Вранці в неділю, 13 вересня, неподалік острова Кешм в Ормузькій протоці зазнало удару іранське вантажне судно. За інформацією АР із посиланням на іранські медіа, внаслідок атаки загинула одна людина, а ще четверо отримали поранення. Місцева влада покладає відповідальність за напад на «терористичного ворога». Водночас американські військові наразі не надали коментарів щодо цього інциденту. Раніше США здійснювали удари по суднах під іранським прапором у межах блокади портів Ірану, а тепер стикаються з новою загрозою — запуском іранських балістичних ракет у бік американських військових кораблів. Своєю чергою, британська організація UK Maritime Trade Operations, що спеціалізується на безпеці морської торгівлі, поінформувала, що судно було уражене снарядом під час проходження протоки. Пізніше відомство повідомило про початок пожежі та евакуацію екіпажу силами місцевих органів влади. Острів Кешм розміщений приблизно за 22 кілометри від портового міста Бандар-Аббас і відіграє ключову роль у здатності Ірану здійснювати контроль над Ормузькою протокою.
Нова стратегія Росії: чому Москва нівелює інноваційну перевагу України
Американський підприємець Ерік Шмідт, який обіймав посади генерального директора та голови ради директорів Google, висловив думку про те, що Росія суттєво змінила підходи до ведення бойових дій проти України. На його переконання, окупаційні війська поступово нейтралізують одну з найважливіших сильних сторін українських сил — уміння оперативно впроваджувати технологічні рішення безпосередньо на передовій. Про це 71-річний бізнесмен розповів у своїй колонці для видання The Washington Post, яка була оприлюднена 9 вересня 2026 року. За словами Шмідта, він неодноразово приїздив до України впродовж усього конфлікту, намагаючись допомагати українським військовослужбовцям у розробці бойових технологій. Водночас після свого останнього візиту він зізнався, що повернувся набагато тривожнішим, аніж будь-коли починаючи з перших днів масштабного вторгнення. Колишній керівник технологічного гіганта зазначає, що Кремль спрямовує зусилля на реалізацію концепції тотальної війни, залучаючи людський потенціал та промислові потужності задля інтенсифікації повітряних ударів. З огляду на це, підкреслює автор, просте постачання додаткового озброєння не вирішить проблеми України. Західні союзники мають об’єднати власні ресурси в таких обсягах, які дозволять випередити російські темпи виробництва та витримати затяжний збройний конфлікт. Раніше українська сторона мала вагому перевагу завдяки швидкості створення, тестування та вдосконалення новітніх військових систем просто на фронті. Зі свого боку, Москва довгий час намагалася протиставити цьому лише масовість своєї промисловості. Проте тепер ситуація зазнає трансформації. Як зауважує колишній CEO Google, Кремль нарешті об’єднав величезну промислову базу з власними інноваційними розробками. Яскравим прикладом цього є протистояння ворожим дронам типу Shahed. Після того як українські фахівці створили спеціальні перехоплювачі для знищення цих безпілотників із бензиновими двигунами, російська армія почала застосовувати реактивні модифікації «шахедів», які розвивають вищу швидкість і через це набагато складніше піддаються перехопленню. Окрім того, підприємець акцентує увагу на тому, що РФ формує власне угруповання супутників, яке має на меті скласти конкуренцію американській мережі супутникового зв’язку Starlink, що активно задіюється підрозділами ЗСУ. Сучасні реалії українського фронту кардинально відрізняються від умов початку повномасштабного наступу. Зокрема, командні центри тепер сховані під землею, тоді як тисячі безпілотних апаратів одночасно виконують завдання з розвідки, логістичного забезпечення та знищення живої сили й озброєння супротивника, роблячи будь-яке наземне пересування вкрай ризикованим. Шмідт також акцентує на надзвичайно високих темпах технологічних змін. БпЛА, який демонстрував високу ефективність ще кілька місяців тому, може миттєво втратити свої позиції через зміну ворогом робочих частот, появу новітніх систем радіоелектронної боротьби або розробку альтернативних засобів перехоплення. За словами ексглави IT-гіганта, ключовою проблемою постає не лише сам процес інновацій, а здатність до масштабування випуску продукції. На його думку, одні лише новації не здатні розв’язати питання забезпечення війни високої інтенсивності. Під час спілкування з українськими командирами він з’ясував, що офіцери добре усвідомлюють необхідні для стримування ворога кроки, проте не завжди мають у своєму розпорядженні відповідні комплекси. Один із таких командирів зізнався, що його підрозділу довелося відмовитися від пошуку частини цілей через нестачу ударних безпілотників. Саме тому, підсумовує Ерік Шмідт, вирішальним елементом у цій боротьбі виступає не виключно якість техніки, а обсяги її виробництва.
Кінець епохи Держлікслужби: чому уряд ліквідував скандальне відомство та створює Українське фармацевтичне агентство
Згідно з постановою Кабміну №739 від 4 червня 2026 року, Держлікслужбу офіційно ліквідують, а на її базі утворюють Українське фармацевтичне агентство. Нова структура має повноцінно розпочати свою роботу 1 січня 2027 року. Новостворений орган об’єднає величезний спектр функцій: реєстрацію лікарських засобів, ліцензування, стандарти GMP, фармаконагляд, медичні вироби, косметику, наркотичні речовини, прекурсори, а також систему крові. Штат центрального апарату агентства становитиме 730 співробітників, тоді як у попередній службі їх налічувалося лише 128. Фінансове забезпечення діяльності планується здійснювати за рахунок держбюджету, галузевих зборів та надання платних послуг. Про це інформує Главком.
Попередні керівники Держлікслужби неодноразово ставали фігурантами гучних скандалів. У період керівництва Олексія Соловйова журналістські розслідування виявили фармацевтичний бізнес його батька Станіслава під назвою «Істок Плюс» та «Істок Плюс ЛТД», партнером у якому значився Михайло Жирнов. Тоді відомство запроваджувало заборони на обіг серій закордонного «мілдронату». Сам Соловйов звинувачення у лобізмі відкидав. У 2014 році він залишив посаду, у 2020 році Володимир Зеленський призначив його заступником секретаря РНБО, а у квітні 2024 року звільнив.
Наступна очільниця служби Наталія Гудзь завершила свою каденцію за схожим сценарієм. У 2018 році Кабінет Міністрів відсторонив її разом із першим заступником через масові заборони вакцин проти поліомієліту, гепатиту B, дифтерії, правця та інших інфекцій. Тоді уряд констатував, що обмеження вводилися без належних підстав і з грубими процесуальними порушеннями. У листопаді того ж року Гудзь звільнили.
Проте найбільший скандал розгорнувся за часів Романа Ісаєнка, який очолював відомство з лютого 2019 року. Приватна структура «Добробут-Лікилаб», створена у 2023 році зі скромним статутним капіталом у 50 тис. грн, стрімко захопила значну частку потоку направлень від Держлікслужби на перевірку якості медпрепаратів. Директор лабораторії підтверджував, що щонайменше половину її прибутків формували саме ці направлення, тоді як очільниця державного лабораторного центру оцінювала її ринкову частку приблизно у 60%. За підсумками 2024 року компанія відзвітувала про 52,8 млн грн доходу та майже 18 млн грн чистого прибутку.
Корупційні ризики підтверджувалися прямими внутрішніми зв’язками усередині регулятора. Завідувач лабораторії Ігор Лесик раніше працював у Держлікслужбі, а його дружина Олена Вережникова продовжувала обіймати посаду в цій же структурі, керуючи профільним підрозділом державного контролю якості медикаментів та крові. Крім того, заступник Ісаєнка Володимир Короленко ще в грудні 2023 року особисто відвідав «Добробут-Лікилаб». Згодом висновки цієї приватної установи слугували підставою для прийняття Держлікслужбою рішень про вилучення з продажу цілих партій лікарських засобів.
Паралельно розслідувачі виявили у родини Ісаєнка двоповерхову садибу в Нових Безрадичах орієнтовною вартістю $300 тис. Нерухомість була придбана у січні 2022 року та оформлена на батьків дружини посадовця. У майнових деклараціях Ісаєнка за 2022–2024 роки цей об’єкт був відсутній. У листопаді 2025 року Національне антикорупційне бюро провело обшуки у приміщеннях Держлікслужби та кабінеті її керівника. 24 грудня Ісаєнка відсторонили від виконання обов’язків, а 7 січня 2026 року звільнили через незадовільні результати оцінювання роботи. Протягом лютого НАБУ і САП оголосили йому про підозру у внесенні недостовірних відомостей до декларації, а в травні матеріали справи скерували до судової інстанции.
Після відставки Ісаєнка тимчасове керівництво перейшло до його заступника Володимира Короленка — того самого посадовця, який здійснював візит до «Добробут-Лікилаб». Згодом, коли уряд ухвалив остаточне рішення про ліквідацію служби, Короленко увійшов до складу ліквідаційної комісії.
Таким чином, на зміну відомству, чия діяльність завершилася слідчими діями НАБУ, кримінальним провадженням проти керівника та скандалом навколо приватної лабораторії-монополіста, створюється масштабніший регулятор. Українське фармацевтичне агентство концентрує в собі повноваження з реєстрації медикаментів, контролю якості, ліцензування, фармаконагляду та акумулюватиме фінансові ресурси фармацевтичного ринку. Нова назва та розширені повноваження вже затверджені, проте персональний склад керівництва майбутньої системи ще належить визначити.
Шлях Лесі Забуранної: від мажоритарниці до керівництва бюджетним комітетом та зв’язки в будівельній сфері
Леся Забуранна пройшла шлях до Верховної Ради у 2019 році як мажоритарниця від Дарниці, а за п’ять років опинилася біля державного бюджетного крана на посаді заступниці голови бюджетного комітету та керівниці підкомітету з видатків держбюджету. Між цими подіями відбулося керівництво київською організацією «Слуги народу», спрямування сотень мільйонів субвенцій на столичні об’єкти, а також контакти навколо забудови за участю Максима Микитася і Вадима Столара.
Забуранна здобула перемогу по 216-му округу, що охоплює Дарницю, ДВРЗ та Харківський масив. До приходу в політику вона працювала професоркою Національного університету біоресурсів, мала науковий ступінь докторки економічних наук та була експерткою Мінагрополітики. Ще у 2014 році вона стала співзасновницею благодійного фонду «Лідери змін», який у реєстрах пов’язували з оточенням групи «Приват» Ігоря Коломойського. У 2019 році з’явилася однойменна громадська організація. Згодом фонд роздавав на окрузі продуктові набори з прізвищем Забуранної на пакетах: у серпні 2022 року — спільно з депутатом Броварської міськради Олександром Казаковим від «Рідного дому» під символікою «Слуги народу», а також окремо — з депутатом Київради Ярославом Федоренком.
Протягом 2021–2023 років Забуранна очолювала київський осередок партії «Слуга народу»: вона отримала цю посаду після Миколи Тищенка та передала її Андрію Вітренку. У цей же період на округ та інші столичні об’єкти було спрямовано 10,5 млн грн на проведення ремонту фасаду школи №127. Сама Забуранна публічно заявляла, що кошти надходять до Києва завдяки активній роботі столичного партизану.
У 2024 році її вплив на фінанси закріпився на посадовому рівні — вона стала заступницею голови бюджетного комітету та очолила підкомітет з видатків державного бюджету. 22 липня 2025 року вона віддала голос за законопроєкт №12414, норми якого обмежували самостійність НАБУ і САП та розширювали повноваження генерального прокурора. Згодом вона увійшла до складу тимчасової спеціальної комісії, яка займається моніторингом міжнародної військової допомоги. Спільно з іншими представниками «слуг» та групою Столара вона підтримала рішення про вилучення 8 млрд грн із бюджету Києва, які спочатку призначалися для потреб ППО, фортифікаційних укріплень та тероборони.
У серпні 2022 року Вищий антикорупційний суд розглядав справу Максима Микитася стосовно ймовірної спроби передати хабар меру Дніпра Борису Філатову у розмірі 10% від загальної вартості контракту на будівництво метрополітену вартістю 220 млн євро. Під час судового засідання озвучувалися твердження про можливий вплив колишнього керівника «Укрбуду» на Забуранну. Паралельно тривали судові процеси навколо активів компанії «Укрбуд Девелопмент»: Дарницький суд ухвалював рішення про зняття арешту з корпоративних прав цієї структури на користь британської компанії «Базерт Дівелопмент», бенефіціарним власником якої вважали Микитася.
Поруч із цими процесами згадуються Вадим Столар та Денис Комарницький. У оприлюдненій «понятійній» угоді між Столаром та Микитасем будівельні проєкти розподілялися порівну — 50 на 50. Згідно з документом, вкладення Столара становили $1,42 млн разом із позикою Микитаню на суму $816 тис., тоді як внесок Микитася оцінювався приблизно в $1 млн. У додатках до угоди фігурували земельна ділянка поблизу «Арсеналу» та колишній офіс «Укрбуду» на вулиці Чикаленка, 25, який згодом згадувався у матеріалах справи «Феміда». Наразі Вадим Столар фігурує у кримінальних провадженнях «Феміда» та «Форрест Гамп» і перебуває під заставою у 300 млн грн. Дениса Комарницького Національне антикорупційне бюро пов’язувало з неформальним контролем над будівельним ринком столиці.
Окрему увагу привертають сімейні активи подружжя. На чоловіка Забуранної, Арсена Абрамяна, 12 листопада 2021 року було оформлено земельну ділянку площею 39 799 кв. м, що становить майже чотири гектари. У декларації також зафіксовано його автомобіль BMW 740D 2002 року випуску вартістю 255 990 грн. Сама Леся Забуранна володіє квартирою площею 36,7 кв. м, якою з 2009 року володіє спільно з донькою Єлизаветою, автомобілем KIA, придбаним у лютому 2024 року, орендованим транспортним засобом Peugeot 301, а також 700 тис. грн готівкою та коштами на банківських рахунках у ПриватБанку. Варто зазначити, що майже чотири гектари землі з’явилися у власності чоловіка саме у 2021 році — у період, коли сама Забуранна очолила київську організацію «Слуги народу».
Нині і Максим Микитась, і Вадим Столар фігурують у розслідуваннях НАБУ, тоді як Леся Забуранна продовжує працювати на посаді, де приймаються рішення щодо розподілу державних видатків. Її політичний шлях об’єднує роботу на 216-му окрузі, керівництво партійною вертикаллю Києва, розпорядження сотнями мільйонів гривень у вигляді субвенцій, діяльність у бюджетному комітеті та будівельні процеси за участю ключових гравців столиці. На цьому фоні роздача благодійних пакетів із прізвищем депутатки виглядає лише найпублічнішою частиною набагато масштабнішої історії.
Зеленський закликав ЄС не послаблювати санкції проти російських олігархів
Президент Володимир Зеленський звернувся до країн Європейського Союзу із закликом продовжувати санкційний тиск на представників російського бізнесу. Зокрема, він наголосив на важливості обмежень для Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. Така заява пролунала на фоні спроб Франції та Словаччини виключити Усманова зі списку санкцій ЄС, що викликало критику з боку інших європейських держав та створило ризики для продовження персональних обмежень.
Алішер Усманов перебуває під санкціями ЄС з 2022 року, маючи складний юридичний та санкційний статус. Європейський суд вже відхиляв його запит на виключення зі списку. Крім того, у Німеччині щодо бізнесмена проводилися розслідування за підозрою у відмиванні коштів та порушенні санкційного режиму, хоча сам він ці звинувачення відкидає. Влада США також внесла Усманова до санкційного списку через його тісні зв’язки з політичною системою Росії, наклавши обмеження на пов’язані з ним активи.
Володимир Зеленський підкреслив, що в умовах, коли економіка України є ціллю для Росії, Європа не повинна розглядати російських олігархів як друзів. Президент наголосив, що всі бізнесмени, які пов’язані з системою Путіна, мають нести відповідальність за наслідки війни, тому санкційний тиск на Росію має бути посилений, а не послаблений.
Загроза безпілотників: чому НАТО не готове до викликів сучасної війни
Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді, відомий під позивним «Мадяр», висловив серйозне занепокоєння щодо нездатності країн НАТО протистояти сучасним методам ведення війни за допомогою дронів. У своєму інтерв’ю виданню Deutsche Welle він підкреслив, що безпілотні апарати перетворилися на ключову загрозу сучасності, що підтверджується відповідними розрахунками. Бровді зазначив, що Росія вміло використовує відсутність єдиної та рішучої позиції серед держав Північноатлантичного альянсу, дозволяючи собі погрози щодо прямого втягнення Заходу у збройний конфлікт. Військовий наголосив, що західні країни критично недооцінюють власні можливості захисту від ворога, який масово впроваджує новітні технології, стримувані наразі лише зусиллями України. За словами командувача, дрони стали справжньою «чумою третього тисячоліття», і це твердження базується на математичних даних. Путін, користуючись нерішучістю НАТО, поширює риторику про безпосередню участь Альянсу у війні. Бровді підсумував, що країни НАТО наразі не готові до війни дронів. Він додав, що хоча сценарій «Києва за три дні» більше неможливий, він не має впевненості у тому, що не може статися «Балтія за три дні».
Кремль наполягає на актуальності домовленостей Трампа та Путіна щодо України
У Кремлі заявляють, що домовленості, яких досягли Росія та США під час зустрічі в Анкориджі, продовжують бути фундаментом мирного процесу стосовно України. Про це заявив помічник президента РФ Юрій Ушаков. Згідно з позицією Кремля, в Анкориджі Трамп і Путін домовилися про припинення війни в Україні за умови виведення українських військ із Донбасу та виконання низки додаткових вимог. Водночас Київ, маючи підтримку Європи, відхиляє ці умови.
Андрій Білецький: перспективи оборони та покращення позицій на Донеччині
Сили оборони України мають реальні можливості для утримання стратегічно важливих рубежів, зокрема так званого поясу «міст-фортець», а також здатні покращити своє положення на окремих відтинках фронту. Про це поінформували на офіційній сторінці Третього армійського корпусу.
Командир Третього армійського корпусу, бригадний генерал Андрій Білецький, розповів про поточну воєнну ситуацію під час проведення Ялтинської європейської стратегічної конференції (YES). За його оцінкою, нинішній етап війни не є найскладнішим для фронту, а утримання «міст-фортець» є цілком реальним завданням.
Андрій Білецький також прогнозує помітне покращення ситуації на певних напрямках. «В українського фронту є всі шанси втримати вигідні рубежі оборони — так званий пояс „міст-фортець“, а також покращити положення на деяких ділянках Донецького фронту. Невдовзі ми продемонструємо перші результати, які будуть беззаперечними», — підкреслив він.
Хибна тривога у Литві: замість дронів виявили зграю птахів
У Литві офіційно підтвердили, що повітряна тривога, яка призвела до підняття авіації та зупинки роботи аеропорту, була хибною. Як повідомив Литовський національний центр з управління кризовими ситуаціями, причиною інциденту стала зграя птахів, а не безпілотники.
Сигнал тривоги було скасовано через 38 хвилин після початку. Це сталося після того, як винищувач НАТО провів візуальну ідентифікацію об’єктів у повітрі. У заяві Центру зазначається, що за даними радіолокації сліди, які залишають птахи, можуть бути схожими на сліди дронів.
Раніше повідомлялося, що в країні оголошували тривогу через нібито порушення повітряного простору «шахедом».
Оля Полякова розповіла про небезпечну поїздку до Польщі під час атаки РФ
Українська співачка Оля Полякова поділилася шокуючими подробицями своєї поїздки до Польщі. Під час подорожі потягом артистка разом із молодшою дочкою опинилася в епіцентрі ворожої атаки. Як повідомила співачка у своєму відеозверненні, через загрозу ударів пасажирів потяга змушували евакуюватися тричі. Під час третьої евакуації, коли люди вибігли в поле, російський безпілотник типу «Шахед» влучив у залізничний склад. Оля Полякова зазначила, що вони з дочкою не постраждали, оскільки встигли відбігти на безпечну відстань. Артистка зізналася, що перебуває в стані шоку та жаху від пережитого.