Ввечері російські військові здійснили удар по логістичній інфраструктурі, що розташована на Одещині. Внаслідок цієї атаки поранень зазнали 2 особи. Про це поінформували в Державній службі з надзвичайних ситуацій. Ударом було пошкоджено будівлю та вантажну автівку. На місці події працювали рятувальні підрозділи, а також 2 місцеві пожежні команди. ДСНС продемонструвала наслідки російського обстрілу.
Спеціальний прикордонний режим на кордоні з РФ та Білоруссю: нові правила
В Україні запроваджено спеціальний прикордонний режим у кілометровій смузі вздовж державного кордону з Росією та Білоруссю. Відповідно до нових правил, у цій зоні діють обмеження на перебування громадян та проведення різноманітних робіт. Про це інформує Державна прикордонна служба України.
Як пояснили у ДПСУ, це рішення ухвалили задля посилення обороноздатності країни на тлі тривалої російської агресії. Зокрема, прикордонники звертають увагу на загрозу використання території Білорусі з метою дестабілізації обстановки у прикордонних регіонах, здійснення розвідувально-підривної діяльності, а також створення ризиків для національних інтересів України.
Запроваджений режим встановлює чіткі обмеження для людей у зазначеній смузі. Зокрема, у межах одного кілометра вздовж кордону заборонено вільний в’їзд, перебування, проживання та пересування громадян. Окрім того, там заборонено виконувати будь-які роботи, не пов’язані з відсіччю збройної агресії проти України, обороною держави чи охороною державного кордону.
У Державній прикордонній службі підкреслили, що ці обмеження стосуються всіх земельних ділянок, розташованих у межах визначеної кілометрової смуги вздовж лінії державного кордону.
Водночас такий спеціальний режим не є постійним. У відомстві зазначили, що встановлені обмеження носять тимчасовий характер і діятимуть виключно протягом періоду дії правового режиму воєнного стану.
Відкриття Ормузької протоки залежатиме від виконання умов США — Іран
Угода між Іраном та Оманом не гарантує миттєвого відкриття Ормузької протоки, а лише закладає основу для цього в майбутньому. Про це повідомляє Reuters із посиланням на іранське агентство Tasnim.
За інформацією джерела в іранських державних структурах, це розуміння має сприяти реалізації суверенітету Ірану над протокою. Проте відновлення судноплавства напряму залежить від того, чи виконають Сполучені Штати вимоги Тегерана.
Отже, домовленості між Тегераном і Маскатом не означають автоматичного поновлення руху суден через Ормузьку протоку. Як зазначає джерело, остаточний крок до її відкриття Іран пов’язує з подальшими кроками США.
У Кремлі виключили зустріч Путіна із Зеленським на саміті G20 у Маямі
Проведення зустрічі російського диктатора Володимира Путіна та президента України Володимира Зеленського на саміті G20 у грудні в Маямі не відбудеться. У Кремлі зазначили, що переговори між лідерами можливі виключно в Москві.
Про це повідомив прессекретар Путіна Дмитро Пєсков під час коментаря агентству AFP. Він наголосив, що зустріч Путіна та Зеленського на саміті G20 у Маямі є неможливою.
Крім того, Пєсков вкотре озвучив позицію Кремля, згідно з якою будь-яка зустріч між російським та українським лідерами може відбутися тільки в Москві.
Фінансові виклики України: Корецький оцінив ризики на 29,5 мільярда та не покриті потреби сил оборони
Під час виступу на форумі Ялтинської європейської стратегії (YES) очільник уряду Сергій Корецький окреслив дві ключові фінансові проблеми поточного року, згадавши суми у 29,5 мільярда доларів під ризиком та 27 мільярдів доларів незабезпечених потреб для армії. За словами Прем’єр-міністра, загальні фінансові потреби держави поділяються на дві категорії: 29,5 мільярда доларів у рамках підтверджених макрофінансових ініціатив та 27 мільярдів доларів, необхідних для забезпечення сил оборони. Перший блок коштів забезпечено такими програмами, як Ukrainian Support Loan та Ukraine Facility, а відповідальність за їх надходження лежить на Кабінеті Міністрів та Верховній Раді. Корецький зауважив, що існує два напрями роботи. Зокрема, урядовцям необхідно фіналізувати 42 нормативні акти, серед яких постанови та інші рішення виконавчої влади, а також направити до парламенту проєкти законів, котрі є обов’язковими для надходження фінансування. Наразі у стінах парламенту вже чекають на розгляд 27 законопроєктів. Прем’єр-міністр наголосив на наявності чималої кількості невирішених завдань і пообіцяв, що Кабмін закриє свої зобов’язання до середини жовтня. Зокрема, необхідні закони будуть передані депутатам негайно у вересні, а всі урядові рішення планують ухвалити до 15 жовтня, хоча спершу терміни визначалися до 1 листопада через великий обсяг накопиченої роботи. Водночас керівник уряду висловив занепокоєння темпами парламентської діяльності та закликав народних обранців ухвалювати життєво важливі закони, не зважаючи на політичні інтереси чи рейтинги. Він підкреслив, що йдеться про інстинкт самозбереження держави. Уряд, зі свого боку, готовий долучатися до робочих груп для узгодження кожного формулювання законопроєктів. Друга частина фінансових потреб становить 27 мільярдів доларів та призначена для нових запитів Сил оборони України, куди входять Сили спеціальних операцій, СБУ, прикордонники, Національна гвардія та Міністерство оборони. Саме це джерело створює головну складність. Серед можливих шляхів покриття цієї суми Корецький виділив прискорення програми Ukrainian Support Loan, переговори з європейськими партнерами, залучення заморожених російських активів, отримання додаткових кредитів від позарегіональних партнерів, а також внутрішню бюджетну оптимізацію. На його думку, поєднання цих заходів має дозволити закрити більшу частину згаданих витрат.
Україна шукає стовідсотковий захист від реактивних «шахедів»
Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна активно шукає засоби для забезпечення стовідсоткового захисту від реактивних «шахедів», якими Росія атакує українські міста. Про це глава держави розповів під час онлайн-дискусії на конференції YES.
За словами президента, українська промисловість уже визначила кілька компаній, які здатні надати такий захист. Володимир Зеленський зазначив, що знадобився певний час для переходу до масового виробництва та застосування відповідних засобів.
Війна для України подорожчала майже на 36%: витрати сягнули 190 мільйонів доларів щодня
Щоденні витрати України на війну у 2026 році збільшилися приблизно до $190 млн. Для порівняння, у 2024 році цей показник становив близько $140 млн. Про це інформує агентство Reuters, посилаючись на голову бюджетного комітету Верховної Ради Роксолану Підласу. Збільшення витрат зумовлене інфляцією, зростанням чисельності армії, виплатами соціальної допомоги родинам загиблих, а також активнішим застосуванням боєприпасів. Протягом перших 8 місяців 2026 року на оборону було спрямовано близько $42 млрд без урахування військової допомоги у натуральній формі. У той же час внутрішні надходження та запозичення дорівнювали приблизно $39 млрд. Як зазначила Підласа, поточного року війна стала настільки дорогою, що покрити власну частку витрат уже неможливо. Одночасно збільшуються й економічні збитки, спричинені російськими ударами. Міністр економіки Олександр Кравченко повідомив, що лише за 2026 рік пошкодження основних фондів та інфраструктури оцінюються майже в $10 млрд. Масштабніші втрати від атак і фактичної блокади портів досягають близько 1,5 процентного пункту ВВП. Через обстріли півдня України під загрозою опинився експорт на суму приблизно $40 млрд. Кравченко підкреслив, що країну очікує вкрай важка зима як через щоденне руйнування критичної інфраструктури російськими атаками, так і через загальний економічний стан.
Кушнер заявив про необхідність відступу України до кремлівської лінії для миру
Мирна угода для припинення війни вже нібито готова в інших аспектах, але для її втілення Україна повинна погодитися на відступ по лінії, визначеній у Кремлі. Про це заявив Кушнер під час зустрічі «Ялтинської європейської стратегії» (YES). За його словами, якби Україна виявила бажання відступити до цієї лінії, решта угоди вже була б розроблена та узгоджена, проте наразі Україна не хоче цього робити. Кушнер зазначив, що роль американських посередників полягає у знаходженні «креативного рішення», яке не суперечитиме українській позиції та водночас переконає Росію зупинити війну. Найскладнішим аспектом переговорів він назвав територіальне питання, наголосивши, що ситуація великою мірою залежить від динаміки на полі бою, де події розгортаються швидше, ніж прогнозували обидві сторони. Крім того, Кушнер розповів, що переговори делегації США в Москві сприяли кращому розумінню російської позиції та стимулювали появу нових ідей. Він висловив сподівання на обговорення цих ідей найближчим часом у межах тристоронніх переговорів, організацією яких наразі займаються. На його думку, прямі зустрічі за участю обох сторін є більш результативними, ніж «човникова дипломатія».
У Болгарії припускають диверсію через пожежу на боєприпасному заводі
Болгарська влада допускає можливість зовнішнього втручання як причину виникнення пожежі на підприємстві з виготовлення боєприпасів. Окрім цього, розглядається версія про недотримання умов зберігання. Цю інформацію поширює агентство DPA, спираючись на слова міністра внутрішніх справ Болгарії Івана Демерджиєва.
«Ми не виключаємо зовнішнього втручання, але якщо умови зберігання не дотримуються, одне не обов’язково виключає інше», — зазначив Демерджиєв.
Він не уточнив, хто конкретно міг бути причетним до потенційного зовнішнього втручання.
Унаслідок інциденту керівництво Болгарії ухвалило рішення про перевірку безпекових заходів на всіх складах боєприпасів на території країни.
Зазначена пожежа виникла на фоні низки подій на підприємствах оборонної сфери в державах Європейського Союзу, які надають підтримку Україні.
Давид Арахамія наголосив на необхідності постійного формату переговорів та пошуку контактів в оточенні Путіна
Керівник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія переконаний, що досягти реального результатів можливо виключно шляхом запуску постійного переговорного формату. Про це він заявив під час проведення дискусії в межах Ялтинської європейської стратегії (YES).
За словами Арахамії, єдиним ефективним способом є запровадження системного та регулярного процесу переговорів в єдиному місці, де постійно зустрічається той самий склад учасників. Він визнав, що для громадян, які щодня страждають від нападів, такий метод спершу може спричинити розчарування, проте саме він створює фундамент для майбутніх досягнень.
Політик зазначив, що іноді переговори можуть не принести результату, але процес не доводиться починати з чистого аркуша, оскільки напрацьовується певне розуміння та необхідні зв’язки.
Окрему увагу Арахамія звернув на принципові відмінності між державними системами прийняття рішень в Україні та Росії. На його думку, світова спільнота наразі стикається з проблемою залежності всього процесу від однієї-єдиної людини. Водночас Україна є демократичною державою з розвиненим громадянським суспільством та багатьма політичними силами, де неможливо залежати від однієї думки, на відміну від Росії.
Окрім цього, він повідомив, що українська сторона намагається використовувати будь-які доступні контакти, зокрема через Близький Схід, держави BRICS та європейські країни.
Описуючи власну стратегію як перемовника, Арахамія зазначив, що вона полягає в пошуку виходів на всіх людей, які мають доступ до кабінету Путіна, з метою спілкування з кожним із них. Він наголосив, що в кожному збройному конфлікті існують прихильники миру та прихильники війни, і на даний момент російський очільник оточений виключно прихильниками війни. На переконання Арахамії, збільшення кількості людей у найближчому оточенні Путіна, які підтримують мир, підвищує шанси на досягнення справедливого миру, якого прагне Україна.