В адміністрації президента Білорусі повідомили, що сьогодні в Росії запланована зустріч Лукашенка і Путіна.
Візит відбувається після погроз і звинувачень Зеленського на адресу Білорусі. Напередодні він заявив, що Мінськ «готує інфраструктуру для потенційного розширення агресії проти України».
Раніше Зеленський також погрожував ударами по ретрансляторах, які, за його словами, допомагають РФ коригувати атаки «шахедами».
Лукашенко зі свого боку заперечує плани вступу Білорусі у війну.
Перед проведенням Кубка виклику з художньої гімнастики в румунському місті Клуж-Напока організатори заборонили розміщувати державні прапори Росії та Білорусі.
17 травня Міжнародна федерація гімнастики дозволила спортсменам із Росії та Білорусі виступати на змаганнях із національними символами. Водночас мер Клуж-Напоки Еміль Бок заявив, що на арені не буде прапорів Росії. За його словами, також не звучатиме російський гімн на честь переможців.
«Я підтримую спорт і спортивні змагання, але не згоден з тим, що політичні символи держави-агресорки мають використовуватися в країні Європейського Союзу», — заявив Еміль Бок
Міський голова дав організаторам час урегулювати це питання до старту турніру. Зрештою на арені прибрали прапори Росії та Білорусі, а на їхньому місці розмістили блакитні полотна.
Кубок виклику з художньої гімнастики пройде в Клуж-Напоці з 26 по 28 червня. Програма турніру включає індивідуальне та групове багатоборство, а також фінали в окремих видах.
Держприкордонслужба не фіксує скупчення військ на кордоні з Білоруссю, попри заяви влади про підготовку вторгнення.
Речник ДПСУ Демченко заявив, що на безпосередній близькості до українського кордону не відбувається ані нарощування ударного угруповання, ані посилення військових підрозділів і техніки. За його словами, сили, які Білорусь утримує на напрямку українського кордону з 2022 року, не збільшуються за чисельністю, а лише періодично ротуються, що спостерігається і зараз.
Командир батальйону ударних БПАК «Ахіллес» 92-ї окремої штурмової бригади Юрій Федоренко заявив, що ймовірність прямого залучення Білорусі у війну проти України є високою.
На його думку, самопроголошений президент Александр Лукашенко зрештою може перейти до відкритого протистояння, а це, за словами Федоренка, неминуче обернеться загибеллю білоруських військових.
Окремо військовий різко висловився щодо українських ухилянтів, які намагаються пояснити своє небажання захищати країну. Федоренко зауважив, що люди, які зазвичай російською мовою ставлять запитання «Что мне это государство дало?», демонструють повне невігластво та нерозуміння суті демократичного устрою. Він підкреслив, що держава за замовчуванням нічого не винна таким громадянам, а тезу про «борг держави перед особою» назвав чистим російським нарративом, спрямованим на розкол українського суспільства.
Володимир Зеленський заявив, що ретранслятори на території Білорусі, які використовувалися для коригування ударів по Україні, припинили роботу. За його словами, вони не функціонують із 22 червня.
“Демонтували їх чи ні, я поки не знаю. Але ми працюємо над цим, я дуже уважно стежу і щодня отримую доповіді”, — сказав Зеленський.
Раніше він дав Білорусі тиждень на відключення ретрансляторів, пригрозивши в іншому разі ударом по них.
Водночас Мінськ не підтверджував, що з його території коригуються удари по Україні, і не повідомляв про відключення ретрансляторів.
Тож наразі достеменно невідомо, чи було там це обладнання і чи справді воно припинило роботу.
У Гродненській області Білорусі, що межує з Литвою та Польщею, з 20 червня розпочалися мобілізаційні навчання. Про це повідомило Міністерство оборони країни.
Військкомат Ошмянського району, який розташований на кордоні з Вільнюсом, викликає військовозобов’язаних для уточнення особистих даних. До 2 липня тут триватимуть військові збори та навчання із застосуванням зброї та техніки.
У Мінську заявляють, що ці навчання мають плановий характер.
Україна вже раніше непублічно знищувала техніку, яку російські військові використовують для керування дронами з території Білорусі. Про це повідомляє український військовий паблік «Миколаївський Ванек».
За даними пабліка, новий виток «ескалації» з Білоруссю припав приблизно на кінець квітня — початок травня. Саме в цей період керовані дрони почали бити по Житомирській та Рівненській областях, передусім по Коростеню. Для наведення цих дронів росіяни, як зазначається, розмістили в Білорусі спеціальне обладнання. «Ванек» стверджує, що один раз цю техніку вже вдавалося «по-тихому» вивести з ладу. Тепер, на його думку, потрібно, щоб білоруси демонтували її самі, але вже публічно.
Водночас автор вважає, що Київ не доводитиме ситуацію до прямого військового зіткнення з Мінськом, оскільки розширення лінії фронту для України є вкрай небажаним.
У пабліку також наголошують, що, незалежно від ставлення до Лукашенка, з його тезою про небажаність розтягування фронту ще на кілька сотень або тисячу кілометрів важко не погодитися. Там зазначають, що Україна й без того має достатньо проблем, які доводиться вирішувати в умовах обмежених ресурсів.
Імовірність повноцінного вторгнення з боку Білорусі автор оцінює як вкрай низьку. Водночас сценарій, за якого Мінськ і надалі розміщуватиме російське обладнання для керування дронами, він вважає досить імовірним.
Влада Естонії планує суттєво посилити правила придбання нерухомості для громадян Росії та Білорусі. Міністерство внутрішніх справ країни вже підготувало відповідні поправки до законодавства. Вони передбачають фактичну заборону на купівлю житла для осіб, які не мають постійної посвідки на проживання.
В обґрунтуванні ініціативи йдеться про «ризики для безпеки та громадського порядку», які, за оцінкою естонської влади, походять від громадян країн, визнаних недружніми. Водночас уточнюється, що обмеження не стосуватимуться власників постійної ППП. У МВС вважають, що в такому разі біографічна перевірка вже пройдена, а рівень довіри держави є вищим.
Отже, ключовим критерієм доступу до ринку нерухомості стане не громадянство, а міграційний статус. Фактично це означає, що навіть за наявності законного проживання в країні, але без постійної ППП, іноземці з Росії та Білорусі не зможуть купувати житло або комерційну нерухомість.
Іммігранти з Росії, України та Білорусі нині становлять 2,6% населення Грузії. Про це повідомляють грузинські ЗМІ з посиланням на дані МВС і статистичного агентства Geostat.
За цими відомостями, з 2022 року до країни прибуло загалом 108 222 особи. Серед них 72 575 росіян, 24 440 українців і 11 255 білорусів.
На тлі активної міграції чисельність населення Грузії зросла до 3,9 млн осіб, попри природний спад. Водночас більшість тих, хто прибув, проживає у Тбілісі та Батумі.
Росія може спробувати використати білоруську територію для здійснення гібридного тиску на Україну. Це не означає повномасштабний наступ, а скоріше провокації, які можуть відвернути увагу українських ЗСУ. Українська сторона вже попередила Мінськ про наслідки будь-яких агресивних дій. Про це повідомляє Костянтин Немічев, засновник підрозділу KRAKEN. З огляду на заяви білоруської влади та активність біля українського кордону, зростає занепокоєння щодо можливих загроз з півночі. Проте з військової точки зору армія Білорусі наразі не готова до повноцінних бойових дій і має обмежені можливості. За даними розвідки, Росія розглядає варіант гібридного використання своїх військ разом із білоруськими підрозділами. Цей сценарій передбачає не масштабний наступ, а локальні дії, які можуть дестабілізувати ситуацію. Особливу увагу привертає риторика самопроголошеного президента Олександра Лукашенка, який нещодавно заявив про підготовку країни до війни та відсутність мирного часу. Також в Білорусі підписано указ про призов офіцерів запасу, що формально пояснюється плановими заходами для зміцнення мобілізаційного резерву. Паралельно спостерігається розвиток військової інфраструктури поблизу українського кордону, що може свідчити про підготовку до можливих провокацій або демонстрацій сили. Це не стосується масштабного наступу, а прикордонних провокацій, які можуть створити напругу на півночі України та спробувати відвернути частину сил ЗСУ з ключових напрямків на сході та півдні, – зазначає Немічев. Він підкреслює, що основна мета таких дій – змусити Україну перекинути частину військ із гарячих точок, послаблюючи оборону на сході та півдні. Водночас сценарії наступу на великі міста, такі як Київ, Луцьк, Житомир чи Рівне, наразі оцінюються як малоймовірні. Українська сторона має достатню підготовку, щоб оперативно реагувати на будь-які загрози. Україна вже надіслала чіткий сигнал білоруському керівництву про неприпустимість провокацій. У разі їх реалізації відповідь буде швидкою та жорсткою, що додатково стримує ескалацію на цьому напрямку.