Скільки нарахували керівництву Житомирської міськради за перше півріччя 2026 року

Керівництву Житомирської міської ради за перші шість місяців 2026 року нарахували понад 2,7 млн грн зарплат, премій і матеріальної допомоги. Найбільшу суму отримав заступник міського голови Сергій Кондратюк — майже 496 тисяч гривень. Серед тих, кому нарахували найбільше, також опинився заступник мера Олександр Шевчук, який нещодавно ймовірно став фігурантом кримінального провадження.

Про це повідомило “Суспільне Житомир” із посиланням на відповідь міської ради на інформаційний запит.

Ідеться саме про нараховані суми. Фактично посадовці отримували менше, оскільки з виплат утримували податки та військовий збір.

Виконувачці обов’язків міського голови та секретарю Житомирської міськради Галині Шиманській за пів року нарахували 431 237 грн. Із цієї суми понад 118 тисяч становила премія, а ще понад 78 тисяч — матеріальна допомога.

Першій заступниці міського голови Світлані Ольшанській нарахували 456 228 грн. Премії становили понад 116 тисяч гривень, матеріальна допомога — понад 22 тисячі.

Заступниця міського голови Марія Місюрова мала найбільшу суму премій серед керівництва — 125 718 грн. Загалом за шість місяців їй нарахували 471 927 грн, а матеріальна допомога перевищила 84 тисячі.

Найбільше загалом за перше півріччя нарахували заступнику мера Сергію Кондратюку — 495 774 грн. Із них понад 112 тисяч гривень припало на премії, а понад 86 тисяч — на матеріальну допомогу. Крім того, саме Кондратюку в січні нарахували найбільшу місячну суму — понад 151 тисячу гривень.

Заступнику міського голови Олександру Шевчуку за перше півріччя нарахували 471 893 грн. Понад 104 тисячі гривень із цієї суми становили премії, ще понад 83 тисячі — матеріальна допомога.

Ще одному заступнику мера, Олегу Смалю, нарахували 398 881 грн. Із них понад 109 тисяч гривень становили премії. Матеріальної допомоги за перше півріччя йому не нараховували.

Отже, найбільше за перші шість місяців 2026 року нарахували Сергію Кондратюку, далі — Марії Місюровій та Олександру Шевчуку. Найбільшу суму премій отримала Марія Місюрова.

Водночас сам факт нарахування премій і матеріальної допомоги не є порушенням. Оплата праці посадовців місцевого самоврядування складається з посадового окладу, надбавок, доплат, премій та інших виплат, передбачених законодавством. Преміювання проводять у межах фонду оплати праці.

Окрему увагу на тлі оприлюднених даних про доходи керівництва міськради привертає ситуація навколо першого заступника мера Житомира Олександра Шевчука.

У червні 2026 року Шевчуку повідомили про підозру в незаконному збагаченні. За версією слідства, у 2021–2025 роках посадовець придбав майно, вартість якого суттєво перевищувала задекларовані доходи його родини. Різницю правоохоронці оцінюють більш ніж у 9,3 млн грн.

Ідеться саме про версію слідства, а остаточну оцінку обставинам має дати суд.

Підозри керівникам ТЦК та перевірка можливого незаконного бронювання

В Україні 76 керівників територіальних центрів комплектування отримали підозри. Одночасно триває перевірка обставин імовірного незаконного бронювання майже 2,5 тисячі військовозобов’язаних.

Про це повідомив т.в.о. голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе. За його словами, правоохоронцям також вдалося домогтися скасування 6,5 тисячі незаконних рішень військово-лікарських комісій.

Наразі поліція й надалі перевіряє можливі порушення у роботі ТЦК, зокрема ті, що стосуються незаконного бронювання військовозобов’язаних і рішень ВЛК.

Обстріл центрального ринку у Слов’янську: щонайменше четверо поранених

У Слов’янську Донецької області щонайменше четверо людей дістали поранення внаслідок російського обстрілу. Про це повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.

За його словами, близько опівдня російські військові вдарили по території центрального ринку. У момент атаки там були люди.

“Без жодної військової логіки – лише з розрахунком на те, щоб завдати якнайбільше болю цивільним. Так виглядає російський терор у своєму звичному прояві”, – написав Філашкін.

Дані про наслідки обстрілу уточнюються.

На Київщині судитимуть колишнього голову райсуду у справі про квартири померлих на 3,9 млн грн

До суду передали обвинувальний акт стосовно колишнього голови одного з районних судів Київщини, якого підозрюють у сприянні незаконному заволодінню квартирами померлих. Про це повідомили в Офісі генпрокурора.

Йому закидають пособництво у шахрайстві та службове підроблення за ч. 5 ст. 27, ч. 3, 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України.

За даними слідства, у 2022 році він був причетний до схеми із заволодіння квартирами померлих громадян, у яких не було спадкоємців. Таке майно мало перейти у власність територіальної громади, однак через судові рішення його оформлювали на підставних осіб.

Для реалізації схеми до суду подавали позови із завідомо неправдивими даними про родинні зв’язки з померлими та спільне проживання з ними. Слідство вважає, що, знаючи про ці порушення, тодішній голова суду відкривав провадження, а потім виготовляв, підписував і засвідчував печаткою суду рішення, які містили неправдиві відомості.

У результаті учасники схеми заволоділи п’ятьма квартирами у Білій Церкві, загальна вартість яких становить майже 3,9 млн грн.

Раніше до суду також скерували обвинувальні акти щодо дев’яти інших учасників цієї схеми.

Суд визнав Олександра Мінченка винним у недостовірному декларуванні, але справу закрив через строки

Начальника відділу автотранспортного забезпечення Національної академії внутрішніх справ, підполковника поліції Олександра Мінченка, суд визнав винним у поданні завідомо недостовірних відомостей у декларації. Водночас провадження закрили, оскільки строки для накладення адміністративного стягнення сплинули.

Як повідомляють розслідувачі, Мінченку інкримінували ч. 4 ст. 172-6 КУпАП. У протоколі Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 5 листопада 2025 року йшлося про те, що в щорічній декларації за 2022 рік він зазначив недостовірні відомості. Спершу НАЗК оцінило загальну суму розбіжностей у 1,4 млн грн.

Серед виявлених порушень агентство назвало невказаний дохід у 6 тис. грн від первинної профспілкової організації НАВС, а також кошти на банківських рахунках на загальну суму 241 тис. грн у ПриватБанку, Універсал Банку, Ощадбанку та Укргазбанку.

У декларації Мінченко також вказав 190 тис. доларів, 15 тис. євро та 7,5 млн грн власних готівкових коштів. Згідно з декларацією, його дружина мала 17 тис. доларів і 100 тис. грн.

Під час судового розгляду Мінченко заявив, що сума 7,5 млн грн з’явилася через технічну помилку, адже йшлося про 750 тис. грн, а зайвий нуль був зазначений помилково. Також він пояснював, що залишки на банківських рахунках були включені до загальної суми готівки, хоча окремо їх не вказали.

Представниця НАЗК у суді зазначила, що під час первинного підрахунку агентство не врахувало 850 тис. грн доходу Мінченка від продажу автомобіля у 2021 році.

Після перерахунку суд дійшов висновку, що різниця між задекларованою готівкою та фінансовими можливостями родини становила 307,5 тис. грн. Якщо додати до цього незазначені 6 тис. грн доходу та 241 тис. грн на банківських рахунках, загальна сума недостовірних відомостей склала 554,5 тис. грн.

Суд не погодився з доводами захисту про те, що слід врахувати зменшення готівки дружини на 400 тис. грн. У рішенні вказано, що ці кошти походили з активів, які раніше також були недостовірно задекларовані.

Суддя Сергій Агафонов встановив, що в діях Мінченка наявний склад адміністративного правопорушення. Суд дійшов висновку, що подані ним відомості не є лише технічною помилкою, а стали наслідком усвідомленого внесення недостовірної інформації.

Водночас декларацію за 2022 рік Мінченко подав 10 січня 2024 року, а саме правопорушення виявили 5 листопада 2025 року. На дату розгляду справи — 7 квітня 2026 року — строки накладення адміністративного стягнення, передбачені законом, уже минули.

У підсумку суд визнав Олександра Мінченка винним у вчиненні адміністративного правопорушення, однак провадження у справі закрив через закінчення строків накладення адміністративного стягнення.

Авіаудари по Сумах: постраждалі, пожежа та пошкодження будинків

По Сумах знову завдали ударів КАБами, унаслідок чого є травмовані та пошкоджені будинки. Про це повідомили в ДСНС України.

Через авіаудари зазнали пошкоджень приватні домоволодіння. Рятувальники працювали на двох локаціях, і на одній із них сталася пожежа. Усі осередки займання вже ліквідовано.

Як повідомив очільник ОВА Олег Григоров, наразі в лікарні перебуває один постраждалий чоловік. Йому проводять обстеження та надають необхідну допомогу. Попередньо, ушкодження неважкі.

Ще одній людині медики надали допомогу без госпіталізації.

Крім того, пошкоджено обʼєкти цивільної інфраструктури та транспорт. Обстеження території триває, також уточнюють усі наслідки ударів.

Під час балістичної загрози в центрі Києва людей не впустили в укриття готелю Radisson Blu

Під час загрози балістичного удару в центрі Києва готель Radisson Blu не дозволив людям пройти до укриття. Йдеться про будівлю на вул. Ярославів Вал, 22, де о 00:18 двері зачинили перед людьми, які намагалися зайти всередину під час повітряної загрози.

Водночас у Шевченківському районі Києва, біля дитячої лікарні, після удару з’явилися дві великі вирви. Будівля медичного закладу також зазнала пошкоджень.

На щастя, у момент удару діти та медики перебували в укритті.

Апеляційний суд призначив Руслану Христюку 5 років ув’язнення за смертельну ДТП

Колишнього начальника Ічнянської податкової інспекції Руслана Христюка засудили до п’яти років позбавлення волі у справі про смертельну ДТП, у якій загинула 34-річна Ірина Бакуревська. Про це пише «Вісник Ч».

20 липня Чернігівський апеляційний суд за клопотанням прокурора призначив Руслану Христюку п’ять років ув’язнення. До цього Ічнянський районний суд визначив йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі та заборони керувати транспортними засобами протягом п’яти років.

У 2021 році Христюк, керуючи Audi Q5 у стані алкогольного сп’яніння, збив 34-річну Ірину Бакуревську з Ічні. Жінка загинула. Її діти — 13-річна Каріна та 14-річний Діма — залишилися круглими сиротами, адже їхній батько помер кількома роками раніше. Опіку над дітьми взяла мати Ірини.

Родина загиблої тривалий час добивалася покарання винного. У справі також працювали співробітники Державного бюро розслідувань.

Як зазначається, після ДТП обвинувачений забрав із місця аварії деталь, що відокремилася від автомобіля внаслідок наїзду, підмінив речі, які мали значення для встановлення обставин правопорушення, а також сфальсифікував результати медичного огляду.

Трамп заявив про повний контроль США над Ормузькою протокою та вимагає компенсацій від Ірану

Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати на 100% контролюють Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів постачання енергоресурсів. У понеділок він сказав про це репортерам, повідомляє CBS News.

Водночас Трамп визнав, що Іран здатен «створювати проблеми». Однак, за його словами, Тегеран «не має грошей». «Ми контролюємо протоку на 100%. Зараз, чи можуть вони спричинити проблеми? Так, вони можуть їх спричинити, але вони на мілині, в них немає грошей», — сказав він.

Американський президент також позитивно оцінив блокаду кораблів, які прямують до портів Ірану, і зазначив, що мінування вод триває. «Вони (іранці. – Ред.) час від часу кидають міни, а ми міни знаходимо», — заявив він.

Окремо Дональд Трамп наполягає, що Іран має виплатити компенсації. Цю заяву він зробив після того, як Тегеран відмовився відкривати протоку без отримання компенсацій за завдані йому збитки.

«З повагою до іранських переговорів, Іран повинен бути відповідальним за пошкодження й загибель людей у Лівані, Сирії, Ємені і Газі!» — написав він на платформі Truth Social.

Президент додав, що до цього переліку потрібно включити й родини 17 американських моряків, які загинули під час теракту на борту USS Cole у Ємені у 2000 році.

Anthropic запровадила невидимі водяні знаки для контенту Claude

Компанія Anthropic з 2 серпня почала впроваджувати невидиме маркування для контенту, який створює Claude. Такий водяний знак вбудовується безпосередньо в текст, але не змінює його зміст і не впливає на читабельність.

Для файлів компанія застосовує інший підхід — цифрові метадані про походження контенту за стандартом C2PA. Їх можна додавати, зокрема, до зображень у форматах PNG та JPG, щоб була можливість перевірити походження файлу і зміни, які з ним відбувалися.

Нове маркування працює не тільки у вебверсії Claude. Воно поширюється на підтримувані моделі в API, Claude Code, Claude Cowork і Claude Tag, а також діє під час використання Claude через AWS, Google Cloud і Microsoft Foundry, якщо це дозволяють технічні можливості платформ.

В Anthropic наголошують, що водяний знак не може бути стовідсотковим доказом того, що текст був написаний саме штучним інтелектом. Наприклад, відповідну мітку може отримати і текст, який Claude лише відредагував, переклав або скоротив після того, як його створила людина. Якщо ж текст суттєво перефразувати, перекласти або змішати з іншим текстом, таке маркування може зникнути.

Також компанія зазначає, що відсутність водяного знака не означає, ніби контент створила людина. Окремо Anthropic планує опублікувати інструменти та технічну документацію, які дадуть змогу виявляти такі маркування.

Це нововведення пов’язане з вимогами європейського закону про штучний інтелект. Для нових моделей, які запускатимуться в ЄС після 2 серпня 2026 року, маркування AI-контенту має бути обов’язковим. Водночас Anthropic вирішила використовувати цю технологію не лише в Європі, а й у всьому світі.