Архіви позначок: Венгрия

Угорська влада перевіряє інвестиції BYD після призначення Петера Сіярто

Оприлюднено автором

Уряд Угорщини ініціював перевірку діяльності китайського автовиробника BYD після того, як колишній міністр закордонних справ Петер Сіярто отримав керівну посаду в компанії. Про це заявив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр.

За словами глави уряду, влада має намір переглянути всі рішення та державні зобов’язання, що стосуються інвестицій BYD в Угорщині. Окремо проаналізують, яким чином компанія за уряду Віктора Орбана отримувала державні субсидії, податкові пільги та необхідні дозволи.

Новий уряд вбачає можливий конфлікт інтересів, адже на посаді глави МЗС Сіярто відповідав за залучення іноземних інвестицій і був учасником переговорів щодо будівництва першого європейського заводу BYD у місті Сегед.

Очікується, що це підприємство дасть змогу китайському виробнику випускати електромобілі на території Європейського Союзу та уникати європейських мит на імпорт електрокарів із Китаю.

Після зміни влади в Угорщині у травні Петер Сіярто залишив посаду міністра закордонних справ. Пізніше він повідомив, що обійняв у BYD посаду керівника із зовнішніх зв’язків і розвитку нових напрямів бізнесу.

Угорщина готується розкрити архіви комуністичних спецслужб

Оприлюднено автором

Угорщина вперше майже за 40 років може відкрити архіви комуністичних спецслужб і зробити публічними матеріали про мережу інформаторів, що діяла в період радянського впливу. Прем’єр-міністр Петер Мадяр назвав цю ініціативу спробою погасити “борг перед історією” та допомогти державі остаточно переосмислити власне минуле.

Про це повідомляє Bloomberg. Видання посилається на законопроєкт, який уряд Мадяра подав до парламенту.

Як зазначає Bloomberg, після падіння комуністичного режиму в Східній Європі 37 років тому Угорщина залишилася серед небагатьох країн колишнього радянського блоку, що не оприлюднили архіви агентурної мережі комуністичних спецслужб.

Уряд Петера Мадяра вже передав до парламенту законопроєкт, який передбачає розсекречення значної частини документів і відкриття доступу до них для громадськості. Коментуючи цей крок у соціальних мережах, Мадяр написав: “Ми погашаємо багаторічний борг”.

Очікується, що архіви відкриють до 23 жовтня — дня 70-річчя Угорського повстання 1956 року проти радянської окупації. В уряді вважають це символічним, але важливим рішенням для відновлення історичної справедливості.

Попри те, що багато людей, згаданих у документах, уже померли, а частина архівних матеріалів могла бути знищена або вилучена раніше, влада наполягає на необхідності встановити правду про масштаби співпраці громадян із комуністичними спецслужбами.

Bloomberg також пише, що після переходу до демократії значна кількість представників колишньої номенклатури та пов’язаних із нею осіб зберегла вплив у політичному й економічному житті країни.

Розсекречення архівів є лише одним із рішень нового уряду після перемоги Петера Мадяра на виборах і завершення 16-річного правління Віктора Орбана. Цього тижня уряд також подав конституційні зміни, які мають відкрити можливість усунути з посад низку впливових чиновників, пов’язаних із попередньою владою.

Ідеться, зокрема, про президента країни та окремих високопосадовців судової системи, яких нова влада звинувачує у підтримці авторитарних тенденцій і корупційних практик. Сам Мадяр порівняв цей процес із заходами, які свого часу застосовувала Італія у боротьбі з впливом мафіозних структур.

На думку багатьох істориків і політологів, небажання повністю відкрити архіви після падіння комунізму стало однією з найбільших помилок перехідного періоду в Угорщині. Критики вважають, що саме це дало змогу багатьом представникам старої системи зберегти сильні позиції в державних структурах і бізнесі.

Навіть у період правління Віктора Орбана, який на початку політичної кар’єри подавав себе як противника комуністичної спадщини, колишні функціонери комуністичної доби й надалі обіймали важливі державні посади.

До цього часу окремі матеріали були доступні лише акредитованим історикам, а громадяни могли перевіряти тільки інформацію про можливе стеження за ними в комуністичний період. Повноцінного відкритого доступу до архівів досі не існувало.

Новий закон передбачає створення незалежної комісії, до якої увійдуть представники спецслужб, історики та архівісти. Саме цей орган визначатиме, які документи мають залишитися засекреченими.

Серед ключових змін — перегляд критеріїв, за якими матеріали можуть не розсекречуватися. Зараз архівні документи можуть залишатися закритими, якщо їхнє оприлюднення здатне зашкодити міжнародним відносинам Угорщини.

Після ухвалення закону підставою для засекречення залишаться лише ризики для відносин із країнами Європейського Союзу, Європейської економічної зони або НАТО. Це означає, що можливий негативний вплив на відносини з Росією більше не буде підставою для приховування документів.

Оскільки партія Мадяра має парламентську більшість, законопроєкт має високі шанси на ухвалення вже найближчим часом.

Угорщина знову загальмувала просування України та Молдови до ЄС

Оприлюднено автором

Угорщина відклала важливий процедурний крок, необхідний для початку роботи над рештою переговорних кластерів України та Молдови щодо вступу до ЄС. Про це Politico повідомили два неназвані європейські дипломати.

15 червня Київ і Кишинів суттєво просунулися на шляху до членства в Євросоюзі: країни блоку одностайно підтримали відкриття першого переговорного кластера для обох держав. До цього процес упродовж кількох років блокував колишній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який виступав проти євроінтеграції України.

Після запуску першого кластера Україна та Молдова планували до середини липня перейти до відкриття решти переговорних глав. Втім, цей намір опинився під загрозою після того, як у вівторок Угорщина заблокувала надсилання листа до Європейської ради та Єврокомісії від імені 27 держав-членів. У цьому документі мала бути зафіксована спільна позиція столиць ЄС.

Як зазначили дипломати, Угорщина стала єдиною країною, яка не підтримала цей крок, хоча для нього потрібне одностайне схвалення всіх членів. Повернутися до розгляду питання мають наступного тижня.

У Politico зауважують, що такий підхід відповідає стриманій позиції прем’єр-міністра Петера Мадяра щодо членства України в ЄС.

Генпрокурор Угорщини може невдовзі піти у відставку на тлі скандалу зі справою “Ощадбанку”

Оприлюднено автором

Прем’єр Угорщини Петер Мадяр заявив, що генеральний прокурор країни незабаром залишить посаду. За його словами, для усунення Петера Полта з посади не знадобляться жодні додаткові рішення чи процедури, оскільки очільник прокуратури найближчим часом сам подасть у відставку.

Про це повідомляє HVG.

На запитання, чи пов’язаний цей крок зі скандалом навколо затримання інкасаторів українського “Ощадбанку”, Мадяр відповів, що “це може бути повʼязано”.

Петер Полт обіймає посаду генерального прокурора Угорщини з 2010 року. Він відомий тісними зв’язками з правлячою партією “Фідес” та прем’єр-міністром Віктором Орбаном. Його робота на чолі прокуратури часто зазнає критики з боку опозиції та європейських інституцій через нібито небажання розслідувати корупційні справи, пов’язані з високопосадовцями.

Петер Сійярто залишиться депутатом нового парламенту Угорщини

Оприлюднено автором

Голова МЗС Угорщини Петер Сійярто збереже мандат у новому скликанні угорського парламенту, повідомляє Telex.

За результатами виборів 12 квітня альянс партій Фідес та Християнсько-демократичної народної партії (KDNP) отримав 52 мандати зі 199 у парламенті Угорщини.

Фракцію «Фідес», до якої увійшли 44 депутати, серед них і Петер Сійярто, очолить Гергелій Гуляш. Фракцію KDNP, до складу якої входять 8 депутатів, очолить Бенце Ретварі.

Відновлення «Дружби» та можливий вплив на вартість дизеля

Оприлюднено автором

Після відновлення транзиту нафти нафтопроводом “Дружба” Україна розраховує на поновлення імпорту нафтопродуктів з Угорщини, зокрема дизеля. Очікується, що це може сприяти зниженню його ціни.

Про це міністр енергетики України Денис Шмигаль заявив журналістам після засідання Ukraine Energy Coordination Group у Києві.

За словами Шмигаля, трубопровід між Угорщиною та Україною варто використовувати, особливо з огляду на поточні проблеми на ринку пального. На його думку, це дасть змогу отримати додаткові об’єми та, можливо, здешевити дизельні ресурси завдяки роботі трубопровідного транспорт.

Водночас він уточнив, що уряд не проводить перемовин щодо імпорту пального, оскільки це питання належить до компетенції компаній.

Разом із тим міністр наголосив, що питання подальшого імпорту пального “буде пропрацьовано” з “Укртранснафтою” та угорською компанією MOL.

Слід зазначити, що Україна переважно закуповує в Угорщини дизельне пальне. Його постачання здебільшого здійснювалося залізницею та нафтопродуктопроводом.

Угорщина і Словаччина мають виключення із заборони на імпорт трубопровідной нафти з Росії. Водночас нафтопродуки з цієї нафти обидві країни можуть використовувати лише для власним потреб і імпорту виключно в Україну.

Орбан складає депутатський мандат, але хоче зберегти керівництво «Фідес»

Оприлюднено автором

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що відмовиться від депутатського мандата, але готовий і надалі очолювати партію «Фідес», якщо таке рішення підтримають її члени на з’їзді.

Про це він повідомив у відеозверненні у Facebook.

За словами Орбана, засідання президії «Фідес» уже завершилося, і партія вирішила «кардинально реформувати» парламентську фракцію, яку сформують у понеділок. Її очолить Гергей Гуляш, а сам Орбан планує скласти депутатський мандат.

«Мандат, який я отримав як лідер списку «Фідес»-християнські демократи», насправді є парламентським мандатом «Фідес», тому я вирішив його повернути. Зараз він потрібен не в парламенті, а для реорганізації національного руху», – сказав чинний прем’єр-міністр.

Загальнонаціональне засідання партії заплановане на наступний тиждень, а з’їзд з обрання керівництва перенесено на червень.

Орбан також нагадав, що майже чотири десятиліття очолював свою політичну спільноту. За цей час, зазначив він, були і успіхи, і невдачі, і перемоги, і поразки на виборах. Водночас, за його словами, незмінним залишалося те, що цей табір був найбільш згуртованою та єдиною політичною спільнотою Угорщини, а така єдність зараз дуже потрібна країні.

Він додав, що президія пропонує йому й надалі очолювати «Фідес», і якщо з’їзд підтримає це рішення, він погодиться.

Як бізнес Іштвана Тіборча заробив на перемозі опозиції в Угорщині

Оприлюднено автором

Іштван Тіборч, зять Віктора Орбана, заробив значні кошти, зробивши ставку на поразку свого тестя на останніх парламентських виборах в Угорщині. Про це 23 квітня повідомила агенція Bloomberg.

Як зазначає видання, керуюча компанія Equilor Asset Management, яка входить до групи Equilor і перебуває під контролем Тіборча, завчасно готувалася до провалу прем’єра на виборах. Компанія відкрила «значно переважальну ринок» позицію за державними облігаціями Угорщини, а 12 квітня, за день до голосування, також і за акціями.

Ця стратегія виявилася успішною. Після тріумфу опонента Орбана Петера Мадяра та його партії «Тиса» на парламентських виборах угорські активи — акції, державні облігації та курс форинта — помітно зросли в ціні.

«Ми очікували впевненої перемоги „Тиса“ і відповідно вибудували свої позиції», — заявив головний інвестиційний директор Equilor AM Аттіла Сабо.

39-річний Тіборч, чоловік дочки Орбана Рахель, став відомим за роки правління свого тестя. За цей час він придбав численні активи, зокрема фонд нерухомості Granit, люксові готелі, гольф-клуб, ресторани, страхові фірми та інші бізнес-об’єкти, передає Bloomberg.

Як підсумовує агенція, Forbes поставив Тіборча на 13-те місце серед найбагатших угорців зі статком близько $700 млн. Активи інвестиційних фондів Equilor AM, які контролює Тіборч через заплутану корпоративну мережу, оцінюються у 500 млрд форинтів ($1,6 млрд).

Запуск нафтопроводу «Дружба» та фінансова підтримка Угорщини

Оприлюднено автором

Президент Зеленський пов’язав запуск нафтопроводу «Дружба» з отриманням кредиту від Угорщини для України. Він зазначив: «Україна виконала ремонт на ділянці нафтопроводу «Дружба», яка була пошкоджена внаслідок російського удару. Трубопровід готовий до відновлення роботи. Наші експерти створили необхідні умови для запуску системи трубопроводу та обладнання. Ми сподіваємося, що це сприятиме розблокуванню європейського пакета допомоги Україні, вже затвердженого Європейською Радою.»

Арешт активів групи ТІС у порту «Південний»: нові деталі справи Федоричева

Оприлюднено автором

Київський апеляційний суд ухвалив рішення залишити під арештом портові активи стивідорної групи ТІС (TIS), які належать угорському бізнесмену російського походження Олексію Федоричеву. Це стало відомо в рамках кримінального провадження НАБУ за номером 52017000000000166, яке розслідується з 2017 року. Наразі справу передано Національній поліції України. Суд відхилив апеляцію представників власника, підтвердивши арешт значної частини активів групи ТІС у порту «Южний». Під арештом опинилися зернові склади, перевантажувальні комплекси та інша нерухомість, що належить компаніям ТОВ «ТІС-Зерно» та ТОВ «ТІС-Міндобрива». Єдиним власником обох підприємств є угорець Олексій Федоричев, який має російське походження і народився в Красногорську. Серед заарештованих об’єктів: зерновий склад з об’ємом зберігання 120 тисяч тонн (площа понад 12 тисяч квадратних метрів); частка в єдиному майновому комплексі перевантаження зерна на причалі №16 (88%); очисно-сушильний вузол; комплекс будівель та споруд на причалі №17 (площа понад 51,5 тисячі квадратних метрів); квартира в Києві площею 41,59 квадратних метрів. Федоричев підозрюється в організації великої схеми заволодіння зерном ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ДПЗКУ) у 2014 році. За даними слідства, він разом із співучасниками, включаючи фінансового директора ТОВ «Трансінвестсервіс», заступника директора ТОВ «ТІС-Зерно» та представника кіпрської компанії, уклав низку фіктивних контрактів на постачання ячменю та пшениці. ДПЗКУ відвантажувало зерно на морські судна нібито для компанії LIRTAVIS ENTERPRISES LTD (Кіпр). Зерно швидко перепродавалося реальним покупцям, зокрема саудівським компаніям, а кошти, замість того, щоб надійти до державної корпорації, виводилися через ланцюг іноземних фірм під виглядом «транспортних послуг» та «фрахту». Загалом, за версією слідства, було заволодіння зерном на суму 60,56 мільйонів доларів. Крім того, підозрюється легалізація (відмивання) доходів на суму понад 45,8 мільйонів доларів. Адвокати Федоричева стверджували, що арешт є незаконним, оскільки їхній клієнт досі не отримав особисто повідомлення про підозру. Бізнесмен постійно проживає в Монако, і попередні спроби вручити йому підозру через міжнародну правову допомогу не увінчалися успіхом — влада Монако відмовилася розглядати справу як кримінальну, вважаючи її економічним спором. Апеляційний суд не погодився з цими аргументами. Судді визнали, що слідство вжило всіх необхідних заходів для вручення підозри, а на етапі накладення арешту існує достатня обґрунтована підозра та ризик втрати майна. Остаточна винуватість буде встановлена лише під час судового розгляду справи.