Рютте заявив про довгострокову підтримку України та попередив Росію після саміту НАТО в Анкарі

Після саміту НАТО в Анкарі Альянс планує підтвердити готовність і надалі підтримувати Україну. Про це 8 липня повідомив генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

За його словами, допомога Україні залишається вкрай важливою. Він висловив сподівання, що союзники цього дня знову підтвердять свою відданість довгостроковій підтримці. Рютте додав, що остаточне рішення ще стане відомим, однак він очікує чіткого зобов’язання щодо продовження цієї допомоги.

Також генсек НАТО заявив, що переконаний у появі в підсумковій декларації саміту згадки про загрозу для Альянсу з боку Росії.

Окремо Марк Рютте звернувся до Росії, яка стежить за самітом в Анкарі. За його словами, послання НАТО для Москви полягає в тому, щоб вона не намагалася “грати” з Альянсом.

“Моє послання таке: Альянс, що об’єднує мільярд людей у Європі, Канаді та Сполучених Штатах, захищатиме кожен сантиметр своєї території. НАТО непереможний. Ми лише обороняємося і ніколи ні на кого не нападемо. Ми захищаємо наш спосіб життя, демократію та територію. Тож не жартуйте з нами і не грайтеся з нами”, — підкреслив генеральний секретар НАТО.

Сейм Литви розглядає скасування заборони на розміщення ядерної зброї

Литовський Сейм має намір обговорити законопроєкт, який передбачає скасування конституційної заборони на розміщення ядерної зброї в країні. За розгляд цих поправок проголосували 89 депутатів, 11 були проти, ще шестеро утрималися.

Про цю ініціативу президент Литви Гітанас Науседа повідомив під час візиту до Берліна. Він заявив, що країна готова долучитися до системи ядерного стримування НАТО через російську агресію проти України. Водночас Науседа підкреслив, що в мирний час розміщення ядерної зброї не планується.

Представники правлячої коаліції вважають, що скасування заборони не суперечитиме міжнародним договорам Литви, зокрема Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Спікер Сейму Юозас Олекас наголосив, що Литва не має залишатися «слабкою ланкою» в оборонній системі альянсу.

Навроцький наголосив на діалозі з Україною на тлі загрози з боку РФ

Президент Польщі Кароль Навроцький повідомив, що поспілкувався з українським президентом Володимиром Зеленським під час вечері глав держав напередодні саміту НАТО. Про це він заявив після прибуття до Анкари на саміт.

За словами польського президента, напередодні він мав розмови з багатьма світовими лідерами, серед яких був і Зеленський. Навроцький також припустив, що вже сьогодні може з’явитися можливість продовжити це спілкування.

Говорячи про відносини між країнами, Навроцький не зосереджувався на суперечностях. Натомість він підкреслив, що діалог між сусідніми державами є природним, якщо вони мають спільного ворога в особі Росії, навіть попри наявні двосторонні напруження.

Водночас він зазначив, що його підхід до двосторонніх розбіжностей не змінився. За словами президента Польщі, Польща та вся Європа не можуть миритися з прославлянням вояків УПА, причетних до загибелі 120 тисяч поляків. При цьому, наголосив він, це не заважає продовженню діалогу. Навроцький додав, що обидві країни відчувають спільну загрозу з боку РФ: Україна нині воює з Росією, а Польща впродовж століть перебувала з нею в конфлікті.

Ця розмова стала першою між двома лідерами після скандалу, пов’язаного з позбавленням Зеленського польського ордена Білого орла.

Швейцарія здолала Колумбію по пенальті та пробилася до чвертьфіналу ЧС-2026

Збірна Швейцарії перемогла Колумбію в матчі 1/8 фіналу чемпіонату світу-2026 та вийшла до чвертьфіналу.

Основний і додатковий час зустрічі на стадіоні «BC Place» у Ванкувері (Канада) завершився без забитих м’ячів — 0:0. Жодна з команд не змогла відзначитися в основний час, тож гра перейшла в овертайм.

У додатковий час боротьба залишалася напруженою. На 99-й хвилині Колумбія мала шанс відкрити рахунок, але Джон Лукумі після подачі кутового від Луїса Діаса головою влучив у перекладину.

Переможця не вдалося визначити і в екстратаймах, тому долю матчу вирішила серія післяматчевих пенальті. Точнішими в ній виявилися швейцарці — 4:3.

У чвертьфіналі Швейцарія зустрінеться з Аргентиною, яка в 1/8 фіналу здійснила яскравий камбек проти Єгипту (3:2).

Нічний удар по НПЗ у Саратові та Нижньокамську: на підприємствах спалахнули пожежі

У ніч на 8 липня в Росії почали повідомляти про атаку дронів на нафтопереробні об’єкти. У Саратові, за словами місцевих жителів, лунали “оглушливі вибухи”, після чого на місцевому НПЗ виникла пожежа. У цей самий час у регіоні оголосили “безпілотну небезпеку”. Про атаку повідомив Telegram-канал Exilenova+. Також стало відомо про пожежу ще на одному НПЗ — у Нижньокамську в Татарстані.

Повідомлення про вибухи в Саратові з’явилися ще серед ночі. О 02:39 в Exilenova+ писали, що росіяни скаржаться на атаку та “оглушливі вибухи”. Інформацію про удар і загоряння на Саратовському НПЗ також підтвердив OSINT-аналітик незалежного російського видання ASTRA.

У повідомленні зазначалося, що українські безпілотники атакували нафтопереробний завод у Саратові, а пожежу видно на кадрах очевидців. Там само йшлося, що OSINT-аналітик ASTRA підтвердив ураження промислового об’єкта.

Станом на 05:30 ранку місцева влада не коментувала ані прильоти, ані пожежу. Єдине повідомлення в Telegram-каналі губернатора Саратовської області Романа Бусаргіна стосувалося “інформації про загрозу з боку БПЛА” та “локальної роботи системи оповіщення”.

Тим часом жителі продовжували писати про “чорний дим, що здіймається стовпом”, а також про те, що у Саратові “блимає світло”.

Саратовський НПЗ, який належить російській компанії “Роснефть”, є одним із найстаріших нафтопереробних заводів у РФ. У 2023 році підприємство переробило 4,8 млн тонн нафти на рік, а в 2020 році цей показник становив 7 млн тонн.

Завод виробляє понад 20 видів продукції, серед яких неетильовані бензини, дизельне пальне, мазут усіх основних марок, бітуми, вакуумний газойль і технічна сірка. Раніше цей об’єкт вже неодноразово привертав увагу Сил оборони України.

Про вибухи в Татарстані стало відомо близько 6-ї ранку. У Exilenova+ повідомляли: “Нижньокамськ, Татарстан. Було здійснено атаку на “Нижнекамскнефтехим”.

У Telegram-каналі також зазначили, що в районі прильотів помітно кілька осередків загоряння. Керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко писав про можливе ураження НПЗ. У Нижньокамську їх два.

Один із них — Нижньокамський НПЗ (TANECO, “Татнефть”), який вважається одним із найбільших і найсучасніших НПЗ у Росії. Його проєктна потужність перевищує 16 млн тонн нафти на рік. Підприємство спеціалізується на виробництві якісного пального, зокрема бензину та дизелю.

Ще один завод — “ТАІФ-НК”. Це промисловий комплекс із проєктною потужністю переробки нафти 7,3 млн тонн на рік та газового конденсату 1 млн тонн на рік. Він відзначається надзвичайно високим ступенем переробки та виробляє прямогонне пальне і різні нафтохімічні компоненти.

За попередніми даними, цієї ночі було вражено завод TANECO.

Трамп заявив, що не хоче отримувати кадри бойових дій в Україні

Президент США Трамп заявив, що не бажає бачити кадри бойових дій в Україні. За його словами, він уже спостерігав за полями битв і постійно отримує фотографії. Він зазначив, що йому хочеться сказати, аби ці знімки більше не надсилали. Трамп додав, що ці кадри йому надсилає Піт Геґсет, і він говорить йому: «Піт, знаєш що? Від цього вид не стає кращим».

Україна і США ведуть переговори про ліцензію на виробництво ракет для Patriot

Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна та США нині обговорюють надання Києву ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів для ЗРК Patriot. Він наголосив, що для України вкрай важливо отримати підтримку партнерів по НАТО в цьому питанні, оскільки Європі також необхідно створити надійний захист від російської балістики.

“Це серйозний виклик, адже йдеться про останню значну перевагу Росії”, — заявив президент. Він також додав, що проблема має глобальний характер, про що, зокрема, свідчить війна на Близькому Сході.

За словами Зеленського, Європа гостро потребує власних можливостей. “Ми всі високо цінуємо систему Patriot. Це відмінна система. Є й інші, — зазначив він. — Але сьогоднішні конфлікти показали, що нинішніх обсягів виробництва Patriot недостатньо для задоволення зростаючого попиту на захист від балістичних ракет”.

Пожежа після атаки дронів у Борисоглєбську Воронезької області

У місті Борисоглєбськ у Воронезькій області РФ сталася атака невідомих безпілотників. Після удару в населеному пункті зафіксували пожежу, про що повідомляють OSINT-пабліки.

Який саме об’єкт став ціллю атаки, поки невідомо. Частина джерел припускає, що під удар могла потрапити нафтобаза.

Водночас інші OSINT-аналітики вважають, що атака могла бути спрямована на авіабазу, де можуть базуватися російські винищувачі Су-34, Су-35, Су-30СМ та інша військова авіатехніка.

США продовжили кампанію ударів по військових об’єктах Ірану

Удари США по Ірану є «покаранням», і найближчим часом ця кампанія не завершиться. Про це повідомляє CNN із посиланням на американського посадовця.

Водночас Axios пише, що під час операції американські сили завдали ударів по низці військових об’єктів Ірану.

За даними видання, серед цілей були системи протиповітряної оборони, системи берегового спостереження, зенітні ракетні комплекси, пускові майданчики для безпілотників, а також портова інфраструктура Ірану.

Норвегія просить Китай вплинути на Росію заради переговорів щодо України

Норвегія звернулася до Китаю із закликом використати свої контакти з російським керівництвом, аби посприяти мирному врегулюванню війни в Україні та покращенню відносин Пекіна з європейськими країнами. Про це в понеділок, 6 липня, повідомив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре.

За словами норвезького прем’єра, саме Китай є державою, яка має «найкращий і найпряміший доступ до російського керівництва».

Після переговорів із міністром закордонних справ Китаю Ван Ї в Осло Стьоре заявив журналістам, що Норвегія розраховує, сподівається та наполегливо заохочує Китай скористатися цим каналом. Він також зазначив, що головною темою зустрічі була Україна.

Стьоре підкреслив, що між Європою та Китаєм існують можливості для поглиблення співпраці, однак вони залишаються обмеженими доти, доки триває війна, а Китай зберігає близьке партнерство з Росією.

Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде назвав обговорення з Китаєм щодо припинення війни «конструктивним і перспективним». Відповідаючи на запитання про те, чи допоможе Китай залучити Росію до переговорів, він сказав, що не є речником Китаю і не збирається їх цитувати, але у висловлюваннях китайської сторони є певні натяки.

Норвезькі посадовці наголосили, що початок переговорів має відбутися без попередніх умов і розпочатися зі встановлення режиму припинення вогню по лінії фронту, яка існує зараз.

Стьоре зазначив, що це вже є суттєвою поступкою з боку України, оскільки йдеться про її власну територію.