У тимчасово окупованому Донецьку безпілотник, як стверджується, влетів у палату терапевтичного корпусу лікарні. Російські ЗМІ повідомляють, що внаслідок цього інциденту є загиблі.
За даними російських ЗМІ, йдеться про безпілотник типу Hornet, який нібито влучив у палату терапевтичного корпусу однієї з лікарень у Донецьку. Повідомляється, що внаслідок удару є загиблі.
Путін оголосив про призначення генерала Дениса Ляміна командувачем Силами безпілотних систем РФ. Із 2023 року Лямін очолював штаб Центрального військового округу.
Сили безпілотних систем у Росії були створені восени минулого року, однак до цього часу командувача для них не призначали. Чутки про можливе призначення Юрія Ваганова не підтвердилися.
Також Путін провів низку кадрових змін в угрупованнях, що беруть участь у бойових діях в Україні. За його словами, угруповання «Центр» очолить Андрій Іванаєв, а угруповання «Схід» — Петро Булгарєв.
Раніше Іванаєв командував «Сходом», а Булгарєв був його начальником штабу.
Путін зазначив, що угруповання «Схід» наступає високими темпами. Воно діє на Гуляйпільському та Оріхівському напрямках, а також на стику Дніпропетровської та Донецької областей, де ЗСУ здійснюють контратаки.
Пентагон прибрав зі свого публічного вебсайту матеріали про десятиліття випробувань зброї, пояснивши це ризиком використання цих даних противниками за допомогою штучного інтелекту. Про це пише Bloomberg.
30 липня директорка відділу випробувань озброєння Пентагону Емі Геннінгер обмежила доступ до несекретних щорічних звітів за 25 років щодо стану оцінок основних програм озброєння. Вона назвала це «проактивним заходом, спрямованим на зміцнення оперативної безпеки США».
У Пентагоні вважають, що іноземні противники можуть застосовувати штучний інтелект та інші передові інструменти, щоб поєднувати розрізнені несекретні дані у високодетальні профілі вразливостей, спрямовані на критичну інфраструктуру та оборонні можливості США.
У щорічних звітах випробувального бюро часто містилися несекретні відомості про недоліки ефективності та технічного обслуговування систем. Тепер вони будуть доступні лише уповноваженому персоналу.
У Кагульському районі Молдови правоохоронці виявили фрагменти російського ударного безпілотника типу «Герань-2» (Shahed). Про це повідомила поліція Республіки Молдова.
Уламки були знайдені за межами населеного пункту Валень. Після попереднього огляду зібраних частин, а також аналізу їхньої конструкції, матеріалів і маркування, фахівці підтвердили, що йдеться саме про «Герань-2».
Як зазначається у повідомленні, усі уламки та відповідні предмети задокументували і передали для проведення необхідних експертиз.
У Києві поблизу Шулявки чоловіка, якого під час затримання прикували наручниками до стовпа, згодом відпустили після втручання перехожих. Про це повідомляють місцеві Telegram-канали.
Як зазначається, люди у формі розбили скло автомобіля, після чого затримали чоловіка і прикували його наручниками до стовпа. Пізніше очевидці почали вимагати його звільнення. Після цього наручники зняли, а чоловіка відпустили.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що одним із напрямів роботи українських військових стане знищення пускових установок балістичних ракет. За його словами, це має допомогти зменшити загрозу таких ударів.
Також глава держави висловив припущення, що зменшення постачання антибалістичних ракет може пояснюватися не лише військовими, а й політичними причинами. Зеленський зазначив, що з 2026 року Україна почала отримувати приблизно втричі менше таких ракет. Офіційно партнери пояснювали це бойовими діями та війнами на Близькому Сході, насамперед із боку США.
Водночас президент допустив, що на скорочення поставок могли вплинути і політичні мотиви.
«Може це і політичні кроки для того, щоб Україна була більш, скажімо так, зговірливою. На мій погляд, що і не без», — сказав президент.
Суховантаж Minoan Pioneer, який ходив під прапором Ліберії, зазнав атаки невідомим снарядом поблизу Ормузької протоки. Унаслідок влучання судно отримало значні пошкодження, а один із членів екіпажу вважається зниклим безвісти.
Про це повідомляє агентство Reuters.
За інформацією агентства, атака сталася напередодні. Після удару екіпаж був змушений залишити борт судна. Інших подробиць щодо обставин атаки або можливих причетних Reuters не наводить.
Посол України у Великій Британії Валерій Залужний та Офіс Президента по-різному пояснюють, чому зустріч із новопризначеним міністром оборони Великої Британії Весом Стрітінгом відбулася без участі українського посла. Про це повідомляє “Європейська правда”.
У середу стало відомо про візит Стрітінга до України. На офіційних фото та відео з цієї події присутній британський посол, однак українського посла на них немає.
В оточенні Залужного заявляють, що причина в тому, що його не повідомили про цю подію. “Посла Валерія Залужного на зустріч президента України та міністра оборони Британії не запросили”, — заявила ЄвроПравді медіарадниця Залужного Оксана Тороп.
Радник президента Дмитро Литвин, відповідаючи на запитання ЄвроПравди, зазначив, що Залужний мав сам ініціювати свою участь, але цього не зробив і обрав інший захід. “Це ініціативна історія (на офіційних візитах) з рівнем нижче прем’єра чи президента”. “Є звичаєва багатолітня практика у протоколу, шо з прем’єр-міністром або президентом іншої країни посол в тій країні прибуває майже завжди, а якщо рівень нижче, то кожен посол самостійно визначається і повідомляє, якщо буде (брати участь у зустрічі. Сьогодні пан посол, наскільки ми знаємо, бере участь у заходах МЗС в рамках щорічної наради з послами”, — заявив Литвин.
Водночас, за інформацією джерел, яка не підтверджена офіційним коментарем, Залужний дізнався про зустріч уже після того, як вона відбулася, тому не мав можливості повідомити про бажання взяти в ній участь.
Редакції достеменно невідомо, наскільки посольство України у Лондоні, підпорядковане Залужному, було залучене до підготовки візиту.
Водночас увагу привертає асиметричність української та британської делегації.
Керівництво «Голосу Америки» вирішило поновити мовлення українською мовою, а також повернути до роботи частину працівників української редакції.
Про це у Facebook повідомив керівник української служби «Голосу Америки» Руслан Петричка. Він зазначив, що відновлення української служби підтверджує стратегічну важливість україномовного мовлення для виконання місії «Голосу Америки» та інтересів США.
«Це дуже важливе рішення! Особливо зараз, коли Росія щодня цинічно обстрілює Київ та інші українські міста, вбиває мирних жителів і продовжує масштабні кампанії пропаганди та дезінформації проти України», – написав Петричка.
Він додав, що його колеги вже готуються до відновлення ефірів наступного тижня. Також Петричка висловив сподівання, що найближчим часом до роботи повернеться ще більше працівників служби, і назвав нинішні зміни справді добрими новинами.
Руслан Петричка повідомив, що формально й надалі залишається керівником української служби «Голосу Америки», однак досі перебуває в адміністративній відпустці, тому не може коментувати подробиці відновлення мовлення.
Мережа «Голосу Америки» майже не працювала з 15 березня 2025 року після того, як Трамп підписав указ про її максимальну ліквідацію. Працівники звернулися до суду з позовом, однак суд відмовився втручатися.
Трамп заявляв, що мережа є «антитрампівською», а також назвав її «Голосом радикальної Америки». Натомість співробітники «Голосу Америки» зазначали, що дотримуються свого зобов’язання повідомляти новини без упередження.
5 серпня російські війська вдруге за день завдали удару по Одещині. Унаслідок атаки одна людина дістала поранення, також зафіксовано пошкодження цивільної інфраструктури. Про це повідомив очільник Одеської ОВА Олег Кіпер.
За попередніми даними, в Одеському районі пошкоджено 7 житлових будинків і легкові автомобілі місцевих жителів. Відомо про одного постраждалого. Інформація про наслідки атаки уточнюється.