Велика Британія планує відновити військові контакти з Росією на високому рівні, повідомляє The Times.
Як зазначає видання, британські військові побоюються, що відсутність діалогу може спричинити «ненавмисну ескалацію».
Питання відновлення контактів виникло після того, як у червні російський фрегат «Адмірал Григорович» здійснив попереджувальні постріли в Ла-Манші через небезпечне зближення британської яхти.
Востаннє начальники генштабів двох країн спілкувалися у вересні 2022 року.
Китай оголосив про намір частково відновити зв’язки з Тайванем, що включає прямі авіарейси та імпорт певних товарів. Це рішення стало наслідком візиту лідера тайванської опозиції до Пекіна, про що повідомляє Associated Press. Управління у справах Тайваню при Комуністичній партії Китаю заявило, що Пекін розглядає можливість створення довгострокового механізму комунікації між Комуністичною партією Китаю та партією “Гоміньдан”. Зокрема, йдеться про спрощення імпорту тайваньської продукції аквакультури, яка раніше була заборонена. Пекін також висловив намір відновити прямі рейси між Тайванем та кількома містами материкового Китаю, такими як Сіань і Урумчі. Проте наразі не ясно, як ці ініціативи можуть бути реалізовані без узгодження з урядом Тайваню. Додатково, Китай оголосив про плани збудувати міст до тайванських островів Цзіньмень і Мацу, які розташовані неподалік материкового узбережжя. Напередодні лідер “Гоміньдану” Чен Лі-вун зустрівся з головою КНР Сі Цзіньпіном, під час якої обидві сторони закликали до збереження миру, хоча конкретні домовленості не були оприлюднені. Водночас офіційний Тайбей висловив критику щодо цих кроків. У Раді Тайваню з питань материкової частини зазначили, що такі угоди є політичними контактами між партіями, які ігнорують уряд острова. “Позиція уряду є чіткою: для захисту інтересів нації та її народу всі питання, що стосуються відносин між двома берегами Тайванської протоки і передбачають участь державних органів, повинні обговорюватися обома урядами на рівноправній та гідній основі, щоб бути ефективними та справді захищати права та добробут народу”, – підкреслили в установі.
Іран заявив, що 1 та 2 лютого проведе військові маневри з бойовою стрільбою в Ормузькій протоці, через яку здійснюється приблизно 20% світових постачань нафти, повідомляє Al Arabiya. Крім того, сьогодні Тегеран заявив про готовність дати «нищівну відсіч» у разі будь-якого нападу, реагуючи на погрози Трампа завдати удару.Нещодавно заступник командувача військово-морськими силами КВІР висловив погрозу про закриття Ормузької протоки, ключового водного маршруту, який Іран уже не раз обіцяв перекрити в минулому, але ніколи не реалізовував ці погрози.
Канцлер Німеччини оголосив, що Україна не зможе стати членом Європейського Союзу у 2027 році. Нагадуємо, що, згідно з інформацією Financial Times, США, у разі згоди України на мирну угоду, обіцяють їй не лише гарантії безпеки, а й вступ до ЄС 1 січня 2027 року. Таку ж умову висуває і Київ. Однак Мерц підкреслив, що це «неможливо» та «виключено». Про це він заявив після засідання коаліційного комітету, повідомляє DPA. Канцлер зазначив, що кожна країна, яка претендує на членство, зобов’язана відповідати Копенгагенським критеріям, а цей процес, як правило, триває кілька років. На його думку, прискорений вступ є нереальним. Водночас Мерц додав, що для України важливо зберегти перспективу членства. «Ми можемо поетапно наближати Україну до Європейського Союзу. Це завжди можливо, але такого швидкого приєднання бути не може», — заявив він.
Сполучені Штати Америки представили нову стратегію національної оборони, у якій зазначається, що головна увага американських збройних сил буде зосереджена на внутрішній безпеці.
Про це інформує AFP.
У документі підкреслюється, що США надаватимуть своїм союзникам у Європі та інших регіонах підтримку в “більш обмеженому” обсязі.
Національна оборонна стратегія (NDS) на 2026 рік суттєво відрізняється від попередньої політики Пентагону як у плані акценту на збільшенні відповідальності союзників за власну безпеку при меншій допомозі з боку Вашингтона, так і в плані більш м’якого тону щодо традиційних противників – Китаю та Росії.
“Оскільки збройні сили США зосереджуються на захисті своєї території та Індо-Тихоокеанського регіону, наші союзники та партнери в інших регіонах братимуть на себе основну відповідальність за власну оборону, отримуючи важливу, але більш обмежену підтримку від американських збройних сил”, – зазначено в стратегії.
У попередній NDS, оприлюдненій за президентства Джо Байдена, Китай характеризувався як найсерйозніший виклик для Вашингтона, а Росія – як “гостра загроза”.
Натомість у новому документі пропонується встановлення “шанобливих відносин” із Пекіном, при цьому не згадується союзник США Тайвань, який Китай вважає своєю територією.
Загроза з боку Росії в новій стратегії описується як “постійна, але контрольована”, що стосується передусім східних країн-членів НАТО.
І стратегія Байдена, і стратегія Трампа підкреслюють важливість захисту території США, але їхні оцінки загроз, з якими стикається країна, значно різняться.
NDS адміністрації Трампа критикує попередню адміністрацію за ігнорування безпеки кордонів, стверджуючи, що це спричинило “приплив нелегальних іммігрантів” і масовий незаконний обіг наркотиків.
“Безпека кордонів – це національна безпека”, і тому Пентагон “приділятиме першочергову увагу зусиллям із закриття наших кордонів, відбиття будь-яких форм вторгнення та депортації нелегальних іммігрантів”, – йдеться в документі.
У NDS 2026 року також не згадуються загрози, пов’язані зі зміною клімату, які адміністрація Байдена визначила як “потенційну небезпеку”.
Пентагон “відновить військове домінування США в Західній півкулі. Ми використовуватимемо його для захисту нашої батьківщини та забезпечення доступу до ключових територій у всьому регіоні”, – зазначається в документі.
Останні події, пов’язані з активною діяльністю Ілона Маска та колишнього президента США Дональда Трампа, викликали значний резонанс у світовій політиці. Аналітики та експерти різних галузей зосереджуються на оцінці впливу їхніх рішень та заяв на геополітичну ситуацію, особливо в контексті відносин між США та іншими країнами.
Дії Ілона Маска, зокрема його активність у соціальних мережах та безпосередні коментарі щодо політичних питань, часто стають предметом критики та захоплення. Його вплив на ринки та технологічний сектор також піддається ретельному аналізу.
Колишній президент Дональд Трамп, незважаючи на вихід з політичної діяльності, продовжує залишатися значущим гравцем у світовій політиці. Його заяви та дії, особливо щодо відносин з Росією та іншими країнами, активно обговорюються та впливають на формування політичного клімату.
Аналітики зазначають, що дії Маска та Трампа, хоч і мають значний вплив на окремі сфери, не можуть повністю визначати глобальну геополітику. Проте, їхній внесок у дискусії та прийняття рішень є важливим фактором, що впливає на політичну та економічну ситуацію у світі.
У Вашингтоні презентували торт у формі Гренландії, прикрашений прапором США. Захід, організований Republican for National Renewal, став символічним актом, пов’язаним з публічними заявами колишнього президента Дональда Трампа про потенційний інтерес до придбання Гренландії.
Під час заходу конгресвумен від штату Флорида Анна Пауліна Луна разом з іншими законодавцями відрізали перший шматок торта. Ця подія підкреслює дискусії в рамках Республіканської партії щодо можливих змін у політиці президентства в США.
Акція з представлення торту викликала широке обговорення в соціальних мережах та спровокувала протести в Данії та на Гренландії проти потенційного військового та політичного втручання з боку США.
Останні розмови президента США Дональда Трампа про можливість придбання Гренландії викликали хвилю обурення та занепокоєння в міжнародному співтоваристві. Британське видання The Economist, використовуючи цю тему, представило нову обкладинку, підкреслюючи потенційний ризик для трансатлантичного альянсу.
У своєму виданні The Economist стверджує, що інтерес США до Гренландії – це сигнал про зміну глобальних геополітичних реалій. В умовах потенційної нестачі підтримки від НАТО, союзники Америки повинні переглянути свою стратегію та будувати більш незалежні відносини.
Цей розвиток подій піднімає важливі питання про майбутнє НАТО, роль США у світі та необхідність адаптації традиційних альянсів до нових викликів.
Президент Володимир Зеленський наголосив на тому, що багато депутатів вже висловлюють бажання відмовитися від своїх мандатів. За словами президента, спроби дестабілізувати парламент та впливати на формування більшості, зокрема з боку певних фінансових та політичних груп, існують з моменту створення монобільшості ‘Слуги народу’ п’ять років тому.
Зеленський підкреслив, що ці зусилля часто мотивовані прагненням вплинути на законодавство, зокрема просувати певні закони за підтримки таких гравців, як група Віктора Коломойського. Історично, намагання розколоти монобільшість через пропонування різних умов не досягли успіху, але деякі депутати все ж таки втратили свою незалежність.
Наразі, враховуючи поточну ситуацію з війною та відповідні виклики, президент наголосив на необхідності для всіх депутатів продовжувати свою роботу, незважаючи на труднощі.
Данія та Гренландія ініціювали ідею створення місії НАТО в Арктиці з метою зміцнення безпеки та стабільності в цьому стратегічно важливому регіоні. Пропозиція була обговорена на зустрічі міністра оборони Данії, генерального секретаря НАТО та міністерки закордонних справ Гренландії в Брюсселі.
Основною метою ініціативи є підвищення рівня захисту Арктики, яка набула значної геополітичної важливості через зростаючі суперечки та потенційні ризики, пов’язані з можливим контролем держав, що не входять до НАТО, над цим регіоном.
Сторони наголошують, що посилене військове присутництво НАТО допоможе запобігти потенційним загрозам та забезпечити стабільність в арктичних широтах. Уряди Данії та Гренландії планують розробити механізм реалізації місії, узгоджений з урядом Гренландії та схвалений генеральним секретарем НАТО.
Ініціатива отримала увагу США, які також визнають стратегічне значення Гренландії для глобальної безпеки.