Associated Press проаналізувало сотні українських ударів углиб території Росії за 2026 рік. Кількість далекобійних атак зросла втричі порівняно із січнем, а російським військам доводиться розтягувати протиповітряну оборону на значно більшу площу.
Аналітики AP вивчили заяви російських чиновників, державних медіа та української армії й визначили чотири основні категорії цілей українських ударів. Йдеться про нафтoву інфраструктуру, щоб позбавити Кремль доходів від експорту палива й створити дефіцит для звичайних росіян. Також серед цілей — оборонні заводи, щоб підірвати довгострокову здатність Росії виробляти зброю. Окремо виділяються об’єкти протиповітряної оборони, щоб розчистити шлях для власного озброєння, а також роздрібні склади, щоб наслідки війни відчули пересічні росіяни.
У липні Київ уразив найбільший нафтопереробний завод Росії, який розташований більш ніж за 2500 км від України. Удари по нафтовій інфраструктурі посилилися саме в той момент, коли війна навколо Ірану підняла світові ціни на нафту, а США пом’якшили санкції проти російської нафти.
Серед оборонних об’єктів Україна неодноразово вражала завод, що виробляє навігаційні системи, зокрема власною ракетою “Фламінго”. У липні та серпні під удари також потрапили склади Wildberries. У Києві заявляють, що компанія допомагає постачати російську армію, хоча в Москві це заперечують.
Значна частина ударів по російській протиповітряній обороні та радарах зосереджена навколо окупованого Криму, переважно їх завдають дронами. Командувач Сил безпілотних систем Роберт “Мадяр” Бровді сказав AP, що атаки в Криму також мають на меті зробити півострів непридатним як плацдарм для російських військ.
Водночас ефективність частини атак Києва важко підтвердити. У травні та червні Україна заявляла про удари по кількох супутникових, розвідувальних та об’єктах радіоелектронної розвідки в Росії, однак супутникові знімки, які проаналізувало AP, не показали серйозних пошкоджень.
Ще до відомої зустрічі в Овальному кабінеті Україна почала активно інвестувати в нову зброю, але саме та зустріч, за словами анонімного європейського військового чиновника, стала “справжнім дзвінком на пробудження” — стало зрозуміло, що підтримка США може припинитися “з одного дня на інший”. Україна вдвічі наростила виробництво, скоротивши цикл розробки й виготовлення зброї з десятиліть до років або навіть місяців.
Попри те, що Україна вже вирішила частину навігаційних проблем своїх ракет, зокрема “Фламінго”, вони й досі поступаються західним аналогам у точності та непомітності. Через це часто доводиться запускати сотні дронів, щоб перевантажити російську ППО й дати ракеті змогу прорватися. За оцінкою Вотлінга, крізь оборону ворога долітає лише 5-9% випущеного Україною озброєння.
Попри потужнішу зброю Росії, президент Володимир Зеленський на саміті НАТО заявив, що Путін “втрачає ініціативу”, оскільки Україна перенесла бойові дії із застряглого фронту в небо.