Архіви категорії: Світ

Рекордна спека в Європі спричинила пожежі, перевантаження служб і проблеми з інфраструктурою

Оприлюднено автором

Європу знову охопила хвиля екстремальної спеки, яка призводить до нових температурних рекордів. Погодні умови, що почали формуватися приблизно 20 червня, стали найпотужнішими за весь час спостережень на континенті. Наслідками стали перебої у виробництві електроенергії, пошкодження інфраструктури та надмірне навантаження на медичні системи.

Як повідомляє The Guardian, понад 191 мільйон жителів Європи зіткнулися з температурою щонайменше +35 градусів. Синоптики прогнозують подальше просування спекотної хвилі в Центральну Європу та на Балкани. У частині країн упродовж найближчих двох-трьох днів очікується певне послаблення спеки, однак місцями його супроводжуватимуть сильні грози та зливи.

У Німеччині 28 червня зафіксували новий абсолютний рекорд: у місті Кошен поблизу польського кордону температура сягнула +41,7 °C. Попередній максимум +41,5 °C, встановлений днем раніше в Древіці, втримався лише одну добу.

На сході країни, у Горішхайде, спалахнула лісова пожежа на території, забрудненій боєприпасами часів Другої світової війни, що ускладнило доступ рятувальників. Ще одну пожежу довелося тимчасово припинити гасити на колишньому майданчику утилізації боєприпасів біля села Трайзен на південному заході ФРН через вибухи. На місце викликали саперів, а близько 650 місцевих жителів евакуювали.

У Берліні поліція застосувала водомети, розпилюючи воду в повітря, аби люди могли трохи освіжитися. Тим часом Deutsche Bahn порадила утриматися від необов’язкових поїздок потягом.

У польському Слубіце на кордоні з Німеччиною температура піднялася до +40,5 °C. Це перевищило рекорд 1921 року, який тримався 105 років і становив +40,2 °C.

Урядове агентство безпеки Польщі надіслало SMS-повідомлення з порадами уникати перебування на сонці, знижувати фізичну активність, пити достатньо води та носити головні убори. У кількох містах для людей встановили водяні завіси.

В Угорщині також зафіксували новий історичний максимум: у Будакалаші температура досягла +40,7 °C, перевищивши суботній показник +40,0 °C.

У Чехії 29 червня в Доксанах зареєстрували +41,9 °C, що стало новим національним рекордом. Чеський гідрометеорологічний інститут попередив, що «температура й надалі зростатиме».

У Словаччині найвищий показник становив +39,3 °C. Його зафіксували в Мужлі на південному заході країни.

У Данії 27 червня на північ від Оденсе температура сягнула +36,6 °C. Це найвищий показник у країні з 1874 року.

Національне агентство охорони здоров’я Франції повідомило про 1000 додаткових смертей у період 24–27 червня порівняно з попередніми тижнями. Дані залишаються попередніми, і відомство очікує подальшого зростання смертності, пов’язаної зі спекою.

Найпомітніше зростання смертності зафіксовано серед людей, які померли вдома, особливо в регіоні Іль-де-Франс. Більшість загиблих — особи старше 65 років, хоча серед постраждалих є й молодші люди.

«Це нагадування про потребу солідарності з людьми, які перебувають в ізоляції або страждають від самотності, особливо в густонаселених районах», — зазначили в заяві агентства.

Міністр внутрішніх справ Франції Лоран Нуньєс заявив, що в найспекотніші дні бригади швидкої допомоги здійснили понад 122 000 виїздів.

Окрім сильної спеки, частина північних регіонів Франції постраждала від потужних гроз і шквального вітру. Повідомляється про травми, а рятувальники працювали на підтоплених територіях і прибирали повалені дерева.

Путін намагається показати силу Росії на тлі війни та економічних проблем — аналіз ISW

Оприлюднено автором

Російський диктатор Володимир Путін 28 червня взяв участь у з’їзді партії «Єдина Росія». Під час виступу він намагався представити Росію як сильну державу, яка має намір досягти всіх своїх цілей у війні проти України виключно силовими методами, без розгляду дипломатичних варіантів. Водночас він прагнув переконати росіян, що нинішні труднощі є лише тимчасовими.

Під час промови Путін знову поширював неправдиві твердження про успіхи РФ на фронті, намагаючись схилити Україну та Захід до фактичної капітуляції. Аналіз його заяв і можливих мотивів оприлюднили фахівці Інституту вивчення війни (ISW).

Як зазначають аналітики, виступ на з’їзді правлячої партії «Єдина Росія» 28 червня Путін використав для демонстрації «міці» Росії, підкреслення готовності досягати цілей агресії проти України військовим шляхом і відмови від будь-яких дипломатичних способів завершення війни.

З трибуни з’їзду диктатор заявляв однопартійцям і росіянам, що Росія нібито має достатньо сил, ресурсів і політичної рішучості, щоб протистояти спробам зовнішніх гравців обмежити її розвиток. За словами Путіна, Захід не здатний стратегічно перемогти Росію і не може досягти перемоги на полі бою. Зокрема, він стверджував, що українські війська «відступають по всій лінії фронту».

Крім того, Путін наголосив, що Росія готова боротися за свої ключові інтереси, а обов’язок партії «Єдина Росія» — зробити все для досягнення перемоги у війні. Також він заявив, що Росія завжди була сильною і перемагала завдяки національній єдності, а зараз, за його словами, всі росіяни підтримують війська на передовій.

«Промова Путіна 28 червня — це чергова спроба Кремля представити російську військову перемогу в Україні як неминучу, а український фронт — таким, що перебуває на межі краху. Кремль вдається до такої риторики, щоб вплинути на Захід та Україну й змусити їх поступитися вимогам Росії, особливо з огляду на те, що результати дій РФ на полі бою у 2026 році погіршуються, а здатність досягти цілей військовим шляхом викликає сумніви», — зауважили в ISW.

Водночас Путін був змушений частково визнати вплив далекобійних ударів України на ситуацію в Росії, хоча й намагався заспокоїти росіян, створюючи враження стабільності та контролю.

За словами диктатора, РФ зараз переживає «важкий» і «доленосний» період. Кремль, як стверджував Путін, бачить усі проблеми, пов’язані із «зовнішніми спробами стримати розвиток» Росії, і реагує на них.

Також Путін заявив, що Україна здійснює «терористичні атаки» проти російської інфраструктури, маючи на увазі українські удари по нафтових об’єктах держави-агресорки.

Диктатор запевняв росіян, що Кремль вживає заходів для розв’язання економічних проблем і гарантує безпеку держави та громадян. Він стверджував, що Росія нібито повністю виконає стратегічно важливі програми розвитку, навіть якщо через «поточну ситуацію» доведеться скоригувати деякі плани.

Окремо Путін заявив, що Кремль виконає всі соціальні зобов’язання, намагаючись зменшити занепокоєння росіян щодо можливого скорочення соціальних витрат через наслідки війни.

«Путін не згадував прямо про українські удари по Росії чи масштабний дефіцит бензину в країні, але, ймовірно, намагався показати себе як лідера, який усвідомлює економічні та соціальні труднощі, з якими стикається Росія», — пояснили в ISW.

Тиск через Крим ставить Путіна перед вибором між загостренням і перемовинами

Оприлюднено автором

Стратегія ЗСУ, побудована на посиленні тиску на Путіна через блокаду Криму, підводить кремлівського лідера до необхідності обирати між двома сценаріями. Водночас він і далі відкладає це рішення, хоча становище швидко ускладнюється.

Для Путіна Крим має не лише стратегічну, а й політичну вагу. Саме тому, як пише у своїй колонці для The Sunday Times експерт зі Східної Європи Марк Галеотті, глава Кремля опинився перед непростою дилемою.

На думку Галеотті, підхід Києва спирається на зрозумілу логіку: посилювати тиск на Москву, створюючи загрозу втрати півострова, окупованого з 2014 року. Якщо раніше Крим розглядався як імовірна ціна за мир для України, яка дозволила б РФ зберегти контроль над ним, то тепер ситуація змінюється.

За нинішніх умов, щоб припинити блокаду, Путіну доведеться йти на переговори вже на умовах Києва. Після затвердження президентом Зеленським 40-денної операції СБУ зі створення тиску на РФ та підтримки цих планів міністром оборони Михайлом Федоровим Україна розраховує на результативне втілення цього задуму.

У Кремлі на цьому тлі посилюється песимізм, а російські еліти фактично поділилися на два табори. Перший, за словами Галеотті, виступає за заморожування конфлікту, збереження окупованих територій, оголошення «перемоги» та подальші мирні переговори з перспективою скасування санкцій.

Інший табір, який автор називає «яструбами», у відповідь на тиск наполягає на ескалації. Йдеться про нову мобілізацію та удари по європейських об’єктах, звідки Україні постачають зброю. Хоча такий варіант є небезпечним, прихильники жорсткого курсу не впевнені, що Україна зможе витримати новий наступ.

Сам Путін наразі не визначився. Як зазначає Галеотті, результат, на який розраховують у Києві, може виявитися менш контрольованим, однак у стані паніки диктатор схильний діяти поспіхом і без достатнього обдумування — обираючи між загостренням та пошуком миру.

Автор також вважає, що за нинішніх обставин втрата Криму може стати для Путіна особистим падінням. Поки що залишається незрозумілим, який саме шлях обере кремлівський лідер — погодиться на перемовини чи піде на подальше загострення конфлікту.

Трамп висунув Ленса Шройера на посаду директора ICE

Оприлюднено автором

Президент США Дональд Трамп офіційно висунув Ленса Шройера, колишнього співробітника поліції штату Оклахома, на посаду директора Служби імміграційного та митного контролю (ICE). Про це він повідомив у Truth Social.

Міністр внутрішньої безпеки Марквей Маллін підтримав це рішення. Він назвав Шройера «сильним лідером», який, за його словами, зможе зміцнити безпеку країни та посилити міграційний контроль.

США та Іран проведуть переговори в Катарі щодо Ормузької протоки

Оприлюднено автором

США та Іран домовилися припинити взаємні удари та провести переговори в Катарі щодо Ормузької протоки, повідомляє Axios.

Переговори, які спочатку планувалися навколо ядерної програми Ірану, тепер будуть зосереджені на безпеці судноплавства через Ормузьку протоку.

Також сторони мають намір обговорити створення прямої військової «гарячої лінії» між США та Іраном, щоб запобігати подібним кризам у майбутньому.

Путін розповів про обговорення з Лукашенком заяв Зеленського щодо Білорусі

Оприлюднено автором

Путін заявив, що під час нещодавньої зустрічі з Лукашенком вони торкнулися теми заяв Зеленського на адресу Білорусі.

За словами російського лідера, детально це питання вони не розглядали, однак грубі заяви, як він стверджує, викликають занепокоєння. Водночас, за його словами, президент Лукашенко не панікує та реагує на ситуацію спокійно, урівноважено і зважено.

Путін сплутав річку Оскіл із російським містом Старий Оскол

Оприлюднено автором

Під час публічного виступу Володимир Путін заявив, що до оточення «Старого Оскола» залишилося лише два кілометри. Водночас Старий Оскол — це місто в Бєлгородській області, а не населений пункт під Куп’янськом. Таким чином, Путін прийняв річку Оскіл за місто.

Попри це, великі Z-канали та кілька російських державних ЗМІ передрукували цю заяву без будь-яких пояснень чи виправлень.

Путін заявив про наближення військ РФ до Сум і Слов’янська, але ці дані не збігаються з мапами

Оприлюднено автором

Путін зробив ще кілька заяв щодо військової обстановки.

За його словами, російська армія перебуває за 10,5 км від Сум, однак за картою Deep State ця відстань удвічі більша.

Крім того, він стверджує, що до Слов’янська російським військам залишилося 8–9 км, тоді як за різними українськими даними йдеться про приблизно 14–20 км.

Також Путін заявив про загрозу оточення сил ЗСУ біля Старого Оскола, зазначивши, що до завершення операції залишилося два кілометри.

Україна цих заяв не підтверджувала.

НАТО планує збільшити інвестиції у ядерне стримування

Оприлюднено автором

НАТО має намір збільшити фінансування розвитку ядерних сил альянсу. Про це повідомив міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.

За його словами, питання подальшого фінансування та зміцнення ядерного стримування включать до порядку денного липневого саміту НАТО, який відбудеться в Анкарі.

Міністр не розкрив конкретних проєктів, однак зазначив, що посилення ядерного компонента розглядають як важливу частину загальної стратегії безпеки альянсу.

У країнах Латинської Америки викривають мережі вербування людей на війну проти України

Оприлюднено автором

У державах Латинської Америки фіксують активність мереж, які залучають людей до участі у війні на боці Росії. Про це йдеться у матеріалі CNN.

Журналісти описують історії перуанців, які погодилися поїхати до Росії, а згодом зникли. Один із них сказав матері, що їде працювати кухарем і сподівається отримати російське громадянство.

Згодом він надіслав відео, в якому повідомив, що вже служить у російській армії. На записі він рив окопи разом з іншими іноземцями на окупованій території України. Також він згадував про тиск з боку командування. Після цього зв’язок із ним зник.

Журналісти зафіксували щонайменше 12 подібних випадків. В одному з них чоловік спочатку говорив родичам, що працюватиме охоронцем у Росії, однак листування з вербувальником свідчило про укладення контракту з армією РФ.

Після прибуття до Росії частина завербованих почала скаржитися на важкі умови служби, нестачу їжі та атаки дронів. У повідомленнях вони також писали про загибель інших іноземців на фронті.

Більшість завербованих — вихідці з бідних родин, які не мали повної інформації про реальні умови служби. Їхні родичі виходять на акції протесту біля російських дипломатичних установ у Латинській Америці.

“Російські вербувальники обіцяють високооплачувану роботу, але люди швидко опиняються на війні”, — зазначають журналісти.

За даними розслідування, подібні схеми працюють також в африканських країнах та Непалі. Після масового виїзду громадян Непал заборонив поїздки до України та Росії з метою працевлаштування. У Перу прокуратура відкрила розслідування щодо можливого вербування громадян, яке розцінюють як торгівлю людьми.