Зеленський прийняв вірчі грамоти від новопризначених послів чотирьох держав

Президент України Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти від новопризначених послів Болгарії, Естонії, Індії та Німеччини, які розпочали місію в Україні. Про це він повідомив на своїй сторінці в Telegram.

За словами Зеленського, він поінформував дипломатів про дипломатичну роботу для наближення миру, а також наголосив на важливості підтримки України на тлі посилення російських обстрілів і підготовки до зими.

Глава держави також обговорив із послами спільні пріоритети, зокрема розвиток торговельно-економічних відносин та окремих сфер співпраці.

Чому Україні непросто призначити нового посла у США

Президент України Володимир Зеленський поки не може підібрати кандидата з достатньою політичною вагою, який очолив би посольство України у США та представляв Київ перед адміністрацією Дональда Трампа. Потенційні претенденти не поспішають погоджуватися на цю посаду, адже дипломатична місія в умовах війни є особливо складною.

Про це POLITICO повідомили 2 колишніх високопосадовці та 4 народних депутати.

Як розповіли колишній високопосадовець і республіканський експерт із зовнішньої політики, Зеленський прискорив плани кадрових змін, аби запропонувати посаду посла Юлії Свириденко, яка на той момент залишала посаду прем’єр-міністерки. Проте вона відмовилася, і через це цей задум не вдалося реалізувати.

Після цього інші можливі кандидати також не квапилися давати згоду. Серед причин — необхідність взаємодіяти з непередбачуваною адміністрацією Трампа.

«Казати, що ніхто не хоче цієї роботи, було б спрощенням. Звісно, охочі є, але немає нікого, хто справді відповідав би рівню посади. Зеленському важко її заповнити», — зазначив колишній український дипломат.

Посада посла стала вакантною в особливо напружений для Києва момент. Вашингтон і далі має ключове значення для спроможності України вести війну, а майбутньому послу доведеться працювати з адміністрацією Трампа, яка неодноразово змінювала підхід до військової допомоги Україні, а також до способів і термінів завершення війни.

Колишня посолка України у США Стефанішина на початку року в інтерв’ю Даші Бернс із POLITICO казала, що на цій посаді пережила «дипломатичний батіг» через постійні різкі зміни політики.

Зараз Київ намагається переконати Трампа надати Україні ліцензію на виробництво ракет для Patriot. Паралельно Україна готується до чергової зими російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі й уже стикається з труднощами у перехопленні атак балістичних ракет.

Водночас є сигнали, що Білий дім найближчим часом може спробувати повернутися до мирних переговорів, які зайшли в глухий кут. Через це вимоги до майбутнього посла у Вашингтоні лише зростають.

Україні потрібен дипломат із політичною вагою, який зможе говорити від імені Зеленського, матиме доступ до необхідних представників адміністрації США та зуміє діяти в умовах, коли політика Вашингтона може змінитися будь-якої миті. Окремо перед ним стоятиме завдання лобіювати українські інтереси в Конгресі.

Залишати цю посаду незаповненою небезпечно не лише з погляду дипломатичного протоколу. У момент, коли у Вашингтоні можуть ухвалювати рішення щодо зброї, ППО, логістики та обміну розвідданими, а також умов можливого відновлення мирного процесу, Україна ризикує залишитися без впливового перемовника.

Зеленський заявив про удар Росії по Україні північнокорейськими балістичними ракетами

У ніч проти 11 серпня Росія завдала ракетного удару по Україні, застосувавши балістичні ракети виробництва Північної Кореї. Про це у вечірньому відеозверненні повідомив президент Володимир Зеленський.

За його словами, Росія знову використала ракети з Північної Кореї під час атаки на Україну. Балістичні удари були спрямовані по Києву та Запоріжжю з кількох російських регіонів. Зеленський зазначив, що внаслідок обстрілів є загиблі, а десятки людей зазнали поранень.

Президент уточнив, що нічні ракетні удари здійснювалися з Курської, Ростовської, Орловської й Воронезької областей РФ. Він також наголосив, що особливо складною була ситуація у Запоріжжі.

Крім цього, протягом сьогоднішньої доби тривають удари дронами різних типів по прифронтових містах і селах від Сумщини до Херсонщини.

Зеленський підкреслив, що відповіді України на такі російські удари по їхніх об’єктах слід трактувати виключно як справедливу реакцію на російську війну та постійний терор проти України і українців. За його словами, сьогодні були відповідні українські застосування — санкції середньої дальності та далекобійні санкції проти Росії і щодо об’єктів нафтової галузі, логістики та воєнної інфраструктури. Про це, як зазначив президент, доповідали Головнокомандувач Збройних Сил України та Служба безпеки України.

Президент наголосив, що Україна не потребує війни. Водночас, за його словами, якщо Путін хоче війни настільки, що вдався до чергової гучної політичної маніпуляції зі своїми псевдовиборами і навіть побоявся бачити у списку на вибори одну-єдину партію, яка хоча б щось говорила про необхідність миру, знявши партію “Яблоко”, то його пріоритети є цілком очевидними.

Юрій Токар став послом України в Сомалі за сумісництвом

Президент Володимир Зеленський призначив Юрія Токаря, який обіймає посаду посла України в Кенії, Надзвичайним і Повноважним Послом України у Федеративній Республіці Сомалі за сумісництвом. Відповідний указ глава держави підписав 11 серпня 2026 року.

Йдеться про указ №717/2026, який Володимир Зеленський підписав 11 серпня. Документ було оприлюднено на офіційному сайті президента.

В указі зазначено: «Призначити Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Кенія Токаря Юрія Любомировича Надзвичайним і Повноважним Послом України у Федеративній Республіці Сомалі за сумісництвом».

Таким чином, окремого нового посла для Сомалі Україна не призначала. Юрій Токар поєднуватиме дві дипломатичні посади та представлятиме українські інтереси одночасно у двох африканських країнах.

Зеленський заявив про підготовку Росії до нової ескалації

У Запоріжжі триває ліквідація наслідків російського удару. За попередніми даними, внаслідок атаки загинули шестеро людей, ще 19 отримали поранення. Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський.

Як зазначив глава держави, Росія вдарила по Запоріжжю північнокорейською балістикою, «цирконами» та КАБами. Серед цілей була, зокрема, цивільна інфраструктура. На одному з місць влучань рятувальники й далі гасять пожежу.

У Києві через ракетний удар зазнали пошкоджень будівля інфекційної лікарні та підприємства. У Херсоні й Харкові російські атаки пошкодили підстанції, що спричинило відключення електроенергії.

Під ударами також опинилися Донецька, Дніпропетровська та Миколаївська області. Загалом Росія застосувала понад 120 дронів, і більшість із них були реактивними «шахедами».

Зеленський наголосив, що збільшення Росією виробництва балістичних ракет, використання північнокорейських засобів і підготовка до мобілізації свідчать про намір Москви йти до подальшої ескалації, а не до миру.

За словами президента, світ повинен реагувати вже зараз: посилювати санкційний тиск на підприємства, які працюють на російську війну, а також нарощувати допомогу Україні системами протиповітряної оборони.

Зеленський і спадкоємний принц Саудівської Аравії обговорили співпрацю в межах Drone Deal

Президент України Володимир Зеленський провів розмову зі спадкоємним принцом Саудівської Аравії Мухаммадом бін Салманом Аль Саудом. Під час бесіди сторони обговорили співпрацю в межах Drone Deal, безпекову взаємодію та продовольчу безпеку.

Про це Зеленський повідомив у своїх соціальних мережах. За його словами, Україна фактично щодня контактує з друзями й партнерами, щоб посилювати безпеку. Президент зазначив, що розмова зі спадкоємним принцом була предметною.

Зеленський наголосив, що Україна та Саудівська Аравія мають напрямки, у яких можуть посилити можливості одна одної для захисту життя людей.

Окремо співрозмовники обговорили подальші кроки, які найближчим часом зроблять у межах Drone Deal між країнами.

Також президент повідомив, що спадкоємний принц розповів про домовленості Саудівської Аравії з Туреччиною та Пакистаном, а також про відповідні перспективи.

Крім того, сторони скоординували позиції та контакти для посилення співпраці у сфері продовольчої безпеки. Зеленський підкреслив, що це глобальна потреба.

FAZ висловила жаль через резонансне запитання журналіста до Зеленського

Німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung відреагувало на скандал довкола запитання свого журналіста Міхаеля Мартенса до Володимира Зеленського. Ідеться про формулювання, у якому журналіст запитав, «що ми, європейці, можемо конкретно зробити, щоб допомогти вам вбивати більше росіян — більше російських солдатів».

У пресслужбі FAZ у коментарі агентствам dpa та epd заявили, що це запитання було «сформульовано двозначно, і ми жалкуємо про це». Там пояснили, що Мартенс мав на увазі експертні дискусії про те, «як створити російській армії проблеми з особовим складом, щоб спонукати Росію до мирних переговорів».

У виданні окремо підкреслили, що редакційна позиція FAZ не є закликом «вбивати якомога більше російських солдатів». Газета підтримує право України на самооборону, закріплене в міжнародному праві, а також виступає за якнайшвидше припинення російської агресивної війни.

У редакції також заявили: «Свобода слова включає в себе право ставити питання, особливо на прес-конференціях».

Крім того, у FAZ повідомили, що після скандалу Мартенс почав отримувати погрози. У виданні пообіцяли реагувати на них юридичними засобами.

Зеленський доручив підготувати план спеціальної санкційної операції проти воєнної промисловості Росії

На вищому рівні відбулася координаційна нарада, присвячена всім типам санкцій проти Росії за війну, розв’язану проти України. Про це йдеться у заяві президента України Володимира Зеленського у Telegram.

За словами Зеленського, головне завдання полягає в тому, щоб не дати Росії часу на адаптацію до обмежень.

“Бачимо, що в кожній російській ракеті, в кожному дроні, у більшості інших видів російської зброї є критичні компоненти з інших країн, без яких такої зброї просто не було б”, – каже президент.

Під час наради також обговорили використання Росією верстатів і технологій, які Москва точно не змогла б створити самостійно.

“Треба більше тиску, щоб обмежувати такі зв’язки держави-агресорки зі світом”, – впевнений Зеленський.

Президент також доручив підготувати чіткий план спеціальної санкційної операції. Вона має відчутно обмежити російську воєнну промисловість, зокрема визначені компанії у визначених напрямках.

“Кожен з учасників наради отримав чіткі завдання. Розраховую на повне виконання. Слава Україні!”, – резюмував він.

Зеленський повідомив про удари по російських НПЗ і цілях у Чорному морі

Президент Володимир Зеленський повідомив у Telegram, що Сили оборони України завдали ударів по об’єктах російської нафтової інфраструктури, а також по військових цілях у Чорному морі.

За його словами, українські військові уразили об’єкти на відстані понад 1300 кілометрів від лінії фронту. Під удар у Башкортостані потрапив нафтопереробний завод «Башнефть-Новойл». Ще однією ціллю став НПЗ «Славнефть-ЯНОС» у Ярославській області, який розташований майже за 700 кілометрів від українського кордону.

Окремо президент заявив про успішні удари по російських цілях в акваторії Чорного моря. Там було уражено два військові сторожові катери та судна так званого тіньового флоту.

«Наші далекобійні санкції знову спрацювали на обмеження нафтових прибутків Росії, з яких вона фінансує війну та вбивства українців», – зазначив президент.

Зеленський також подякував українським військовим за розвиток далекобійних спроможностей і наголосив, що проведення таких операцій підвищує шанси на дипломатичне врегулювання.

Зеленський заявив про пріоритет знищення пускових установок балістичних ракет

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що одним із напрямів роботи українських військових стане знищення пускових установок балістичних ракет. За його словами, це має допомогти зменшити загрозу таких ударів.

Також глава держави висловив припущення, що зменшення постачання антибалістичних ракет може пояснюватися не лише військовими, а й політичними причинами. Зеленський зазначив, що з 2026 року Україна почала отримувати приблизно втричі менше таких ракет. Офіційно партнери пояснювали це бойовими діями та війнами на Близькому Сході, насамперед із боку США.

Водночас президент допустив, що на скорочення поставок могли вплинути і політичні мотиви.

«Може це і політичні кроки для того, щоб Україна була більш, скажімо так, зговірливою. На мій погляд, що і не без», — сказав президент.