у мережі Facebook. Несанкціоноване звалище виникло на вулиці Солом’янській, 28. За інформацією Мовенка, місцеві жителі та представники приватного сектору постійно викидають там великогабаритне, будівельне й побутове сміття. За словами керівника району, наявне відео чітко демонструє, як громадяни на автівках привозять різні види відходів та залишають їх на зеленій зоні та узбіччі. На опублікованих кадрах зафіксовано, як транспорт під’їжджає до території поблизу господарської споруди одноповерхового типу. Водії вивантажують пластик, ящики, старі меблі та пакети зі сміттям. Окрім того, зафіксовано випадки перевезення відходів на електроскутерах. Сергій Мовенко оголосив наміри районної адміністрації встановити особи цих порушників та оприлюднити номери їхніх автомобілів разом із прізвищами. Посадовець зазначив, що порушників опублікують, аби мешканці району знали їх в обличчя та бачили тих, хто створює дискомфорт для оточуючих. Окрім публікації даних, РДА має намір оформлювати адміністративні матеріали та залучати правоохоронні органи для ідентифікації порушників і притягнення їх до відповідальності. Мовенко нагадав, що за викидання сміття на зелених зонах передбачено штраф у розмірі від 20 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить від 340 до 1360 гривень. Голова району підкреслив, що для утилізації побутових відходів існують спеціальні послуги та контейнери, а жителі приватного сектору зобов’язані укладати відповідні договори на вивезення сміття.
Архіви позначок: сміттєзвалище
П’ять місяців без робіт: у Львові досі не оголосили новий тендер на сміттєпереробний завод
6 квітня 2026 року Львів офіційно розірвав контракт на будівництво сміттєпереробного заводу з польською компанією Control Process S.A. Це сталося після того, як підрядник звинуватив мера Львова Андрія Садового та його команду у шахрайстві. Станом на 5 серпня, тобто через п’ять місяців після розриву угоди, роботи на об’єкті не відновили, а новий тендер на визначення виконавця досі не оголошено, повідомляють Українські Новини.
Про подальші кроки щодо завершення будівництва розповів директор місцевого комунального підприємства “Зелене місто” Олександр Єгоров.
За його словами, наразі всі роботи зупинені, усі відносини з підрядником припинені, а також отримано всі відповідні банківські гарантії за протермінованим контрактом. Тепер тривають підготовчі роботи для проведення контрольних замірів і судово-будівельної експертизи, яка має визначити обсяги виконаного та зафіксувати, що саме вже збудовано.
Результати цієї експертизи, як пояснив Єгоров, дадуть змогу скоригувати проєктно-кошторисну документацію перед оголошенням нового тендеру на пошук підрядника для завершення будівництва.
Оцінки ступеня готовності об’єкта в міської влади та колишнього підрядника суттєво відрізняються. Ще у травні представник Control Process S.A. Кшиштоф Хаб’єр в одному з інтерв’ю заявляв, що об’єкт готовий на 95%, а зупинка робіт сталася лише через призупинення з боку міста. На той момент, за його словами, контракт формально ще залишався чинним, попри заяви “Зеленого міста” про намір його розірвати.
У команді Садового цю оцінку заперечують. Олександр Єгоров зазначив, що цифра 95% ґрунтується на словах підрядника, однак, на його думку, вона є неправильною. Точний показник, за його словами, буде відомий після проведення експертного дослідження. Попередньо він оцінює готовність у межах 85-87%.
Він також додав, що, окрім самого будівельного корпусу, роботи на прилеглій території майже не розпочиналися. Йдеться, зокрема, про під’їзні шляхи та допоміжні споруди, за винятком пожежних резервуарів.
Розірвання контракту мало і фінансові наслідки для міста. У 2021 році Львів перерахував Control Process S.A. аванс у розмірі 3,6 млн євро на будівництво комплексу. Втім, станом на квітень 2026 року польська компанія не повернула близько 1 млн євро з цієї суми. Після звернення “Зеленого міста” до банку-гаранта ING Bank Śląski з вимогою виплатити гарантовану суму банк повернув Львову 947 тисяч євро, що становило залишок непогашеного авансу.
За попередніми розрахунками, новому підряднику для завершення будівельних робіт знадобиться близько пів року після отримання дозволу на будівництво. Як уточнив Єгоров, за сприятливих погодних умов усі будівельні роботи можуть тривати до пів року з моменту отримання такого дозволу. Водночас він зауважив, що важливим фактором залишається час проведення тендеру. Якщо роботи припадуть на зиму, виконання зовнішніх мереж буде ускладнене, що може затягнути строки.
Проблема поводження зі сміттям у Львові триває вже понад два десятиліття. Постанову про закриття Грибовицького полігону, куди відходи звозили з 1958 року, санепідемстанція видала ще у 2003-му. Однак звалище продовжувало працювати ще 13 років — до трагедії 2016 року, коли внаслідок зсуву сміття загинули четверо людей, серед яких було троє рятувальників. Лише після цього полігон остаточно закрили, а львівське сміття почало “мандрувати” звалищами інших областей України.
Відтоді міська влада на чолі з мером Андрієм Садовим неодноразово обіцяла збудувати сміттєпереробний завод, однак конкретні терміни постійно переносилися. За наявною інформацією, свого часу 43 підприємства з 14 країн світу пропонували Львову свої послуги для будівництва такого заводу, але міська рада відмовила всім претендентам. Сама тема тривалий час залишалася політизованою через суперечки навколо умов контракту.
Судова справа щодо забруднення Києва: збитки перевищують 1,3 мільярда
Обвинувальний акт стосовно голови правління ПрАТ “Київспецтранс” був переданий до суду прокурорами Київської міської прокуратури у справі про масове забруднення територій столиці, повідомляє Офіс генерального прокурора. Розслідування виявило, що підприємство зобов’язане вивозити відходи на офіційно визначений полігон у Голосіївському районі. Проте насправді сміття регулярно скидали не лише в межах цього полігону, а й на сусідніх ділянках, які не призначені для таких цілей. Це стосується сільськогосподарських угідь, рекреаційних зон, а також земель поблизу житлової та громадської забудови. Протягом майже п’яти років ці території використовувалися як розширення полігону, що дозволяло маскувати незаконне складування відходів під виглядом законного. Внаслідок цього значні площі навколо офіційного звалища перетворилися на несанкціоновані сміттєзвалища. Слідство вважає, що саме через службову недбалість керівника ці землі почали систематично використовуватися не за призначенням, що призвело до вивезення сміття на них. Через ці дії, які тривали майже 5 років, довкіллю та територіальній громаді Києва завдано шкоди на суму понад 1,3 мільярда гривень.