Ілон Маск пропонує безкоштовно роздавати гроші людям, щоб вирішити проблему безробіття, яке викликане штучним інтелектом. Він вважає, що “загальний високий дохід через чеки від федерального уряду — найефективніший спосіб боротьби з безробіттям, викликаним штучним інтелектом”. Маск зазначає, що “ШІ та робототехніка вироблятимуть товари та послуги в обсягах, що суттєво перевищують зростання грошової маси, тому інфляції не виникне”.
Архіви категорії: Світ
Критична ситуація на авіаносцях США: Нестача їжі та проблеми з поштою
На авіаносцях США Tripoli та Abraham Lincoln, які перебувають на Близькому Сході перед війною з Іраном, запаси їжі вичерпуються, повідомляє USA Today. Один з моряків поділився з рідними, що екіпаж споживає їжу, коли є можливість, і намагається рівномірно розподілити порції, якщо комусь пощастило отримати більше. Він зазначив, що бойовий дух команди «досягне критично низького рівня». Морським піхотинцям видають на обід напівпорожні лотки — наприклад, з невеликою порцією рубленого м’яса та тортильєю або жменею вареної моркви, сухою м’ясною котлетою і переробленим м’ясним продуктом. «Їжа без смаку, її катастрофічно недостатньо, і вони постійно відчувають голод. Це викликає глибоке співчуття», — зазначила пастор, яка дізналася про низьку якість харчування від парафіянки. Сім’ї військовослужбовців стурбовані їхнім становищем і намагаються надсилати посилки, але з квітня доставка пошти на військові адреси по всьому Близькому Сходу призупинена на невизначений термін, а вже відправлені пакунки застрягли в дорозі. Морпех з Tripoli повідомив родині, що екіпаж змушений економити на їжі, свіжих овочів і фруктів немає. Кавоварка вийшла з ладу. Також спостерігається дефіцит засобів гігієни. «У нас найпотужніша армія у світі. Не повинно бути так, щоб солдати голодували і не отримували пошту на кораблі. Єдине, в чому ми завжди випереджали противника, — це в тому, що добре годували своїх людей», — сказав 63-річний батько військовослужбовиці, який сам є колишнім морським піхотинцем. Авіаносець Tripoli перебуває в морі вже більше місяця, а інші кораблі — ще довше. 15 квітня USS Gerald R. Ford встановив рекорд найтривалішого розгортання авіаносця з часів Холодної війни — 295 днів.
Словенія на роздоріжжі: можливий курс на зближення з Росією
Словенія може суттєво змінити свою зовнішню політику, включаючи можливість виходу з НАТО. У парламенті країни обговорюється ідея винесення цього питання на референдум. Крім того, існує ймовірність зближення з Росією. Про це повідомив новий спікер парламенту Словенії Зоран Стеванович, згідно з інформацією The Slovenia Times. Вибори до Національних зборів Словенії відбулися наприкінці березня, і менш ніж через місяць після них новий спікер зробив ряд резонансних заяв. Зокрема, він анонсував свій візит до Москви найближчим часом та проведення загальнонаціонального референдуму щодо виходу Словенії з НАТО. “Я прагну будувати мости й налагоджувати тісну співпрацю з усіма країнами, незалежно від розподілу між Заходом і Сходом. У цьому контексті я планую незабаром відвідати Москву”, – зазначив Стеванович в інтерв’ю “Радіо Словенія”. За два дні до цього в ефірі того ж ЗМІ лідер антисистемної партії “Правда” заперечив наявність проросійських поглядів, підкреслюючи, що його партія є прословенською і наполягатиме на референдумі про вихід з НАТО. “Ми будемо категорично проти втручання в іноземні військові чи дипломатичні конфлікти, оскільки Словенія від цього нічого не виграє. Я мушу підкреслити, що ми пообіцяли народу референдум щодо виходу з НАТО, і ми його проведемо”, – додав Стеванович. Щодо Європейського Союзу, спікер парламенту визнав, що народ навряд чи проголосує за вихід з цього союзу. Водночас, за його словами, рішення про майбутнє Словенії повинні ухвалювати в Любляні, а не в Брюсселі. “Ми вважаємо, що Словенія повинна вести незалежну, суверенну політику. Ми маємо співпрацювати з усіма країнами світу, зокрема з великими державами, але ця співпраця не повинна означати підпорядкування. Добрі відносини з усіма, але на користь Словенії”, – наголосив він. The Slovenia Times нагадує, що 44-річний спікер парламенту Словенії є другою особою в державі і раніше служив у поліції. Потім Стеванович перейшов у політику, здобувши популярність, зокрема, під час пандемії COVID-19, коли очолив антивакцинаторський рух у Словенії. Призначення Стевановича підтримали його колеги з Сербії та Росії. Спікер Держдуми РФ В’ячеслав Володін висловив готовність до “конструктивного діалогу”. “Депутати Державної Думи готові до конструктивного діалогу зі своїми колегами з Національних зборів на засадах рівності та взаємної поваги до національних інтересів”, – цитує Володіна Telegram-повідомлення на сайті Думи від 13 квітня. Натомість екс-президент Естонії Тоомас Гендрік Ільвес, перепостивши репортаж про можливий вихід Словенії з НАТО після обрання нового спікера, порівняв його з екс-прем’єром Угорщини Віктором Орбаном, який нещодавно програв вибори у своїй країні. “Позбавляєшся одного корисного ідіота, а з’являється інший”, – лаконічно зауважив політик.
Затримки в постачанні озброєнь: наслідки для європейських союзників
США почали затримки в постачанні озброєнь європейським союзникам через критичне виснаження американських запасів, викликане затяжною війною з Іраном. Як повідомляє Reuters, затримки стосуються вже підписаних і передплачених контрактів, що стосуються кількох стратегічно важливих країн Європи. Найбільше занепокоєння викликає ситуація в Балтійському регіоні та Скандинавії, де держави межують з РФ, і постачання зброї є ключовим для їхньої безпеки. Європа також розподіляє озброєння з Україною, тому затримки можуть зашкодити всім сторонам. Закупівлі здійснювалися за програмою Foreign Military Sales (FMS), де уряд США виступає посередником. Однак навіть державні гарантії не змогли запобігти дефіциту, і США вже повідомили партнерів про затримки. Війна з Іраном, що почалася масованими авіаударами 28 лютого, стала останньою краплею, оскільки американські запаси не є нескінченними. Найгостріший дефіцит спостерігається у системах протиповітряної оборони. Іран випустив сотні ракет і дронів по країнах Перської затоки, і США витрачають ресурси на перехоплення ракет PAC-3 Patriot, які критично потрібні Україні для захисту від російських балістичних ракет та європейським країнам для стримування РФ. У європейських столицях наростає роздратування: чиновники скаржаться на проблеми, викликані затримками, і деякі вже радять перейти виключно на європейське озброєння. США роками тиснули на союзників по НАТО купувати американську продукцію, але тепер Вашингтон сам не виконує своїх обіцянок. У Білому домі звинувачують Європу в пасивності, стверджуючи, що озброєння потрібне на Близькому Сході, оскільки європейці не допомагають США та Ізраїлю розблокувати Ормузьку протоку.
Заборона на особисті пристрої в Міністерстві оборони Німеччини
У будівлі Міністерства оборони Німеччини запровадили заборону на використання особистих мобільних пристроїв. За інформацією Der Spiegel, це розпорядження було розіслано співробітникам ще у лютому через зростаючі побоювання щодо шпигунства з боку Росії та Китаю. У документі зазначено, що працівникам заборонено приносити особисті гаджети, зокрема смартфони, планшети та смартгодинники, на наради з рівнем секретності «для службового користування» і вище. Крім того, використання пристроїв заборонено в приміщеннях, де зберігаються секретні матеріали. Ці обмеження охоплюють значну частину кімнат у берлінській штаб-квартирі міністерства. Співробітникам наказано здавати особисті пристрої в спеціальні шафки. У деяких випадках, за даними видання, з державними службовцями проводили особисті бесіди, щоб роз’яснити нові правила та проконтролювати їх виконання. У Міноборони ФРН підкреслюють, що збройні сили країни залишаються пріоритетною мішенню для іноземних розвідок. Особливу увагу приділяють російській активності, хоча в міністерстві також акцентують на «довгостроковому і системному підході» Китаю до збору конфіденційної інформації. Нові обмеження стали частиною заходів щодо підвищення внутрішньої безпеки в умовах зростання глобальної напруженості.
Космічна загроза: навчання Apollo Insight та ризики для супутників
США разом із союзниками проводять засекречені військові маневри під назвою Apollo Insight, які спрямовані на відпрацювання заходів проти космічних загроз, зокрема сценаріїв використання ядерної зброї проти супутникової мережі. Про це повідомляє Defense One. Під час симуляції аналізувалися наслідки орбітального вибуху, здатного паралізувати значну частину супутникової системи. Основною метою навчань було опрацювання реакції на глобальний колапс систем зв’язку, навігації та розвідки. Передбачався сценарій, за якого знищення супутників вплине на GPS, інтернет, військовий зв’язок та засоби раннього попередження. Додаткову напругу викликають матеріали The Times, які повідомляють про плани Росії вивести на орбіту ядерний заряд, що при підриві може вивести з ладу або пошкодити до 80% супутників. Ці дані не підтверджені офіційно, але викликають жваві дискусії в західних військових та експертних колах. Командувач Космічного командування США раніше зазначав, що такий сценарій призведе до краху сучасної інфраструктури, адже супутники є критично важливими не лише для армії, але й для цивільного сектору — від навігації та фінансових сервісів до комунікацій та інтернет-мереж.
Зміни в енергетичній політиці Чехії: Азербайджан лідирує у постачанні нафти
Чехія повністю відмовилася від російських енергоносіїв, і тепер азербайджанська нафта стала основним джерелом постачань. Відповідно до інформації з České Noviny, до кінця 2025 року Азербайджан зайняв перше місце серед постачальників нафти до Чехії, забезпечивши понад 42% усіх обсягів імпорту. Частка Росії, яка раніше домінувала на чеському ринку, зменшилася до 7,7%. Рік тому російська нафта становила приблизно 42% чеського імпорту, а в попередні роки її частка перевищувала 50%. Проте після зупинки постачань через нафтопровід «Дружба» у березні ситуація змінилася, і відновлення постачань так і не відбулося, що стало ключовим фактором для перебудови ринку на користь альтернативних постачальників. У зв’язку зі скороченням російських постачань активізувалися інші країни-експортери. Норвегія зайняла близько 20% чеського імпорту, а Казахстан — 18%. Крім того, Саудівська Аравія вперше почала постачати значні обсяги нафти. У 2025 році загальний імпорт нафти до Чехії перевищив 6,85 млн тонн, що на 5,5% більше, ніж у попередньому році. Наразі основні постачання здійснюються через трубопровід IKL, який пов’язаний із системою TAL і після розширення здатний повністю задовольнити потреби країни. Президент Чехії Петро Павел раніше зазначав, що країна назавжди позбулася залежності від російських енергоносіїв і не планує повертатися до їх закупівлі в будь-яких умовах.
Ілюзії швидкої перемоги: аналіз прорахунків лідерів
Президент Бразилії зазначив, що Джо Байден сподівався на швидке знищення Росії, тоді як Росія розраховувала на швидке знищення України. Обидва виявилися помилковими у своїх оцінках. Лула да Сілва підкреслив, що на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну “обидві сторони та їхні союзники переживали ілюзії щодо легкої та швидкої перемоги”.
Переговори як шлях до миру: думка президента Бразилії
Президент Бразилії Лула да Сілва в інтерв’ю El Pais висловив думку, що мир в Україні неможливий без зовнішнього втручання через переговори. Він зазначив, що на початку конфлікту обидві сторони та їхні союзники були впевнені у швидкій перемозі. “Байден вважав, що швидко знищить Росію. Росія ж думала, що оперативно розгромить Україну. Обидві сторони прорахувалися. Війна триває вже чотири роки”, — підкреслив президент Бразилії. Лула да Сілва також висловив сумніви щодо того, що бойові дії можуть закінчитися найближчим часом без зовнішнього посередництва у вигляді переговорів, оскільки жодна зі сторін поки що не досягла своїх цілей.
Враження астронавтів після місії Artemis II
Учасники місячної місії Artemis II поділилися своїми враженнями від повернення на Землю під час прес-конференції. Командир екіпажу Рід Вайзман відкрив захід, привітавши команду та зазначивши, що вони тепер “пов’язані назавжди”. Він підкреслив, що місія не була особливо небезпечною, і їхній корабель наблизився до Місяця настільки, що висадка була б можливою за наявності посадкового модуля. Кожен астронавт поділився своїми емоціями: Рід Вайзман, зокрема, просльозився, оскільки переживання в космосі виявилися для нього надзвичайно хвилюючими. Джеремі Генсен зазначив: “Коли ми дивилися у вікно, я постійно бачив якусь глибину у галактиці, якої ніколи раніше не відчував… це мене просто вразило”. Астронавтка Крістіна Кох додала, що ще довго відчувала себе так, ніби “парубої в повітрі”, поступово звикаючи до земного тяжіння. Вона впевнена, що майбутня місія “Артеміда” здійснить посадку на Місяць. Пілот Віктор Гловер розповів, що спуск на Землю був надзвичайно напруженим і тривав 13 хвилин.