Фінляндія відкриває шлях до розміщення ядерної зброї США

Фінляндія заявила про готовність дозволити розміщення американського ядерного арсеналу на своїй території в межах партнерства з НАТО. Уряд зазначає, що після схвалення парламентом поправки до законодавства можуть затвердити у терміновому порядку. Йдеться про скасування юридичних бар’єрів, які раніше заважали країні брати участь у подібних механізмах ядерного стримування.

У Гельсінкі наголошують, що це рішення розглядається виключно як елемент національної оборони та зміцнення спільної безпеки альянсу. Фінляндія стала повноправним членом НАТО у 2023 році й відтоді послідовно адаптує свою військову інфраструктуру до стандартів організації. Зокрема, у США придбано 64 винищувачі F-35A, які можуть використовуватися для завдань ядерного стримування в складі НАТО.

Цей крок викликав очікувано різку реакцію Москви. Російські власті раніше попереджали, що ядерну зброю у Фінляндії сприйматимуть як «ескалацію», і це потребуватиме «відповідних заходів». У Кремлі також підкреслювали, що навіть гіпотетичне розміщення такої зброї на кордонах Росії буде враховане у їхніх військових планах.

Фінляндія переглядає заборону на розміщення ядерної зброї

Міністерство оборони Фінляндії заявило, що уряд пропонує скасувати заборону на розміщення ядерної зброї на території країни. Відповідний законопроєкт уже подано до парламенту.

У повідомленні зазначено, що уряд хоче усунути юридичні обмеження, пов’язані з ядерними пристроями, аби Фінляндія могла ефективно захищати свою територію в складі Альянсу та повною мірою використовувати механізми стримування й оборони НАТО. Також це має дати змогу країні зміцнювати та розвивати колективну оборону Альянсу і застосовувати її за потреби.

Заборона була закріплена законом 1987 року, який був основою нейтралітету Фінляндії. У 2023 році після вторгнення РФ в Україну країна приєдналася до НАТО.

Фінляндія підтримує Україну в оборонній війні

Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен підтвердила, що її країна не вимагала від України призупинити або зменшити атаки на російські цілі, незважаючи на інциденти з “блукаючими” дронами. Про це вона повідомила в інтерв’ю Yle. Президент України Володимир Зеленський раніше зазначив, що деякі країни “сигналізували” Україні про бажане скорочення далеких атак на російський нафтовий сектор. Валтонен підкреслила, що Фінляндія не висувала жодних вимог щодо українських атак на Росію, оскільки українці ведуть оборонну війну. “Україні дозволено захищатися. Ми не висуваємо жодних вимог до України щодо того, на які цілі вона прагне впливати в Росії”, – зазначила міністерка. Водночас вона додала, що жителі Фінляндії не повинні опинитися у небезпеці. Тому країна наразі розробляє систему захисту від дронів, яку, за оцінками Валтонен, можуть ввести в експлуатацію протягом кількох місяців.

Позачергове засідання парламенту Фінляндії через інциденти з дронами

Комітет парламенту Фінляндії з питань оборони проведе позачергове засідання у вівторок, 31 березня, щоб обговорити актуальні питання в сфері оборони, зокрема інциденти з дронами, які впали на південному сході країни. Про це повідомив голова комітету Хейккі Аутто на платформі X. Аутто зазначив, що парламентарі заслухають думки експертів щодо того, як дрони потрапили на територію Фінляндії. Видання Yle також повідомило, що фінська національна кримінальна поліція розпочала попереднє розслідування інциденту з безпілотниками на південному сході. Спочатку розслідування ведеться як випадок грубої недбалості, що створив загрозу для суспільства, однак правозахисники зазначили, що кримінальний кодекс може бути переглянутий в процесі розслідування. “Основною метою попереднього розслідування є з’ясувати, звідки взялися ці летючі пристрої та чому вони впали на територію Фінляндії. У цій справі здійснюється тісна співпраця, зокрема, з фінською прикордонною службою та міжнародними партнерами”, – заявив керівник Прикордонної поліції Фінляндії Робін Лардот.

Стубб: Конфлікт на Близькому Сході створює вигідні умови для України

Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що конфлікт на Близькому Сході ускладнює співпрацю Росії та Ірану та може створити переваги для України. Згідно з повідомленням Bloomberg, удари США та Ізраїлю по Ірану, а також контратаки Тегерана по американських базах на Близькому Сході та інших країнах регіону, означають, що «Іран і Росія наразі не можуть співпрацювати ні в галузі ракет, ні в оборонній промисловості».

Стубб вважає, що зміщення уваги до Ірану може створити можливості для дипломатії після завершення війни в Україні, «надавши учасникам переговорів простір для досягнення угоди без привернення до неї загальної уваги». Він також вважає, що війна в Україні могла б закінчитися раніше, якби Київ отримав такий самий рівень підтримки в плані ППО, як це сталося в регіоні Перської затоки в перші 7 днів війни на Близькому Сході.

Президент Фінляндії порівняв фінансові витрати на обидві війни. За його оцінкою, перший тиждень бойових в Ірані обійшовся приблизно в 40 млрд доларів, що приблизно дорівнює щорічним витратам європейських країн на допомогу Україні. Стубб також зазначив, що у Росії вже є два заводи, які виробляють дрони «Шахед» з використанням іранських технологій. Крім того, лідер Фінляндії додав, що ймовірним негативним наслідком конфлікту на Близькому Сході стане зростання цін на нафту, «яке, по суті, буде підписувати російську військову машину».