Удари США по Ірану є «покаранням», і найближчим часом ця кампанія не завершиться. Про це повідомляє CNN із посиланням на американського посадовця.
Водночас Axios пише, що під час операції американські сили завдали ударів по низці військових об’єктів Ірану.
За даними видання, серед цілей були системи протиповітряної оборони, системи берегового спостереження, зенітні ракетні комплекси, пускові майданчики для безпілотників, а також портова інфраструктура Ірану.
Цими вихідними Іран прийматиме високопоставлені делегації від ключових країн-союзників, які прибудуть на похорон колишнього верховного лідера Алі Хаменеї. Як повідомляє Bloomberg, від Китаю участь візьме заступник голови вищого законодавчого органу Хе Вей, а Росію представлятиме колишній президент Дмитро Медведєв, який нині обіймає посаду заступника голови Ради безпеки РФ.
Серед очікуваних учасників також є прем’єр-міністр Пакистану Шахбаз Шаріф, який відіграє важливу роль у спробах зупинити війну між США та Іраном. Іранські ЗМІ повідомляють, що на церемонію мають прибути віцепрезидент Туреччини, президенти Грузії та Таджикистану, а від Індії — заступник міністра закордонних справ і губернатор одного зі штатів.
За роки правління Алі Хаменеї Іран став потужним антиамериканським осередком на Близькому Сході та посилював свій вплив через угруповання на кшталт «Хезболли» в Лівані. Його влада асоціювалася з автократичним стилем, придушенням інакомислення та жорсткою відповіддю на суспільні протести.
Хаменеї загинув унаслідок авіаудару по комплексу в центрі Тегерана. Після цього його 56-річний син Моджтаба, який також постраждав під час атаки, став наступником батька на посаді верховного лідера.
Похоронні заходи стартують у суботу, 4 липня, з церемонії в Тегерані. Іран застеріг США та Ізраїль від будь-яких ударів під час церемонії. Водночас США та Іран продовжують переговори після укладення тимчасової угоди.
Китай залишається найбільшим економічним партнером Тегерана та основним покупцем іранської сирої нафти. Росія під час війни надавала Ірану розвідувальну підтримку. Аналітики вважають, що головним бенефіціаром конфлікту між президентом США Дональдом Трампом та Іраном став саме Пекін. Китай уникнув наслідків глобальної сировинної кризи, яку спричинило блокування Ормузької протоки, а також отримав нові економічні й геополітичні можливості через розширення конфлікту на Близькому Сході.
Президент США Дональд Трамп розглядав можливість повернення до повномасштабних бойових дій проти Ірану, однак на цей момент вирішив не відмовлятися від дипломатичного шляху. Про це пише The Wall Street Journal.
Як зазначають джерела, в останні дні Трамп провів кілька консультацій із міністром оборони Пітом Гегсетом і головою Об’єднаного комітету начальників штабів генералом Деном Кейном. Під час цих обговорень ішлося про те, чи мають США зупинити переговори та знову перейти до масштабних ударів по Ірану.
Остаточного рішення ухвалено не було. Водночас Трамп сказав помічникам, що новий раунд інтенсивних атак може зірвати дипломатичний процес і знизити шанси Вашингтона остаточно ліквідувати іранську ядерну програму.
Крім того, президент дав зрозуміти, що не заперечує проти продовження переговорів з Іраном довше за встановлений дедлайн 18 серпня, аби сторони мали більше часу для досягнення домовленостей.
Разом із тим Трамп наголосив, що його влаштовує завдавати точкових ударів по Ірану щоразу, коли Тегеран порушує «меморандум про взаєморозуміння», який і спричинив останні бойові дії.
Представник Білого дому також заявив, що Трамп завжди віддає перевагу дипломатії, тому іранській стороні варто укласти вигідну для себе угоду зі США.
Президент США Дональд Трамп звернувся до роздрібних продавців пального із вимогою негайно зменшити ціни. Він також застеріг, що відмова матиме для них «великі проблеми».
Про це Трамп написав у соцмережі. За його словами, нинішня вартість пального в роздрібі є завищеною, зважаючи на те, що ціна нафти становить 68 доларів за барель і швидко падає.
Президент наголосив, що продавці мають оперативно відреагувати та зробити «те, що вони вважають правильним», тобто знизити ціни в інтересах американського народу.
Водночас Трамп попередив: якщо роздрібні торговці пального не виконають цю вимогу, на них чекають великі проблеми.
Окремо він озвучив орієнтир, до якого, на його думку, мають наблизитися ціни, — близько 2,50 долара за галон, що дорівнює приблизно 3,8 літра пального.
На початку травня середня ціна бензину у США перевищила 4,50 долара за галон. Це стало найвищим рівнем із липня 2022 року.
Після оголошення попередньої мирної угоди між США та Іраном вартість почала знижуватися і опустилася нижче психологічної позначки у 4 долари за галон. Попри це, вона все ще залишається майже на долар вищою, ніж рік тому.
Речник міністерства закордонних справ Ірану Ісмаїл Багеї заявив, що повідомлення про переговори в Катарі між представниками ісламської республіки та Сполучених Штатів не відповідають дійсності.
Як пише CNN, у Тегерані зазначають, що наразі немає підстав переходити до обговорення деталей майбутньої великої угоди з Вашингтоном, оскільки триває робота над імплементацією положень меморандуму про взаєморозуміння. Іран не вбачає потреби направляти переговорну команду на зустріч з американськими чиновниками, доки не буде виконано пункт 11, який передбачає розмороження іранських активів.
Така позиція Тегерана суперечить сценарію, який окреслили у Білому домі. У понеділок там заявляли про поїздку Джареда Кушнера та Стівена Віткоффа до Катару для продовження дипломатичних зусиль між США та Іраном, а також для обговорення низки технічних питань.
Водночас в адміністрації Дональда Трампа нагадують про погрозу відповісти силою на застосування сили Іраном, зокрема у випадках атаки суден в Ормузькій протоці.
Після збройного загострення між Вашингтоном і Тегераном комерційне судноплавство в акваторії Перської затоки почало поступово відновлюватися. Як свідчать дані автоматичних ідентифікаційних систем (AIS), за останні 36 годин через Ормузьку протоку зафіксовано вихід нафтових танкерів. Про це повідомляє CNN.
Інформація з транспондерів AIS показує, що в понеділок кілька великих танкерів залишали протоку південним маршрутом поблизу узбережжя Оману. Серед них були частково завантажений нафтохімічний танкер Vaughan, який прямує до порту Фуджейра в ОАЕ, завантажений нафтовоз Das, а також грецьке судно Nissos Heraclea, яке три дні тому вийшло з іракського порту Басра.
Аналітики компанії Kpler також підтвердили вхід до затоки трьох великих контейнеровозів. Це стало першим випадком повернення великих морських перевізників в акваторію після обміну ударами між США та Іраном.
Водночас оцінити загальний масштаб судноплавства непросто, адже багато кораблів із міркувань безпеки вимикають свої транспондери AIS.
Тегеран, зі свого боку, наполягає, що судна мають отримувати дозвіл на проходження протокою за визначеними маршрутами. Іранське державне телебачення, зокрема, повідомило про чергове попередження від ВМС Ірану, які вимагають від екіпажів рухатися виключно на південь від острова Ларак, що розташований поблизу іранського узбережжя.
Деякі судна, зокрема балкер Star Kamila, і надалі дотримуються цих вимог. Однак більшість капітанів свідомо ігнорують заклики Тегерана та обирають безпечніший маршрут біля берегів Оману. На думку експертів, така поведінка створює для Ірану ризик реальної втрати важелів впливу на міжнародне судноплавство.
За даними розвідувальної компанії Windward, лише за одну добу — у неділю — через Ормузьку протоку пройшли 42 судна: 28 увійшли в затоку, а 14 вийшли. Серед тих, що зайшли у складі захищеного конвою через оманський коридор, був зафіксований надвеликий нафтовий танкер типу VLCC, який не наважувався заходити в ці води й стояв на якорі ще з лютого.
США та Іран домовилися припинити взаємні удари та провести переговори в Катарі щодо Ормузької протоки, повідомляє Axios.
Переговори, які спочатку планувалися навколо ядерної програми Ірану, тепер будуть зосереджені на безпеці судноплавства через Ормузьку протоку.
Також сторони мають намір обговорити створення прямої військової «гарячої лінії» між США та Іраном, щоб запобігати подібним кризам у майбутньому.
Попри угоду між США та Іраном, ситуація в Ормузькій протоці залишається вкрай нестабільною, повідомляє CNN.
За даними телеканалу, для комерційних суден фактично сформувалися три різні маршрути через протоку, і рух ними намагаються контролювати різні сили. Через це для судноплавних компаній виникає серйозна невизначеність.
Як зазначає CNN, перевізники не розуміють, який із маршрутів можна вважати найбезпечнішим. Вони побоюються як можливих атак, так і ризику потрапити під санкції чи претензії з боку учасників конфлікту.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що Ізраїль більше не має гарантій збереження статусу «особливого союзника» Сполучених Штатів. Про це повідомляє Politico.
Як зазначає видання, ця заява пролунала у відповідь на критику Ізраїлем американо-іранської мирної ініціативи. Венс також звернув увагу на посилення міжнародної ізоляції Ізраїлю та на поступову зміну ставлення до нього в самих США, зокрема серед молодих республіканців.
Водночас віцепрезидент наголосив, що Дональд Трамп залишається «єдиним лідером у світі», який у поточній ситуації повністю зберігає симпатію до Ізраїлю.
Після ударів США по іранських військових об’єктах, що стали відповіддю на обстріл Іраном торговельного судна в Ормузькій протоці, Тегеран здійснив атаку безпілотниками на Бахрейн. Саме в цьому королівстві базується П’ятий флот американських ВМС.
Про це повідомляє Associated Press.
У Міністерстві закордонних справ Бахрейну заявили, що країна зазнала атаки з боку “кількох іранських безпілотників”. У відомстві охарактеризували це як “грубу загрозу безпеці громадян і жителів” королівства.
Раніше державне інформаційне агентство Ірану IRNA поширило заяву Корпусу вартових іранської революції. У ній ішлося, що організація завдала ударів по кількох об’єктах “американської терористичної армії в регіоні”. При цьому, які саме райони були атаковані, не уточнювалося.
Як пише AP, Бахрейн залишається одним із найпослідовніших критиків Ірану. Крім того, на території королівства розміщений П’ятий флот ВМС США. Нещодавно там пройшла зустріч міністрів закордонних справ країн Ради співробітництва арабських держав Перської затоки за участю державного секретаря США Марко Рубіо. За підсумками цієї зустрічі учасники закликали Іран повністю відкрити Ормузьку протоку.