Сили Оборони здійснили напад на завод, що виробляє дрони «Молнія» та комплектуючі для безпілотників «Оріон». Мова йде про російське підприємство оборонно-промислового комплексу «Атлант Аеро», розташоване в Таганрозі, Ростовська область. Після атаки на території об’єкта спалахнула пожежа. ВМС підтвердили, що удар по заводу дронів «Молнія» був завданий ракетами «Нептун».
Архіви позначок: ВПК
Ураження заводу «Атлант Аєро» в Таганрозі: наслідки для виробництва дронів
Сили оборони здійснили удар по підприємству, яке займається виробництвом дронів “Молнія” та комплектуючих для БПЛА “Оріон”. Йдеться про російське підприємство оборонно-промислового комплексу “Атлант Аєро” в Таганрозі, Ростовська область. Внаслідок атаки на території заводу виникла пожежа. “Атлант Аєро” відповідає за повний цикл розробки, виробництва та тестування ударно-розвідувальних дронів “Молнія”, а також компонентів для БПЛА “Оріон”. Дрон “Оріон” важить близько однієї тонни і здатен нести до 250 кг корисного навантаження, серед якого системи аерофотозйомки, модулі радіоелектронної розвідки, оптоелектронні комплекси, кореговані авіабомби КАБ-20, ракети Х-50 та Х-БПЛА. Ураження цього заводу зменшить виробничі потужності ворога у сфері дронів та послабить здатність російського агресора завдавати удари по цивільній інфраструктурі України.
Bell Textron розширює свою присутність в Україні
Американська компанія Bell Textron, яка спеціалізується на виробництві бойових гелікоптерів, створює в Україні дочірню структуру Bell Textron Ukraine. Ця структура займатиметься технічним обслуговуванням і ремонтом гелікоптерів. Компанія планує відкрити в Україні спеціальний офіс та побудувати довгострокове промислове партнерство, про що повідомив старший віцепрезидент зі стратегічних ініціатив Джеффрі Шлоссер, згідно з інформацією від Defence Express. Bell впевнена, що їхні гелікоптери можуть зміцнити оборону України. Наприклад, моделі AH-1Z Viper і UH-1Y Venom мають високу уніфікацію — близько 85% спільних вузлів — та відмінну маневреність. Підготовка пілотів триває приблизно сім місяців, але може бути прискорена за необхідності. Проте поки що неясно, скільки гелікоптерів Україна зможе придбати та звідки візьме близько 1 мільярда доларів на ці закупівлі. Спеціалісти компанії вважають, що для Збройних сил України ідеально підійде надійний і відносно доступний AH-1Z Viper, який навіть вважається кращим за AH-64E Apache. Цей гелікоптер озброєний 20-мм гарматою M197, має шість підвісок під крилами та здатен нести, наприклад, 38 ракет APKWS II, що є відмінним варіантом для перехоплення «Шахедів». Крім того, в його арсеналі є AIM-9 Sidewinder класу «повітря-повітря», AGM-114 Hellfire та AGM-179 JAGM класу «повітря-земля». Що стосується UH-1Y Venom, то це чудова заміна застарілим транспортним гелікоптерам. Він вміщує до восьми десантників, має злітну масу 8,4 тонни, два мотори T700-GE-401C та максимальну швидкість 315 км/год. Дальність його польоту сягає 600 км, а бойовий радіус — 220 км.
Інновації на фронті: як Україна протистоїть російським атакам
Україна ефективно стримує російські наступи завдяки скороченому циклу розробки нових бойових технологій, що дозволяє їй впроваджувати інновації швидше, ніж це робить Росія. Експерт з оборони та безпеки Майкл Кларк в інтерв’ю Sky News зазначає, що українські військові здатні отримувати оновлені бойові технології всього за шість тижнів, посилаючись на неназваного українського фахівця. “Вони досягли певних успіхів — хоча це не стратегічні прориви, але вони зміцнили свої позиції в усіх місцях, де Росія намагається пробити оборону”, — підкреслює він, додаючи, що Росія “втрачає багато людей” в “майже безрезультатних атаках”. Кларк відзначає неймовірну швидкість, з якою українці розробляють нові бойові технології. “Щось з’являється на передовій, це працює, росіяни намагаються зрозуміти, як це функціонує, і починають протидіяти. Тоді Україна реагує… і виробники повертаються через шість тижнів з новою версією”, — зазначає він. Експерт також акцентує на мотивації військових, яка забезпечується системою електронних балів, що дозволяє підрозділам самостійно управляти закупівлями, впроваджувати нововведення та безпосередньо спілкуватися з виробниками. “З тактичної точки зору українці утримують оборону. Проте вони стикаються з серйозними стратегічними викликами. Боєприпаси, які дійсно потрібні, закінчуються… Україні потрібно значно більше підтримки з Європи, ніж вони отримують… але на передовій вони тримаються”, — підсумував експерт.
Нові виклики в обороні: Федоров закликає до розробки перехоплювачів для боротьби з дронами
Міністр оборони Михайло Федоров повідомив, що в березні українські сили оборони знищили рекордну кількість ворожих безпілотників різних типів — понад 33 тисячі. Цей показник вдвічі перевищує лютневі результати, про що він зазначив у своєму дописі на Тг-каналі. Він акцентував увагу на тому, що наразі основною проблемою для Збройних Сил України є реактивні дрони “Шахед”, виробництво яких ворог активно нарощує і починає використовувати в дедалі більших масштабах. Це ускладнює завдання перехоплення безпілотників, тому українська сторона повинна розробити нові технології для протидії цій загрозі. Федоров визначив два ключові завдання для виробників безпілотників: – розробити та вдосконалити технології реактивних дронів-перехоплювачів для боротьби з реактивними “шахедами”; – впровадити резервні системи наведення, які зможуть працювати в складних погодних умовах. “Держава готова оперативно закуповувати нові технології від виробників, які успішно впораються з цими завданнями та забезпечать безпеку українського неба”, — підкреслив Федоров.
Розвиток виробництва зенітних комплексів Rheinmetall
Німецький концерн Rheinmetall планує збільшити щорічне виробництво артилерійських зенітних комплексів до приблизно 400 одиниць до 2027 року. Це стосується систем Skynex та Skyranger, які використовуються для боротьби з дронами, такими як «Шахед», і користуються попитом в Європі та Україні. Згідно з презентацією концерну для інвесторів, після завершення розширення компанія зможе випускати 8 зеніток на тиждень. Також триває робота над урізноманітненням і зміцненням ланцюгів постачання. Нагадаємо, у вересні 2025 року було оголошено про досягнення показника у 200 одиниць на рік. Потужності в Швейцарії та Італії планується розширити до 140 одиниць на рік кожна, тоді як у Німеччині планують досягти 100 одиниць на рік. Таким чином, загалом планується виробництво близько 380 одиниць, що трохи менше від початкових 400. В даний час триває процес встановлення нового обладнання, і нові потужності мають запрацювати на швейцарській лінії вже в першому кварталі 2026 року, а для італійської та німецької — у другому та третьому кварталах 2026 року відповідно. Збільшення обсягів виробництва зеніток Rheinmetall обіцяє суттєві результати до кінця цього року. Оскільки цикл виготовлення однієї гарматної зенітки триває менше року, повні результати можна буде побачити приблизно у другому-третьому кварталах 2027 року. Водночас важливим фактором залишається наявність замовлень, адже вартість батареї з чотирьох Skynex чи Skyranger становить близько 60 млн євро, що є досить високою ціною. Проте вже є замовлення на Skyranger 30 від Німеччини та Нідерландів, а Бельгія планує придбати їх для захисту своїх NASAMS. Потреба Бундесверу оцінюється загалом у 500–600 зеніток, а Швейцарія має намір придбати Skynex. Важливо зазначити, що значна частина потужностей розташована в Швейцарії, яка має експортні обмеження, тому Україна не зможе скористатися ними на початковому етапі. Проте там можуть виконуватися контракти для інших країн.
Відповідь Зеленського на критику українських дронів
Президент Зеленський рішуче відреагував на коментарі гендиректора Rheinmetall Арміна Паппергера, який охарактеризував українські дрони як «роботу домогосподарок». «Якщо кожна домогосподарка України вміє робити дрони, то кожна домогосподарка може стати гендиректором Rheinmetall», — зазначив Зеленський. Глава держави також акцентував, що Україна відкрита до компромісів і можливого перемир’я на Великдень, але не зрадить свою гідність та суверенітет. Він підкреслив, що мета полягає не в тимчасових паузах, а в остаточному завершенні війни.
Україна та Катар поглиблюють співпрацю в оборонній сфері
Президент Володимир Зеленський повідомив про досягнення України та Катару домовленості щодо взаємовигідного партнерства в оборонній сфері з тривалістю щонайменше 10 років. Про це було опубліковано в Telegram каналі президента.
Зеленський зазначив, що зустрівся в Досі з еміром Катару шейхом Тамімом бін Хамадом Аль Тані. На зустрічі також був присутній катарський прем’єр-міністр Мохаммед бін Абдулрахман Аль Тані.
Згідно з інформацією президента, сторони розглянули питання забезпечення захисту життів у обох країнах та уклали угоду про реалізацію проектів в оборонній індустрії. “Обговорили питання, як забезпечити більше захисту життя в наших країнах, і домовилися про взаємовигідне партнерство в оборонній сфері щонайменше на 10 років. Після закінчення зустрічі начальники наших генеральних штабів підписали відповідну угоду, яка передбачає спільні проєкти в оборонній індустрії, створення співвиробництва і технологічні партнерства між компаніями”, – заявив глава держави.
Зеленський додав, що інформував про безпекову ситуацію в Україні, зокрема, про постійні атаки Росії та тісну співпрацю Москви з іранським режимом. “Нам важливо посилювати ППО, і ми розраховуємо на відповідну підтримку з боку партнерів”, – підкреслив Зеленський.
Дрони-дозиметри: Нова техніка для радіаційного моніторингу в Україні
Українські безпілотники Raybird отримали нову функцію – виявлення радіації в режимі реального часу. Компанія Skyeton, разом з ДСНС, розробила систему моніторингу гамма-випромінювання. Сенсор, створений іншою компанією, інтегровано в платформу Raybird. Це дозволяє здійснювати моніторинг випромінювання з передачею даних на наземну станцію управління.
Модуль радіаційного моніторингу розташований у фюзеляжі БПЛА, що забезпечує аеродинамічний баланс і стабільність при тривалих місіях. Інтеграція з бортовими системами та наземним інтерфейсом дає операторам дані про рівень радіації в реальному часі.
Система успішно протестувалася в Чорнобильській зоні відчуження, підтвердивши точність вимірювань. Ця конфігурація може застосовуватися для ліквідації наслідків аварій, контролю промислової безпеки, перевірки інфраструктури та оцінки навколишнього середовища.
Raybird є малим тактичним безпілотним авіаційним комплексом, який може використовувати широкий спектр корисних навантажень, включаючи сенсори, зокрема модуль для радіаційного моніторингу.
Росія використовує нову крилату ракету «Виріб-30» для атак на Україну
З кінця минулого року Росія застосовує нову крилату ракету у своїх атаках на Україну, повідомляє Генеральний штаб України. Ракета отримала назву «Виріб-30». Ця ракета обладнана бойовою частиною вагою 800 кг та має дальність дії не менше 1500 км. У навігаційній системі ракети застосовуються комплектуючі від виробників з США, Швейцарії, Китаю та Нідерландів.