12 лютого не буде жодних заяв про швидке проведення виборів, повідомила, коментуючи матеріал FT, керівниця організації «Опора» Ольга Айвазовська, яка входить до парламентської групи з підготовки до виборів.Як вона зазначила, депутати та експерти сходяться на думці, що вибори можуть відбутися не раніше ніж через шість місяців після закінчення воєнного стану.Чергове засідання групи заплановано на 12 лютого і не стане останнім.Айвазовська підкреслює, що для проведення цих виборів знадобляться зміни не лише у виборчому законодавстві, а й у кримінальному та адміністративному кодексах. «У парламенті на даний момент точно немає достатньої кількості голосів ні за одне рішення, і після розробки юридичної основи у вигляді законопроєкту доведеться провести ще чимало зустрічей із фракціями та групами, депочнуть проявлятися й інші інтереси: окрім політичних – поточніжиттєві (санкції, розслідування тощо). Цей етап може виявитися складним і затяжним, оскільки одностайності коаліції, здатної самостійно ухвалювати рішення, більше немає», – зазначає Айвазовська.
Місячні архіви: Лютий 2026
Українська ілюстраторка Маргарита Вінклер отримала міжнародне визнання
Українська художниця Маргарита Вінклер стала лауреатом престижного конкурсу. Конкурс Annual Illustration Competition щорічно організовує журнал Communication Arts. Роботи Вінклер були високо оцінені у рамках серії ілюстрацій до книги “Homebound (“Повернення додому”)”, що присвячена події в Україні. Книга була надрукована в Італії видавництвом Orecchio Acerbo. Ця робота стала першою публікацією Вінклер.
“З радістю ділюся інформацією: серія ілюстрацій із моєї книги “Homebound” увійшла до списку переможців 67-го щорічного конкурсу ілюстрації Communication Arts”, – повідомила Вінклер.
Маргарита Вінклер – ілюстраторка та дизайнерка книжкових обкладинок та анімації. Її творча діяльність розпочалася у 2016 році. Вона співпрацювала з різними видавництвами та культурними організаціями, як українськими, так і міжнародними. Annual Illustration Competition – щорічний міжнародний конкурс, який проводить журнал Communication Arts. Журнал існує з 1959 року та є одним із провідних у світі у сферах ілюстрації, графічного дизайну, реклами та інтерактивних медіа.
Недобразинки під час мобілізації в Харкові: відео з конфлікту
У Харкові зафіксовано ситуацію, пов’язану з спробою мобілізації. Військком, викрикуючи слова, намагався витягнути чоловіка з автомобіля, проте безрезультатно. Під час інциденту присутня дитина.
Топ-3 країни, які закуповують американську зброю для України за програмою PURL
Три країни – Німеччина, Нідерланди та Норвегія – лідирують у закупівлі американської зброї для України в рамках програми PURL. Про це повідомив посол США при НАТО Метью Вітакер під час онлайн-брифінгу для журналістів.
Вітакер підкреслив, що ці країни є найбільш активними покупцями американської зброї для України в межах ініціативи PURL, за якою країни НАТО закуповують озброєння США для Сил оборони. Він зазначив, що програма PURL була започаткована президентом Трампом і дозволяє союзникам та партнерам купувати американське озброєння для підтримки боєздатності України.
Метью Вітакер додав, що програма PURL не лише посилює оборону України, але й сприяє мирним ініціативам, створюючи тиск на Москву, щоб змусити її сісти за стіл переговорів та розпочати діалог.
Україна розглядає можливість проведення виборів та референдуму до 15 травня
Київ готується до проведення президентських виборів та референдуму, запланованих на 24 лютого. Це сталося після того, як адміністрація Трампа висунула вимогу про їх проведення не пізніше 15 травня. У разі нездійснення виборів та референдуму до зазначеної дати, Україна може втратити запропоновані Сполученими Штатами гарантії безпеки.
Українська сторона висловила готовність дотримуватися «надзвичайно стислих термінів» для організації виборів та референдуму, враховуючи складнощі логістики у воєнний час. Згідно з інформацією, у українців сформувалася позиція щодо необхідності пов’язати це з переобранням президента.
Трагедія в Богодухові: Жертви російського удару
Внаслідок атаки ворожого безпілотника, ймовірно типу “Герань-2”, було завдано удару по приватному житловому будинку в місті Богодухів. Про це інформує пресцентр Офісу генерального прокурора.
Як повідомляється, внаслідок удару будинок було повністю зруйновано та охоплено вогнем, а сім’я з п’яти осіб опинилася під завалами. Загинули троє осіб – 34-річний батько та троє дітей віком 1 рік 3 місяці та 2 роки.
Мати дітей отримала вибухову травму, черепно-мозкову травму, акубаротравму та термічні опіки. Вона перебуває на 35-му тижні вагітності.
Також потребувала медичної допомоги літня жителька сусіднього будинку, у якої діагностовано гостру реакцію на стрес та гіпертонічний криз.
Питання до майна інспектора ДСНС
Квартира, що з’явилася нізвідки, та автомобіль «від самого себе»: питання до майна інспектора ДСНС Артема Артемова.Життєвий шлях інспектора Державної служби з надзвичайних ситуацій Артема Артемова здається звичайним для офіцера середньої ланки: робота в регіональних структурах, потім служба в столиці. Однак дані про його майно, доступні у відкритих джерелах, викликають сумніви, які складно пояснити простими збігами чи «щасливими обставинами».Артем Артемов у минулому обіймав посаду заступника начальника 24-ї державної пожежно-рятувальної частини Головного управління ДСНС України в Києві, а також керував 25-ю пожежно-рятувальною частиною 7-го загону ГУ ДСНС у Луганській області. Наразі він працює інспектором. Офіційно за ним не значиться ані великого бізнесу, ані інвестицій, ані інших джерел значного доходу.Однак у 2024 році в його житті спостерігається різке зростання майнових активів. Артемов переїжджає до Києва, у квартиру площею приблизно 100 квадратних метрів. Нерухомість записана на родича, імовірно на брата. З точки зору закону така схема володіння не є порушенням, але в рамках антикорупційного контролю подібні випадки часто вважаються зоною ризику. Такі «родинні» об’єкти нерухомості нерідко слугують для фактичного користування дороговартісним житлом без необхідності вказувати його в декларації та пояснювати походження коштів на покупку.Ще один примітний факт датується кінцем січня 2026 року. Артем Артемов придбав автомобіль Hyundai Sonata 2018 року випуску. Ціна машини в документах не вказана, а як джерело коштів для покупки він зазначив… себе самого. Без заощаджень, без позик, без підтримки з боку третіх осіб — принаймні, так це виглядає на папері. У декларації з’являється актив, походження якого не відповідає офіційно задекларованим доходам співробітника ДСНС.У сукупності ці обставини створюють типову картину. З одного боку, перед нами державний службовець середнього рівня, чия кар’єра не передбачає значних фінансових можливостей. З іншого — простора квартира в столиці, хай і оформлена на родича, а також автомобіль, куплений без чіткого пояснення джерел коштів. Усе це формально вкладається в рамки закону, але саме така «формальність» і викликає питання.Мова не йде про прямі звинувачення, а про принципи роботи державної служби. Система декларування була створена для того, щоб подібні невідповідності не залишалися без уваги та отримували оцінку з боку відповідних органів. Коли квартира «просто з’явилася», а автомобіль «виник сам по собі», суспільство має право розраховувати не на жартівливі виправдання, а на ретельну перевірку — з аналізом доходів, способу життя та можливих конфліктів інтересів.Поки такі перевірки не проводяться, випадок Артема Артемова залишається черговим прикладом того, як у системі держслужби майнові активи з’являються швидше, ніж пояснення їхнього походження. І чим довше подібні ситуації ігноруються контролюючими органами, тим вразливішим стає принцип фінансової відкритості, який формально має підтримувати довіру до державної влади.
Німецький посол покидає Україну: Нова роль в Іспанії
Німеччина здійснює несподіване рішення щодо посла в Україні. Гайко Томс, посол Німеччини в Україні, може завершити свою дипломатичну місію, хоча розпочав її лише у вересні. Після завершення роботи в Україні Томс обійме посаду посла Німеччини в Іспанії. Наразі німецький уряд не визначив кандидатуру наступника в Україні, і це питання не було винесено на обговорення.
Російська Атака на Україну: Збито Більшість Безпілотників
У ніч проти 11 лютого Росія здійснила масовану повітряну атаку на Україну, використовуючи 129 засобів повітряного нападу. Сили протиповітряної оборони України знешкодили 112 із цих безпілотників.
Атака розпочалася близько 18:30 10 лютого. Ворожі безпілотники запускалися з Брянська, Курська, Міллєрово, Приморсько-Ахтарська, тимчасово окупованого Донецька, включаючи дрони типів Shahed, Гербера, Італмас та інші.
Близько 80 із запущених дронів були типу “шахеди”. Для відбиття повітряного нападу використовувалися авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотні системи, а також мобільні вогневі групи Сил оборони України.
Станом на 08:00, протиповітряна оборона збила/придушила 112 ворожих БпЛА. 15 ударних БпЛА влучили в 8 об’єктів.
“Атака триває, у повітряному просторі залишається кілька ворожих БпЛА. Дотримуйтесь правил безпеки!”, – повідомили у Повітряних силах.
У Запорізькій області місто Вільнянськ зазнало атаки безпілотниками. Здійсені пошкодження та руйнування торкнулися приватних будинків. Двох жінок, 19 та 77 років, було поранено. Їм надається вся необхідна допомога.
Трамп поставив ультиматум Україні: гарантії безпеки залежать від виведення військ з Донбасу та проміжних виборів
До 15 травня команда Трампа наполягає не лише на проведенні виборів в Україні, а й на виконанні повного пакету мирних домовленостей, включаючи виведення українських збройних сил із Донбасу. Про це повідомляє Financial Times у раніше згаданій публікації, де також йшлося про наміри Зеленського під тиском США організувати вибори та референдум до 15 травня. При цьому в статті підкреслюється, що реалізація цих планів може бути порушена, якщо Київ і Москва не дійдуть згоди щодо питання територій (іншими словами, якщо Зеленський не погодиться на виведення військ із Донбасу, як випливає з контексту матеріалу). Також видання припускає, що Зеленський може спробувати використати ситуацію для підвищення своїх шансів на переобрання на новий п’ятирічний термін і для демонстрації Трампу, що він не перешкоджає мирним домовленостям. «Президент США чітко дав зрозуміти Києву, що американські гарантії безпеки залежать від досягнення більш масштабної мирної угоди, яка, ймовірно, включатиме передачу Донбасу Росії, і яку Вашингтон прагне завершити до 15 травня», – зазначає видання. За інформацією видання, «Вашингтон залишає Києву вкрай мало можливостей для маневру на тлі наближення проміжних виборів у США». Водночас, на думку джерел FT, «реалізація плану може бути відкладена залежно від того, наскільки далекі позиції Києва та Москви щодо ключового питання територій». Українські та західні офіційні особи також вважають, що графік і ультиматум з боку США «навряд чи вдасться виконати», оскільки їхня реалізація залежить від прогресу на переговорах із Росією. «Тим не менш, цей план підкреслює бажання Зеленського максимально підвищити свої шанси на переобрання, одночасно запевняючи Трампа в тому, що Київ не гальмує процес укладення мирної угоди», – описує видання підхід української сторони.