Наталії Валеріївні Ротановій призначено рік за гратами замість трьох, після зміни вироку у касаційній інстанції. Жінка, мешканка міста Березівка Одеської області, заміжня, мати малолітньої дитини 2010 року народження, була засуджена за адміністрування проросійського Telegram-каналу, де містилися заклики до сепаратизму та приєднання до РФ.

Відповідний вирок виніс Приморський районний суд Одеси, хоча частково його змінили у касаційній інстанції. Ішлося про обвинувачення за трьома статтями Кримінального кодексу України: ч. 1 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), ч. 2 ст. 109 (публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу) та ч. 2 ст. 436-2 (виправдання, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України та глорифікація її учасників).

Основні епізоди обвинувачення:

14 червня 2022 року о 17:47 було опубліковано пост про створення «Русской Одесской Республики», заклики брати зброю, виходити на мітинги проти влади, приєднуватися до РФ, «випалити укро-фашистів» з додаванням «прапору та гербу Одеської республіки» (35 переглядів).

Інший пост того ж дня о 18:00 закликав жителів «Новороссии» повставати проти «кровожадної влади Києва», «випалити укро-фашистів» з мапою України без Криму та мапою РФ (29 переглядів).

Ряд публікацій (з 19 травня по 14 червня) містив заперечення збройної агресії РФ (з 2014 року), тимчасової окупації територій, поширення російських наративів про «звільнення» міст, глорифікацію російських військових (наприклад, про «перемогу» в Маріуполі, «освобождение» Сєвєродонецька, використання дронів-камікадзе «Куб» та «Ланцет», порятунок медсестрою тощо). Перегляди варіювалися від 37 до 732.

Обвинувачена діяла з мобільного телефону Samsung Galaxy A71, авторизуючись під певним обліковим записом. У суді Ротанова повністю визнала свою провину, пояснила, що піддалася впливу російської пропаганди (дивилася російські канали, провела дитинство в РФ), припинила публікації, щиро розкаялася та мала намір долучитися до волонтерського центру. Суд врахував пом’якшуючі обставини (визнання вини, сприяння розкриттю злочину), відсутність обтяжуючих обставин, наявність малолітньої дитини, відсутність попередніх судимостей та матеріального мотиву. Водночас суд підкреслив тяжкість злочинів в умовах повномасштабного вторгнення РФ та воєнного стану, необхідність покарання та його виховної функції. Остаточне покарання: 3 роки позбавлення волі (шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим) без конфіскації майна. Строк обраховується з 18 липня 2022 року (з урахуванням попереднього ув’язнення: 1 день під вартою = 2 дні позбавлення волі). Проте касація змінила остаточне покарання на 1 рік позбавлення волі без конфіскації майна.