Після смерті Олександра Кабанова Центральна виборча комісія визнала Сергія Карабуту обраним народним депутатом від партії «Слуга народу». Наприкінці січня 2026 року рішення було офіційно оформлено, а 3 лютого під час пленарного засідання Верховної Ради Карабута склав присягу.Карабута народився 3 січня 1983 року в Києві. Закінчив Інститут туризму Федерації профспілок України за спеціальністю «менеджмент» та Міжрегіональну академію управління персоналом. У 2019 році він вже балотувався до Верховної Ради від «Слуги народу», а через сім років очікування зайняв мандат померлого Кабанова.До приходу в парламент Карабута займався туристичним бізнесом. Він був співвласником і директором ТОВ «Тропікана Тревел», однак у січні 2026 року передав керівництво компанією дружині Тетяні. Єдиним власником компанії залишається киянин Іван Кулик. Сам Карабута заявив, що продав свою частку партнеру, а дружина працюватиме директором.За даними OpenDataBot, адреса реєстрації «Тропікана Тревел» у 2024 році стала рекордною за кількістю зареєстрованих компаній — 2363 юридичних особи, з яких 1978 активні та 385 неактивні. Згідно з даними YouControl, у 2024 році чистий прибуток компанії склав майже 80 тисяч гривень, а у 2023 році підприємство працювало зі збитками. Сам Карабута стверджує, що туристичний бізнес «впав майже до нуля», і компанія фактично чекала закінчення війни. При цьому на запитання про власні інвестиційні проєкти, які нібито розвивалися паралельно, він відповів ухильно, заявивши, що був лише директором агентства і йшлося про проєкти, які «обговорювалися».Незважаючи на задеклароване падіння бізнесу, майновий портфель депутата виглядає значно стійкіше. Згідно з декларацією, у 2025 році його зарплата в «Тропікана Тревел» склала 92 тисячі гривень, додатково він отримав 4240 гривень благодійної допомоги від компанії. Того ж року Карабута задекларував понад 3 мільйони гривень доходу від продажу нерухомості, а його дружина Тетяна — 610 тисяч гривень від продажу рухомого майна. Київський виплатний центр у 2025 році перерахував подружжю по 10 тисяч гривень соціальних виплат.Основний актив — нерухомість у Києві та області загальною вартістю понад 18 мільйонів гривень. У листопаді 2025 року Карабута став власником квартири площею 44,8 кв. м у ЖК комфорт-класу «OK’LAND» вартістю майже 800 тисяч гривень. Того ж дня аналогічну квартиру придбала його дружина. Крім того, депутат володіє сімома квартирами в ЖК комфорт-класу «San Francisco» загальною вартістю 5,12 мільйона гривень. Більшість із них були куплені на етапі будівництва. У цьому ж комплексі у нього чотири машиномісця вартістю 1,3 мільйона гривень.У 2021 році Карабута придбав трикімнатну квартиру площею 108,5 кв. м у ЖК бізнес-класу «Soho Residence» за 10,4 мільйона гривень. Там же у нього два мотомісця за 135 200 і 30 878 гривень та одне машиномісце за 21 598 гривень. У серпні 2025 року він інвестував кошти в будівництво ще однієї квартири в Києві площею 44,44 кв. м.Окрім міської нерухомості, депутат володіє двома земельними ділянками в Обухівському районі Київської області загальною вартістю понад 240 тисяч гривень.Автопарк сім’ї також оновлювався. У грудні 2018 року Карабута придбав AUDI Q7 2016 року випуску майже за 800 тисяч гривень. У вересні 2025 року його дружина стала власницею AUDI E-TRON 2020 року випуску вартістю близько 900 тисяч гривень.Задекларовані накопичення становлять 243 608 доларів США, 107 тисяч євро та 1 257 000 гривень.
Архіви позначок: Міцик Євген
Хмельницький: Система Віджиму: Як Місцеві Зв’язки Злочинно Забирають Бізнес
За даними джерел, у Хмельницькому роками діє стійка зв’язка з віджиму бізнесу у місцевих підприємців. Ключові фігури — суддя Олександр Трембач, депутат Хмельницької міськради Віталій Коліщак та його партнер Ігор Гарапенчук, раніше засуджений за рекет.Схема працює так, що потерпілі фактично позбавлені можливості захистити свої права: кримінальні провадження розвалюються на рівні слідства, а потім остаточно «закриваються» в судах, повідомляє ОРД.Усі справи за ознаками рейдерства та підробки документів, за словами джерел, системно потрапляють до слідчого СУ ГУ НП Євгена Міцика. Він приймає заяви, обіцяє розібратися, але потім припиняє розслідування під формулюванням «недостатньо доказів». Нові факти не реєструються, додаткові провадження не відкриваються. Скарги на бездіяльність слідства підприємці подають до суду — і потрапляють до судді Трембача, який стабільно визнає дії Міцика законними та закриває питання. Апеляції, за словами джерел, результату не дають.Механіка віджиму проста. Депутат міськради Віталій Коліщак входить у довіру до підприємця, обіцяючи «вирішення питань» і підтримку, насамперед щодо землі, оскільки працює у профільному комітеті. Грошей він не вкладає, пропонуючи «частку» або оформлення активів на себе. Після цього підприємець виявляє, що його бізнес чи майно переписані на Коліщака та його людей на підставі фіктивних зборів із підробленими підписами. Звернення до поліції закінчується тим, що справа затихає, а суд ставить крапку.Останній зафіксований кейс — хмельницький бізнесмен Анатолій Попов. Перед повномасштабною війною він оформив на Коліщака половину земельних ділянок, розраховуючи на допомогу з документами, і виїхав на лікування за кордон. Менш ніж за рік Коліщак і Гарапенчук, за даними джерел, розтягнули бізнес Попова, використовуючи фальшиві документи, залишивши його без активів.Окремий елемент впливу — зв’язки Коліщака з Тетяною Крупою, екскерівницею Хмельницької МСЕК, обвинуваченою у підробці документів і шахрайстві з оформленням інвалідностей. Джерела стверджують, що через Коліщака багато прокурорів і депутатів отримували довідки про інвалідність та відстрочки від служби, через що тепер частина прокуратури боїться розголосу і фактично покриває його схеми.Ігор Гарапенчук, партнер Коліщака, раніше мав спільний бізнес із Сергієм Чекманом, сином мера Хмельницького Михайла Чекмана. Після загадкової загибелі обох Чекманів значна частина їхнього бізнесу, за словами джерел, перейшла до Гарапенчука.Зрештою, за описом джерел, у Хмельницькому діє замкнений контур: Коліщак заводить жертву та оформлює фіктивні документи, Міцик ховає розслідування, Трембач легалізує це судовим рішенням, а вплив через «інвалідні» зв’язки забезпечує захист на рівні прокуратури. Для підприємців результат один — втрата бізнесу і повна правова порожнеча.