Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга охарактеризував недавні російські удари неподалік від кордону з Польщею як «терор Путіна». На його думку, цими діями Росія «стукає в двері ЄС і НАТО». Про це повідомив керівник українського зовнішньополітичного відомства Андрій Сибіга. Він звернувся до міжнародних партнерів із закликом посилити санкційний тиск на країну-агресора, запровадивши повне торговельне ембарго, заборону на в’їзд, а також жорсткі та всеосяжні санкції проти російського військово-промислового комплексу. У своєму зверненні міністр наголосив на загрозі, закликавши до рішучих дій: «Російські варвари стоять біля ваших воріт, дорогі партнери. Дійте зараз: киньте всю міць ваших санкцій на агресивний режим Путіна. Повне торговельне ембарго. Повна заборона на в’їзд. Повні санкції проти ВПК».
Місячні архіви: Вересень 2026
Наслідки російських обстрілів Донеччини: троє загиблих та 11 поранених
Минулої доби російські війська 32 рази обстріляли населені пункти Донецької області. За даними начальника Донецької ОВА Вадима Філашкіна, внаслідок цих атак загинули троє цивільних, ще 11 осіб отримали поранення. Усі троє загиблих — жителі Краматорська, де також було зафіксовано п’ять поранених, пошкодження чотирьох багатоповерхівок та автомобіля. Загалом від початку повномасштабного вторгнення РФ на Донеччині загинули 4299 мирних жителів, а 10 433 отримали поранення (дані наведені без урахування Маріуполя та Волновахи). З лінії фронту за добу вдалося евакуювати 544 людини, серед яких 48 дітей. Наслідки обстрілів по районах: Покровський район: у Білозерському зруйновано дві триповерхівки, ще дві пошкоджено. Краматорський район: у Слов’янську поранено чотирьох людей та пошкоджено адмінбудівлю. В Очеретиному Олександрівської громади пошкоджено адмінбудівлю, у Петрівці Другій — крамницю. У Веселій Горі Новодонецької громади пошкоджено приватний будинок і гараж. У Дружківці поранено двох людей та пошкоджено авто.
Наслідки ворожих атак на Сумщину: шестеро поранених, серед яких немовля
Протягом минулої доби Сумська область зазнала масованих російських обстрілів, у результаті яких постраждали шестеро цивільних осіб, зокрема 6-місячна дитина. Про це поінформували у Сумській ОВА.
У Середино-Будській громаді внаслідок влучання ворожого дрона в житловий будинок отримали поранення 50-річний чоловік та 53-річна жінка. Крім того, через мінометний обстріл у цій же громаді травмувався 44-річний чоловік. У Кролевецькій громаді через атаку БпЛА постраждала 6-місячна дитина. У Конотопській громаді внаслідок удару безпілотника поранення отримали 74-річний чоловік та 75-річна жінка.
У період з ранку 12 до ранку 13 вересня 2026 року російські війська здійснили близько 100 обстрілів 23 населених пунктів у 17 територіальних громадах області. Найбільш інтенсивні атаки зафіксовано у Сумському, Шосткинському та Конотопському районах. Під вогнем опинилися Сумська, Білопільська, Юнаківська, Краснопільська, Миропільська, Есманьська, Шалигинська, Середино-Будська, Хутір-Михайлівська, Глухівська, Новослобідська, Кролевецька, Конотопська, Путивльська, Дубов’язівська, Великописарівська та Тростянецька громади.
Для атак ворог використовував міномети, артилерію, FPV-дрони, ударні БпЛА та керовані авіаційні бомби. Руйнувань зазнали житлові будинки, господарські споруди, приватні домоволодіння, об’єкти цивільної інфраструктури та нежитлові приміщення. Зокрема, у Середино-Будській громаді знищено житлові будинки та господарські споруди. У Сумській громаді пошкоджено автомобіль, у Кролевецькій та Шалигинській — приватні житлові будинки. У Хутір-Михайлівській, Глухівській та Конотопській громадах пошкоджено об’єкти цивільної інфраструктури, а в Конотопській громаді також постраждали приватний будинок, гараж та автомобіль. У Зноб-Новгородській громаді зафіксовано руйнування житлових будинків внаслідок попередніх обстрілів.
Загалом повітряна тривога на Сумщині протягом доби тривала 24 години.
Наслідки ворожих обстрілів Харківщини: загибла та поранені
Минулої доби російські окупанти завдали ударів по Харкову та 15 населених пунктах Харківської області. За інформацією начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова, внаслідок ворожих атак троє людей отримали поранення, а 26-річна жінка загинула через детонацію вибухового предмета.
У Старому Салтові постраждала 73-річна жінка, а інша місцева жителька, 68 років, отримала гостру реакцію на стрес. У Золочеві поранення зазнав 47-річний чоловік. Трагедія сталася в Ізюмі, де через детонацію вибухового предмета загинула 26-річна жінка.
Харків також опинився під ударом: ворог атакував Салтівський та Київський райони міста за допомогою безпілотників.
Руйнування зафіксовано у кількох районах області:
– Богодухівський район: у Золочеві пошкоджено багатоквартирний та приватний будинки, господарські споруди, два магазини й автомобіль.
– Куп’янський район: пошкоджено три приватні будинки в Манцівці, Березівці та Великому Бурлуці.
– Ізюмський район: пошкоджено приватний будинок у Сухому Яру.
– Харківський район: пошкоджено приватний будинок у Безруках, приватний будинок та автомобіль у Лісному, а також дачний будинок у Масліях.
– Лозівський район: пошкоджено три приватні будинки в Добровіллі та складську будівлю у Близнюках.
– Чугуївський район: пошкоджено багатоквартирний будинок і магазин у Старому Салтові.
Крім того, транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 157 осіб. За весь час роботи пункту через нього пройшли 59 362 людини.
Повторна атака на логістичний об’єкт у Бориспільському районі
У нічний час російські війська здійснили черговий напад на Київську область. Ціллю ворога знову стало логістичне складське приміщення у Бориспільському районі. Після того, як пожежу на підприємстві вдалося частково локалізувати, окупанти завдали повторного удару. Для допомоги у боротьбі з вогнем до ліквідації наслідків залучили пожежні підрозділи міжнародного аеропорту «Бориспіль». Наразі рятувальники ДСНС продовжують працювати на місці події, роботи тривають.
Наслідки ворожих обстрілів Херсонщини: 9 поранених та руйнування інфраструктури
Протягом минулої доби російські окупаційні війська продовжували здійснювати атаки на Херсонську область, застосовуючи авіацію, ударні безпілотники та артилерію. Про це поінформував начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін. Під ворожим вогнем опинилися Херсон та десятки населених пунктів регіону, серед яких Антонівка, Садове, Комишани, Чорнобаївка, Станіслав, Кізомис, Дніпровське, Дар’ївка, Чайчине, Лиманець, Інгулівка, Вітрове, Понятівка, Микільське, Зарічне, Інгулець, Ясна Поляна, Ульянівка, Федорівка, Токарівка, Іванівка, Берислав, Новорайськ, Костирка, Урожайне, Шевченківка, Осокорівка, Нововоронцовка, Кочубеївка, Львове, Новокаїри та Хрещенівка. У результаті ударів по житлових кварталах, об’єктах критичної та соціальної інфраструктури було пошкоджено 3 багатоповерхівки та 9 приватних будинків. Крім того, зафіксовано руйнування будинку культури, газопроводу, приватних гаражів та автомобілів. Внаслідок російської агресії 9 осіб отримали поранення. Зі звільнених територій області було евакуйовано 20 мешканців.
«Ігнорування — найкращий вихід»: як у Литві відреагували на чергові ядерні погрози Кремля
Після заяв Кремля про те, що Литва перетвориться на мішень для російської ядерної зброї у разі розміщення на її території озброєння союзників, литовські політики закликали не піддаватися на шантаж. Вони розцінили чергові погрози Москви як спробу психологічного тиску та залякування, повідомляє LRT.
Лаурінас Кащюнас, голова опозиційної фракції «Союз Вітчизни – Литовські християнські демократи» у Сеймі та заступник голови парламентського Комітету з питань національної безпеки та оборони (NSGK), зазначив, що до подібних висловлювань потрібно ставитися спокійно та з гідністю. На його думку, така тактика Росії не є новою чи унікальною, адже для РФ мішенню є весь блок НАТО загалом.
Кащюнас наголосив, що Литва має гарантувати застосування щодо себе всієї системи стримування НАТО, включно з ядерною парасолькою, яка є ключовим інструментом збереження миру. «Росіяни не нападають на сильних», – підкреслив політик, додавши, що безпека країни прямо залежить від її здатності повноцінно використовувати оборонні можливості Альянсу.
Член фракції керівного «Союзу литовських селян і зелених» та представник парламентської групи NSGK Дайнюс Гайжаускас також зауважив, що Литва стала потенційною мішенню для РФ ще з моменту вступу до НАТО. Він переконаний, що заява речника Кремля Пєскова спрямована на внутрішню російську аудиторію для демонстрації сили, а також на залякування населення європейських країн.
Ремігіюс Мотузас, представник керівної Литовської соціал-демократичної партії та голова Комітету Сейму з питань закордонних справ, порівняв нинішні погрози із залякуванням, яке Росія раніше застосовувала проти Фінляндії та Швеції. Він пояснив, що Москва намагається змусити сусідні держави відмовитися від зміцнення своєї оборони.
Мотузас закликав литовське суспільство та владу не реагувати на провокаційні заяви Кремля, оскільки будь-яка реакція лише підігрує інтересам РФ. «Ігнорування — найкращий вихід із цієї ситуації», — підсумував він.
Чому Кремль не шукає компромісів: ЗМІ застерігають команду Трампа від хибних очікувань
Володимир Путін керується не бізнес-інтересами чи пошуком взаємовигідних компромісів, а прагненням відродити колишню могутність Росії та послабити Сполучені Штати. Про це йдеться в публікації The Washington Post, автором якої є відомий політолог Фарид Закарія. У своїй статті він звертає увагу на візити до російського лідера Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, які виступають спецпредставниками США. Після нещодавніх переговорів із главою РФ ці американські представники були дуже вражені, а Віткофф навіть назвав ті події чи не найзнаковішими у власному житті. Обидва діячі сприймають Москву як потенційного союзника та намагаються вести справи у звичній для підприємців манері, намагаючись відшукати спільну вигоду в стилі Дональда Трампа. Закарія пропонує згадати історичний досвід колишнього очільника Мінфіну США та екс-керівника Goldman Sachs Хенка Полсона. Під час глобальної фінансової кризи 2008 року Полсон перебував у Пекіні, якраз коли ринки охопила паніка через становище ключових іпотечних агентств Fannie Mae та Freddie Mac. Тоді китайська сторона повідомила американському міністру про ініціативу Москви спільно скинути великий пакет цих цінних паперів, щоб остаточно підірвати нестабільну економіку Штатів і спричинити її крах. Пекін відхилив цю пропозицію. Аналітик нагадує, що американська фінансова архітектура тоді балансувала на межі катастрофи, яка за масштабами поступалася лише Великій депресії, проте російський очільник свідомо прагнув завдати нищівного удару по США, хоча глобальний обвал неминуче вдарив би і по самій Росії. На думку оглядача, Путін демонстрував готовність піти на збитки для власної держави, аби лише завдати серйозної шкоди американській стороні. Це повністю суперечить логіці комерсанта. Російський лідер ніколи не позиціонував себе як бізнесмена, орієнтованого на вигідні угоди. Натомість він діє як російський націоналіст, мета якого — повернути втрачені території та вплив імперського та радянського періоду, попри економічний, демографічний і політичний спад РФ на міжнародній арені. Закарія задається питанням, коли саме американська влада остаточно зрозуміє, що багаторічна зовнішня політика Кремля ставила за мету підрив США та їхнього глобального авторитету. Як приклад наводиться тісна співпраця Москви з Тегераном. Росія виступала ключовим військовим партнером Ірану, передававши йому передові танки, літаки, розвідувальні дані, а також зразки американського озброєння, захопленого в Україні, для його реверс-інжинірингу та застосування проти Вашингтона. Крім того, за інформацією FT, Кремль таємно сприяв розробці іранських надзвукових крилатих ракет із прямоточними двигунами, здатних становити небезпеку для американських авіаносців. Окрім цього, автор акцентує увагу на латиноамериканському напрямку: упродовж 2001–2018 років на російську продукцію припадало понад 70% усього імпорту озброєнь Венесуели, а згодом адміністрація Трампа звернула пильну увагу на Нікарагуа та Кубу, арсенали яких переважно складаються з російського озброєння. Схожі процеси фіксуються і на африканському континенті, де Кремль за допомогою фінансів, зброї, найманців і політичної підтримки намагається витіснити Захід та розширити власний вплив. Водночас Москва зміцнила оборонні зв’язки з Пекіном та Північною Кореєю, які також вважають США своїм головним геополітичним супротивником. На думку Закарії, стратегія команди Трампа щодо врегулювання війни в Україні фактично зводиться до підтримки позиції Кремля. Автор зазначає, що Трамп безпідставно звинувачував Україну в розв’язанні бойових дій та називав Володимира Зеленського диктатором, тоді як його адміністрація заздалегідь погодилася на ключові російські вимоги: відмову України від членства в НАТО, фіксацію втрати значної частини територій та обмеження чисельності ЗСУ. На тлі цього Вашингтон скоротив військову допомогу та тимчасово заморив обмін розвідданими. Українські військові командири в розмовах із автором під час поїздки до Києва охарактеризувалиголовним ударом від початку повномасштабного вторгнення саме згортання американської допомоги. Попри те, що Україна та її європейські союзники знаходять методи стримування російської агресії, найбільшої шкоди, на думку співрозмовників аналітика, може завдати саме відчуття зради з боку Сполучених Штатів. Закарія підсумовує, що саме по собі прагнення до діалогу з Москвою чи пошук справедливої угоди не є помилкою, проте справжня дипломатія вимагає чіткого розуміння того, хто сидить по інший бік столу переговорів. Якщо Кушнер і Віткофф бачать у Путіні прагматичного бізнесмена, то його реальна біографія свідчить про зовсім інше: це політик, який неодноразово демонстрував готовність шкодити власній країні, руйнувати стабільність у світі та йти на ризики заради ослаблення Америки. Урок, який колись засвоїв Хенк Полсон у китайській столиці, сьогодні був би вкрай корисним для нових американських дипломатів-бізнесменів у Москві.
Масований удар дронами по Україні: хронологія руху ворожих БпЛА
Увечері 12 вересня російські окупанти продовжили атаки на територію України за допомогою ударних та реактивних безпілотників. Через загрозу повітряні удари спровокували оголошення тривоги в багатьох областях. Інформацію про це надали Повітряні сили ЗСУ.
За даними військових, станом на 18:52 нові групи ударних БпЛА прямували з Сумщини через Чернігівщину, Київщину та Житомирщину у західному напрямку. О 18:58 на Хмельниччині зафіксували дрон, який рухався з півночі до Шепетівки. О 19:01 ударний БпЛА летів у бік Ковеля на Волині. О 19:03 на Київщині зафіксували проліт безпілотника повз Велику Димерку курсом на Бровари та столицю. О 19:18 у цьому ж регіоні помітили реактивний БпЛА, що рухався на Бориспіль.
Наприкінці вечора ворожа атака безпілотників не припинялася, а Повітряні сили продовжували інформувати про переміщення об’єктів:
– О 21:12 група ударних БпЛА на Полтавщині пролікала повз Білики на захід.
– О 21:19 дрони перебували в районі Київського водосховища та тримали західний курс.
– О 21:27 ударні БпЛА на півночі Сумщини і Чернігівщини рухалися на захід.
– О 21:38 дрон поблизу Чуднова на Житомирщині прямував на захід.
– О 21:56 на півдні Кіровоградщини зафіксували БпЛА, що летів у напрямку Новоукраїнки.
– О 21:57 ударні дрони південніше Кривого Рогу рухалися на захід.
– О 21:58 повідомили про безпілотник зі східного напрямку на Черкаси.
– О 22:00 на Сумщині в районах Боромлі, Лебедина та Недригайлова групи дронів рухалися на захід у бік Полтавщини та Чернігівщини.
– О 22:01 БпЛА в районі Чорнобиля прямували на захід.
– О 22:05 на Чернігівщині зафіксували одразу дві групи: біля Городні та Седнева вони летіли на південь, а біля Коропа, Сосниці та Макошиного — на захід.
– О 22:06 дрон у районі Овруча на Житомирщині пересувався на захід.
– О 22:25 групи БпЛА на заході Херсонщини тримали західний курс.
– О 22:38 надійшло повідомлення про ударний БпЛА, який рухався на Черкаси з півночі.
– О 22:52 дрон на півночі Рівненщини прямував до Рівного.
– О 23:03 на Вінниччині в районі Гайсина зафіксували ударний БпЛА, що рухався на захід.
Справу директора «ЮАКАРГО» про 120 авто та мільйонні збитки передано прокурорам
Любомльський районний суд Волинської області направив до прокуратури матеріали щодо директора товариства з обмеженою відповідальністю «ЮАКАРГО» Руслана Кордонця. Справа стосується можливого ухилення від сплати митних платежів під час імпорту 120 автомобілів з території Європи. За інформацією митниці, через це державний бюджет недоотримав понад 6,4 мільйона гривень.
Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах», посилаючись на матеріали справи № 163/1826/26 від 27 серпня 2026 року.
29 червня 2026 року інспектор Волинської митниці оформив протокол стосовно керівника ТОВ «ЮАКАРГО» Руслана Кордонця. Згідно з даними митних органів, протягом 2024 року компанія ввезла в Україну та випустила у вільний обіг 120 транспортних засобів, які надійшли від польського контрагента «POTEGA HANDLOWY DOM Sp. Z.O.O.».
Під час проходження митного оформлення в 120 деклараціях типу ІМ40ДЕ декларант використав код преференції «410», що вказує на походження товарів із держав Європейського Союзу. До пакету документів також долучили сертифікати EUR.1, які, як зазначалося, видала митниця у Кельце в Польщі.
Проте на запит Державної митної служби Управління податкової адміністрації у Кельце в листі від 16 лютого 2026 року не підтвердило видачу вказаних сертифікатів.
Внаслідок неправомірного використання митних пільг державний бюджет, за оцінками митниці, недоотримав 6 447 250,80 гривні. Із цієї загальної суми 5 372 709 гривень становить ввізне мито, а 1 074 541,80 гривні — податок на додану вартість.
Dії директора ТОВ «ЮАКАРГО» кваліфікували відповідно до статті 485 Митного кодексу України як ухилення від сплати митних платежів.
Водночас у ході розгляду матеріалів суд звернув особливу увагу на обсяг можливих збитків. Для настання кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 212 Кримінального кодексу України у 2024 році поріг становив понад 4,54 мільйона гривень, тоді як сума недобору в цьому випадку перевищує 6,44 мільйона гривень.
Відповідно до частини 2 статті 458 Митного кодексу України, адміністративна відповідальність за порушення митних правил застосовується лише тоді, коли такі дії не передбачають кримінальної відповідальності. Крім того, стаття 61 Конституції України закріплює принцип non bis in idem, який забороняє двічі притягувати особу до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення.
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Павлусь О.С., спираючись на статті 496 та 527 Митного кодексу України, ухвалив рішення не розглядати протокол по суті як адміністративне правопорушення.
Матеріали справи № 163/1826/26 стосовно директора ТОВ «ЮАКАРГО» Руслана Кордонця передані до Волинської обласної прокуратури.
Тепер прокуратура має ухвалити відповідне рішення згідно зі статтею 214 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування.
Ця постанова суду не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.