Британія посилила санкції проти російських хакерів і розвідників за кібератаки в Європі

Велика Британія запровадила нові санкції проти осіб, відповідальних за організацію російських кібератак проти країн Європи. Про це повідомили в британському уряді.

Як зазначається, обмеження стосуються 24 осіб та організацій, причетних до руйнівних кібер- і гібридних операцій. Зокрема, йдеться про кіберзлочинців, пов’язаних із російськими розвідувальними службами.

До санкційного списку увійшли високопосадовці ГРУ В’ячеслав Стафєєв, Іван Сенін та Іван Касьяненко. Санкції проти них запровадили через їхню роль у керівництві кібер- та гібридними операціями.

За даними британської сторони, кіберпідрозділ ГРУ “29155” співпрацював із кіберзлочинцями, зокрема з компанією IMPULS, щоб вербувати хакерів і кіберфахівців з університетів та академій по всій Росії.

Окремі обмеження введено проти осіб, причетних до хакерської атаки Lumma Stealer. Вона дозволяє кіберзлочинцям у великих масштабах збирати конфіденційну інформацію зі зламаних пристроїв. У британському уряді заявили, що Росія використовувала викрадені облікові дані для проведення операцій кібершпигунства по всьому світу.

Нові санкційні заходи також спрямовані проти 10 осіб, пов’язаних із ТОВ “Рибарь”, зокрема директорів, керівництва вищої ланки та дизайнерів контенту. Як зазначається, медіакомпанія фінансується російською державою та відповідає за поширення неправдивих наративів про Україну, а також за втручання у вибори до Європейського парламенту та вибори у Молдові й Вірменії.

Крім того, Британія разом із державами-членами ЄС покладає відповідальність за атаку на енергетичну мережу Польщі на 16-й центр Федеральної служби безпеки Росії (ФСБ).

“Ця безрозсудна атака зазнала невдачі, але могла призвести до того, що 500 тисяч громадян залишилися б без електроенергії в розпал зими. Це ще один приклад безвідповідальних спроб російської держави посіяти хаос по всій Європі”, – зазначили в уряді.

ЄС вніс до санкційного списку VK і розробника месенджера Max

У понеділок, 13 липня, Європейський Союз запровадив санкції проти російської компанії VK, яка раніше була відома як Mail.ru Group, а також проти юридичної особи російського месенджера Max — АТ “Комунікаційна платформа”. Про це йдеться в Офіційному журналі ЄС.

VK є однією з провідних технологічних компаній у Росії. Вона надає послуги електронної пошти та обміну повідомленнями, керує застосунками і соціальною мережею “ВКонтакті”. Її дочірня структура, Комунікаційна платформа, займається розробкою та підтримкою мобільного застосунку Max.

В обґрунтуванні санкцій зазначено, що месенджер Max створювали під наглядом Федеральної служби безпеки (ФСБ), яка визначила вимоги, обов’язкові для розробників. Також застосунок Max має бути попередньо встановлений на всі мобільні телефони та планшети, що продаються в Росії, і бути інтегрованим із державним сервісом “Держпослуги”.

За оцінками численних експертів, застосунок Max має значні можливості для стеження. Йдеться, зокрема, про контроль комунікацій, у тому числі використання віртуальних приватних мереж (VPN), збір даних про інші застосунки, встановлені на телефоні, відстеження адресних книг користувачів, визначення їхнього місцезнаходження та самостійне встановлення оновлень.

Як зазначається, запровадження і просування застосунку Max російською державою супроводжувалося придушенням і блокуванням інших застосунків, зокрема WhatsApp і Telegram. Паралельно тривала кампанія з обмеження використання VPN, які давали користувачам змогу отримувати доступ до контенту, заблокованого в Росії.

За даними Європейського Союзу, VK співпрацює з російською владою в її репресивних діях. Зокрема, компанія передавала дані про користувачів своїх сервісів, які публікували матеріали з критикою російської війни проти України або інший контент, заборонений владою.

Крім того, компанія брала участь у виконанні запровадженої урядом заборони на використання VPN, завдяки яким російські користувачі інтернету раніше могли отримувати доступ до незалежного онлайн-контенту.

“Отже, VK надає технічну підтримку придушенню громадянського суспільства та демократичної опозиції, зокрема сприяючи та полегшуючи здійснення таких репресивних дій”, — йдеться в обґрунтуванні.

Під санкції також потрапила гендиректорка АТ “Комунікаційна платформа” Олена Багудіна.

Рішення щодо 21-го пакета санкцій ЄС проти Росії відклали до зустрічі глав МЗС

У неділю, 12 липня, під час позачергового засідання Комітету постійних представників ЄС (Coreper) посли держав Євросоюзу не змогли узгодити зміст нового, 21-го пакета санкцій ЄС проти Росії.

Як пише “ЄП” з посиланням на кількох дипломатів ЄС, обговорення пакета продовжиться 13 липня на рівні міністрів закордонних справ ЄС.

За інформацією співрозмовників видання, послам держав ЄС у Брюсселі не вдалося дійти згоди щодо 21-го пакета санкцій Євросоюзу проти Росії, тому це питання спробують вирішити глави МЗС ЄС 13 липня.

“Coreper сьогодні не зміг ухвалити 21-й пакет санкцій проти Росії, незважаючи на те, що було досягнуто значного прогресу”, – розповів один із співрозмовників “ЄП”.

Розгляд проблемних питань продовжиться у понеділок, 13 липня, під час засідання Ради ЄС у закордонних справах у Брюсселі, у якому беруть участь глави МЗС ЄС.

Банківська система Росії під загрозою через нові санкції ЄС

Кредитні установи Росії несуть основний тягар військової економіки країни-агресорки. На тлі нових санкцій ЄС експерти прогнозують для країни “вибухову” банківську кризу. Про це йдеться у звіті розвідки ЄС, про який пише Reuters.

Двосторінковий документ, підготовлений для інформування європейських чиновників про стан банків Росії, вказує на їхню вразливість до подальших західних обмежень. Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році російські банки загалом витримали санкційний тиск. Водночас погіршення якості кредитів і зростання заборгованості домогосподарств формують “вибуховий” ризик.

Міністерство економіки РФ знизило прогноз зростання валового внутрішнього продукту до 0,4% у 2026 році замість раніше очікуваних 1,3%, а на 2027 рік — до 1,4% замість 2,8%. У розвідувальній доповіді зазначається, що банки змушені надавати субсидовані кредити оборонним компаніям, покупцям житла та іншим категоріям позичальників.

Державні програми кредитування, реструктуризація позик і державна підтримка приховують слабкі місця банківської системи. У звіті сказано: “Ситуація створює ілюзію динамічної економіки, яка насправді приховує вибухонебезпечну ситуацію, яку може спровокувати економічний шок, наприклад, амбітний пакет санкцій проти банків”.

Зростання кредитування призвело до збільшення обсягу позик, які можуть так і не бути повернені. Згідно зі звітом, 10% корпоративних кредитів є сумнівними. Крім того, у 2025 році понад 500000 росіян оголосили про банкрутство, що майже на третину більше, ніж роком раніше. Державні програми також спонукали понад 13 мільйонів росіян одночасно взяти щонайменше три кредити.

У Росії заперечують критичність ситуації. Заступник голови Центрального банку Росії Філіп Габунія у червні заявив, що “уразливості у фінансовому секторі не є критичними”. За його словами, резерви капіталу банків перебувають на найвищому рівні за три роки, а обсяг проблемних корпоративних кредитів за останні півтора року становить 4%.

Тим часом європейські дипломати обговорюють можливість цілеспрямованого тиску на банки та криптовалютні мережі Росії. Також санкції будуть спрямовані на: Це додасть до санкційного списку десятки фізичних та юридичних осіб, зокрема майже 90 банків. У результаті кількість кредитних установ у чорному списку перевищить 100 — це більше половини всіх банків країни, які мають міжнародні зв’язки.

Постачання зброї Beretta до Росії в обхід санкцій ЄС: що виявило розслідування

Нове розслідування вказує, що італійська збройова група Beretta Holding не зупинила постачання вогнепальної зброї до Росії після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Згідно з документами, зброя продовжувала потрапляти до Російської Федерації попри чинні санкції Європейського Союзу, використовуючи мережу партнерів і посередників.

Про це пише розслідувальний вебсайт The Insider. Його журналісти проаналізували митні документи, ділові записи та інші матеріали, що стосуються імпорту європейської зброї до Росії. За наведеними даними, йдеться про масштабні поставки зброї, яка переважно призначалася для російських силових структур і збройних сил.

Як випливає з документів, генеральний директор Beretta Holding П’єтро Гуссальї Беретта протягом 2022 року був членом ради директорів російської компанії ТОВ «Русский орел», одного з ключових імпортерів зброї до Росії. У розслідуванні зазначено, що після початку вторгнення ця компанія придбала понад 3900 одиниць вогнепальної зброї європейського виробництва.

За період із березня 2022 року по лютий 2024 року до Росії ввезли щонайменше 15 337 одиниць західної вогнепальної зброї. Майже 40 відсотків цього обсягу, або 6064 одиниці, як стверджується, імпортували компанії, пов’язані з групою Beretta. Серед них названі Benelli Armi, Fabbrica D’Armi Pietro Beretta, Beretta Benelli Iberica, Sako Limited та Stoeger Silah Sanayi.

Окремо в матеріалі йдеться про італійські самозарядні рушниці Benelli, які компанія «Русский орел» ввезла до Росії. За даними розслідування, з 2025 року їх використовують Міністерство оборони Росії та Федеральна служба безпеки (ФСБ).

Також повідомляється, що російські збройні сили та спецслужби застосовують моделі Benelli M2, M3 та M4 переважно для захисту від українських FPV-дронів, а також під час змагань із тактичної стрільби.

Згідно з розслідуванням, імпорт європейської зброї до Росії не припинився навіть у 2026 році, оскільки Beretta Holding зберігала співпрацю з наявними бізнес-партнерами.

Зокрема, компанія «Кольчуга», яка належить бізнес-партнеру холдингу Михайлу Чубутії, мала отримати чергову партію самозарядних карабінів Benelli Argo-E калібрів .308 Winchester та .30-06 Springfield у березні 2026 року.

Сполучені Штати відреагували на ситуацію, включивши «Русский орел» до санкційного списку в червні 2024 року. Крім того, американська влада провела низку операцій проти посередників у Киргизстані та США, які через підставні фірми постачали зброю та боєприпаси до Росії. Водночас Європа, як зазначено в тексті, таких кроків ще не зробила.

США переглянули санкційні списки: з обмежень виключили сімох росіян, два судна і дві турецькі компанії

Міністерство фінансів США оновило санкційні списки, виключивши з них сімох громадян РФ, два судна та дві турецькі компанії, пов’язані з російською логістикою. Про це повідомляється на сайті Мінфіну США.

Зокрема, зі списків громадян особливих категорій та заборонених осіб (SDN) були вилучені семеро громадян РФ.

Також із санкційних списків виключили два судна — “Геннадій Єгоров” і “В’ячеслав Аршинов”. Це багатоцільові суховантажні судна, пов’язані з Державною транспортною лізинговою компанією Росії.

Крім того, зі списку вилучили дві турецькі компанії, зокрема виробника ліфтів IDA Asansor, якого звинувачують в обході санкцій та постачанні вантажів російській оборонній промисловості.

Людмила Очеретна після розлучення з Путіним: що відомо про її життя

Після офіційного розлучення у 2014 році колишня дружина президента РФ Людмила Путіна майже повністю зникла з публічного простору. Відомо, що вона змінила прізвище на Очеретна та має зв’язок із бізнес-структурами в Росії й за кордоном.

Водночас у медіа знову з’являються свідчення колишніх наближених, які стосуються її особистого життя та шлюбу з Путіним. Людмила Шкребнєва (Путіна) народилася у 1958 році в Калінінграді. До одруження у 1983 році з Володимиром Путіним вона працювала стюардесою та викладала німецьку мову. У шлюбі в них народилися дві доньки, а сама Людмила супроводжувала чоловіка під час його роботи в Німеччині та подальшого політичного зростання.

У 2013 році подружжя оголосило про розлучення після 30 років шлюбу. Після цього певний час вона носила дівоче прізвище, а згодом стала Людмилою Очеретною. Її новим чоловіком став керівник Центру розвитку міжособистісних комунікацій Артур Очеретний.

Людмилу Очеретну також пов’язують із бізнесом у сфері нерухомості та управління активами, а її структури декларують значні доходи. У 2022 році Велика Британія запровадила проти неї санкції.

У мережі поширюються суперечливі свідчення колишніх наближених про її шлюб із Путіним. Зокрема, наводять слова про непрості стосунки: “Я за ним ухльостувала три з половиною роки… А він від мене бігав”, а також її оцінку ставлення до чоловіка: “Ну що ж, раніше тільки я знала, що він ідіот…”, – заявила колишня перша леді РФ.

Після розлучення Людмила Очеретна майже не з’являється на публіці, однак час від часу її ім’я згадується в розслідуваннях, що стосуються нерухомості в Європі та фінансових активів її родини.

Avinode під підозрою: ЄС вимагає перевірити можливий обхід санкцій через авіаброкерів

Євросоюз закликав до розслідування щодо шведської компанії Avinode, яку запідозрили у сприянні російській еліті в обході санкцій. Спеціальний посланник Євросоюзу з питань санкцій Девід О’Салліван звернувся до Швеції із закликом вжити заходів, зокрема розглянути можливість кримінального розслідування стосовно Avinode.

Підставою для цього стало журналістське розслідування, у якому йдеться, що платформу могли використовувати для організації приватних перельотів представників російської еліти в обхід санкцій. У розслідуванні зазначається, що після початку конфлікту в Україні ЄС заборонив приватні авіаперельоти для російських громадян, які перебувають під санкціями.

Попри це, деякі авіаброкери, за даними журналістів, продовжували бронювати рейси через посередницькі схеми із залученням третіх країн, зокрема Туреччини, Кіпру та ОАЕ.

За інформацією ЗМІ, Avinode є цифровою платформою, що поєднує авіаброкерів з операторами приватних рейсів. У компанії стверджують, що не ухвалюють остаточного рішення щодо польотів і не володіють даними про кінцевих пасажирів. Водночас журналісти повідомляють, що змогли отримати через систему пропозиції на перельоти навіть для осіб, які перебувають під санкціями.

Кая Каллас закликала ЄС переглянути “червоні лінії” щодо санкцій проти Росії

Глава дипломатії ЄС Кая Каллас заявила, що Європейський Союз має переглянути свої “червоні лінії” у питанні покарання РФ за війну проти України та проаналізувати, які ще санкції можна запровадити.

Про це вона сказала у п’ятницю під час неформальної зустрічі лідерів ЄС на Кіпрі.

Каллас нагадала, що ЄС зрештою зміг ухвалити 20-й пакет санкцій проти Росії. За її словами, його мали затвердити ще два місяці тому, однак рішення блокували Угорщина і Словаччина.

“Тепер нам слід також переглянути попередні “червоні лінії”, які раніше заважали введенню деяких санкцій, і обміркувати, що ще ми можемо зробити в цьому напрямку”, – сказала Каллас.

Вона також наголосила, що зараз у ЄС уже просувають 21-й санкційний пакет.

“Це надсилає дуже чіткий сигнал Росії, що вона не може бути сильнішою за нас. Це також надсилає чіткий сигнал Росії, що Україна для нас важливіша, ніж для них, і ми продовжуватимемо підтримувати її”, – заявила очільниця дипломатії ЄС.

ЄС затвердив нові санкції проти Росії: банки, криптообмеження та квоти на аміак

Європейський Союз сьогодні затвердив нові санкції проти Росії.

До пакета увійшли:
• заборона на транзакції за участю 20 російських банків;
• повна секторальна заборона на постачальників і платформи, створені в Росії, для переказу та обміну криптоактивами;
• квоти на імпорт аміаку;
• заборона на операції з криптовалютою RUBx і будь-яку підтримку з боку ЄС у розробці цифрового рубля.

Водночас заборону на перевезення російської нафти європейськими компаніями відклали.

Також ЄС запровадив санкції проти репера Тіматі та директора Ермітажу Михайла Піотровського, як зазначено в опублікованому списку.