Вимоги Ірану до США: Червоні лінії через посередників

Іран, скориставшись посередництвом Пакистану, надіслав США список своїх основних вимог для ведення переговорів. Про це повідомляє іранське інформаційне агентство IRIB. У цьому списку зазначено такі умови: – повний суверенний контроль Ірану над Ормузькою протокою; – виплата військових репарацій; – розмороження іранських активів, які були заморожені; – встановлення всебічного та стійкого припинення вогню в регіоні, що може включати Ліван, Палестину та Ємен. Тегеран наполягає на виконанні цих вимог перед підписанням будь-якої остаточної угоди.

Ситуація з іранськими активами: позиція США

У США спростовують інформацію про можливе розмороження іранських активів. CBS повідомляє про це, посилаючись на представника США. Наразі переговори між США та Іраном ще не розпочалися. Важливо зазначити, що розмороження активів є однією з вимог Ірану для старту переговорів. Раніше деякі ЗМІ, посилаючись на іранські джерела, повідомляли про те, що США нібито погодилися на цю міру.

Перший раунд переговорів між США та Іраном

Відбувся перший раунд непрямих переговорів між США та Іраном, про що повідомляє Associated Press. За інформацією IRIB, пакистанська сторона отримала від Тегерана перелік «червоних ліній», які Іран вважає обов’язковими для укладення угоди. Серед цих вимог: суверенний контроль Ірану над Ормузькою протокою, військові репарації, розморожування іранських активів, а також всеосяжне та стале припинення вогню в регіоні.

Розширення бази для дронів-камікадзе в Орловській області

Російські військові формують новий майданчик для запуску дронів-камікадзе Shahed. Цей об’єкт розташований неподалік села Цимбулова, приблизно за 170 км від кордону з Україною. Підвищена активність у цій зоні була зафіксована ще в жовтні 2025 року, про що повідомляє військовий рух українців і кримських татар “Атеш”. За інформацією партизанів, об’єкт в Орловській області, ймовірно, використовується для запуску ударних безпілотників, координати якого: 53.371473, 35.802940. Наразі там ведуться роботи зі зведення капітальних бетонних складів для зберігання та підготовки дронів Shahed до запуску. Партизани також зазначають постійний рух особового складу та техніки, а будівельні роботи тривають, що свідчить про модернізацію або розширення інфраструктури. “Ми постійно стежимо за змінами і фіксуємо їх. Вся інформація передана СОУ, що допомагає зменшити удари по цивільним об’єктам в Україні”, – повідомили представники військового руху. Варто зазначити, що російська армія вже регулярно використовує один з полігонів біля села Цимбулова для атак дронів-камікадзе на Україну. Цей об’єкт неодноразово ставав мішенню для атак Збройних Сил України. Протягом останнього року росіяни значно розширили мережу пускових точок для безпілотників проти України. На сьогодні відомо, що дрони Shahed запускаються з Орловської, Брянської, Ростовської областей, Краснодарського краю, окупованого Донецька та кількох локацій у Криму.

Ситуація з судноплавством в Ормузькій протоці: виклики для Ірану

Іран не в змозі повністю відновити судноплавство в Ормузькій протоці через невизначеність щодо розташування морських мін та відсутність можливостей для їх знешкодження. Про це повідомляє The New York Times, посилаючись на дані американських чиновників. Вони зазначають, що іранські міни є однією з причин, чому Тегеран не може виконати вимоги адміністрації президента Дональда Трампа щодо повного розблокування Ормузької протоки. Це також може ускладнити переговори між Іраном і США, які проходять в Ісламабаді. Іран розпочав мінування протоки минулого місяця, незабаром після старту операції США та Ізраїлю під назвою “Епічна лють”. Для цього іранці використовували невеликі катери. У поєднанні з загрозами ракетних і дронових атак це призвело до значного скорочення кількості танкерів і торговельних суден у регіоні, що, в свою чергу, спричинило зростання світових цін на енергоносії. Іран залишив обмежений коридор для проходу суден, які сплачують відповідне мито. Проте навіть цей маршрут залишається небезпечним через ризик наявності морських мін. За даними американських чиновників, мінування проводилося хаотично, і Тегеран, ймовірно, не зафіксував точне розташування всіх мін. Деякі з них могли зміститися під впливом течій, що ще більше ускладнює їхнє виявлення. Як і у випадку з наземними мінами, морські значно легше встановити, ніж знешкодити. Навіть військові можливості США у сфері розмінування є обмеженими, а Іран, за оцінками експертів, не має ресурсів для швидкого очищення протоки. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що протока буде відкрита для судноплавства “з урахуванням технічних обмежень”. У Вашингтоні вважають, що йдеться саме про труднощі з пошуком і знешкодженням мін. Очікується, що питання безпечного відновлення руху через Ормузьку протоку стане одним із ключових під час переговорів між сторонами.

Іранська делегація в Ісламабаді: переговори з США

Іранська делегація, що прибула до Ісламабада для переговорів з американською стороною, складається з 71 особи, згідно з інформацією іранського державного інформаційного агентства Tasnim. Така чисельність делегації пояснюється присутністю не лише дипломатів, а й технічних експертів. Водночас The Wall Street Journal повідомляє, що Іран направив на ці переговори прибічників жорсткої антиамериканської лінії. Серед членів делегації — Алі Акбар Ахмадіан, який є членом Вищої ради національної безпеки та автором ідеї блокади Ормузької протоки, а також Абольфазл Амуей, що ініціював закон про посилення збагачення урану. До складу делегації також входять противники ядерної угоди 2015 року, укладеної Тегераном із світовими державами для обмеження ядерної програми. Серед них — Алі Багері Кані, заступник голови служби безпеки Ірану, та високопосадовий депутат Махмуд Набавіан, який раніше намагався зірвати відновлення ядерних переговорів. Делегацію очолюють відомі жорсткі політики — Мохаммед Багер Галібаф та Аббас Арагчі, міністр закордонних справ Ірану. Як зазначає видання, такий склад може ускладнити переговори, але в разі успіху досягнутим домовленостям буде більше довіри всередині Ірану.

Критика Трампа з боку MAGA: Такер Карлсон та Кендес Овенс висловили своє обурення

Журналісти та блогери, які підтримують MAGA, відреагували на критику Трампа, який раніше дорікав їм за їхнє ставлення до війни в Ірані. Консервативна публіцистка Кендес Овенс написала в X, що «можливо, пора відправити дідуся в будинок для літніх людей». Журналіст Такер Карлсон в ефірі Newsmax зазначив, що завжди підтримував Трампа, але тепер відчуває до нього співчуття, «як і до всіх рабів», додавши, що той «не може ухвалювати власні рішення». Блогер Алекс Джонс записав відео, в якому сказав: «Я молюся, щоб Бог звільнив його від демонічного впливу, під яким він перебуває», а потім у подкасті додав: «Ти мав би цілувати мені зад» (ймовірно, за допомогу в обранні президентом).

Використання перемир’я Іраном для відновлення ракетної програми

Іран може скористатися перемир’ям у конфлікті зі США та Ізраїлем для відновлення своєї ракетної програми. Під час бойових дій частина пускової інфраструктури Тегерана була знищена, але іранські сили все ще мають тисячі балістичних ракет. Про це повідомляє The Wall Street Journal, посилаючись на дані американської розвідки. У Вашингтоні деякі чиновники вважають, що Іран здатний відновити пошкоджені установки та знову їх задіяти. WSJ зазначає, що, незважаючи на знищення частини пускової інфраструктури, Іран зберігає значний ракетний потенціал після півтора місяця війни. За даними джерел видання, Тегеран має тисячі балістичних ракет, які можуть бути активовані з використанням підземних сховищ і прихованих пускових систем. Крім того, американські чиновники, знайомі з розвідувальними оцінками, вважають, що пошкоджені пускові установки Ірану можуть бути відремонтовані та знову використані. У Вашингтоні викликає особливу стурбованість те, що Тегеран може використати чинну угоду про припинення вогню для поповнення свого ракетного арсеналу та відновлення військового потенціалу. Проте президент США Дональд Трамп, здається, не поділяє цих побоювань – принаймні публічно. Відповідаючи на запитання журналістів про можливий ‘план Б’ у разі провалу переговорів, він заявив, що іранської армії ‘більше немає’. ‘Нам не потрібен запасний план. Наші військові розгромили їхню армію, її більше немає. Ми знищили практично все. У них дуже мало ракет, у них дуже низькі виробничі потужності. Ми завдали їм сильного удару. Наші військові дивовижні, вони виконали неймовірну роботу’, – переконаний президент США.

Зростання імпорту газу в Європі: нові дані

Європа значно збільшила імпорт російського скрапленого природного газу на фоні конфлікту на Близькому Сході, витративши на нього мільярди євро, повідомляє Financial Times. У першому кварталі поточного року ЄС отримав 69 з 71 партії (97%) з великого проекту «Ямал СПГ» у Сибіру. 25 з цих партій прибули у березні, що перевищує показники січня та лютого окремо. Для порівняння, у аналогічний період 2025 року частка склала 87% (68 партій). Решту поставок було направлено в Азію. За даними аналітичної компанії Kpler, імпорт з проекту «Ямал СПГ» у першому кварталі зріс на 17% і досяг 5 млн тонн у порівнянні з тим самим кварталом 2025 року. Орієнтовно, країни ЄС витратили на газ з цього заводу близько 2,88 млрд євро. При цьому Європа не має наміру змінювати заплановану заборону на імпорт російського СПГ, яка набуде чинності в січні 2027 року. Заборона на поставки за короткостроковими контрактами вже застосовується.

Перешкоди на шляху України до НАТО

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте 9 квітня під час дискусії в Інституті Фонду Рональда Рейгана у США зазначив, які країни наразі протидіють вступу України до НАТО. Він вказав, що основними перешкодами є Німеччина, Словаччина, Угорщина та США. У своєму виступі Рютте підкреслив, що на саміті НАТО у Вашингтоні 2024 року, присвяченому 75-річчю альянсу, було підтверджено незворотний шлях України до НАТО. Проте він визнав, що запрошення України до організації залишається відкритим через відсутність одностайності серед усіх членів. Рютте зазначив: «На саміті НАТО у Вашингтоні (2024 року), коли альянс відзначав 75-річчя, було погоджено, що Україна має незворотний шлях до НАТО. Але кілька країн стримують цей процес – серед них Німеччина, Словаччина, Угорщина і Сполучені Штати. Тому я не думаю, що це питання зараз на столі», – відповів він на запитання екс-посолки України в США Оксани Маркарової. Рютте також звернув увагу на обговорення ідеї гарантій безпеки для України, зазначивши, що це необхідно, аби уникнути нового нападу з боку Росії після можливого тривалого перемир’я. Голова НАТО підкреслив, що рішення про вступ України малоймовірне в найближчому майбутньому, поки не буде досягнуто політичної згоди всіх партнерів.