На німецькому озері відвідувачів почали допускати лише після перевірки знання мови

На одному з озер у Німеччині для відвідувачів запровадили перевірку знання німецької мови. Про це повідомляє The Guardian.

Тим, хто не міг спілкуватися німецькою, у вході відмовляли. У керівництві пляжу пояснили таке рішення міркуваннями безпеки. Там послалися на випадки, коли відвідувачі не розуміли вказівок рятувальників і порушували встановлені правила.

Водночас критики назвали цей підхід дискримінаційним. На їхню думку, під приводом безпеки фактично обмежується доступ для частини людей.

Ситуація отримала політичний резонанс. Партія «Альтернатива для Німеччини» навіть опублікувала плакат із гаслом про те, що тим, хто не розуміє німецької, варто залишатися за межами.

У Бундестазі вперше двоє чинних депутатів від ХДС/ХСС уклали одностатевий шлюб

У Німеччині вперше одностатевий шлюб уклали чинні депутати Бундестагу. Про це повідомляють ЗМІ, посилаючись на публікації самих парламентаріїв.

Йдеться про Зеппа Мюллера, заступника голови фракції ХДС, та його колегу з ХСС Вольфганга Штефінгера. Після церемонії одруження і вінчання в середині червня вони оприлюднили спільні фото та повідомили про початок нового етапу свого життя.

За даними видань, політики познайомилися під час роботи в парламентських структурах, а про свої стосунки відкрито заявили ще 2023 року. Подія привернула помітну увагу, оскільки пара належить до консервативного блоку ХДС/ХСС, який зазвичай дотримується більш стриманої позиції в питаннях соціальної політики.

Молодят привітали як однопартійці, так і представники інших політичних сил. Серед тих, хто публічно висловив підтримку та побажав парі благополуччя, були прем’єр-міністр Баварії Маркус Зьодер і міністр з питань досліджень і технологій Німеччини Доротея Бер.

Мерц у Гданську пояснив, чому Європа й надалі підтримує Україну

Під час конференції з відновлення України в польському Гданську канцлер ФРН Фрідріх Мерц заявив, що європейські країни допомагають Україні не лише з огляду на безпеку, а й задля захисту свободи на континенті. Про це він сказав під час виступу в Гданську 25 червня.

У своїй промові німецький канцлер провів історичну паралель між примиренням Німеччини та Польщі після Другої світової війни і можливістю майбутнього миру та співпраці в Європі.

На початку виступу Мерц нагадав, що саме Гданськ став місцем, де почалися події, які привели до Другої світової війни. Також він згадав 35-ту річницю підписання Договору про добросусідство між Німеччиною і Польщею.

За словами канцлера, взаємини між двома державами показали, що навіть після найтяжчих сторінок історії можна збудувати довіру та партнерство. «Поляки та німці довели, що навіть після жахливих злочинів, скоєних Німеччиною під час Другої світової війни, мир, добросусідство і дружба можливі», — сказав канцлер.

Мерц подякував польському народові за готовність до примирення та підкреслив, що єдність європейських держав має особливе значення перед сучасними викликами.

Окремо у виступі він зупинився на темі України. За словами канцлера, підтримка Києва стосується не тільки регіональної стабільності, а й оборони демократичних цінностей. «Ми стоїмо разом не тільки для того, щоб захищати безпеку чи добробут у Європі. Ми стоїмо разом, щоб захищати свободу. Саме тому ми підтримуємо Україну», — заявив очільник німецького уряду.

Уляна Матвієнко переїхала до Німеччини та отримала статус біженки

Донька співачки Тоні Матвієнко, 27-річна Уляна Матвієнко, переїхала до Німеччини та отримала там статус біженки. Про це артистка розповіла в коментарі для проєкту «Наодинці з Гламуром».

Зараз Уляна живе в Берліні. У новій країні вона вже працює, а також іноді приїжджає до України. За словами Тоні Матвієнко, справи в доньки йдуть добре. Нещодавно Уляна приїжджала до Львова, а сама співачка намагається якомога частіше бачитися з нею.

Тоня Матвієнко також пояснила, чому її донька зважилася на переїзд. За її словами, причиною стала війна. Близько пів року тому Уляна вирішила виїхати за кордон, бо через постійні обстріли їй стало страшно залишатися в Україні.

Як зазначила співачка, в певний момент донька сказала, що більше не може, бо їй страшно і вона хвилюється.

Обкладинка Der Spiegel про Другу світову спричинила скандал у Німеччині

Німецьке видання Der Spiegel до 22 червня випустило друкований журнал із заголовком на обкладинці «Наша війна з Росією», що викликало обурення, повідомили ЗМІ.

Критику спричинило те, що в такому формулюванні повністю проігнорували участь інших народів. У коментарях наголошували: у війні між Радянським Союзом і Німеччиною брали участь не лише росіяни, а й українці, білоруси та десятки інших національностей.

Як пише Berliner-Zeitung, на слова на обкладинці Der Spiegel звернули увагу історики, політики та дипломати. У LinkedIn, X і Facebook з’явилися гнівні, обурені та запитальні коментарі. Журналісти зібрали низку дописів, у яких автори зазначали, що німецький журнал «надто спростив» війну СРСР і Німеччини, виключивши з неї щонайменше українців і білорусів.

Головний редактор Der Spiegel Дірк Курб’ювайт пояснив, що це було колегіальне рішення. За його словами, метою було передати саме німецьке сприйняття подій, які сталися 80 років тому. Він зазначив, що в колективній німецькій пам’яті закріпилося уявлення, ніби вони воювали саме з росіянами та Росією, а не з СРСР і десятками інших народів, які входили до складу Радянської Армії.

Berliner-Zeitung також навела коментар журналіста Bild Юліана Рьопке. Він заявив, що війна тривала на території Білорусі, України та країн Балтії, а журнал Der Spiegel свідомо проігнорував це, щоб «продати кілька додаткових примірників».

Представник «Партії зелених» Фолькер Бек зауважив, що такий заголовок міг написати стажист або неосвічена людина. Він також риторично запитав, що в ті роки відбувалося на території Білорусі та України: якісь подорожі чи все ж масові вбивства і війна.

Окремо видання навело коментар редактора подкасту «Salon Columnists» Ян-Філіппа Гайна. За його словами, східноєвропейські історики постійно підкреслювали, що не можна спрощувати та замінювати СРСР словом «Росія», оскільки Кремль використовує це в пропагандистських цілях.

На ситуацію відреагувало і видання DW. Його журналісти зафіксували негативні відгуки на адресу ексдепутата Бундестагу Рупрехта Поленца. Також вони звернули увагу на критичну статтю Frankfurter Allgemeine Zeitung, у якій прямо сказано, що Der Spiegel «грає на руку путінській пропаганді».

21 червня з’явилася реакція головного редактора Spiegel Дірка Курб’ювайта. Серед іншого він написав, що СРСР згадали в підзаголовку, і це, на його думку, свідчить про повне розуміння ситуації.

На подію також відреагувала російська пропагандистка Маргарита Сімоньян, яка обізвала сучасних німців «нацистами».

22 червня 1941 року — день, коли Німеччина оголосила війну Радянському Союзу і почала наступ на заході: вдерлася через кордони Білорусі та України. Протягом п’яти років війни німецька армія повністю окупувала ці дві тогочасні республіки СРСР і просунулася на сотню кілометрів углиб території Росії. Потім німецька армія почала відступати, і хвиля боїв удруге прокотилася землями Білорусі та України.

Німецькі та французькі депутати ініціюють жорсткіші дії проти російського «тіньового флоту»

Депутати парламентів Німеччини та Франції виступили зі спільною ініціативою, яка передбачає конкретніші кроки проти суден російського «тіньового флоту». Про це повідомляє DW.

Як зазначається, проєкт документа планують ухвалити 22 червня під час засідання Німецько-французької парламентської асамблеї (DFPV).

На думку німецьких і французьких депутатів, необхідно посилити контроль за такими суднами, а у випадках порушення чинного законодавства — затримувати їх. Також у проєкті міститься вимога активізувати дипломатичні зусилля щодо держав, під прапорами яких ходять судна тіньового флоту.

У Німеччині цю вимогу, адресовану урядам, підтримують депутати від блоку Християнсько-демократичного і Християнсько-соціального союзів (ХДС/ХСС), Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) та Зелених.

«Тіньовий флот становить не лише геополітичний, а й суттєвий ризик для безпеки та екології», — йдеться в документі.

Також наголошується, що багато танкерів є старими, погано обслуговуються та не відповідають міжнародним стандартам. Крім того, окремі судна використовуються для диверсій або шпигунства.

Armed Robbery in Berlin: Fake Police Officers Steal €100,000

In Berlin, a group of individuals posing as police officers staged an armed robbery at an apartment and stole approximately €100,000 in cash. According to Bild, the incident occurred when criminals called to the 17th-floor apartment and falsely identified themselves as law enforcement officials.

The residents opened the door, only to be met by attackers who used a gas spray, struck the woman with a weapon, and inflicted knife wounds on her husband. Following this assault, the perpetrators stole approximately €100,000 in cash and attempted to flee. One of the suspects was apprehended at the scene – the victims’ sons held him until police arrived. The remaining individuals escaped.

The Berlin Police Department has launched an investigation into the incident and is working to identify other suspects. Details regarding the condition of the injured individuals have not yet been released.

Німеччина збільшує витрати на цивільну оборону

Влада Німеччини розглядає масштабну програму посилення цивільної оборони, що оцінюється приблизно в 10 млрд євро. Про це повідомляє Bild.
За даними видання, кошти планується спрямувати на закупівлю техніки та транспорту для екстрених служб, створення великої кількості додаткових місць для лікарень та рятувальних структур, а також модернізацію критичної інфраструктури. Особлива увага приділяється підготовці системи укриттів. У Німеччині мають намір створити детальну карту бункерів та захисних споруд, доступних для населення у разі надзвичайних ситуацій або воєнного конфлікту.

Бундестаг зупинив закупівлю контейнерів для Бундесверу через стрибок вартості

Бюджетний комітет Бундестагу призупинив масштабну закупівлю Міністерства оборони Німеччини після різкого підвищення її вартості. Йдеться про постачання понад 900 дизельних контейнерів для Бундесверу, які планували використовувати, зокрема, для розміщення німецької бригади в Литві.

За даними депутатів, у 2021 році 153 контейнери коштували 21,8 млн євро, тоді як нову партію оцінили вже у 262,67 млн. У результаті вартість одного контейнера зросла зі 142 тисяч до 291 тисячі євро, тобто більш ніж удвічі. Водночас, як заявляють у парламенті, аналогічні рішення на ринку можуть коштувати близько 60 тисяч євро за одиницю.

Окреме невдоволення викликало те, що зі збільшенням обсягу закупівлі ціна не лише не знизилася, а навпаки суттєво зросла. У Бундестазі зажадали від Міноборони переглянути умови угоди та провести нові переговори з виробником. Депутати також наполягають на більш прозорих і конкурентних процедурах закупівель.

У військовому відомстві розраховували в перспективі придбати до 4 тисяч таких контейнерів на суму близько 1 млрд євро. Однак нинішній конфлікт навколо вартості вже називають показовою історією про слабку переговорну позицію Міноборони та неефективне використання бюджетних коштів.

Масштабне переозброєння без прозорого підсумку: у Німеччині не можуть відзвітувати за 47 тисяч оборонних контрактів

Після початку війни в Україні уряд Німеччини уклав близько 47 тисяч контрактів на закупівлю озброєнь на загальну суму 111 млрд євро. Таке масштабне переозброєння стало прямим наслідком оголошеного в лютому 2022 року канцлером Олафом Шольцом «поворотного моменту» (Zeitenwende), який передбачав різке посилення армії та створення спеціального фонду для Бундесверу.

Темпи укладання угод були безпрецедентними — в середньому понад 30 контрактів на день. Одночасно зростав і регулярний оборонний бюджет країни. Втім, за цими вражаючими показниками стоїть головна проблема: влада не дає чіткої відповіді, скільки з цих проєктів справді завершено та введено в експлуатацію. Запит депутатів із цього приводу Міноборони Німеччини фактично залишило без конкретики.

Критика звучить не лише з боку опозиції, а й усередині політичної системи. Депутат Бундестагу від Лівої партії Дітмар Бартш заявив, що відсутність прозорості на тлі таких масштабних витрат є тривожним сигналом. За його словами, уряд демонструє здатність швидко витрачати гроші, але не може відзвітувати про кінцевий результат.