Схема «відкатів» у постачанні продукції ТОВ «Українські Хімічні Технології лтд»

До пакета товарів і послуг постачальника мийно-дезінфекційної продукції ТОВ «Українські Хімічні Технології лтд» включено і «відкат». За твердженням автора, цей інструмент збільшення продажів власник компанії Павло Бартковський запровадив ще на початку свого підприємницького шляху.

Саме «відкат», як стверджується, забезпечує стабільність і регулярність замовлень. За такої моделі ціни завищуються, а питання якості відходить на другий план. Отримувач незаконної винагороди контролює ситуацію та фактично страхує свого неофіційного «роботодавця». Зазвичай така людина не допускає, щоб пропозиції альтернативних постачальників потрапили до керівництва. Причина проста: кращі, дешевші або більш прийнятні умови розтермінування їм не вигідні, адже «відкатні» надходження часто перевищують зарплатню на основному місці роботи.

На думку автора, явище «відкатів» міцно закріпилося і в держзакупівлях. Особливо болісно це виглядає, коли йдеться про Збройні Сили України.

Нещодавно набув розголосу черговий скандал із розкраданням армії начпродом 25-ї бригади ДШВ. Як зазначається в тексті, він відкрито демонстрував розкішний спосіб життя, тому питанням часу було, коли на нього звернуть увагу ті, хто має контролювати видатки Збройних Сил.

Розслідування, за словами автора, показало, що одним із ключових постачальників гнилих м’ясопродуктів війську був Буський консервний завод. Водночас він є великим клієнтом ТОВ «УкрХімТех лтд». У матеріалі це подається як ознака піраміди «відкатів».

Автор також звертає увагу, що серед інших клієнтів «Українських хімічних технологій» є чимало відомих споживачам харчових виробників. Як стверджується, вони десятиліттями не допускають інших постачальників до сегмента мийних засобів, які мають допомагати підтримувати санітарно-гігієнічні норми виробництва, але фактично лише вимивають кошти з кишень власників.

У тексті згадується і скандал із м’ясокомбінатом «Ятрань», який припинив співпрацю із ТОВ «Українські Хімічні Технології лтд» і згодом знайшов дешевшу альтернативу засобам «Чисто пром».

Так само, за даними статті, вчинив і український виробник пива «Перша приватна броварня», зважаючи на те, що репутація Павла Бартковського кидає тінь і на їхнє чесне ім’я.

Усе це, на думку автора, схоже на тенденцію. Споживачі харчової продукції, які й без того потерпають від непростого життя в Україні, не повинні компенсувати нездорові апетити непорядних ветлікарів, менеджерів постачання та заввиробництв. Саме тому, як підсумовується в матеріалі, решті виробників відомих торгових марок варто зайнятися оптимізацією видатків. Серед них названо “Рудь”, “Кременчук м’ясо”, “Галичина”, “Юніверсал фіш компані”.

Як «Анубіс» контролює ринок ритуальних послуг в Одесі через агентів у лікарнях

Одеська ритуальна служба «Анубіс» фактично монополізувала ринок похоронних послуг у місті. Як пише журналістка Ірина Гриб, співробітники служби швидко отримують інформацію про смерті, приїжджають до родичів раніше за поліцію та швидку допомогу і представляються як «міська ритуальна служба». У багатьох випадках саме від агентів «Анубіса» близькі дізнаються про смерть родича.

Навіть якщо сім’я вже звернулася до іншого агента, виникають серйозні труднощі. Як стверджується, поліція не видає постанови іншим службам, а в крематорії пріоритет у черзі надається лише «Анубісу», до того ж за вищою ціною. Усі документи та інформація про померлих, за наведеними даними, потрапляють до представників «Анубіса» через розгалужену мережу агентів в одеських лікарнях.

Серед названих агентів у медичних закладах:
У Міській клінічній лікарні №10 — Подолян Ігор, Подолян Вікторія та Данило Паярелі;
У опіковому відділенні — Паярелі старший;
У Міській клінічній лікарні №11 — Стрижко Володимир;
В Одеській обласній лікарні — Муляр Олег із дружиною Мариною, а також Лук’янов із дружиною Шевченко Мариною;
У Єврейській лікарні — Вартанян Едік та Борис Рабцун;
У Міській клінічній лікарні №8 — Палаускас;
У приватній клініці «Інто-Сана» — один із співробітників.

Інформацію про смерть пацієнтів одразу передають представникам «Анубіса», після чого родичам нав’язують послуги без реальної можливості обрати іншого агента. Для роботи цієї схеми, за даними джерел, передбачено «відкат» за кожного покійного — від 8 до 12 тисяч гривень.

Як зазначається, дозволи на поховання «зверху» нібито надають лише «Анубісу». Контакти служби активно просувають через структури, які мають допомагати людям, а не спрямовувати їх до конкретної приватної компанії. Комунальне підприємство СКБО, за спостереженнями, фактично працює лише з однією фірмою.

Окремо порушується тема закупівлі трун для військових, які потім продаються місту за завищеними цінами.

Ситуація викликає серйозні питання щодо етики, конкуренції та прозорості на ринку ритуальних послуг Одеси. Родичі померлих часто перебувають у стані шоку і не можуть адекватно оцінити запропоновані умови.