Удар США по початковій школі в Ірані стався через збій в обміні даними

28 лютого американські війська завдали удару по початковій школі в Ірані, повідомляє Bloomberg.

За даними видання, американські слідчі з’ясували, що причиною атаки став збій в обміні даними між аналітиками розвідки та їхньою базою.

Спершу об’єкт був позначений у системі як «військово-морська база КВІР». Водночас ще у 2019 році розвідник виправив цю помилку та вказав, що насправді там розташована початкова школа.

Однак це уточнення так і не внесли до бази даних, яку американські військові використовують під час вибору цілей.

«Внаслідок удару загинули близько 120 дітей і майже 200 осіб загалом. Це один із найтяжчих випадків загибелі цивільних осіб під час американських операцій за останні десятиліття. Розкриті в ході розслідування деталі вказують на давні проблеми системи цілевказання, яку планувалося вдосконалити вже багато років тому», — зазначає Bloomberg.

Апеляційний суд в Одесі закрив справу щодо ТОВ «ГРАНД СЕЙЛ» через недоведеність походження соди з Ірану

11 червня 2026 року Одеський апеляційний суд завершив розгляд резонансної справи про порушення митних правил, у якій фігурували ТОВ «ГРАНД СЕЙЛ» та його керівник. Митниця стверджувала, що підприємство приховало справжню країну походження товару, зазначивши в документах Катар замість Ірану, однак суд підтримав позицію бізнесу.

Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах” з посиланням на справу № 521/18262/25.

У червні 2024 року ТОВ «ГРАНД СЕЙЛ» ввезло в Україну 22,5 тонни гідроксиду натрію, або каустичної соди. В інвойсах, специфікаціях, сертифікатах аналізу та контракті країною походження товару була зазначена Республіка Катар.

Згодом Одеська митниця отримала відповідь від турецьких колег. За наданими даними, цей самий товар спочатку прибув до Туреччини з Ірану від компанії «RADIN TARABAR ASIA INTERNATIONAL», а вже потім був перепроданий турецькою фірмою до України. Після цього митники дійшли висновку, що зазначення Катару замість Ірану є поданням неправдивих відомостей з метою контрабанди, і склали протокол за ч. 1 ст. 483 МК України.

Керівник компанії Едуард Степанченко та його адвокат наполягали, що діяли добросовісно. Вони вказували, що іноземний контрагент із Туреччини у всіх документах та в окремому гарантійному листі підтвердив катарське походження товару та відсутність будь-якого зв’язку з Іраном.

Також захист наголошував на відсутності умислу. Керівник компанії діяв виключно на підставі офіційних документів, які надав продавець, і не мав підстав сумніватися в їхній автентичності. Митниця, зі свого боку, не змогла довести протилежне.

Окремо суд звернув увагу на недоведеність ідентичності товару. Було визнано, що митний орган не довів поза розумним сумнівом, що партія, оформлена в Туреччині з іранськими документами, є тією самою партією, яка врешті прибула в Україну з катарськими сертифікатами.

Одеський апеляційний суд залишив без змін постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси, якою провадження у справі було закрито.

Серед аргументів апеляційного суду зазначено, що митниця не скористалася своїм правом ініціювати офіційний запит до компетентних органів Катару або Ірану, щоб спростувати інформацію декларанта. Крім того, суд дійшов висновку про відсутність умислу, оскільки керівник підприємства діяв добросовісно, спираючись на товаросупровідні документи, які мають юридичну силу. Також суд встановив, що митний орган не довів складу правопорушення, зокрема не зміг підтвердити умисел керівника на подання підроблених документів.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Таким чином, спроба митниці притягнути бізнес до відповідальності через «іранський слід» у катарській соді не мала успіху через брак належних доказів.

США завдали авіаударів по об’єктах в Ірані після порушення умов перемир’я

США вперше з моменту укладення перемир’я завдали ударів по території Ірану. Як повідомило Центральне командування ЗС США, 26 червня американська авіація атакувала іранські склади ракет і безпілотників, а також прибережні радіолокаційні станції.

У Вашингтоні заявили, що ці удари стали відповіддю на атаку іранського дрона по вантажному судну під сингапурським прапором в Ормузькій протоці, яка сталася напередодні.

Віце-президент Венс зазначив, що Іран порушив умови угоди про припинення вогню. «Іран підписав угоду про припинення вогню. Ми її дотримувалися. Якщо у них є розбіжності щодо того, як застосовується меморандум, вони можуть просто підняти трубку. Але на насильство буде дана відповідь насильством», — написав він.

IMO тимчасово зупинила виведення торговельних суден із Перської затоки

Міжнародна морська організація (IMO) тимчасово припинила виведення торговельних суден із Перської затоки після нового інциденту в районі Оманської затоки. Таке рішення пов’язане з постійною нестабільністю на одному з найважливіших світових морських маршрутів.

За інформацією британського Центру морських торговельних операцій (UKMTO), невідомий снаряд уразив вантажне судно приблизно за 7,5 морських миль від узбережжя Оману. Унаслідок цього було пошкоджено ходову рубку. Члени екіпажу не постраждали, а витоків палива та забруднення довкілля не зафіксовано. Влада регіону перевіряє обставини події.

Генеральний секретар IMO Арсеніо Домінгес заявив, що тимчасова пауза потрібна для оцінки гарантій безпеки судноплавства та зниження ризиків для екіпажів. Він підкреслив, що захист моряків залишається пріоритетним завданням, попри постійну напруженість у регіоні.

Візит Рютте до Вашингтона: як генсек НАТО намагався пом’якшити невдоволення Трампа союзниками

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте прибув до Вашингтона, щоб послабити гнів президента США Дональда Трампа щодо європейських союзників, які відмовилися допомогти в кампанії проти Ірану. Про це повідомляє Bloomberg.

За даними видання, під час зустрічі з Трампом в Овальному кабінеті Рютте зробив ставку на любов президента США до похвали та яскравих візуальних образів. Під час візиту до Вашингтона він продемонстрував плакати із золотими літерами та яскраво-червоними діаграмами з написами “Трильйон Трампа” та “Ефект Трампа 47”. Вони мали показати, наскільки більше коштів країни НАТО почали витрачати на оборону з моменту вступу Трампа на посаду у 2017 році.

“Хочу показати вам, чого здатний досягти цей президент”, — сказав Рютте, вказуючи на інфографіку на плакатах.

За його словами, європейські країни не виходили на рівень США у витратах на оборону з часів адміністрації Дуайта Ейзенхауера в 1950-х роках.

Під час цього візиту генсек Альянсу активно демонстрував своє ставлення до Трампа, навіть попри те, що американський лідер відкрито критикував НАТО. Водночас Bloomberg зазначає, що не всі союзники у Європі схвально оцінили таку поведінку Рютте та заяви, які пролунали на адресу президента США.

“Рютте, який колись називав Трампа “татусем” НАТО, зіткнувся з негативною реакцією в Європі за те, що деякі союзники вважають надмірно шанобливим підхід до президента”, — йдеться в матеріалі.

Втім, як пише видання, Трамп залишився “майже незворушним” до похвали Рютте. Хоча президент США позитивно відгукнувся про самого генсека, він знову розкритикував європейських союзників, які відмовили йому в кампанії проти Ірану.

Трамп також перелічив європейських союзників, у яких розчарувався після відмови допомогти, зокрема в Ормузькій протоці.

“Ми були розчаровані Великою Британією, ми були розчаровані Німеччиною та Францією”, — сказав Трамп, висловивши при цьому “велику повагу” до Рютте.

Відновлення Ірану залежатиме від зміни політичного курсу, заявили у США

Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що можливе фінансування відновлення Ірану напряму залежатиме від того, як Тегеран вирішуватиме питання безпеки та яку політичну лінію обере надалі.

За його словами, обговорення економічної допомоги наразі перебуває «в далекій перспективі» і не є найближчим кроком.

Рубіо наголосив, що йдеться не тільки про відбудову інфраструктури, а й про ширший політичний контекст. За його словами, Вашингтон зважатиме на те, чи зміниться підхід іранського керівництва до зовнішньої політики та регіональної активності, яку у США традиційно пов’язують із підтримкою нестабільності та конфліктів.

Окремо державний секретар зазначив, що можливі рішення залежатимуть від того, чи перейде Іран до моделі поведінки, орієнтованої на державні інтереси та міжнародну передбачуваність, а не на «експорт радикалізму».

Ці заяви відповідають жорсткій лінії адміністрації президента Дональда Трампа щодо Тегерана, у межах якої питання безпеки залишаються головною умовою для будь-яких майбутніх економічних домовленостей.

Рубіо пов’язав фінансування відновлення Ірану з рішеннями Тегерана у сфері безпеки

Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що можливе виділення коштів на відновлення Ірану напряму залежатиме від того, як Тегеран вирішуватиме питання безпеки та якою буде його подальша політична лінія.

За словами Рубіо, розмови про економічну підтримку відкладені «на віддалене майбутнє» і найближчим часом не плануються.

Він наголосив, що йдеться не лише про інфраструктурне відновлення, а й про загальне політичне тло. Як зазначив держсекретар, Вашингтон оцінюватиме, чи зміниться підхід іранської влади до міжнародних справ і діяльності в регіоні, яку в США зазвичай пов’язують із провокуванням нестабільності та конфліктів.

Крім того, Рубіо додав, що остаточні рішення залежатимуть від переходу Ірану до політики, спрямованої на національні інтереси та передбачуваність на світовій арені, замість «експорту радикалізму».

Ці коментарі відповідають жорсткій позиції адміністрації Дональда Трампа щодо Тегерана, де безпека є основним фактором для будь-яких подальших економічних угод.

Трамп знову розкритикував НАТО через відмову підтримати США в Ормузькій протоці

Американський лідер Дональд Трамп знову виступив із критикою НАТО через відсутність допомоги в Ормузькій протоці. Він назвав Німеччину та Італію «дуже поганими» союзниками. Про це повідомляє Breaking News.

Як відомо, низка країн НАТО відмовила Вашингтону в наданні доступу до військових баз на їхніх територіях у Європі для військових маневрів США щодо Ірану. Також союзники Трампа не підтримали дії, пов’язані з Ормузькою протокою.

«Вони не були із нами. Я кажу: якщо ми захищаємо їх від Росії, ми витрачаємо всі ці гроші, ми хочемо, можливо, допомоги по дрібницях… Вони кажуть: ні. Нерозумно говорити таке», — сказав президент США.

Він також уточнив, кого саме з союзників по військовому блоку вважає «дуже поганими».

«Знаєте що? Італія була дуже поганою. Німеччина була дуже поганою, та інші країни», — підкреслив Трамп.

Окрім цього, глава Білого дому розкритикував главу уряду Британії Кіра Стармера, який оголосив про відставку.

Меньє оцінив налаштованість Ірану перед грою на ЧС-2026

Правий захисник збірної Бельгії Томас Меньє напередодні матчу чемпіонату світу з футболу 2026 року назвав Іран дуже складним суперником. Гравець французького “Лілля” наголошував, що команда суперника виходить на поле з подвійною мотивацією. Зустріч завершилася сенсаційною нічиєю — 0:0.

Про це Меньє сказав на пресконференції, повідомляє портал So Foot. 34-річний футболіст зазначив, що нині спорт неможливо відокремити від політики. За його словами, іранці в цьому схожі на українців, проти яких Бельгія грала в плей-оф Ліги націй минулого року та програла перший матч.

“Я думаю, футболісти збірної Ірану вмотивовані ситуацією, в якій перебуває їхня країна. Якби я був на їхньому місці, я б теж відчував відповідальність перед людьми, які опинилися в пастці у своїй країні. Те саме було, коли ми грали з Україною в Лізі націй: у них теж була певна мотивація, новий приплив енергії, бажання зробити так, щоб люди, нація та вболівальники пишалися ними”, – сказав Меньє.

Раніше повідомлялося, що матч збірних Франції та Іраку на ЧС-2026 опинився під загрозою зриву через погодні умови.

Трамп пригрозив Ірану через можливе перекриття Ормузької протоки

Дональд Трамп заявив, що Іран зіткнеться з жорсткими наслідками, якщо Тегеран знову перекриє Ормузьку протоку. Про це він сказав у розмові з журналістом Fox News Треєм Інгстом.

За словами Трампа, він особисто доніс до іранської влади, що на неї чекає у разі блокування протоки. Як передав Інгст слова президента, попередження було жорстким: «Закриєте протоку — і країни у вас більше не буде. Ви навіть у свою чортівню країну не повернетеся».

Глава Білого дому також заявив, що США можуть взяти Ормузьку протоку під свій контроль. За його словами, якщо це буде потрібно, Вашингтон встановить там контроль, а у разі відмови укладати угоду стягуватиме плату за прохід.

Окрім цього, Трамп назвав США можливим «ангелом-хранителем» протоки і припустив, що Вашингтон міг би отримувати 20 % від нафти, яка проходить через неї. Він також додав: «Якщо треба, ми візьмемо протоку під контроль. І рознесу їх до чорта».