Система незаконного утримання українців: поліція встановила 159 місць несвободи

Т.в.о. Голови Національної поліції України Максим Цуцкірідзе заявив, що Росія зробила незаконне утримання та катування українців одним з інструментів окупаційної політики.

За його словами, Національна поліція вже встановила 159 місць несвободи. Йдеться про підвали, катівні, фільтраційні табори, слідчі ізолятори та виправні колонії на тимчасово окупованих територіях і в Росії. Через цю систему пройшли тисячі цивільних громадян і військовослужбовців, а частина з них і досі перебуває в полоні.

Слідчі вже опрацювали відомості про декілька тисяч цивільних заручників, які повернулися з незаконного утримання. Близько 500 з них були допитані як потерпілі та свідки.

Як зазначив очільник поліції, правоохоронці досліджують не лише події в останньому місці несвободи, а відтворюють увесь шлях людини — від моменту захоплення до установи, звідки її було звільнено або передано на обмін.

Цуцкірідзе повідомив, що на кожному етапі слідчі з’ясовують, хто ухвалював рішення про переміщення людини, хто її конвоював, охороняв, допитував і застосовував насильство. Свідчення потерпілих зіставляють між собою та перевіряють за цифровими даними, відкритими джерелами, матеріалами розвідувальних органів і міжнародних партнерів.

У межах цієї роботи вже ідентифіковано понад тисячу осіб, причетних до незаконного утримання та катувань українців. Лише в Калінінській виправній колонії встановлено понад 80 фігурантів, 42 з яких повідомили про підозру. Загалом про підозру вже повідомлено 120 особам, причетним до злочинів на окупованих територіях і в Росії.

Одним із результатів розслідування стало повідомлення про підозру начальнику слідчого ізолятора №3 ГУФСВП по Пермському краю Росії. За даними слідства, він організував катування українських цивільних ув’язнених, що призвело до загибелі журналістки Вікторії Рощиної та голови Дніпрорудненської міської територіальної громади Євгена Матвєєва.

Цуцкірідзе наголосив, що для слідства принципово важливо встановити не лише безпосередніх виконавців, а всю вертикаль відповідальності — від тих, хто катував, охороняв і конвоював людей, до керівників, які створювали місця несвободи, організовували їхню роботу та віддавали злочинні накази. Серед фігурантів є співробітники російських силових структур, представники окупаційних адміністрацій та українські колаборанти.

За словами очільника поліції, мета цих розслідувань полягає в тому, щоб юридично довести: незаконні ув’язнення, переміщення і катування українців є не сукупністю окремих злочинів, а частиною організованої Росією системи.

Складнощі екстрадиції лідера «Хімпрому» з Мексики

Правоохоронні органи стикаються з тривалими процедурами та затримками у співпраці з мексиканськими колегами. Ці деталі та можливі труднощі ставлять нові запитання у процесі розслідування. Як повідомляє онлайн-ресурс Укрінформ, триває активна робота над екстрадицією лідера кримінальної групи «Хімпром» з Мексики. Заступник голови Нацполіції Андрій Нєбитов під час брифінгу висловив занепокоєння щодо затяжних процедур та існуючих проблем у співпраці з мексиканською стороною. “Ми надсилаємо всі запити і виконували всі вимоги мексиканської сторони, але наразі результатів немає”, – зазначив Андрій Нєбитов. Перший заступник голови Нацполіції та керівник Головного слідчого управління НПУ Максим Цуцкірідзе уточнив, що спроби екстрадиції цієї особи з Мексики здійснювалися кілька разів. “Він перебуває у міжнародному розшуку з 2019 року, і червона картка Інтерполу залишається чинною”, – додав Максим Цуцкірідзе. Очільник Департаменту боротьби з наркозлочинністю Дмитро Торгало, коментуючи діяльність злочинної групи «Хімпром», зазначив, що під час розслідування та й досі надходять погрози як від лідера групи, так і від її учасників. За інформацією правоохоронців, 14 квітня Нацполіція провела обшуки в мережі магазинів U420 через реалізацію небезпечних товарів, замаскованих під сувеніри. 26 квітня голова Нацполіції Іван Вигівський повідомив, що поліцейські викрили злочинну спільноту «Хімпром», яка діяла як в Україні, так і в ЄС, зокрема в кількох напрямках злочинної діяльності: шахрайські кол-центри, проєкт U420 та незаконний обіг наркотиків. Протягом діяльності «Хімпрому» правоохоронці висунули підозри 23 особам, які були залучені до силового блоку організації. Розслідування цієї справи триває, а українські правоохоронці продовжують співпрацювати з міжнародними партнерами для пошуку ефективних шляхів екстрадиції її лідера.

Складнощі екстрадиції лідера «Хімпрому» з Мексики

Правоохоронні органи стикаються з тривалими процедурами та затримками у співпраці з мексиканськими колегами. Ці деталі та можливі труднощі ставлять нові запитання у процесі розслідування. Як повідомляє онлайн-ресурс Укрінформ, триває активна робота над екстрадицією лідера кримінальної групи «Хімпром» з Мексики. Заступник голови Нацполіції Андрій Нєбитов під час брифінгу висловив занепокоєння щодо затяжних процедур та існуючих проблем у співпраці з мексиканською стороною. “Ми надсилаємо всі запити і виконували всі вимоги мексиканської сторони, але наразі результатів немає”, – зазначив Андрій Нєбитов. Перший заступник голови Нацполіції та керівник Головного слідчого управління НПУ Максим Цуцкірідзе уточнив, що спроби екстрадиції цієї особи з Мексики здійснювалися кілька разів. “Він перебуває у міжнародному розшуку з 2019 року, і червона картка Інтерполу залишається чинною”, – додав Максим Цуцкірідзе. Очільник Департаменту боротьби з наркозлочинністю Дмитро Торгало, коментуючи діяльність злочинної групи «Хімпром», зазначив, що під час розслідування та й досі надходять погрози як від лідера групи, так і від її учасників. За інформацією правоохоронців, 14 квітня Нацполіція провела обшуки в мережі магазинів U420 через реалізацію небезпечних товарів, замаскованих під сувеніри. 26 квітня голова Нацполіції Іван Вигівський повідомив, що поліцейські викрили злочинну спільноту «Хімпром», яка діяла як в Україні, так і в ЄС, зокрема в кількох напрямках злочинної діяльності: шахрайські кол-центри, проєкт U420 та незаконний обіг наркотиків. Протягом діяльності «Хімпрому» правоохоронці висунули підозри 23 особам, які були залучені до силового блоку організації. Розслідування цієї справи триває, а українські правоохоронці продовжують співпрацювати з міжнародними партнерами для пошуку ефективних шляхів екстрадиції її лідера.