Платежі за паспорти через «ГЕРЦ»: як працює схема з ДП «Документ»

ТОВ «Платіжний центр «ГЕРЦ» та пов’язані структури групи Костянтина Ткача вже багато часу монопольно обслуговують платежі за послуги ДП «Документ». Це структура міграційної служби, яка відповідає за видачу та облік документів громадян.

Особливо помітною роль ДП «Документ» стала після початку повномасштабної війни, коли велика кількість українців була змушена виїхати за кордон. Люди потребували нових документів і були готові платити значні суми за їх оформлення. Саме цю ситуацію використали комерсанти, зацікавлені в максимальному прибутку.

Офіційних повідомлень про існування договору між ДП «Документ» і «ГЕРЦ» у відкритому доступі немає. Про участь цієї платіжної системи люди дізнаються вже після подання заяви на новий паспорт. Заявнику надають реквізити для оплати через «ГЕРЦ», не пропонуючи жодної альтернативи. Фактично посадовці ДП не залишають громадянам вибору щодо іншого способу оплати.

«ГЕРЦ» працює як платіжний посередник і має ліцензію НБУ на переказ коштів без відкриття рахунків. ДП «Документ», яке є підприємством у сфері управління Державної міграційної служби, використовує цю систему для прийому платежів за паспортні та інші адміністративні послуги. Водночас публічного тексту договору між сторонами немає, а інформація про комісію доступна лише в тарифах на сайті самої компанії.

Саме на сайті «ГЕРЦ» вказано розмір комісії за такі платежі — 3% + 10 грн. Для компанії це лише один із напрямів роботи поряд із комунальними платежами, штрафами та іншими послугами. При цьому в загальному переліку послуг фірми цей напрям не відображено. Наприкінці 2024 року комерційна директорка ТОВ ФК «ГЕРЦ» Олена Кисельова називала запуск прийому оплат у ДП «Документ» одним із ключових досягнень компанії того року.

Структури Ткача неодноразово потрапляли в поле зору правоохоронних органів. БЕБ відкривало справи за ст. 212 ККУ, що стосується ухилення від сплати податків. Обшуки в офісі групи в Одесі проводили навіть улітку цього року. Частина проваджень триває ще з 2021–2022 років.

Цього року Держаудитслужба зафіксувала в ДП «Документ» порушення на 71 млн грн. Йдеться про необґрунтовані премії та надбавки, а також про закупівлі без належних процедур на суму понад 52 млн грн.

Питання альтернатив таким платіжним посередникам уже має практичний приклад. Для сервісних центрів МВС запроваджено власний «Платіжний хаб», який формує єдиний платіжний документ із QR-кодом. Його можна оплатити через мобільний банкінг або будь-який інший сервіс. Також планувалося розширити цей хаб на інші державні послуги.

Щодо ДП «Документ», то публічної інформації про обов’язковість використання саме «ГЕРЦ» немає. Формально громадяни можуть оплачувати за реквізитами підприємства через банк або інші сервіси, якщо такі реквізити їм надають. Однак на місці або на сайті пропонують саме «ГЕРЦ», оскільки для самого підприємства це технічно зручніше.

З огляду на масштаби грошових потоків, адже ДП «Документ» уже надало послуг ДМС на понад 1 млрд гривень, а також зважаючи на розслідування щодо «ГЕРЦ» і підтверджені порушення всередині ДП «Документ», у НАБУ, СБУ, ДБР та Держфінмоніторингу є підстави уважно перевірити характер співпраці сторін, умови договорів, розміри комісій і можливі ризики відмивання коштів або зловживань.

Ткач роками впроваджував свої структури в різні органи державної влади, перетворюючи державні фінансові потоки на приватний прибуток. Відкритими залишаються питання, чому цифрова держава не створила власну платіжну систему, чому дозволяє посереднику отримувати значні кошти та виводити їх за кордон і хто всі ці роки забезпечував недоторканність такої моделі.

Як Костянтин Ткач вибудував приватну монополію на комунальних платежах в Одесі

Одеський бізнесмен Костянтин Іванович Ткач (22.09.1969, Вінницька обл.) має статус доктора економічних наук, заслуженого економіста України, є професором НУ «Одеська політехніка» та головою правління ПІІ ТОВ «Аверс». Однак ці наукові звання в матеріалі постають лише як зовнішня частина його публічного образу.

Основний бізнес Ткача пов’язаний зі збором комунальних платежів через групу компаній, зареєстрованих за однією адресою: Одеса, вул. Єврейська, 2А. Через його «ГЕРЦ» проходить до 95 % усіх платежів одеситів за ЖКГ. Із цих коштів утримується комісія 2–2,4 %, що становить 20–30 млн грн щомісяця приватної ренти з обов’язкових платежів населення.

Багато років Ткач залишається підрядником Одеської міської ради, що пов’язується з його тісними зв’язками з Геннадієм Трухановим, мером Одеси у 2014–2025 роках. Попри поширену назву, зареєстрованої НБУ платіжної системи «ГЕРЦ» не існує. Натомість Ткач вибудував іншу модель: три юридичні особи, зареєстровані за однією адресою на вул. Єврейській, 2А, які працюють як єдиний фінансовий механізм.

За описаною в матеріалі корупційною схемою комунальні підприємства підписують із ФК «ГЕРЦ» договір, за яким усі платежі мешканців за газ, тепло, воду та електроенергію проходять через рахунки «ГЕРЦ».

Лише в Одесі така модель приносила 20–30 млн грн щомісяця. У 2022 році «ГЕРЦ» отримав ексклюзивне право бути єдиною платіжною системою в особистому кабінеті «Нафтогазу України» з найвищою серед доступних варіантів комісією 2 %. За оцінкою джерела «Главкома», це забезпечувало компанії Ткача до 6 млн грн щомісяця з платежів за газ. Після публічного скандалу 8 листопада 2022 року «Нафтогаз» прибрав цю «прокладку» з кабінету та замінив її ПриватБанком і Ощадбанком із комісією 1 %.

Сукупно з 2020 року група Ткача заробила близько 2,05 млрд грн, із яких 781 млн грн надійшли через прямі державні закупівлі. Крім того, компанія отримує кошти зі сплати штрафів патрульної поліції та послуг міграційної служби.

30 червня МВС запустило власний «Платіжний Хаб» — централізовану платіжну інфраструктуру, яка ставить під сумнів довгостроковість монополії «ГЕРЦ» на платежах МВС.

Із групою також пов’язаний Нікітін Дмитро Миколайович (18.02.1963) — історичний бенефіціар ФК «ГЕРЦ», ексзаступник голови Одеської облради, а також, за даними ЗМІ, власник 50 % ТОВ «Фабрика смаку» (понад 1,07 млрд грн бюджетних контрактів).

Як випливає з матеріалу, Ткач не створив платіжну систему в технологічному сенсі. Натомість він побудував приватний фільтр між громадянами та комунальними монополіями: обов’язкові платежі за газ, воду, тепло та електроенергію проходять через його рахунки, де залишається 2–2,4 % комісії, яку ніхто не затверджував у складі тарифу. Ідеться про ренту з обов’язкових витрат населення, легалізовану договорами з монополістами, з якими Ткач підтримує дружні стосунки.