Національна поліція України розпочала розслідування щодо 21 контракту, укладеного спеціалізованим комунальним підприємством «Київтелесервіс» із сімома компаніями. Загальна сума цих угод становить 692,86 мільйона гривень. Слідство припускає, що обладнання та програмне забезпечення могли закуповуватися за завищеними цінами, а бюджетні кошти — виводитися через ризикові фірми. Окрім того, існує версія, що частину товарів постачальники спершу отримали безкоштовно як міжнародну допомогу, після чого перепродали їх місту. У межах справи було проведено обшук у заступника директора КП з технічних питань. Хоча ім’я посадовця в ухвалах не розголошується, його посада та згаданий автомобіль Toyota Camry відповідають даним із декларації Олега Поліщука. Варто зазначити, що «Київтелесервіс» тривалий час працює під керівництвом виконувачів обов’язків. З вересня 2024 року підприємство очолює Олександр Волощук, який за основною посадою відповідає за кібербезпеку. До нього КП керували Олександр Биструшкін та Павло Черніков. Наразі 692,9 мільйона гривень — це загальна сума контрактів, що перебувають під слідством, а не остаточно встановлена сума збитків. Конкретні назви донорів та перелік обладнання, отриманого як міжнародна допомога, у відкритих матеріалах справи на цей час не вказані.
Умови проведення виборів в Україні: позиція Володимира Зеленського
Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю CBS News 15 вересня окреслив умови, за яких в Україні можуть відбутися вибори. Глава держави зазначив, що готовий до виборчого процесу, якщо сторони досягнуть домовленостей про припинення вогню на кілька місяців. Цей час, за словами президента, можна було б використати для роботи над завершенням війни та одночасної організації голосування. Зеленський підкреслив, що проведення виборів під час активних бойових дій є неможливим через безпекові та законодавчі перешкоди. Окрім юридичних аспектів, існують серйозні виклики щодо безпеки виборців та стабільної роботи дільниць під час регулярних російських атак. Президент також виділив проблему участі громадян, які перебувають за кордоном: їхня кількість оцінюється у 9 млн осіб, тоді як до повномасштабної війни в голосуванні за межами країни брали участь близько пів мільйона громадян. Окремим питанням залишається організація голосування на тимчасово окупованих територіях, де необхідно забезпечити контроль процесу в умовах присутності російських військ. Ще у серпні Зеленський висловлювався проти виборів під час активної фази війни, проте нова заява конкретизує, що тимчасове припинення вогню є необхідною умовою для їх проведення.
Справа Руслана Журила: мобілізація як спосіб уникнути відповідальності?
Судовий процес над колишнім очільником ОГХК Русланом Журилом опинився в глухому куті через його мобілізацію. У березні 2023 року ВАКС призупинив розгляд справи щодо нього до моменту завершення військової служби. Проте ситуація набула нового розголосу у 2026 році, коли співобвинувачений Юрій Перцев під час судового засідання заявив, що Журило фактично «служить у київському ресторані». Після цієї заяви суд ініціював перевірку у військовій частині, щоб з’ясувати, чи має обвинувачений можливість брати участь у засіданнях дистанційно. Варто зазначити, що Руслан Журило тривалий час користувався політичною підтримкою. Ще у 2017 році народні депутати від «Народного фронту» Максим Поляков та Олег Кришин висловлювали готовність взяти його на поруки. Згодом, після того як суму застави було знижено зі 100 млн грн до 12 млн грн, її вніс депутат Микола Княжицький. Питання зупинення судових проваджень та спливу строків давності мало бути врегульоване законопроєктом №15354. Проте в серпні правоохоронний комітет Верховної Ради рекомендував не вносити цей документ до порядку денного, аргументуючи це ризиками для принципу правової визначеності.
Трагічна втрата в родині Олі Полякової: не стало улюбленого собаки співачки
Співачка Оля Полякова поділилася болісною новиною у своєму Instagram-stories. Зі сльозами на очах артистка розповіла про загибель свого собаки на прізвисько Мімі. Як повідомила Полякова, Мімі вийшла на прогулянку у двір, проте додому не повернулася. Тварину вдалося знайти лише через добу, проте вона була сильно покусана. Попри зусилля, врятувати собаку не вдалося. Оля Полякова закликала власників вчасно стерилізувати своїх улюбленців, щоб запобігти подібним ситуаціям. Мімі була породи шпіц. Варто зазначити, що це не перший випадок, коли собака опинялася в небезпеці: у 2023 році Мімі вже тікала з дому і провела близько трьох днів у лісі. Тоді історія завершилася щасливо — собака дивом вижила, а співачка активно ділилася процесом пошуків зі своїми підписниками.
Суперечлива норма у бюджеті-2027: чи звільнять керівництво ПФУ від відповідальності за ігнорування судових рішень?
У проєкті державного бюджету на 2027 рік виявлено положення, яке фактично убезпечує керівництво Пенсійного фонду України від штрафних санкцій за невиконання судових рішень, що стосуються перерахунку пенсій. Про це заявив народний депутат Максим Бужанський. Він висловив обурення такою ініціативою, зазначивши, що дозвіл на ігнорування судових вердиктів ставить під сумнів доцільність існування судової системи та створює небезпечний прецедент щодо обов’язковості виконання рішень суду.
Згідно з текстом бюджетного проєкту, норма стосується ретроспективних виплат за судовими справами. Передбачається, що територіальні органи ПФУ мають здійснювати такі виплати лише «в межах бюджетних призначень». Якщо ж необхідні кошти відсутні, це пропонується вважати законною підставою для того, щоб не застосовувати штрафи до керівників Пенсійного фонду та його регіональних підрозділів. Фактично, це означає, що хоча судове рішення залишається чинним, його виконання може бути відкладене на невизначений термін.
За інформацією ЗМІ, станом на 2025 рік у системі ПФУ накопичилося близько 803 тисяч судових рішень, загальна сума виплат за якими з державного бюджету становить 81,2 млрд грн.
Дефіцит продукції Coca-Cola у Києві через ворожий удар по заводу
У столиці України покупці помітили помітне скорочення вибору напоїв виробництва Coca-Cola Beverages Ukraine на полицях торгових точок. Головною причиною нестачі вважаються перебої з постачанням, спричинені ворожою атакою на підприємство у Великій Димерці поблизу столиці. Це стосується насамперед класичної, безалкогольної та ароматизованої Coca-Cola, а також Fanta, Sprite, тоніків Shweppes, соків RICH та певних енергетичних напоїв, про що інформує “Інформатор”.
Такі висновки зробив журналіст видання, побувавши в супермаркетах “Сільпо” біля станції метро “Героїв Дніпра” в Оболонському районі. Зокрема, українські соки на прилавках були переважно представлені торговою маркою “Galicia”, а також невеликою кількістю продукції “Biola” та “Джусік”, тоді як звичні “Sandora” та вироблений компанією Coca-Cola “RICH” були відсутні. Замість звичного різноманіття солодких газованих напоїв у продажу залишилося лише кілька банок ванільної та вишневої коли за ціною 54 грн.
Аналогічну ситуацію зафіксували й у мережі “Велмарт”. Там традиційну продукцію Coca-Cola замінили місцевим брендом коли, а також аналогами цитрусових напоїв і тоніків. Водночас напої “Живчик” продавалися вже в оновленому дизайні з пляшками та етикетками, які нагадують пляшки з олією.
Водночас у магазині “VARUS” вибір коли складався з продукції головного конкурента — Pepsi-Cola. На прилавках ще трималися запаси соків Jaffa, Sandora, а також Садочок і Наш Сік, яких часто немає в інших мережах. Однак соку RICH не було і тут, що може свідчити про серйозні пошкодження обладнання для його виготовлення.
Варто зазначити, що в інших торгових точках, таких як METRO, “Ашан” на станції “Почайна” та “Сільпо” на Дарниці, напої компанії все ж продавалися в різному асортименті. Наприклад, в одному з магазинів мережі “Сільпо” на Харківському шосе пляшки не ставили на полиці, а складали на палетах прямо в торговому залі через руйнування розподільчих центрів за містом, що змушує ритейлерів раціонально використовувати вільний простір.
Словесна перепалка між Польщею та Росією на тлі заяв про гіпотетичну війну
Польща та Росія обмінялися різкими заявами щодо ймовірних наслідків потенційного збройного конфлікту між країнами. Міністр закордонних справ Польщі Сікорський під час візиту до Києва зазначив, що у разі нападу Росії та за умови активної протидії Варшава здобула б перемогу над РФ у досить короткі терміни завдяки значній перевазі у повітряних силах. За його словами, польська сторона мала б змогу знищити решту російських нафтопереробних заводів за шість тижнів. У відповідь помічник президента РФ Патрушев заявив, що у випадку війни Росія здатна знищити Польщу за 2–3 дні. Він підкреслив, що при вступі Польщі у воєнні дії проти Росії буде застосовано весь наявний арсенал сил і засобів, через що польська державність припинить існування за два-три дні. Крім того, раніше Лавров висловився про те, що у разі початку війни між РФ і Європою вона неминуче стане ядерною.
У Кремлі назвали умови для «енергетичного перемир’я» з Україною
Пєсков окреслив умови Росії для енергетичного перемир’я з Україною, серед яких припинення ударів по судноплавству та скасування західних санкцій. За словами пресс-секретаря Кремля, для насичення світового ринку нафтопродуктами необхідне безпечне торговельне мореплавство, однак Київ не готовий гарантувати таку безпеку. Крім того, Захід повинен скасувати санкції. Він зазначив, що повернення російського газу на європейський ринок залишається комерційним питанням, і обговорювати відновлення поставок можна лише за умови їхньої вигідності для Росії. Представник Кремля додав, що вони ознайомилися з публікацією президента Трампа щодо енергетичного перемир’я і загалом вважають цю ідею дуже доброю. На його думку, енергоперемир’я дозволить наситити внутрішній ринок нафтопродуктами, хоча Росія і без того здатна стабілізувати ринок.
Метте Фредеріксен назвала «спробою залякування» інцидент із російським кораблем у Балтійському морі
Минулого вечора російський фрегат випустив дві сигнальні ракети у напрямку данського військового вертольота, який здійснював політ над акваторією Балтійського моря. Про це поінформувало Міністерство оборони Данії. Одна з ракет пролетіла дуже близько від гелікоптера. Міністр закордонних справ Данії зазначив, що подія трапилася під час планової фотофіксації російського фрегата у воді поблизу узбережжя Гедсера. У зв’язку з цим Копенгаген викликав російського посла. Прем’єр-міністерка Фредеріксен наголосила, що такі дії Росії мають на меті залякування та розкол.
Німеччина надала прихисток тисячам українських військовозобов’язаних у серпні попри рішення ЄС
Згідно з інформацією RND, опираючись на статистику Федерального відомства з міграції та справ біженців, протягом серпня німецька сторона прихистила понад три тисячі українських громадян призовного віку. Це сталося попри те, що п’ятого серпня Європейський Союз завершив дію відповідної програми захисту для цієї категорії осіб. Загальна кількість людей, які вимушено прибули через воєнні дії в Україні та перебували на території Німеччини на завершення серпня, становила 1 358 212 осіб. Зокрема, у червні цей показник дорівнював 413 633, у липні зафіксовано 416 409 осіб, а в серпні — 419 613.