Архіви позначок: НАТО

Зеленський розповів про спроби нав’язати Україні формати без членства в НАТО

Оприлюднено автором

Україну регулярно намагаються схилити до різноманітних форматів, які містять гарантії для Росії щодо неможливості вступу України до Альянсу. При цьому остаточного рішення стосовно майбутнього членства України в НАТО на даний момент немає. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з українською громадою в Канаді.

«Ми не знаємо, вступить Україна до НАТО чи ні. Звичайно, ми будемо боротися всіма силами, щоб до кінця війни забезпечити для України максимально сильні гарантії безпеки. Головне — покласти край війні й отримати гарантії, що вона не почнеться знову», — зазначив Зеленський.

Нещодавно представники президента США Дональда Трампа відвідували Москву та Київ із мирними ініціативами. Як випливає зі слів Зеленського, серед запропонованих форматів був також варіант, який передбачає відмову України від вступу до НАТО.

Більшість поляків готові захищати країни Балтії: результати опитування

Оприлюднено автором

Згідно з результатами опитування United Surveys by IBRiS, проведеного для Wirtualna Polska, переважна більшість поляків підтримує участь армії Польщі у захисті країн Балтії у разі збройного нападу в межах НАТО. Загалом таку позицію підтримали 78% респондентів. Зокрема, 47,7% опитаних обрали варіант «безумовно так», а 30,3% — «скоріше так». Натомість 16,2% учасників дослідження виступили проти такої участі: 11,7% відповіли «скоріше ні», а 4,5% — «безумовно ні». Ще 5,8% респондентів не змогли дати однозначну відповідь. Безпека країн Балтії тісно пов’язана з безпекою Польщі, оскільки Сувальський коридор, що пролягає між цими державами, є ключовим сухопутним сполученням країн Балтії з рештою території НАТО. Будь-який конфлікт у цьому регіоні може швидко поширитися на територію Польщі. Опитування було проведено 4–6 вересня 2026 року серед 1000 респондентів з усієї Польщі методом онлайн-анкетування та телефонних інтерв’ю.

Ульф Крістерссон: ризики для НАТО у разі зміни влади у Швеції

Оприлюднено автором

Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон висловив занепокоєння щодо безпекових перспектив країни, якщо до влади прийде лівоцентристський блок під керівництвом Магдалени Андерссон. Лідер правоцентристської Поміркованої партії наголосив, що більшість партій потенційного лівого уряду раніше виступали проти приєднання Швеції до НАТО, повідомляє Politico. За словами Крістерссона, внутрішні розбіжності в такій коаліції можуть ускладнити ухвалення регулярних рішень, необхідних для виконання зобов’язань перед Альянсом, зокрема щодо оборонного фінансування та участі у військових операціях. Швеція офіційно приєдналася до НАТО у 2024 році, завершивши тривалий період нейтралітету на тлі російської агресії проти України. З того часу країна активно інтегрувалася в структуру Альянсу: направила сотні військових до Латвії, залучила кораблі для патрулювання Балтійського моря та використовує винищувачі Gripen для охорони повітряного простору. Попри політичні розбіжності, Крістерссон сподівається на збереження незмінної підтримки України, оскільки в парламенті з цього питання існує консенсус. Крім того, прем’єр відстоює співпрацю з партією «Шведські демократи», яка має високу підтримку і претендує на місце в уряді. Він пояснив, що в умовах відсутності однопартійної більшості така коаліція є необхідною для стабільного управління. Крістерссон запевнив, що особисто контролюватиме формування кабінету міністрів, гарантуючи професіоналізм урядовців та запобігаючи радикальним крокам завдяки колегіальній системі прийняття рішень.

Загроза провокацій з боку Росії проти Польщі, Румунії та країн Балтії: оцінка ГУР

Оприлюднено автором

Росія може посилювати тиск на держави східного флангу НАТО, зокрема на Польщу, Румунію та країни Балтії. Метою таких дій є перевірка реакції Альянсу та його готовності захищати своїх союзників.

Про це повідомив начальник ГУР Олег Іващенко в інтерв’ю «Укрінформу». За його словами, українська розвідка фіксує низку ворожих дій з боку Росії: порушення повітряного простору країн східного флангу НАТО російськими ударними засобами, військові провокації поблизу кордонів, диверсії, спрямовані проти критичної інфраструктури, а також кібератаки, операції під чужим прапором і дезінформаційні кампанії.

На думку Іващенка, Кремль через неможливість досягти своїх завдань у війні проти України шукає нові методи тиску на держави, які надають підтримку Києву. У такий спосіб Росія прагне знизити обсяги військової допомоги Україні та перевірити міцність «червоних ліній» НАТО у питаннях колективної оборони.

«Росія уже тривалий час нездатна досягнути своїх цілей у війні проти України, тому Кремль розглядає можливість ескалації протистояння з країнами східного флангу НАТО», — наголосив очільник української розвідки.

Згідно з прогнозом ГУР, надалі Москва може продовжувати нарощувати силовий тиск на східний фланг Альянсу, намагаючись перевірити реакцію союзників та продемонструвати їхню нібито неготовність до відкритого протистояння з Росією.

Ризик обмеженого вторгнення РФ до країни НАТО на тлі війни проти України

Оприлюднено автором

Російський диктатор Володимир Путін може вдатися до вторгнення в одну з країн НАТО, навіть якщо РФ і далі перебуватиме у стані війни з Україною. Про це пише The Wall Street Journal.

За даними розвідки США, очільник Кремля може спробувати перенести бойові дії далі на європейську територію. Такий крок, за оцінками, може бути для нього способом вийти з глухого кута у війні проти України.

Такі висновки з’явилися на тлі занепокоєння через нестачу окремих критично важливих боєприпасів, які потрібні США у разі можливого військового протистояння з Росією або Китаєм.

Американська розвідка застерігає, що Путін справді може активізувати агресивні дії проти європейських союзників Києва. Серед можливих сценаріїв називають кібератаки, локальні провокації та обмежене наземне вторгнення.

Окрім цього, не відкидається, що глава Кремля може піти на ще небезпечніші кроки, якщо опиниться у безвихідній ситуації. Хоча найекстремальніший варіант — обмежене наземне вторгнення РФ до однієї з країн НАТО — наразі вважають малоймовірним, аналітики зазначають, що ризик такого сценарію поступово зростає.

Раніше цей варіант оцінювали як вкрай малоймовірний, оскільки він призвів би до активації статті 5 Північноатлантичного договору, яка передбачає колективну оборону держав-членів Альянсу.

Нещодавно прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Росія може атакувати одну з країн НАТО вже за кілька місяців, а не років. Водночас більшість розвідок країн Альянсу вважає, що це може статися протягом найближчих кількох років.

У Варшаві заявили, що зустріч Зеленського і Навроцького на саміті НАТО не запланована

Оприлюднено автором

У програмі візиту президента Польщі Кароля Навроцького на саміт НАТО в Анкарі наразі не передбачено двосторонньої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським. Про це під час пресконференції у Варшаві повідомив голова Бюро міжнародної політики при президентові Польщі Марцін Пшидач.

За словами Пшидача, у графіку двосторонніх контактів зустрічі із Зеленським немає, хоча можливість певного контакту він не виключив. Водночас він наголосив, що польська сторона не є ініціатором такого формату.

Як зазначив Пшидач, «м’яч зараз на боці України», а проведення зустрічі без конкретного позитивного результату, на його думку, не має сенсу. Він також підкреслив, що діалог має значення лише тоді, коли інша сторона готова до конструктивної розмови, а не лише до спільного фото.

Окремо Пшидач згадав нещодавню зустріч глави МЗС Польщі Радослава Сікорського з українським колегою Андрієм Сибігою. За його словами, вона «не принесла жодного позитивного результату, крім схвальних коментарів у міжнародних ЗМІ щодо самого візиту Сибіги».

Він заявив, що склалося враження, ніби Польща нічого не отримала від цієї зустрічі, а тому зустріч заради самої зустрічі не має жодної цінності. Також Пшидач сказав, що якщо Президент України хоче налагодити відносини з Польщею, то добре знає, що для цього потрібно зробити.

Зокрема, за словами Пшидача, йдеться про відмову України від глорифікації діячів ОУН-УПА.

Німеччина планує збільшити дивізію територіальної оборони до понад 10 тисяч військових

Оприлюднено автором

Німеччина має намір суттєво збільшити чисельність дивізії територіальної оборони. До 2035 року її склад повинен зрости з нинішніх 6500 до понад 10 тисяч військовослужбовців.

Про це в інтерв’ю RedaktionsNetzwerk Deutschland (RND) повідомив командир дивізії генерал-майор Андреас Генне.

За його словами, у складі дивізії планують сформувати нові батальйони територіальної оборони та батальйони підтримки. Це дасть змогу більш ніж удвічі збільшити її чисельність у порівнянні з теперішнім рівнем. Генне зазначив, що наявних сил вистачає для виконання базових завдань, але поки недостатньо для тривалих бойових дій.

Дивізію територіальної оборони було сформовано у квітні 2025 року. До її складу входять шість полків, близько 390 кадрових військових і приблизно 4400 резервістів. Підрозділ відповідає за охорону критичної інфраструктури, зокрема портів, аеропортів, мостів, залізниці та енергетичних об’єктів.

Одним із головних завдань дивізії є забезпечення роботи Німеччини як військово-логістичного хабу НАТО. У разі конфлікту через нього союзники зможуть оперативно перекидати війська та техніку на східний фланг Альянсу. Крім того, бундесвер і надалі готує резервістів і громадян без попереднього військового досвіду до виконання завдань територіальної оборони.

Російська операція зі зламу IP-камер у країнах НАТО для стеження за постачанням зброї Україні

Оприлюднено автором

Російські кіберзлочинці, пов’язані з Кремлем, провели масштабну операцію зі зламу цивільних камер відеоспостереження, підключених до інтернету. Їхньою головною метою було відстеження логістичних маршрутів і фіксація транспортування військової техніки, яку країни Заходу передають Україні. Про це повідомляє The Telegraph.

За даними служби внутрішньої безпеки AIVD та військової розвідки Нідерландів, хакери, повʼязані з Кремлем, отримували доступ до камер, щоб стежити за передачею військової техніки в Україну. Спільне розслідування встановило, що російська операція була спрямована на камери, розташовані вздовж військових транспортних маршрутів, аби визначити, яку саме зброю відправляють Києву.

“Організації з IP-камерами на цих маршрутах вже попередили, щоб вони могли вжити заходів”, – заявили відомства, назвавши виявлене “масштабною російською операцією”. За їхніми словами, вона торкнулася “європейських країн-членів НАТО, включно з Нідерландами, а також України”.

IP-камери, тобто камери з доступом до інтернету, стали особливо поширеними в останні роки через дешевий китайський імпорт і швидкісний широкосмуговий інтернет. Хоча розвідка не уточнила тип зламаних пристроїв, найчастіше йдеться саме про домофонні системи, за допомогою яких люди стежать за своєю власністю через смартфон.

Голландське розслідування показало, що багато камер були незахищеними та “часто мають стандартні паролі, застаріле програмне забезпечення та стандартні конфігурації”. У розвідці пояснили: “Коли IP-камеру ідентифіковано, зловмисник може спробувати отримати доступ до неї через інтернет. Це часто відносно легко, оскільки багато IP-камер, підключених до інтернету, недостатньо захищені”.

Злам камер уже став звичною практикою в сучасних війнах, адже майже будь-яку камеру на вулиці міста, біля будинку чи бізнесу можна використати для збору розвідданих. Такий підхід вважають дешевшим і простішим за застосування дронів і супутників для збору розвідданих. Крім того, він дає операційну перевагу раптовості, оскільки більшість власників камер навіть не підозрює, що їхні пристрої зламані.

Наземні камери забезпечують унікальний ракурс місцевості, недоступний для звичайної повітряної розвідувальної техніки.

Повістки для журналістів NYT після публікацій про Air Force One: новий скандал у США

Оприлюднено автором

Міністерство юстиції США вручило судові повістки чотирьом журналістам The New York Times після публікації матеріалів про проблеми з безпекою нового президентського літака Air Force One. Після виходу резонансного розслідування агенти ФБР особисто прийшли до домівок репортерів. Про це повідомляє “Інформатор”.

За даними The New York Times, адміністрація президента США Дональда Трампа направила повістки журналістам після того, як видання розкрило інформацію про недоліки безпеки нового президентського борту — катарського подарунка вартістю $400 мільйонів. Правозахисники вже назвали ці дії тиском на свободу преси. Журналістів зобов’язали з’явитися перед федеральним великим журі в Манхеттені 15 липня у справі про “порушення федерального кримінального закону”. У редакції NYT та незалежних організаціях із захисту преси це розцінили як спробу залякати журналістів.

Повістки отримали Джуліан Барнс, Ерік Ліптон, Тайлер Пейджер та Ерік Шмітт. Усі вони працювали над публікаціями про рішення Трампа пересісти на старий літак під час від’їзду з саміту НАТО в Туреччині. Документи були видані у п’ятницю, однак не містили конкретних деталей справи.

“Поява агентів федеральних правоохоронних органів на порозі репортерів повинна шокувати совість будь-якого американця, який вірить у Конституцію та свободу преси, яку вона захищає”, – заявив головний правовий директор редакції NYT Девід Маккро.

Він також сказав, що ця “зухвала дія” є спробою не допустити, щоб громадськість дізналася про те, що відбувається в країні, залякавши журналістів.

Поява повісток відбулася після наради директора ФБР Кеша Пателя з посадовцями Білого дому щодо розслідування витоків інформації про нові проблеми з безпекою літака. Крім того, він особисто говорив телефоном із президентом Трампом. За наявними даними, Трамп був роздратований і збентежений тим, що стало відомо: літак не міг летіти напряму з саміту НАТО в Туреччині до США.

Скандал почався під час саміту НАТО. Трамп прибув до Туреччини на новому борту, але залишив її на старому літаку та вилетів до британської бази Мілденхолл. Туди прибули обидва борти, після чого президент пересів на новий літак для повернення до бази Джойнт-Бейс Ендрюс. Заміна борту збіглася із загостренням ситуації навколо Ірану: США завдали авіаударів по Ірану, а Іран і Туреччина мають спільний кордон. Це лише посилило підозри, що катарський Boeing 747-8 після переобладнання за $400 мільйонів може не мати необхідних засобів захисту.

Спочатку NYT писала, що зміну літака провели на вимогу Секретної служби. Уже наступного дня видання уточнило, що новий борт не оснащений частиною передових систем захисту, які є на старому президентському літаку, зокрема засобами протиракетної оборони. У Білому домі заперечили твердження про вразливість літака, а речник Стівен Чунг заявив, що борт має “найсучасніші протоколи безпеки”.

Окрім цього, редакція NYT повідомила, що старший офіцер ФБР звернувся до газети з проханням не публікувати матеріал у середу, посилаючись на інтереси національної безпеки, але не пояснив, у чому саме полягає проблема.

Рішення Міністерства юстиції викликало осуд з боку правозахисників. Клуб національної преси США заявив, що вручення повісток журналістам NYT “має стривожити кожного американця, адже це загрожує конституційному праву суспільства на незалежну пресу”, і закликав відкликати ці документи. Правозахисні організації також назвали повістки атакою на право громадськості знати про дії уряду. Голова Комітету репортерів за свободу преси Стівен Адлер підкреслив, що свобода преси — це право суспільства “дізнатися, як керують їхньою країною”.

У Freedom of the Press Foundation заявили, що коли уряд стверджує, ніби розслідування щодо журналістів потрібне для захисту національної безпеки, насправді йдеться про захист власної репутаційної безпеки. Голова відділу адвокації фонду Сет Стерн додав, що конфуз адміністрації через те, що підготовлений коштом платників податків “летючий хабар” виявився недостатньо захищеним у небезпечний час, не може бути виправданням для тиску на вільну пресу.

Катар передав цей розкішний Boeing у подарунок ще влітку 2026 року, і борт отримав статус особистого presidential aircraft. Офіційно в експлуатацію новий літак, отриманий Трампом від Катару, ввели лише минулого тижня. Скандал навколо безпеки, який вибухнув одразу після першого польоту, перетворив дорогий подарунок на публічне приниження для Білого дому.

Ще до передачі літака ЗМІ писали про правові та репутаційні питання, пов’язані з розкішним бортом від Катару — літаком класу “летючий палац”. Трамп неодноразово закликав до федеральних розслідувань витоків інформації до ЗМІ, і справа журналістів NYT може стати найгучнішим проявом цієї тактики за весь його другий президентський термін.

Російські хакери зламували камери на маршрутах військових перевезень НАТО, щоб відстежувати зброю для України

Оприлюднено автором

Пов’язані з Кремлем хакери отримували доступ до камер на маршрутах військових перевезень, сподіваючись побачити, яку саме зброю везуть до Києва. Операція торкнулася кількох країн НАТО та самої України.

Про це пише The Telegraph із посиланням на розвідку та контррозвідку Нідерландів.

За даними їхнього спільного розслідування, хакери зламували підключені до інтернету камери, спрямовані на військові транспортні маршрути, щоб з’ясувати, яку зброю везуть до Києва. У висновках розвідки йдеться, що операція охопила «європейські держави-члени НАТО, включно з Нідерландами, та Україну», і її назвали «масштабною російською операцією». Організації, чиї камери встановлені на цих маршрутах, уже попередили, щоб вони могли вжити заходів.

IP-камери, тобто камери з доступом до інтернету, набули поширення останніми роками завдяки дешевому китайському імпорту та швидкісному широкосмуговому зв’язку. Розвідка не уточнила точний тип зламаних пристроїв, однак саме камери дверних дзвінків люди найчастіше використовують, щоб стежити за власним майном через смартфон. Хакери застосовують загальнодоступні застосунки для сканування мережі в пошуках вразливих пристроїв.

У розслідуванні зазначається, що чимало таких камер взагалі не захищені належним чином: «часто мають стандартні паролі, застаріле програмне забезпечення та стандартні налаштування». «Коли IP-камеру ідентифіковано, зловмисник може спробувати отримати до неї доступ через інтернет. Це часто відносно легко, оскільки багато підключених до інтернету IP-камер недостатньо захищені», — йдеться у висновках розвідки.

Злам камер за останні роки став звичною практикою сучасної війни. Так само чинили українські хакери, зламуючи російські камери спостереження для наведення далекобійних ударів, зокрема під час першої атаки підводного дрона на човен РФ у Новоросійську. Ізраїльська розвідка й ЦРУ використали мережу камер у Тегерані, щоб встановити місцезнаходження колишнього верховного лідера Ірану Алі Хаменеї перед авіаударом, який його вбив.

Нині така практика вважається дешевшою й простішою, ніж використання дронів і супутників для збору розвідданих. Вона також дає ефект операційної несподіванки, оскільки більшість власників камер навіть не підозрюють, що їхні пристрої зламані. Крім того, наземні камери дають унікальний ракурс місцевості, недоступний традиційній авіарозвідці.