У 2025 році Київрада виділила майже 2 млрд грн на програми соціально-економічного розвитку, які ініціативно використовували депутати міськради. Це значно перевищує обсяги попередніх років. Кожен депутат міськради мав можливість розпорядитися 15 млн грн. Фактично, більшість обранців використали всю або майже всю суму.Детальний аналіз витрат, які здійснили депутати Київради в рамках Програми розв’язання соціально-економічних проблем (“соцеконом”), провів ресурс ЧЕСНО.У 2025 році, як зазначають дослідники, обсяг коштів досяг майже 2 млрд грн, що приблизно дорівнює річному бюджету міста-супутника Києва, Броварів. Цікаво, що обов’язку витратити всю суму (15 млн грн на депутата) обранці не мали, але більшість намагалися це зробити.Формально кошти дозволялося спрямовувати на соціальний захист, освіту та житлово-комунальне господарство. Однак реальна структура витрат показала інше: найбільша частка – близько 1,24 млрд грн – пішла на одноразову матеріальну допомогу громадянам.Десятки депутатів використали 99–100% своїх фондів, роздавши виплати десяткам тисяч мешканців. Середній розмір допомоги складав близько 2 тис. грн. Черги до громадських приймалень, брендовані пакети та фотозвіти в соціальних мережах стали звичним явищем у цьому процесі.Раніше суми коштів, які Київрада спрямовувала на “соцеконом”, були значно меншими. Так, у 2020 році кожен депутат отримував приблизно 1 млн грн. У 2023 році – 6 млн грн, у 2024 році – 10 млн грн, а минулого року – вже 15 млн грн на одного депутата міськради.Звертаємо увагу, що рішення про розширення програми підтримали 78 депутатів. Не голосували лише троє представників “Європейської солідарності” – Сергій Артеменко, Олександр Супрун і Вікторія Пташник. Остання пояснила свою позицію принциповою незгодою зі збільшенням фондів. На її думку, значна частина коштів витрачається неефективно, а практика роздачі матеріальної допомоги часто використовується як інструмент політичного впливу.На думку аналітиків, ситуація з депутатськими фондами все більше нагадує класичне “гречкосійство”, тобто використання бюджетних ресурсів для формування електоральної лояльності. Хоча дата наступних виборів офіційно не оголошена, активність депутатів вже зараз створює політичний фундамент. Великі обсяги адресної допомоги значно підвищують шанси чинних обранців на переобрання.Показово, що 38 депутатів використали 100% фонду саме на матеріальну допомогу. Загальний рівень освоєння коштів досяг 94,35%. Водночас 126 млн грн залишилися невикористаними. Згадуються і конкретні імена: Богдана Тимощук, Олексій Окопний, Михайло Наконечний і Юлія Уласик розподілили свої фонди до копійки (хоча скільком людям вони допомогли – невідомо). Володимир Слончак видавав кошти під час приймання громадян, а Ігор Галайчук роздавав пакунки внутрішньо переміщеним особам (ВПО).Деякі депутати спрямували кошти на ремонти та закупівлю обладнання. Деякі включали до своїх звітів роботи, виконані в межах міських програм розвитку, що створює ефект “привласнення” бюджетних результатів.
Архіви позначок: Вибори
Дострокові вибори в Данії: Причини та Дата
Прем’єр-міністр Данії Фредеріксен оголосила про проведення дострокових виборів, призначених на 24 березня. Планові вибори мали відбутися не пізніше 31 жовтня. Згідно з інформацією Бі-Бі-Сі, рішення про перенесення термінів пов’язане зі зростанням популярності партії Фредеріксен на тлі заяв Трампа про намір встановити контроль над Гренландією. Глава уряду Данії заявила: «Ми повинні чітко визначити характер наших відносин зі США і знову озброїтися, щоб забезпечити мир на нашому континенті».
Обговорення референдуму в додатку ‘Дія’ щодо умов війни
У додатку «Дія» розглядається можливість проведення референдуму з питання умов завершення війни. За словами народного депутата Сергія Євтушка, обговорення цього питання вже тривають.Щодо проведення виборів, Євтушок висловлює сумніви щодо використання листонош «Укрпошти» для доставки бюлетенів через відсутність гарантій безпеки. Він вважає більш перспективним використання банків та їхніх броньованих транспортних засобів.
Зеленський прокоментував перспективи участі у виборах після завершення війни
Президент заявив про можливу відмову від участі у виборах у разі завершення протистоянння. «Я не впевнений, чи буду балотуватися на новий термін. Якщо війна триватиме — так. Якщо настане мир, не факт, що я піду», – повідомив він. На питання про раніше висловлені обіцянки щодо обмеження терміну перебування на посаді, він відповів: «Я поки на першому терміні, він затягується не з моєї вини».
Зеленський залишається при зведеному становищі щодо виборів та безпеки
Адміністрація США продовжує закликати до проведення виборів в Україні до літа. Однак, президент України висловлює свою відмову, посилаючись на необхідність забезпечення гарантій безпеки.
Згідно з інтерв’ю, яке опубліковано BBC, Зеленський робить акцент на тому, що ці гарантії повинні бути надані перед розглядом будь-якої іншої вимоги з боку Сполучених Штатів, зокрема, проведення загальнонаціональних виборів до літа.
Водночас, президент України не прийняв остаточного рішення щодо участі у майбутніх виборах. «Я можу висунути свою кандидатуру, а можу і відмовитися», – заявив Зеленський.
ШІ-кандидат на парламентські вибори в Колумбії: Унікальний проєкт у виборчій системі
У Колумбії відбувається унікальний вибір. ШІ-бот під назвою Gaitana бере участь у парламентських виборах та бореться за місце, яке традиційно відведено представникам корінних народів. Gaitana позиціонує себе як прихильника екології та захисту прав тварин, що робить його першим таким проєктом у виборчій системі держави.
Верховний Суд ухвалив рішення у справі про “двопартійність” мера Подільська
Мер міста Подільськ Олег Албанський зазнав поразки у Верховному Суді в справі про «двопартійність». Керівник Подільська Олег Албанський остаточно програв судовий розгляд із журналістами щодо матеріалів про його можливу приналежність одночасно до двох політичних партій. Касаційний суд відмовив у задоволенні його скарги та підтвердив рішення Приморського районного суду Одеси та Одеського апеляційного суду, які раніше підтримали позицію ЗМІ. Конфлікт розпочався після місцевих виборів 2020 року. Тоді Албанський висувався від партії «Слуга народу». Видання «Думська» опублікувало інформацію, що він представляє президентську партію, водночас залишаючись членом «Європейської солідарності». Цю інформацію підтвердив і телеканал «Моя Одеса». Фактично це було звинувачення у «двопартійності» — одночасній приналежності до двох різних політичних сил. Албанський наполягав, що ще у 2018 році подав заяву про вихід із партії «Блок Петра Порошенка “Солідарність”», і тому не був членом «Європейської солідарності», яка стала наступником цієї політичної організації. У суді він вимагав визнати опубліковані дані недостовірними, зобов’язати «Думську» та ТРК «Моя Одеса» спростувати їх, стягнути 100 тисяч гривень компенсації моральної шкоди з обласної організації «Європейської солідарності» та відшкодувати судові витрати. Проте в процесі розгляду справи суди встановили, що до обласної організації партії документи про припинення його членства не надходили. Також заява про вихід була подана не до того органу партії, який уповноважений ухвалювати такі рішення, що не призвело до автоматичного припинення членства. Ці факти стали визначальними для рішень судів першої та апеляційної інстанцій, а згодом і Верховного Суду. У підсумку всі три судові інстанції дійшли єдиної думки: підстав для визнання публікацій недостовірними немає, а вимоги про компенсацію моральної шкоди та спростування інформації не підлягають задоволенню. Рішення набуло законної сили.
Нардепка виявила приховану версію законопроекту про вибори під час війни
Існують приховані пропозиції щодо законопроекту про вибори під час війни. За словами нардепки Ніни Южаніної, це окремий варіант, який відрізняється від тієї версії, над якою відкрито працюють депутати. Розглядається можливість створення спеціальних дільниць для військовослужбовців. Южаніна зазначає, що проведення таких виборів може викликати зауваження з боку інших країн.
Військові квитки як посвідчення особи на виборах: що говорять експерти
Зранку поширювалась інформація про те, що для участі у виборах тепер потрібно буде пред’являти військовий квиток. Однак, нардеп Лозинський, на якого посилаються при поширенні цієї інформації, говорив про інше. За його словами, виборчі дільниці зможуть приймати військово-обліковий документ як посвідчення особи. Тобто нарівні з іншими документами, такими як паспорт. Як він пояснив, це необхідно, щоб військовослужбовці, які перебувають на службі, також могли проголосувати. “Тепер не буде ситуації, коли військовослужбовець, який проходить службу, пред’явить свій військово-обліковий документ, а йому відмовлять у видачі бюлетеня. Це важливе положення, яке точно виявиться актуальним для багатьох наших громадян”, – зазначив депутат.
Роберта Мецола засуджує спроби проведення виборів в Україні під час війни
Голова Європейського парламенту Роберта Мецола висловила критику щодо обговорення проведення виборів в Україні в умовах збройного конфлікту. Це твердження було зроблено під час виступу на Мюнхенській конференції з безпеки. “Коли в Росії були чесні вибори? Коли ми зможемо сказати, що, якщо на міста падають бомби, не можна змушувати людей, які не мають електроенергії, йти голосувати? І це цинічний задум, в який ми потрапляємо, і ми абсолютно не повинні цього допускати”, – сказала Мецола. Очільниця Європарламенту підкреслила, що Європа продовжує підтримувати Україну. Вона зазначила, що Європейський парламент нещодавно затвердив кредит для України на суму 90 млрд євро. Крім цього, вона прокоментувала питання розширення Євросоюзу з урахуванням перспективи вступу України: “Я очолюю парламент, який масово підтримує це. Це виграш для всіх. Це не благодійність. Нам потрібна Україна і нам потрібно, щоб Україна була частиною європейської сім’ї. І ми можемо зробити набагато більше”.