Архіви категорії: Новини світу

Фінансовий виклик США: чому економічного зростання вже недостатньо для стабілізації боргу

Оприлюднено автором

Американська економіка більше не здатна погашати борги виключно за рахунок свого зростання. Директор Бюджетного управління Конгресу (CBO) Філіп Свагель 8 жовтня повідомив, що за процентних ставок на рівні 4–5% економіка США має демонструвати щорічне зростання на 5–6%, аби стабілізувати боргове навантаження. Натомість реальне зростання тримається на позначці близько 2%, тоді як витрати на обслуговування боргів вже перевищили трильйон доларів на рік. Про це інформує Bloomberg.

Заява Свагеля суперечить планам міністра фінансів Скотта Бессента, який розраховує подолати боргову кризу завдяки 3% економічного зростання та скороченню витрат. Водночас розрахунки CBO передбачають потребу в номінальному зростанні ВВП на рівні 7–8% щорічно. Експерти прогнозують на 2026 рік реальне зростання лише у 2,1%. За період з 2000 року американська економіка досягала показника у 3% лише протягом п’яти календарних років, а середній показник за другий президентський термін Дональда Трампа становить приблизно 1,8%.

За підсумками фінансового року дефіцит бюджету США склав $1,993 трлн, що на $218 млрд, або на 12%, перевищує показник попереднього періоду. Надходження до бюджету збільшилися на 3% і перевищили $5,4 трлн, однак витрати зросли на 6% — майже до $7,4 трлн. Структурний дефіцит досяг близько 6% ВВП попри відсутність рецесії та відносно низьке безробіття.

Особливо стрімко збільшуються витрати на обслуговування державного боргу. У 2026 році процентні виплати склали $1,143 трлн, збільшившись на $115 млрд, або на 11%. Це становить 15% від загального обсягу федеральних витрат, що перевищує фінансування оборони та програми Medicare. Для порівняння, у 2020 році відсотки коштували бюджету $345 млрд — таким чином, за шість років навантаження зросло більш ніж у три рази.

Сукупний державний борг США перевищив позначку в $40 трлн. З цієї суми приблизно $32,3 трлн припадає на борг у публічному обігу, що дорівнює близько 100% ВВП. Подібний рівень боргового навантаження фіксувався лише в період 1945–1946 років, після завершення Другої світової війни.

Прогнози CBO вказують на подальше погіршення ситуації: до 2036 року борг може збільшитися до $56,2 трлн (120% ВВП), річний дефіцит досягне $3,1 трлн, а витрати на виплату відсотків зростуть до $2,1 трлн на рік. У довгостроковій перспективі боргове навантаження здатне піднятися до 175% ВВП.

Додаткову загрозу становлять витрати на запозичення. Якщо лютневий прогноз CBO прогнозував дохідність десятирічних облігацій на рівні 4,1–4,4%, то поточний орієнтир наближається до 5,3%. Якщо середня ставка обслуговування виявиться на 1,5 відсоткового пункту вищою за базові розрахунки, дефіцит за десятиріччя зросте ще на $6 трлн, а борг до 2036 року сягне 133% ВВП.

Очікування Вашингтона пов’язані з прискоренням економіки за допомогою штучного інтелекту. CBO планує переглянути прогнози зростання з урахуванням технологічних інвестицій на початку 2027 року. Проте навіть досягнення 3% зростання, на які сподівається Мінфін, не дозволить суттєво знизити боргове навантаження без перегляду бюджетних доходів та видатків.

Якщо у 2020 році на відсотки витрачалося $345 млрд, то у 2026-му цей показник зріс до $1,143 трлн, а до 2036 року очікується на рівні $2,1 трлн. Федеральний бюджет щороку запозичує майже $2 трлн, тоді як витрати на обслуговування накопичених зобов’язань продовжують випереджати темпи розвитку економіки.

Трамп: Путін визнав успіх США у врегулюванні вірмено-азербайджанського конфлікту

Оприлюднено автором

Дональд Трамп розповів, що Володимир Путін був вражений результатами американського посередництва у відносинах між Вірменією та Азербайджаном. Під час виступу перед прихильниками в Сіракузах, штат Нью-Йорк, президент США поділився подробицями розмови з російським лідером. За словами Трампа, Путін висловив щире здивування досягнутими домовленостями, зазначивши, що сам протягом десяти років безуспішно намагався врегулювати цей тривалий конфлікт. «Не можу повірити, що вам вдалося розв’язати цей конфлікт. Я намагався зробити це протягом 10 років», — процитував Трамп слова президента Росії, підкресливши складність багаторічного протистояння між двома країнами.

Адміністрація Трампа перенаправила $52 млн військової допомоги з Європи та Близького Сходу до Латинської Америки

Оприлюднено автором

Адміністрація президента США Дональда Трампа ухвалила рішення спрямувати $52 млн військової допомоги на підтримку держав Латинської Америки. Ідеться про Панаму, Перу, Еквадор та Колумбію. Раніше ці кошти планувалися для країн Європи та Близького Сходу.

Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на трьох американських чиновників, обізнаних із ситуацією.

Початковими отримувачами допомоги мали бути Словаччина, Північна Македонія, Туніс та Ірак. Значна частина фінансування була передбачена Конгресом у межах закону про додаткові асигнування, пов’язаного з підтримкою України та європейських союзників.

У Держдепартаменті США пояснили це перенаправлення тим, що використання коштів у Західній півкулі покликане посилити безпекове партнерство США та допомогти протидіяти військовому й наркоторговельному впливу супротивників у регіоні.

Рішення викликало спротив серед демократів у Конгресі. Сенаторка Джинн Шахін та конгресмен Грегорі Мікс заявили, що адміністрація не володіє необмеженими повноваженнями для зміни призначення коштів, виділених Конгресом на конкретні цілі. Також вони наголошують, що подібне перенаправлення може суперечити вимогам законодавства.

У Франції закриють понад 400 навчальних закладів через студентські протести

Оприлюднено автором

У п’ятницю, 2 жовтня, у Франції очікується закриття сотень шкіл через студентські протести проти ситуації в освітній сфері, які в окремих місцях переросли в насильство. Про це повідомив міністр освіти Франції Едуард Гефрей пізно ввечері в четвер, 1 жовтня, за інформацією агентства Reuters. За словами Гефрея, 2 жовтня в країні припинять роботу “понад 400 шкіл та інших навчальних закладів”. Джерело, близьке до прем’єр-міністра Себастьєна Лекорню, поінформувало, що під час кризової наради в четвер спецслужби заявили про організацію протестного руху політиками крайньолівого спрямування, зокрема представниками партії “Нескорена Франція”. Водночас депутат від цієї політичної сили Луї Бояр у коментарях французьким телеканалам спростував такі звинувачення.

Сергій Ребров може очолити збірну Угорщини та відмовив київському «Динамо»

Оприлюднено автором

Колишній головний тренер збірної України Сергій Ребров розглядається як головний претендент на посаду керманича збірної Угорщини, яку може покинути Марко Россі. Заради цієї перспективи український фахівець відхилив низку пропозицій, зокрема від київського «Динамо».

Про це інформує угорське видання Magyar Nemzet, посилаючись на джерело, близьке до Угорської федерації футболу. За даними угорських медіа, кандидатуру 52-річного Реброва затвердили як пріоритетну на заміну Россі ще у травні. З того часу тренер відмовив кільком клубовіть командам із Далекого Сходу, а також київському «Динамо». Головною причиною такого кроку стало очікування можливої роботи в Угорщині.

Раніше Ребров неоднократно заявляв, що з радістю очолив би угорську національну команду. В країні його добре пам’ятають за успішною роботою у «Ференцвароші» протягом 2018–2021 років, з яким він завойовував національні трофеї та виходив до групового раунду Ліги чемпіонів.

Збірна Угорщини невдато стартувала у груповому етапі Ліги націй: спочатку вона програла вдома Україні з рахунком 0:1, а у другому турі зіграла внічию 0:0 із Північною Ірландією. Угоду Россі з федерацією підписано до 2030 року, проте перед матчем у Белфасті наставник натякнув на ймовірну відставку.

Італійський фахівець зазначив, що після Євро команду переслідують невдачі, і навів слова про те, що Наполеон обирав генералів не за їхніми стратегічними здібностями, а за вдачею. За словами Россі, з огляду на тривалу смугу невдач «хтось мав би ухвалити рішення».

Угорська преса допускає, що Россі може не провести наступні два поєдинки Ліги націй. 2 жовтня Угорщина прийматиме Грузію, а 5 жовтня зустрінеться з Україною. Отже, Сергій Ребров потенційно може протистояти команді, яку тренував ще кілька місяців тому.

Герхард Шредер обійняв посаду в наглядовій раді російської мережі гіпермаркетів Globus

Оприлюднено автором

Ексканцлер Німеччини Герхард Шредер, кандидатуру якого очільник РФ Володимир Путін раніше пропонував як перемовника від ЄС, розпочав роботу в Росії та керуватиме стратегічним розвитком мережі гіпермаркетів. Про це інформує російське пропагандистське видання.

Загальні збори учасників ТОВ «Гіперглобус», яке керує мережею гіпермаркетів Globus у Росії, обрали Шредера членом наглядової ради компанії. На цій посаді німецький політик відповідатиме за супроводження стратегічного розвитку мережі в межах країни.

З посиланням на компанію зазначається, що Шредер братиме участь у загальному керівництві та сприятиме «довгостроковому плануванню діяльності» компанії на російському ринку.

Керівник компанії пояснив призначення Шредера його «досвідом ексканцлера в політичному та економічному житті Росії», а також необхідністю «посилення експертної підтримки».

Позиція США в НАТО щодо ядерних погроз Москви

Оприлюднено автором

Представник США в НАТО Меттью Вітакер відреагував на заяви Москви про ймовірне використання ядерної зброї у відповідь на можливе блокування Калінінграда. Він наголосив, що Альянс не планує нападати на Росію та не має наміру загрожувати її інтересам.

За словами Вітакера, Росія вдається до агресивної риторики через власні невдачі на полі бою в Україні. Водночас він підкреслив, що НАТО перебуває у повній готовності до будь-яких сценаріїв розвитку подій.

«Ми є оборонним альянсом. Ми захищатимемо кожен дюйм території НАТО, але не орієнтовані на наступальні дії. Ми не прагнемо атакувати Росію або будь-яким чином ставити під загрозу її інтереси», — заявив Меттью Вітакер.

Латвія розширює заборону на імпорт продуктів харчування, шоколаду та пива з Росії та Білорусі

Оприлюднено автором

Скоро з латвійського ринку зникнуть шоколад, цукерки, печиво, соуси, готові супи, безалкогольні напої та пиво з Росії та Білорусі. Сейм ухвалив поправки, які розширюють національну заборону на імпорт такої продукції.

У четвер депутати Сейму схвалили поправки до закону про сільське господарство та розвиток села. Ці зміни розширюють чинну в Латвії національну заборону на імпорт товарів російського та білоруського походження. Поправкам надали статус терміновості.

Як пояснили в Міністерстві землеробства, яке підготувало ці зміни, поправки створюють правову основу для поширення заборони на імпорт продуктів харчування з Росії чи Білорусі, що обмежить надходження цих товарів на ринок Латвії. Раніше національна заборона охоплювала лише сільськогосподарську та кормову продукцію. Міністерство визнало за необхідне розширити сферу дії норми на продукти харчування, зокрема на цукерки, карамель, шоколад, печиво, інші борошняні кондитерські вироби, соуси, готові супи, безалкогольні напої та пиво. На засіданні уряду представниця міністерства Даце Фреймане раніше зазначила, що закон уже містить заборону на імпорт зерна.

Затверджене регулювання забороняє ввозити до Латвії продовольчі товари російського та білоруського походження навіть у разі їх імпорту через треті країни. Проте заборона не стосується транзиту цих товарів та їх постачань до інших держав ЄС.

За інформацією Міністерства землеробства, протягом перших семи місяців 2026 року з Росії та Білорусі до Латвії імпортували сільськогосподарську, кормову та продовольчу продукцію загальною вартістю 24,9 мільйона євро. З цієї суми 18,3 мільйона євро припало на сільськогосподарську та кормову продукцію, а 6,6 мільйона євро — на харчові продукти. Одержувацями були заявлені як Латвія, так і інші країни Європейського Союзу.

Після ухвалення цих поправок до закону також знадобляться зміни до правил Кабінету Міністрів, які детально уточнять перелік забороненої продукції.

Новий власник в Іспанії: Ліонель Мессі взяв під контроль футбольний клуб «Ельденсе»

Оприлюднено автором

Відомий аргентинський футболіст Ліонель Мессі розширює свою присутність в іспанському футболі та стає власником клубу «Ельденсе», який бере участь у другому дивізіоні країни. Офіційне повідомлення про зміни у структурі власності з’явилося 1 жовтня, проте для остаточного завершення процесу необхідне офіційне погодження від Вищої спортивної ради Іспанії (CSD).

Згідно з угодою, аргентинець викупив увесь пакет акцій у колумбійської інвестиційної групи, яка раніше контролювала команду. Тепер колектив із міста Ельда, що розташоване у провінції Аліканте, повністю підпорядкований новому власнику.

Заснований ще у 1921 році колектив наразі грає у Сегунді — другому за рангом дивізіоні іспанського чемпіонату. Після семи зіграних поєдинків команда перебуває на 19-й сходинці турнірної таблиці, маючи в активі одну перемогу та чотири програні матчі.

У своїй офіційній заяві представники клубу підкреслили, що поява Мессі знаменує початок абсолютно нової сторінки у столітній історії колективу. Крім того, було оголошено про запуск довгострокової ініціативи, спрямованої на комплексний розвиток клубу в інституційній, спортивній та соціальній сферах.

Для зіркового аргентинця це вже другий подібний проєкт на території Іспанії. Раніше, у квітні 2026 року, він став єдиним власником «Корнельї», яка грає у п’ятому дивізіоні іспанського футболу. Водночас угода щодо «Ельденсе» є його дебютним придбанням на рівні професійного іспанського футболу. Юридичне оформлення угоди ще триває і залежить від фінального вердикту CSD згідно з чинним іспанським спортивним законодавством.

Новий план Росії: як готується методичне руйнування української енергетики

Оприлюднено автором

Україна повідомила європейським союзникам про плани Росії найближчими місяцями методично знищити українську енергосистему, застосувавши до тисячі ракет, безпілотників та бомб. Про це інформує The New York Times, спираючись на власні джерела. Міністр енергетики Шмигаль передав європейським партнерам цей документ як перехоплений російський план. Згідно з матеріалом, восени з приходом холодної погоди плануються перші удари, мета яких — на 90% позбавити великі українські міста, серед яких Київ, Харків та Одеса, доступу до електрики, тепла та води. Зокрема, Москва планує повторні атаки на підстанції, що з’єднують три атомні електростанції з єдиною енергомережею, а також на об’єкти водопостачання, включно з очисними спорудами та насосними станціями. Представники української влади висловлюють занепокоєння через обмеженість резервних планів на випадок масштабних проблем з водою. У матеріалі виділено три етапи майбутніх ударів. На початковому етапі планується вивести з ладу підстанції поблизу західних кордонів України, через які надходить імпорт електричної енергії з країн Європи. На другому етапі під удар мають потрапити гідроелектростанції. На третьому етапі планується виведення з ладу трьох підконтрольних АЕС. Як зазначається в документі, головна мета цих атак полягає в знищенні майже 15 гігават потужностей генерації — це еквівалентно обсягу, який Україна мала наприкінці літа.