У Росії різко зріс інтерес до завершення війни на тлі падіння рейтингу Путіна

У Росії зафіксували рекордне зростання інтересу до теми завершення війни проти України. Як зазначається у новому звіті Інституту вивчення війни (ISW), головною причиною стали регулярні далекобійні удари українських безпілотників, від яких російська протиповітряна оборона не змогла захистити навіть найпріоритетніші регіони країни-агресора.

Аналітики посилаються на внутрішню статистику російського сегменту інтернету та результати соціологічних опитувань. Ці дані свідчать про зростання суспільної втоми від розв’язаної Кремлем чотирирічної війни.

За інформацією Meduza, яка спирається на сервіс пошукової статистики «Яндекс.Wordstat», лише за тиждень з 22 по 28 червня росіяни зробили понад 137 000 запитів із фразою «коли Росія закінчить війну проти України». Це стало найвищим показником за весь час від початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року.

Найбільше таких запитів зафіксували в Московській та Ленінградській областях. Саме там Кремль намагався побудувати найбільш щільну ешелоновану систему ППО, однак вона все одно не змогла відвернути масштабні повітряні атаки.

Попередній помітний сплеск занепокоєння серед росіян спостерігали на початку червня. Тоді українські дрони масовано атакували Санкт-Петербург безпосередньо під час проведення місцевого Міжнародного економічного форуму.

На тлі неспроможності захистити власну територію в Росії почав швидко знижуватися рівень довіри до влади. Навіть підконтрольний Кремлю Фонд «Громадська думка» (ФОМ) зафіксував помітне невдоволення Володимиром Путіним. За кілька днів червня його рейтинг схвалення впав на 5 відсоткових пунктів — з 74% до 69%.

Це зниження сталося одразу після наймасштабнішого нальоту українських БПЛА на об’єкти в Московській області. У ISW також наголошують, що стійка тенденція до падіння довіри до Путіна триває ще з лютого 2026 року. Попри сувору цензуру та маніпуляції державною соціологією, навіть провладні структури змушені визнавати негативні зміни всередині РФ.

Аналітики дійшли висновку, що російська влада роками намагалася повністю відгородити мешканців великих міст, передусім Москви та Санкт-Петербурга, від реальності війни, підтримуючи ілюзію безпечного життя. Однак перенесення бойових дій на територію Росії та регулярні вибухи на стратегічних об’єктах остаточно зруйнували цей міф і змусили багатьох росіян усвідомити ціну та наслідки затяжного конфлікту.

Шведська розвідка вважає, що Росія становитиме загрозу й після правління Путіна

У шведській військовій розвідці вважають, що російський режим, найімовірніше, залишатиметься небезпечним для сусідніх держав навіть після завершення правління Володимира Путіна. Про це заявив очільник шведської військової розвідки Томас Нільссон, якого цитує Bloomberg.

Така оцінка свідчить, що у Швеції дотримуються особливо песимістичного бачення майбутніх відносин із Росією. Як наголосив Нільссон, цю кризу там не сприймають як тимчасову. За його словами, Росія вже обрала свій шлях, і повернення назад неможливе, а нинішнє протистояння має глибокий, структурний і довготривалий стратегічний характер, який сам собою не зникне.

Нільссон також заявив, що російська економіка й надалі переживає труднощі. За його словами, посадовці свідомо маніпулюють статистичними даними, щоб приховати вплив чотирирічної повномасштабної війни на економічне зростання та рівень інфляції.

Водночас, за оцінкою голови розвідки, у найближчій перспективі немає ознак, які б свідчили про загрозу стабільності режиму Путіна. Він зазначив, що політичну опозицію фактично знищено — через вигнання, ув’язнення або, у найгірших випадках, убивства. Через це, за його словами, не існує сили, яка могла б спрямувати невдоволення громадян у русло реальної політичної альтернативи.

Окремо Нільссон звернув увагу на результати опитувань, які свідчать про реальну підтримку серед частини російського населення. Йдеться, за його словами, не обов’язково про підтримку самої війни, а радше про схвалення амбіцій Росії «як великої держави».

«Ми не очікуємо жодних кардинальних змін», — додав він.

Чому атаки українських дронів не змусять Кремль відступити

За останній місяць безпрецедентна кампанія України із застосування безпілотників набула надзвичайного масштабу. На цьому тлі для населення РФ стала очевидною сувора реальність того, що Кремль і далі називає «спеціальною військовою операцією».

Як пише CNN, країна-агресорка Росія у вогні, однак не варто очікувати, що російський диктатор Володимир Путін змінить курс. Видання наголошує: помилково вважати, що нинішні проблеми змусять Москву відступити, принаймні в найближчому майбутньому.

У публікації зазначається, що за десятиліття диктатор створив собі відносно тендітний образ безкомпромісного лідера. Саме це робить капітуляцію, відступ або навіть компроміс у війні проти України вкрай малоймовірними та складними для нього.

Згідно з найоптимістичнішими західними оцінками, внаслідок вторгнення Путіна було ліквідовано або поранено понад мільйон людей. Водночас російська окупаційна армія РФ досі не захопила чотири українські регіони, на які пред’являє претензії.

Прихильники війни в оточенні Путіна й надалі переконують його, що Донецьку область можна і необхідно окупувати. І цей аргумент не зникає лише через те, що горять російські нафтопереробні заводи.

Зовнішній дефіцит палива в РФ є болючою для неї реальністю, однак і це, підсумовує CNN, не дає підстав розраховувати на капітуляцію.

Forbes: політичний режим у РФ наближається до критичної межі

Політичний режим у Російській Федерації швидко втрачає стабільність і наближається до критичної межі, за якою одним із реальних сценаріїв розвитку подій може стати внутрішній переворот. Позиції Кремля дедалі сильніше послаблюють тривала агресивна війна, хронічні економічні труднощі та приховане зростання невдоволення серед різних верств населення.

Про це повідомляє авторитетне фінансово-економічне видання Forbes.

Аналітики вказують, що нинішня кризова траєкторія суттєво послаблює вертикаль влади та робить її вразливою до раптових внутрішніх потрясінь. Ресурсне виснаження держави разом із жорсткими міжнародними обмеженнями формує передумови для розколу серед російських еліт. За таких умов силове усунення керівництва країни або внутрішня змова розглядаються як один із цілком ймовірних фіналів чинного політичного курсу РФ.

Путін намагається показати силу Росії на тлі війни та економічних проблем — аналіз ISW

Російський диктатор Володимир Путін 28 червня взяв участь у з’їзді партії «Єдина Росія». Під час виступу він намагався представити Росію як сильну державу, яка має намір досягти всіх своїх цілей у війні проти України виключно силовими методами, без розгляду дипломатичних варіантів. Водночас він прагнув переконати росіян, що нинішні труднощі є лише тимчасовими.

Під час промови Путін знову поширював неправдиві твердження про успіхи РФ на фронті, намагаючись схилити Україну та Захід до фактичної капітуляції. Аналіз його заяв і можливих мотивів оприлюднили фахівці Інституту вивчення війни (ISW).

Як зазначають аналітики, виступ на з’їзді правлячої партії «Єдина Росія» 28 червня Путін використав для демонстрації «міці» Росії, підкреслення готовності досягати цілей агресії проти України військовим шляхом і відмови від будь-яких дипломатичних способів завершення війни.

З трибуни з’їзду диктатор заявляв однопартійцям і росіянам, що Росія нібито має достатньо сил, ресурсів і політичної рішучості, щоб протистояти спробам зовнішніх гравців обмежити її розвиток. За словами Путіна, Захід не здатний стратегічно перемогти Росію і не може досягти перемоги на полі бою. Зокрема, він стверджував, що українські війська «відступають по всій лінії фронту».

Крім того, Путін наголосив, що Росія готова боротися за свої ключові інтереси, а обов’язок партії «Єдина Росія» — зробити все для досягнення перемоги у війні. Також він заявив, що Росія завжди була сильною і перемагала завдяки національній єдності, а зараз, за його словами, всі росіяни підтримують війська на передовій.

«Промова Путіна 28 червня — це чергова спроба Кремля представити російську військову перемогу в Україні як неминучу, а український фронт — таким, що перебуває на межі краху. Кремль вдається до такої риторики, щоб вплинути на Захід та Україну й змусити їх поступитися вимогам Росії, особливо з огляду на те, що результати дій РФ на полі бою у 2026 році погіршуються, а здатність досягти цілей військовим шляхом викликає сумніви», — зауважили в ISW.

Водночас Путін був змушений частково визнати вплив далекобійних ударів України на ситуацію в Росії, хоча й намагався заспокоїти росіян, створюючи враження стабільності та контролю.

За словами диктатора, РФ зараз переживає «важкий» і «доленосний» період. Кремль, як стверджував Путін, бачить усі проблеми, пов’язані із «зовнішніми спробами стримати розвиток» Росії, і реагує на них.

Також Путін заявив, що Україна здійснює «терористичні атаки» проти російської інфраструктури, маючи на увазі українські удари по нафтових об’єктах держави-агресорки.

Диктатор запевняв росіян, що Кремль вживає заходів для розв’язання економічних проблем і гарантує безпеку держави та громадян. Він стверджував, що Росія нібито повністю виконає стратегічно важливі програми розвитку, навіть якщо через «поточну ситуацію» доведеться скоригувати деякі плани.

Окремо Путін заявив, що Кремль виконає всі соціальні зобов’язання, намагаючись зменшити занепокоєння росіян щодо можливого скорочення соціальних витрат через наслідки війни.

«Путін не згадував прямо про українські удари по Росії чи масштабний дефіцит бензину в країні, але, ймовірно, намагався показати себе як лідера, який усвідомлює економічні та соціальні труднощі, з якими стикається Росія», — пояснили в ISW.

Тиск через Крим ставить Путіна перед вибором між загостренням і перемовинами

Стратегія ЗСУ, побудована на посиленні тиску на Путіна через блокаду Криму, підводить кремлівського лідера до необхідності обирати між двома сценаріями. Водночас він і далі відкладає це рішення, хоча становище швидко ускладнюється.

Для Путіна Крим має не лише стратегічну, а й політичну вагу. Саме тому, як пише у своїй колонці для The Sunday Times експерт зі Східної Європи Марк Галеотті, глава Кремля опинився перед непростою дилемою.

На думку Галеотті, підхід Києва спирається на зрозумілу логіку: посилювати тиск на Москву, створюючи загрозу втрати півострова, окупованого з 2014 року. Якщо раніше Крим розглядався як імовірна ціна за мир для України, яка дозволила б РФ зберегти контроль над ним, то тепер ситуація змінюється.

За нинішніх умов, щоб припинити блокаду, Путіну доведеться йти на переговори вже на умовах Києва. Після затвердження президентом Зеленським 40-денної операції СБУ зі створення тиску на РФ та підтримки цих планів міністром оборони Михайлом Федоровим Україна розраховує на результативне втілення цього задуму.

У Кремлі на цьому тлі посилюється песимізм, а російські еліти фактично поділилися на два табори. Перший, за словами Галеотті, виступає за заморожування конфлікту, збереження окупованих територій, оголошення «перемоги» та подальші мирні переговори з перспективою скасування санкцій.

Інший табір, який автор називає «яструбами», у відповідь на тиск наполягає на ескалації. Йдеться про нову мобілізацію та удари по європейських об’єктах, звідки Україні постачають зброю. Хоча такий варіант є небезпечним, прихильники жорсткого курсу не впевнені, що Україна зможе витримати новий наступ.

Сам Путін наразі не визначився. Як зазначає Галеотті, результат, на який розраховують у Києві, може виявитися менш контрольованим, однак у стані паніки диктатор схильний діяти поспіхом і без достатнього обдумування — обираючи між загостренням та пошуком миру.

Автор також вважає, що за нинішніх обставин втрата Криму може стати для Путіна особистим падінням. Поки що залишається незрозумілим, який саме шлях обере кремлівський лідер — погодиться на перемовини чи піде на подальше загострення конфлікту.

Путін сплутав річку Оскіл із російським містом Старий Оскол

Під час публічного виступу Володимир Путін заявив, що до оточення «Старого Оскола» залишилося лише два кілометри. Водночас Старий Оскол — це місто в Бєлгородській області, а не населений пункт під Куп’янськом. Таким чином, Путін прийняв річку Оскіл за місто.

Попри це, великі Z-канали та кілька російських державних ЗМІ передрукували цю заяву без будь-яких пояснень чи виправлень.

Путін заявив про наближення військ РФ до Сум і Слов’янська, але ці дані не збігаються з мапами

Путін зробив ще кілька заяв щодо військової обстановки.

За його словами, російська армія перебуває за 10,5 км від Сум, однак за картою Deep State ця відстань удвічі більша.

Крім того, він стверджує, що до Слов’янська російським військам залишилося 8–9 км, тоді як за різними українськими даними йдеться про приблизно 14–20 км.

Також Путін заявив про загрозу оточення сил ЗСУ біля Старого Оскола, зазначивши, що до завершення операції залишилося два кілометри.

Україна цих заяв не підтверджувала.

Сікорський закликав Кремль зупинити війну проти України

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський закликав президента Росії Володимира Путіна припинити агресію проти України. За його словами, подальше ведення бойових дій лише збільшує економічні та військові втрати РФ. Про це глава польської дипломатії сказав в інтерв’ю CBS News.

Сікорський наголосив, що Путіну слід тверезо оцінити можливості продовження війни. «Варто поставити собі питання: чи зможу я ще два роки нести такі величезні втрати для російської економіки та армії? На його місці я б уже зупинився», — заявив міністр.

Окремо він різко висловився про авторитарних правителів, які, на його думку, зазвичай погоджуються на переговори лише тоді, коли становище стає критичним. «Проблема диктаторів у тому, що вони завжди намагаються домовитися вже після того, як усе стало надто пізно», — підкреслив польський дипломат.

Сікорський вважає, що усвідомлення масштабів економічних і військових втрат може змусити Кремль переглянути свою позицію та пришвидшити завершення війни проти України.

Путін зробив заяви про війну в Україні та вибори до Держдуми

Російський диктатор Володимир Путін виступив із низкою заяв про війну в Україні. Він сказав, що «Росію неможливо перемогти на полі бою», тому, за його словами, її «випробовують на міцність» і намагаються від неї позбутися, оскільки Росія «завжди стояла на шляху зла».

Також Путін заявив, що Україна нібито «відступає по всій лінії бойового зіткнення, тому перейшла до терористичних ударів по території РФ».

Окремо він підтвердив, що вибори до Держдуми пройдуть у встановлені строки, тобто у вересні. Крім того, Путін стверджує, що Захід спробує розхитати внутрішньополітичну ситуацію, «але в нього це не вийде».