Місячні архіви: Серпень 2026

Фото після перемоги ПСЖ спричинило суперечки в соцмережах

Оприлюднено автором

Після завоювання чергового трофея з ПСЖ український захисник Ілля Забарний опинився в центрі обговорень у російських соцмережах. Причиною стала командна фотографія, опублікована після перемоги над “Астон Віллою” у матчі за Суперкубок УЄФА, на якій не було видно російського воротаря Матвія Сафонова.

Фінал завершився з рахунком 2:1 на користь парижан. Після матчу Забарний виклав в Instagram серію знімків, серед яких було й загальне фото команди. Футболіст поділив його на дві частини у форматі “каруселі”, і через таке кадрування Сафонов, який стояв у центрі заднього ряду, опинився поза межами повноцінного зображення. Частково також було обрізано грузинського вінгера Хвічу Кварацхелію.

Знімок швидко розійшовся в соцмережах і викликав бурхливу реакцію серед російських користувачів. Дехто звинуватив українця в навмисному виключенні Сафонова з кадру. Один із коментаторів написав, що Забарний нібито спеціально змінив фотографію так, щоб “голова Матвія сплющилася і його не було видно”.

За кілька годин захисник видалив загальне командне фото, а згодом знову опублікував допис. В оновленій версії залишилися лише особисті фотографії, зокрема знімки з трофеєм. Коментарі під публікацією були закриті.

Матч за Суперкубок УЄФА відбувся 12 серпня. Сафонов провів на полі всі 90 хвилин і відзначився кількома сейвами, тоді як Забарний залишився на лаві запасних, але разом із командою став володарем трофея.

Нічна атака дронами: ППО знищила та подавила 90 із 112 безпілотників

Оприлюднено автором

У ніч проти 14 серпня, починаючи з 18:00 13 серпня, російські війська завдали удару по території України, застосувавши 112 ударних безпілотників і дронів інших типів. Про це повідомили Повітряні сили України.

Серед засобів повітряного нападу були дрони типу Shahed, зокрема реактивні, “Гербера”, баражуючі боєприпаси “Бандероль”, а також дрони-імітатори “Пародія”.

Запуски здійснювалися з напрямків Курська, Орла, Міллерово (РФ), а також з окупованих територій Донецька та Гвардійського у Криму.

За даними Повітряних сил, станом на 08:00 сили протиповітряної оборони збили або подавили 90 ворожих безпілотників у північних, південних та східних областях. До відбиття атаки були залучені авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ, безпілотні системи та мобільні вогневі групи.

Унаслідок атаки зафіксовано влучання на 11 локаціях. Крім того, падіння уламків збитих дронів зафіксували ще на 6.

Станом на ранок атака триває, а в повітряному просторі перебуває декілька ворожих БпЛА.

Україна зберегла мінімальний рівень прозорості державних фінансів у звіті Держдепу за 2026 рік

Оприлюднено автором

Державний департамент США оприлюднив звіт про фіскальну прозорість за 2026 рік, у якому зазначено, що Україна відповідає мінімальним вимогам щодо прозорості державних фінансів. Про це йдеться на сайті Держдепу.

У документі вказано, що, незважаючи на воєнний стан, Україна зберегла прогрес у сфері прозорості на рівні, співмірному з попередніми періодами оцінювання.

У звіті наголошується: “Україна забезпечила широкий і легкий доступ громадськості до державного бюджету та інформації про боргові зобов’язання, зокрема онлайн, а також повністю відновила середньострокове бюджетне планування. Бюджетні документи надавали суттєво повну картину запланованих видатків та доходів уряду”.

Також у документі сказано, що вищий орган державного фінансового контролю України — Рахункова палата — відповідає міжнародним стандартам, здійснює перевірку державних рахунків і публікує свої звіти у розумні строки.

Водночас Держдеп зауважив, що уряд України зберіг позабюджетні рахунки, пов’язані з воєнними видатками, які не проходять незалежний аудит. У відомстві рекомендують або ліквідувати такі рахунки, або забезпечити для них належний аудит і нагляд.

Атака дронів зупинила роботу «ЗапСібНафтохіму» в Тобольську

Оприлюднено автором

Найбільший у Росії нафтохімічний комплекс «ЗапСібНафтохім», що належить компанії «Сибур» і розташований у Тобольську Тюменської області, зазнав пошкоджень унаслідок атаки українських безпілотників. Як передає Reuters, після обстрілу підприємство повністю зупинило роботу на невизначений термін, поки фахівці оцінюють масштаби руйнувань та їхні наслідки.

Місцева влада підтвердила пожежу на промисловому об’єкті в регіоні після атаки БпЛА.

Зупинка заводу вже позначилася на ринку: на біржі перестали пропонувати обсяги скрапленого газу з Тобольська, хоча раніше там щодня продавали близько 4 тисяч тонн технічної пропаново-бутанової суміші.

Підприємство має критичне значення для економіки РФ, оскільки виробляє близько 6 мільйонів тонн скрапленого газу на рік. Це становить близько 40% від усього російського виробництва. Майже половину цього обсягу компанія використовує як сировину для власного нафтохімічного виробництва.

Зеленський заявив про удар Росії по Україні північнокорейськими балістичними ракетами

Оприлюднено автором

У ніч проти 11 серпня Росія завдала ракетного удару по Україні, застосувавши балістичні ракети виробництва Північної Кореї. Про це у вечірньому відеозверненні повідомив президент Володимир Зеленський.

За його словами, Росія знову використала ракети з Північної Кореї під час атаки на Україну. Балістичні удари були спрямовані по Києву та Запоріжжю з кількох російських регіонів. Зеленський зазначив, що внаслідок обстрілів є загиблі, а десятки людей зазнали поранень.

Президент уточнив, що нічні ракетні удари здійснювалися з Курської, Ростовської, Орловської й Воронезької областей РФ. Він також наголосив, що особливо складною була ситуація у Запоріжжі.

Крім цього, протягом сьогоднішньої доби тривають удари дронами різних типів по прифронтових містах і селах від Сумщини до Херсонщини.

Зеленський підкреслив, що відповіді України на такі російські удари по їхніх об’єктах слід трактувати виключно як справедливу реакцію на російську війну та постійний терор проти України і українців. За його словами, сьогодні були відповідні українські застосування — санкції середньої дальності та далекобійні санкції проти Росії і щодо об’єктів нафтової галузі, логістики та воєнної інфраструктури. Про це, як зазначив президент, доповідали Головнокомандувач Збройних Сил України та Служба безпеки України.

Президент наголосив, що Україна не потребує війни. Водночас, за його словами, якщо Путін хоче війни настільки, що вдався до чергової гучної політичної маніпуляції зі своїми псевдовиборами і навіть побоявся бачити у списку на вибори одну-єдину партію, яка хоча б щось говорила про необхідність миру, знявши партію “Яблоко”, то його пріоритети є цілком очевидними.

Британія хоче відновити військовий діалог з Росією на високому рівні

Оприлюднено автором

Велика Британія планує відновити військові контакти з Росією на високому рівні, повідомляє The Times.

Як зазначає видання, британські військові побоюються, що відсутність діалогу може спричинити «ненавмисну ескалацію».

Питання відновлення контактів виникло після того, як у червні російський фрегат «Адмірал Григорович» здійснив попереджувальні постріли в Ла-Манші через небезпечне зближення британської яхти.

Востаннє начальники генштабів двох країн спілкувалися у вересні 2022 року.

«Центренерго» без відкритих торгів уклало новий договір на 45,3 млн грн із компанією, яку підозрюють у підміні бетону на Зміївській ТЕС

Оприлюднено автором

Компанія, яку правоохоронці підозрюють у заміні промислового бетону на звичайний будівельний під час відновлення Зміївської ТЕС, знову отримала кошти від «Центренерго» без відкритих торгів. Йдеться про платіж на 45,3 млн грн.

Наприкінці червня Зміївська ТЕС підписала з ТОВ «Опитний завод М» додатковий договір № 16/294 на «непередбачені» роботи, пов’язані з реконструкцією фізичного захисту автотрансформаторів. Укласти угоду без конкурсу дозволило положення, за яким нові підряди можна передавати тому самому виконавцю, якщо їхня вартість не перевищує 50 % основного контракту.

Під документами поставили підписи багаторічний директор станції Ігор Бабенко та головний інженер Павло Курило.

ТОВ «Опитний завод М» виконує роботи на Зміївській ТЕС із кінця 2024 року. Загальна вартість п’яти попередніх контрактів для держави перевищила 472 млн грн. Один із ключових договорів — на фізичний захист станції II рівня за 245,7 млн грн — став предметом кримінального провадження.

Слідство вважає, що підрядник через субпідрядників — ПП «Канал» та ТОВ «Геомакс» — постачав на об’єкт звичайний цивільний бетон класу С25/30 замість спеціального промислового бетону С32/40 та С35/45, який мав забезпечувати стійкість до вибухових хвиль та уламків. У документах при цьому вказували матеріал вищої якості. Як вважають правоохоронці, підписи на підроблених паспортах якості ставив директор ПП «Канал» Карен Айрапетян. Експертиза оцінила збитки від такої підміни матеріалів у 8,1 млн грн.

Власницею та керівницею ТОВ «Опитний завод М» є Наталія Сапьолкіна. Компанія має маріупольське походження, а після початку повномасштабного вторгнення була перереєстрована на Закарпатті. За останні роки вона значно наростила масштаби діяльності — від торгівлі металом до контрактів на сотні мільйонів гривень у сфері реконструкції енергетичних об’єктів.

Партнери компанії раніше вже згадувалися у скандалах, пов’язаних зі «скрутками» документів, а також у кримінальних провадженнях щодо привласнення майна. Попри те, що керівництво «Опитного заводу М» та його партнери й далі захищаються в судах у справі про розкрадання на цій самій станції, «Центренерго» продовжує підписувати з ними нові угоди.

Схеми сірого імпорту в Україні: як бюджет втрачає мільярди

Оприлюднено автором

У 2025 році 56% міжнародних поштових відправлень в Україну пройшли без оподаткування. У грошовому вимірі це товари на 92,9 млрд грн, а втрати бюджету становили щонайменше 18,6 млрд грн. Однак це лише одна зі схем, завдяки яким сірий імпорт в Україні приносить мільярди. Поряд із нею діють щонайменше ще дві: фінансова “скрутка”, яку фіксує Нацбанк, але не може самостійно довести, а також ввезення комерційних партій під виглядом гуманітарної допомоги. Остання схема вже впливає на закупівельні ціни українського молока.

Найгостріше проблему відчуває роздрібна торгівля, особливо сегмент електроніки та побутової техніки. Про це Бізнес Цензору повідомили в Асоціації ритейлерів України (RAU), яка об’єднує найбільших операторів ринку. Найбільш уразливими там називають смартфони, ноутбуки, продукцію Apple та комп’ютерні компоненти, оскільки такі товари легко перевозити невеликими партіями, а їхня висока вартість робить ухилення від оподаткування особливо вигідним.

В асоціації зазначають, що точної єдиної статистики для порівняння частки сірого імпорту між усіма категоріями немає. Наприклад, високий рівень тінізації ювелірного ринку, про який свідчать дані ДПС, не означає, що весь цей обсяг пов’язаний саме з незаконним ввезенням. У RAU пояснюють, що для таких категорій характерні продажі через соціальні мережі, невеликі інтернет-магазини та міжнародні посилки без підтвердження походження товару.

Окремим ризиком в асоціації вважають транскордонну електронну торгівлю. За розрахунками бізнес-об’єднань, які наводить RAU і які були оприлюднені у травні 2026 року, у 2025 році понад 56% міжнародних відправлень не оподатковувалися. Це товари на 92,9 млрд грн і щонайменше 18,6 млрд грн потенційних втрат бюджету. Водночас у RAU підкреслюють: сама пільга для особистих покупок не є порушенням. Проблема виникає тоді, коли її використовують для системного дроблення комерційних партій.

Як пояснюють в асоціації, головний практичний наслідок полягає в нерівних умовах формування ціни. Легальний ритейлер сплачує ПДВ і митні платежі, забезпечує сертифікацію, українське маркування та видає фіскальний чек. Натомість “сірий” продавець уникає частини цих витрат. За оцінкою RAU, лише різниця в собівартості, пов’язана саме з належним митним оформленням техніки, сягає близько 30%. Для покупця це виглядає як нижча ціна, але фактично йдеться про податкову перевагу, якої легальний бізнес не має.

Водночас у RAU звертають увагу, що не кожне скорочення сірого сегмента є наслідком дій держави. У перші місяці 2026 року частка сірих iPhone зменшилася через глобальний дефіцит продукції Apple, який тимчасово зробив сірі канали дорожчими за офіційні. В асоціації наголошують, що це не системна перемога, а лише приклад того, наскільки швидко сірий ринок реагує на дефіцит і різницю цін.

Разом із тим RAU наводить і приклад із посиленим контролем. За даними ДПС, оприлюдненими в лютому 2026 року, за чотири місяці він забезпечив 8,2 млрд грн приросту офіційного виторгу (+53,4%) та 1,6 млн додаткових фіскальних чеків (+23,7%). В асоціації уточнюють, що це ще не перелом для всього сірого ринку, а ефект, який потребує системного продовження. Там наголошують: за посилення контролю значна частина попиту переходить у легальний обіг, однак вирішального впливу на весь сірий ринок ці дії поки не мають.

У RAU також підтримали ідею реформи оподаткування. Ще в травні 2026 року асоціація виступила за зміну оподаткування покупок через іноземні маркетплейси. Зараз у Раді перебуває доопрацьований законопроєкт №15112-д, який має перекласти адміністрування ПДВ на самі платформи. В асоціації зазначають, що майбутня модель має забезпечити рівні правила, автоматичне адміністрування ПДВ платформами та водночас не ускладнювати добросовісні особисті покупки громадян.

Ще одним каналом неоподаткованого імпорту є фінансова схема, яку в банківській практиці називають “скруткою”. У Нацбанку пояснили, що компанії з ознаками “оболонок” занижують митну вартість товару, змінюють його код, а частину партії продають за готівку фізичним особам.

НБУ посилається на типологічні дослідження Держфінмоніторингу, згідно з якими групи юридичних осіб переказували кошти нерезидентам за партії вживаних автомобілів, але в податковій звітності відображали продаж значно меншої кількості машин, ніж фактично ввезли. У такий спосіб занижували податок на прибуток і ПДВ. У Нацбанку уточнюють, що подібні операції можуть здійснюватися і з будь-яким іншим товаром. Аналогічні схеми фіксували також під час імпорту одягу та квадрокоптерів.

Крім того, як зазначають у НБУ з посиланням на Держфінмоніторинг, імпортована продукція, за яку компанії-резиденти переказують кошти за кордон, імовірно, реалізується через мережу гуртово-роздрібних торговців із великими обсягами необлікованої готівки. Унаслідок цього проводяться “схемні” операції з метою “замовлення послуг” із прихованого обготівковування та мінімізації податкових зобов’язань.

НБУ здійснює нагляд за банками щодо дотримання норм фінмоніторингу. За результатами перевірок до банків застосовували заходи впливу у вигляді значних штрафів, письмових застережень і надавали рекомендації, які спонукали покращувати внутрішні порядки організації та дотримання вимог законодавства з питань фінансового моніторингу й валютного законодавства.

Водночас у коментарі Бізнес Цензору в Нацбанку зазначили, що ні сам НБУ, ні банки не мають повноважень та інструментів для прямого встановлення факту фіктивного імпорту. Банки можуть лише аналізувати операції клієнтів на ознаки “оболонок” і підозрілості, після чого передають інформацію до Державної служби фінансового моніторингу. 14 липня 2026 року Нацбанк розіслав банкам лист із описом механізму “скрутки” та вимогою посилити управління відповідними ризиками.

Подальший рух таких сигналів ілюструють дані Держфінмоніторингу. За перше півріччя 2026 року служба передала правоохоронним органам 149 узагальнених матеріалів щодо “скруток” і конвертаційних центрів на загальну суму 78,3 млрд грн. Це у 2,3 раза більше, ніж за аналогічний період 2025-го.

Для молочної галузі загрозою є інша схема — контрабанда під виглядом гуманітарної допомоги. Про це Бізнес Цензору повідомила заступниця генеральної директорки Асоціації виробників молока Олена Жупінас. За її словами, комерційні партії молочної продукції, насамперед твердих сирів, ввозять як гуманітарні вантажі, що дає змогу не сплачувати мито й ПДВ. Після цього товар продають через гуртові бази, ринки та невеликі магазини, часто без маркування українською мовою і без підтвердженої простежуваності.

Жупінас наголосила, що асоціація не виступає проти легального імпорту чи справжньої гуманітарної допомоги. Йдеться про однакові правила для всіх учасників ринку. За оцінкою галузевих асоціацій, яку наводить АВМ, нелегальний імпорт може становити близько 30% українського ринку імпортних сирів, а бюджет через це щороку недоотримує щонайменше 730 млн грн. Водночас загальна частка імпортної продукції на ринку сирів протягом 2025 року зросла з 38% до 45%, а навесні 2026 року перевищила 50%.

В асоціації пояснюють, що йдеться вже не про окремі випадки на кордоні, а про фактор, який впливає на структуру всього ринку. Український виробник сплачує податки, виконує вимоги щодо безпечності, маркування і простежуваності, утримує персонал та інвестує у виробничі потужності. Нелегально ввезений товар не несе частини цих витрат, тому отримує штучну цінову перевагу.

За словами Жупінас, наслідки відчувають не лише переробники. У короткостроковій перспективі це означає витіснення української продукції з полиць, скорочення завантаження молокопереробних підприємств і посилення тиску на закупівельні ціни на сире молоко. Вона зазначила, що вже в першому півріччі 2026 року закупівельні ціни на сире молоко для більшості господарств були збитковими, а під тиском зростання собівартості виробництва сирого молока в другому півріччі збитковими стають всі молочно-товарні ферми України.

У довгостроковій перспективі, наголошує Жупінас, наслідки можуть бути значно серйознішими: скорочення вітчизняного виробництва сирів, зменшення потреби переробних підприємств у молоці, закриття як заводів, так і молочно-товарних ферм, які дуже часто є бюджетоутворювальними підприємствами, втрата робочих місць та інвестицій і українського ринку від імпорту.

Серед заходів протидії нелегальному імпорту Асоціація виробників молока називає посилений і скоординований між відомствами контроль на в’їзді в країну, верифікацію вантажів і волонтерських організацій, контроль на гуртових базах, ринках та онлайн-майданчиках, єдині вимоги до документації, маркування й усієї продукції в обігу, відповідальність як для імпортерів, так і для продавців, а також регулярне оприлюднення результатів перевірок.

Усі три схеми використовують різні процедурні шпарини та б’ють по різних секторах. Посилкові схеми шкодять роздрібній торгівлі, насамперед електроніці. Фінансові схеми з підставними компаніями вражають бізнес, який імпортує авто, одяг і техніку через банківську систему. Маніпуляції з гуманітарною допомогою завдають удару по молочній галузі та фермерству. Водночас усі вони мають спільну рису: завдають відчутної шкоди легальному бізнесу, а жодна з цих проблем не є новою для України.

Редакція звернулася за коментарем до Державної прикордонної служби, ДПС та Бюро економічної безпеки з проханням пояснити, що робиться для протидії схемам з імпортом. Бізнес Цензор пообіцяв ознайомити читачів із коментарями, щойно вони з’являться.

Падіння банку «Конкорд»: як працювали схеми сестер Сосєдок і чим усе завершилося

Оприлюднено автором

Акціонерний комерційний банк «Конкорд» перебував у власності Юлії Віліївни Сосєдки, якій належало 43,7675 %, та Олени Віліївни Сосєдки з часткою 56,2325 %. Через інтернет-еквайринг і P2P-перекази за договорами із сімома юридичними особами банк провів 112,956 млрд грн, з яких 46,47 млрд припали на період війни.

Ці операції подавали як торгівлю ігровими артефактами, хоча фактично йшлося про обслуговування безліцензійних майданчиків, пов’язаних з Parimatch. У 2021 році лише за шість місяців еквайринг забезпечив 612 млн грн, що в п’ять разів перевищило доходи від кредитування.

Технологічну інфраструктуру для цієї діяльності надавало ТОВ «ПРОКАРД» (ЄДРПОУ 34513467), засновницею якого до 2024 року була Юлія Сосєдка. Компанія згадувалася у схемах фіктивного податкового кредиту на понад 4 млн грн. За кілька днів до відкликання ліцензії банку «ПРОКАРД» отримала статус резидента Дія.City за підписом заступника міністра Олександра Борнякова. Після цього бенефіціарів переоформили на підставних осіб.

1 серпня 2023 року НБУ відкликав ліцензію та вирішив ліквідувати «КОНКОРД» через систематичні порушення у сфері відмивання коштів, фінансування тероризму та розповсюдження зброї масового знищення. До цього банк уже отримав штраф у розмірі 60,4 млн грн. Усередині банку діяла Telegram-група «Видача коштів», яку використовували для фіктивних операцій. Сестри намагалися оскаржити це рішення, однак 30 липня 2025 року Верховний Суд остаточно підтвердив ліквідацію. Вкладникам виплатили 631,2 млн грн.

Серед окремих епізодів згадуються кредит «Укргазбанку» на 7,54 млн євро для біогазової станції ТОВ «БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО» з виведенням коштів на австрійську Concord Solutions Lab GmbH, фіктивний контракт «Укртатнафти» на 20 млн доларів через швейцарську NORDWIND TRADE SA, а також формування статутного капіталу фіктивних фірм на 420 млн грн.

У вересні 2021 року Мінфін США запровадив санкції проти криптообмінника SUEX, який був пов’язаний із даркнет-маркетплейсом Hydra. У цих схемах, а також в обслуговуванні нелегальних букмекерів у РФ, фігурував і «КОНКОРД», який діяв через HotPay, ExMo та «ПРОКАРД» у співпраці з російським «Промсвязьбанком».

Олена Сосєдка раніше перебувала у шлюбі з В’ячеславом Мішаловим, колишнім секретарем Дніпровської міськради, який декларував 16–18 тисяч біткоїнів. Родинна компанія «Мастер-Буд» отримала державних підрядів у Дніпрі на понад 2 млрд грн. Після ліквідації «КОНКОРД» з’явилися повідомлення про вплив Олени Сосєдки на «Банк інвестицій і заощаджень» (БІС-Банк) з активами 3,8–5,6 млрд грн, де серед партнерів згадувався підсанкційний Андрій Попов.

Для сестер це вже другий банківський крах після «Фінансового союзу». Попри масштаб справи, згадки в американських санкційних матеріалах і щонайменше чотири кримінальні провадження, публічних підозр Юлії та Олені Сосєдкам не оголошували.

Українські далекобійні удари по Росії: як змінюються цілі та навантаження на ППО

Оприлюднено автором

Associated Press проаналізувало сотні українських ударів углиб території Росії за 2026 рік. Кількість далекобійних атак зросла втричі порівняно із січнем, а російським військам доводиться розтягувати протиповітряну оборону на значно більшу площу.

Аналітики AP вивчили заяви російських чиновників, державних медіа та української армії й визначили чотири основні категорії цілей українських ударів. Йдеться про нафтoву інфраструктуру, щоб позбавити Кремль доходів від експорту палива й створити дефіцит для звичайних росіян. Також серед цілей — оборонні заводи, щоб підірвати довгострокову здатність Росії виробляти зброю. Окремо виділяються об’єкти протиповітряної оборони, щоб розчистити шлях для власного озброєння, а також роздрібні склади, щоб наслідки війни відчули пересічні росіяни.

У липні Київ уразив найбільший нафтопереробний завод Росії, який розташований більш ніж за 2500 км від України. Удари по нафтовій інфраструктурі посилилися саме в той момент, коли війна навколо Ірану підняла світові ціни на нафту, а США пом’якшили санкції проти російської нафти.

Серед оборонних об’єктів Україна неодноразово вражала завод, що виробляє навігаційні системи, зокрема власною ракетою “Фламінго”. У липні та серпні під удари також потрапили склади Wildberries. У Києві заявляють, що компанія допомагає постачати російську армію, хоча в Москві це заперечують.

Значна частина ударів по російській протиповітряній обороні та радарах зосереджена навколо окупованого Криму, переважно їх завдають дронами. Командувач Сил безпілотних систем Роберт “Мадяр” Бровді сказав AP, що атаки в Криму також мають на меті зробити півострів непридатним як плацдарм для російських військ.

Водночас ефективність частини атак Києва важко підтвердити. У травні та червні Україна заявляла про удари по кількох супутникових, розвідувальних та об’єктах радіоелектронної розвідки в Росії, однак супутникові знімки, які проаналізувало AP, не показали серйозних пошкоджень.

Ще до відомої зустрічі в Овальному кабінеті Україна почала активно інвестувати в нову зброю, але саме та зустріч, за словами анонімного європейського військового чиновника, стала “справжнім дзвінком на пробудження” — стало зрозуміло, що підтримка США може припинитися “з одного дня на інший”. Україна вдвічі наростила виробництво, скоротивши цикл розробки й виготовлення зброї з десятиліть до років або навіть місяців.

Попри те, що Україна вже вирішила частину навігаційних проблем своїх ракет, зокрема “Фламінго”, вони й досі поступаються західним аналогам у точності та непомітності. Через це часто доводиться запускати сотні дронів, щоб перевантажити російську ППО й дати ракеті змогу прорватися. За оцінкою Вотлінга, крізь оборону ворога долітає лише 5-9% випущеного Україною озброєння.

Попри потужнішу зброю Росії, президент Володимир Зеленський на саміті НАТО заявив, що Путін “втрачає ініціативу”, оскільки Україна перенесла бойові дії із застряглого фронту в небо.