Нічна атака РФ по Україні: ППО знищила 204 дрони та 3 ракети

У ніч проти 22 липня 2026 року війська РФ здійснили атаку по Україні, застосувавши 1 балістичну ракету “Іскандер-М” із ТОТ АР Крим, 3 керовані авіаційні ракети Х-59/69 із повітряного простору над ТОТ АР Крим, а також 216 ударних БпЛА типу Shahed, зокрема реактивних, Гербера, Італмас і дрони-імітатори типу “Пародія”. Про це повідомив пресцентр командування Повітряних сил.

До відбиття повітряного нападу були залучені авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ і безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони України.

За попередньою інформацією, станом на 08:30 протиповітряна оборона збила або подавила 3 керовані авіаційні ракети Х-59/69 і 204 ворожі БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дрони інших типів. Їх знищували на півночі, півдні, у центрі та на сході країни.

Водночас зафіксовано влучання 1 балістичної ракети Іскандер-М і 12 ударних БпЛА на 12 локаціях. Також падіння збитих цілей та уламків зафіксували на 7 локаціях.

У Повітряних силах наголосили, що атака триває, а в повітряному просторі залишаються ворожі БпЛА, і закликали дотримуватися правил безпеки.

Розвідка РФ біля Польщі: Варшава оцінює загрози для ППО і ризик нових провокацій

Росія посилила розвідувальну активність поблизу польського повітряного простору, намагаючись зібрати дані про систему ППО Польщі. За три дні літаки країни-агресорки неодноразово намагалися вести спостереження.

Про це після урядової наради з питань безпеки заявив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, передає “Укрінформ”. Він також застеріг щодо ризику нових гібридних провокацій з боку РФ та підкреслив, що Варшава й надалі тісно координує дії з Києвом і союзниками по НАТО.

За словами польського міністра, три літаки протягом трьох днів поспіль намагалися спостерігати за польською системою протиповітряної оборони. На його думку, це вказує на поступове підвищення Росією рівня ескалації.

Косіняк-Камиш наголосив, що Польща й Україна безперервно обмінюються інформацією про ситуацію в повітряному просторі. Він також зазначив, що під час урядової наради окремо розглядали можливі варіанти ескалації гібридної війни з боку Росії.

Міністр повідомив, що серед загроз обговорювали провокації та посилення гібридної війни з боку Росії, зокрема глушіння GPS, диверсійні дії та дронові провокації. За його словами, у таких діях можуть застосовуватися й українські повітряні судна, захоплені або перехоплені Росією впродовж останніх тижнів у результаті інтенсивних дій України зі знищення критичної інфраструктури Росії. Він додав, що до зони ризику також належать країни Балтії, Фінляндія та Румунія.

На тлі цих загроз польські військові, прикордонна служба, поліція та спецслужби посилили взаємну координацію. Крім того, вони активно співпрацюють із союзниками на східному фланзі НАТО.

Як підкреслив міністр, держави регіону вже підвищують рівень готовності до можливих інцидентів і потенційних гібридних загроз.

Нічний удар РФ по Україні: сили ППО знищили ракети та понад сотню ворожих дронів

У ніч проти 14 липня 2026 року війська РФ здійснили атаку на Україну, застосувавши 8 балістичних ракет “Іскандер-М”/С-400 з Брянської області, 2 керовані авіаційні ракети Х-59/69 з району пуску в повітряному просторі ТОТ АР Крим, а також 135 ударних БпЛА типу Shahed, у тому числі реактивних, “Гербера”, “Італмас”, баражуючі боєприпаси “Бандероль” і дрони-імітатори типу “Пародія”. Про це повідомляє пресцентр командування Повітряних сил.

До відбиття повітряного нападу були залучені авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ і безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони України.

За попередніми даними, станом на 09:00 сили протиповітряної оборони збили або подавили 5 балістичних ракет “Іскандер-М”/С-400, 2 керовані авіаційні ракети Х-59/69 і 108 ворожих БпЛА типу Shahed, “Гербера”, “Італмас” та дронів інших типів. Їх знищували на півночі, півдні, сході та в центрі країни.

Зафіксовано влучання балістичної ракети та 25 ударних БпЛА на 17 локаціях. Крім того, падіння уламків зафіксували на 10 локаціях. Інформація щодо двох балістичних ракет уточнюється.

“Атака триває, в повітряному просторі залишаються ворожі БпЛА. Дотримуйтесь правил безпеки!” — наголошують Повітряні сили.

Чому Україна не зможе швидко запустити виробництво ракет для Patriot

Надання Україні американської ліцензії на випуск ракет-перехоплювачів для систем Patriot може стати важливим кроком для посилення власної протиповітряної оборони. Водночас швидко налагодити їх серійне виробництво, ймовірно, не вдасться. Про це пише The New York Times, посилаючись на досвід Німеччини та Японії.

У матеріалі зазначається, що наразі такі дозволи від США мають лише дві країни-союзниці — Німеччина та Японія. Однак жодна з них не змогла оперативно збільшити випуск ракет Patriot.

Видання нагадує, що у 2022 році адміністрація тодішнього президента США Джо Байдена дозволила Німеччині збудувати завод для виробництва сучасних ракет-перехоплювачів Patriot. Проте це підприємство досі не випустило жодної ракети. Це, як зазначається, свідчить про складність і тривалість запуску виробництва американських озброєнь за межами США навіть у мирній країні.

Експерт із сучасної міжнародної політики університету Кейо в Токіо Сатору Морі підкреслює, що сам по собі дозвіл не дає миттєвого результату. “Ліцензія на виробництво – це не швидке рішення. Це неймовірно складне інженерне завдання в аерокосмічній галузі”, – каже він.

Як пояснює The New York Times, Японія отримала ліцензію ще у 2005 році після багаторічної оборонної співпраці зі США. Проте лише через три роки Сили самооборони країни змогли успішно провести перше випробування систем PAC-3. Нині японські підприємства, за різними оцінками, виготовляють до 30 ракет Patriot на рік.

З огляду на досвід Японії та Німеччини, у короткостроковій перспективі головним джерелом постачання Patriot для України залишатимуться союзники. При цьому світові запаси Patriot скорочуються через війни в Україні та на Близькому Сході, а попит уже перевищує виробничі можливості.

Додатковим викликом стане організація самого виробничого процесу. Для виготовлення однієї ракети Patriot потрібно залучити близько двох десятків ліцензованих постачальників різних компонентів. Якщо Німеччина змогла пришвидшити підготовку завдяки багаторічному досвіду обслуговування американських комплексів, то Україні доведеться створювати всю систему практично з нуля і водночас вести війну.

Експерт аналітичного центру RAND Corporation Джеффрі Горнунг образно описав це завдання так: “Літак доведеться будувати просто в польоті”.

Нічний удар по Україні: ППО збила 72 із 94 дронів, зафіксовано влучання ракет і БпЛА

У ніч проти 9 липня російські загарбники атакували Україну двома балістичними ракетами та 94 БпЛА різних типів. Про це повідомили у Повітряних силах.

За даними ПС, окупанти запустили дві балістичні ракети Іскандер-М з окупованого Криму. Також 94 БпЛА Shahed, зокрема реактивні, Гербера, Італмас і дрони-імітатори “Пародія” були випущені з напрямків Брянськ, Міллєрово, Орел – РФ, Гвардійське – ТОТ АР Крим, Донецьк -ТОТ.

Станом на 08:30 протиповітряна оборона збила або подавила 72 ворожі БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни.

Зафіксовано влучання двох балістичних ракет і 19 ударних БпЛА на 13 локаціях. Також падіння збитих цілей та уламків зафіксували на 4 локаціях.

Наразі атака ворога триває, у повітряному просторі перебувають декілька ворожих БпЛА.

Нічна атака РФ: ППО знищила та подавила 108 із 123 дронів

У ніч проти 7 липня Росія здійснила атаку на Україну, застосувавши 123 ударні безпілотники різних типів. Сили протиповітряної оборони знищили або подавили 108 повітряних цілей. Про це повідомили у Повітряних силах ЗСУ.

За їхніми даними, ворог використав ударні БпЛА типу Shahed, у тому числі реактивні, Гербера, Італмас, а також дрони-імітатори типу “Пародія”.

Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони України.

За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряна оборона збила або подавила 108 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дронів інших типів на півночі, півдні, у центрі та на сході країни.

Також зафіксовано влучання 12 ударних БпЛА на 10 локаціях. Крім того, падіння збитих цілей та уламків зафіксували ще на 5 локаціях.

На саміті НАТО в Анкарі обговорять додаткові системи ППО для України, заявила Урсула фон дер Ляєн

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що тему надання Україні додаткових систем протиповітряної оборони розглянуть під час саміту НАТО в Анкарі, який розпочинається у вівторок.

Про це вона повідомила в X.

Таку заяву фон дер Ляєн зробила на тлі чергової масштабної російської атаки на Україну. Водночас вона закликала забезпечити Київ засобами ППО.

За словами глави Єврокомісії, минулого тижня ЄС перерахував Україні перші 4 млрд євро з пакету на 90 млрд євро, який призначений для закупівлі українських дронів.

Вона також пообіцяла «ще більше коштів» уже найближчим часом і повідомила про схвалення нового пакету санкцій.

«І ми активно працюємо над укладанням угоди щодо 21-го пакету санкцій найближчими днями. Ми й надалі посилюватимемо тиск, доки Росія не припинить кровопролиття», – додала президентка Єврокомісії.

HeadHunter опублікував вакансії операторів дронів для захисту неба над Москвою

На найбільшому російському сайті з пошуку роботи HeadHunter з’явилися оголошення про набір операторів дронів для захисту неба над Москвою, повідомляє Reuters.

В оголошенні зазначено, що майбутні працівники працюватимуть із високотехнологічним обладнанням, яке призначене для захисту міського середовища.

Набір ведуть до добровольчого підрозділу під назвою “Бойовий армійський резерв”, завдання якого визначене як “забезпечити безпеку столиці”.

Від претендентів не вимагають попереднього досвіду. Серед вимог вказані лише “базові технічні навички” та “бажання розвиватися в цій сфері”. Заробітна плата пропонується на рівні від 150 000 рублів (1 950 доларів) на місяць. Reuters звертає увагу, що така пропозиція виглядає невигідною на тлі середнього рівня зарплати в Москві, який перевищує 200 000 рублів.

Із 2023 року атаки безпілотників на Москву та Підмосков’я відбуваються частіше. Через це російська влада регулярно запроваджує обмеження в роботі столичних аеропортів, а сили ППО заявляють про перехоплення дронів на підльоті до міста.

Основними цілями українських далекобійних ударів у Росії залишаються нафтопереробні заводи, військові аеродроми, підприємства оборонно-промислового комплексу, склади боєприпасів і логістичні вузли. Українська влада називає такі удари способом послаблення військового потенціалу РФ.

У 2026 році інтенсивність атак українських дронів по території Росії суттєво зросла. Як оцінюють західні ЗМІ, ці удари стали більш масованими та результативними, що змушує Росію перекидати системи ППО вглиб країни й посилювати захист Москви та стратегічних об’єктів.

Зеленський і Крістерссон обговорили посилення ППО, Gripen та Drone Deal

Президент Володимир Зеленський провів розмову з прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном. Під час переговорів сторони зосередилися на зміцненні української ППО, підготовці до використання шведських Gripen, а також співпраці в межах Drone Deal.

Про підсумки розмови Зеленський повідомив у Telegram. Він подякував Швеції за підтримку України та послідовну позицію щодо російської війни.

Як зазначив президент, головною темою стала протиповітряна оборона. За його словами, Росія робить ставку на удари балістикою, комбіновані атаки та реактивні «шахеди», тому захист від таких загроз є ключовим для того, щоб позбавити росію можливості затягувати війну.

Зеленський також повідомив, що під час розмови обговорювали кроки, які можуть посилити захист України.

Окрему увагу сторони приділили використанню шведських Gripen. Президент наголосив, що триває активна робота для своєчасного забезпечення всієї необхідної інфраструктури, тренувань і запуску використання шведських «Гріпенів». Він підкреслив, що це стане історичним посиленням української бойової авіації та великим економічним співробітництвом між Україною та Швецією у безпековій сфері, яке має бути безперечно результативним.

Крім того, за словами президента, продовжується робота у форматі Drone Deal між Україною та Швецією.

Наприкінці Зеленський додав, що сторони домовилися про наступні контакти.

Балістичні ракети залишаються головною вразливістю української ППО, заявив Ігнат

Під час масованої атаки 2 липня українська протиповітряна оборона знищила близько 90 % ударних дронів противника та майже всі крилаті ракети. Водночас найбільшою загрозою, за словами начальника управління комунікацій Командування Повітряних Сил ЗСУ Юрія Ігната, залишається балістика.

В ефірі Українського Радіо він повідомив, що українські сили збили приблизно 90 % ударних БПЛА ворога. Майже всі крилаті ракети також були перехоплені. Дані щодо двох ракет ще уточнюються, однак інформації про їхні влучання наразі немає.

Ігнат наголосив, що всі підрозділи Сил оборони, залучені до відбиття атаки, діяли максимально ефективно. Водночас, за його словами, посилення досі потребує саме протидія балістичним ракетам.

У ніч на 2 липня під час масованого удару українська ППО перехопила 28 із 70 балістичних ракет.

Як уточнив Ігнат, йдеться про ракети «Іскандер-М», зенітні ракети С-400, які застосовуються для ударів по наземних цілях, а також «Циркони». Майже всі ці засоби ураження були націлені на столицю. Інші регіони також зазнавали обстрілів, однак основний удар ворог зосередив саме на Києві.