На Сумщині викрили двох керівників податкової у справі про вимагання хабаря

У Сумській області правоохоронці затримали двох керівників податкової служби, яких підозрюють у вимаганні неправомірної вигоди від підприємця. Про це повідомляють правоохоронні органи.

За версією слідства, під час податкової перевірки посадовці повідомили підприємцю про нібито загрозу штрафу в 2,5 мільйона гривень. Водночас вони запропонували зменшити його до 70 тисяч гривень в обмін на хабар у 80 тисяч гривень.

Передачу грошей правоохоронці задокументували у два етапи. Після отримання другої частини неправомірної вигоди — 50 тисяч гривень — обох фігурантів затримали.

Знеструмлення в п’яти областях після нових російських атак

У кількох регіонах України внаслідок нових російських атак зазнала пошкоджень енергетична інфраструктура. Через це споживачі у п’яти областях залишилися без електропостачання, а аварійні бригади вже ліквідовують наслідки.

Про це повідомили в НЕК «Укренерго».

У компанії уточнили, що через російські дронові та артилерійські обстріли знеструмлення зафіксували в Харківській, Сумській, Донецькій, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Відновлення триває там, де це дозволяє безпекова ситуація.

Окремо на електропостачання вплинула негода. Через грози та сильний вітер повністю або частково без світла залишилися чотири населені пункти у Полтавській та Миколаївській областях. Бригади обленерго відновлюють пошкоджені лінії електропередачі.

В «Укренерго» також повідомили, що станом на 09:30 21 липня рівень споживання електроенергії відповідав сезонним показникам і залишався таким самим, як попередньої доби.

Водночас увечері 20 липня максимальне споживання виявилося на 4,3% вищим, ніж у п’ятницю, 17 липня. У компанії пояснили це традиційним зростанням навантаження на початку робочого тижня.

Енергетики рекомендували користуватися енергоємними електроприладами з 10:00 до 15:00 — у період найефективнішої роботи сонячних електростанцій.

Родинний агробізнес Василя Кононова в окупованому Старобільську працює за законами РФ

Після завершення роботи в українській держслужбі колишній високопосадовець Луганської та Дніпровської митниць Василь Кононов очолив аграрне підприємство в окупованому Старобільську, зареєстроване за законодавством РФ. За даними журналістського розслідування, ця компанія веде діяльність у російській юрисдикції, сплачує податки до бюджету країни-агресора та, ймовірно, використовує захоплені активи українського агрохолдингу. Про це повідомляє «Фарватер.Схід».

Журналісти встановили, що за час повномасштабної війни підприємство стало прибутковим бізнесом, наростило активи та інтегрувалося в економічну систему, створену Росією на окупованій Луганщині. Окрім цього, редакція отримала свідчення місцевих жителів про те, що бізнес, який очолює ексмитник, може використовувати майно українського агрохолдингу, захоплене рейдерським шляхом після окупації.

Аналіз російських державних реєстрів і податкових баз дав змогу редакції «Фарватер.Схід» відтворити історію створення підприємства, пов’язаного з колишнім луганським топмитником. Документальні дані та свідчення очевидців вивели журналістів за межі корпоративної історії компанії — до родинних зв’язків, колабораціонізму та діяльності окупаційної адміністрації.

Робота над розслідуванням почалася з перевірки російських корпоративних реєстрів. Серед новостворених компаній увагу журналістів привернуло ТОВ «Агро-Трейдинг», зареєстроване в окупованому Старобільську на Наталію Кононову. Причиною став запис про директора підприємства — Василя Васильовича Кононова.

На Луганщині це ім’я добре відоме, адже людина з таким ПІБ працювала в системі української митниці до середини 2020 року. Однак самого збігу прізвища було недостатньо, тому редакція вирішила окремо перевірити дані директора компанії.

У російському корпоративному реєстрі поряд із його ім’ям вказано російський податковий номер 940400888951. Перевірка через офіційний сервіс Федеральної податкової служби Росії показала, що цей ІПН належить Василю Васильовичу Кононову, який народився 21 червня 1955 року.

Ця дата народження повністю збігається з даними українського ексмитника. Так само збігається й адреса: у російських реєстрах керівник аграрного підприємства зареєстрований за адресою м. Старобільськ, вул. Геологічна, 16, кв. 5. Саме така адреса вказувалася і щодо колишнього посадовця українських митних органів. Сукупність цих відомостей, як зазначає редакція, виключає випадковий збіг.

У виписці з російського держреєстру юридичних осіб громадянством керівника зазначена «Російська Федерація», що, за оцінкою журналістів, свідчить про отримання Кононовим російського паспорта. Посаду директора «Агро-Трейдингу», відповідно до даних держреєстру Росії, він обіймає з осені 2023 року.

Формально компанія може виглядати як невелике аграрне підприємство. Її статутний капітал становить 10 тисяч рублів — це мінімальний розмір, встановлений російським законодавством для товариств з обмеженою відповідальністю.

Водночас фінансова звітність демонструє іншу картину. За підсумками 2025 року підприємство задекларувало понад ₽102 мільйони доходу та отримало ₽7,5 мільйона чистого прибутку. Обсяг активів компанії сягає майже ₽111 мільйонів, або приблизно $1,5 мільйони за теперішнім курсом.

Під час аналізу відкритих державних реєстрів редакція також встановила, що «Агро-Трейдинг» регулярно бере участь у програмах підтримки бізнесу, які реалізує Фонд підтримки підприємництва «ЛНР». Упродовж 2024–2026 років підприємство щонайменше дванадцять разів потрапляло до реєстру отримувачів такої підтримки.

Таким чином, ідеться не лише про компанію, зареєстровану за російським законодавством. Підприємство, яке очолює колишній український топмитник, діє в межах економічної системи, створеної Росією на окупованій території Луганщини: веде господарську діяльність, сплачує податки та користується інструментами «державної підтримки» бізнесу.

Василь Кононов — не просто пересічний громадянин України, який отримав російський паспорт. З 2004 по 2020 роки випускник академії МВС СРСР, який раніше працював у міліції та прокуратурі, був у системі Держмитслужби України. Протягом більшої частини кар’єри він обіймав керівні посади в регіональних митних органах.

У різні роки Кононов працював заступником та першим заступником Луганської, Сумської та Дніпровської митниць. Завершив державну службу він на посаді заступника начальника Східної митниці Державної митної служби України, що підтверджують його декларації з сайту НАЗК. Саме тому поява його прізвища в російському реєстрі юридичних осіб виглядає настільки резонансно.

Після Революції Гідності він не залишив державну службу. У 2015 році Кононов успішно пройшов перевірку відповідно до Закону України «Про очищення влади». Міністерство юстиції, СБУ, МВС, Генеральна прокуратура та Державна фіскальна служба не встановили обставин, які могли б стати підставою для застосування до нього люстраційних обмежень. Тобто держава підтвердила його право й надалі обіймати керівні посади.

Ще під час роботи державним службовцем Василь Кононов звернувся до суду з вимогою призначити йому пенсію за віком. Відповідачем у цій справі було Старобільське об’єднане управління Пенсійного фонду України. Суд він виграв. Чи отримує Кононов українську пенсію після появи його даних у російських реєстрах, встановити наразі не вдалося. Водночас редакція не виявила у відкритих джерелах інформації про припинення таких виплат або позбавлення його права на пенсійне забезпечення.

На момент підготовки матеріалу Василь Кононов також не перебуває в розшуку. Під час роботи над розслідуванням журналісти поспілкувалися з кількома людьми, які знали його ще задовго до повномасштабного вторгнення.

Саме тоді розслідування отримало новий поворот. З’ясувалося, що в аграрному бізнесі після окупації Луганщини опинився не лише директор «Агро-Трейдингу». До нього причетні й інші представники родини Кононових. Більше того, родинні зв’язки вивели журналістів до гауляйтера окупаційної адміністрації Старобільського району, який відомий захопленням активів великого українського агрохолдинга.

Єдиною засновницею ТОВ «Агро-Трейдинг» є Наталія Валеріївна Кононова. Саме їй належать 100% статутного капіталу підприємства. На перший погляд це лише підтверджує сімейний характер бізнесу.

Однак редакція встановила, що Наталія Кононова — дружина старшого сина Василя Кононова, Віталія. На початку повномасштабного вторгнення Віталій Кононов очолював Старобільську районну державну адміністрацію. Після окупації району він залишився на захопленій території та перейшов на бік Росії. Нині він перебуває в розшуку за підозрою у державній зраді.

Батьком Наталії Кононової є колишній регіонал Валерій Пахниць, добре відомий на Луганщині. Із перших днів повномасштабного вторгнення він очолив створену окупантами «адміністрацію Старобільського району» та став одним із ключових представників російської влади на півночі Луганської області.

За даними одного з найбільших агрохолдингів України — компанії «Агротон», у 2022 році і Віталій Кононов, і Валерій Пахниць брали активну участь у захопленні її луганських активів. Як повідомляє сам агрохолдинг, після окупації області його регіональний майновий комплекс вартістю десятки мільйонів доларів США опинився під контролем групи осіб, серед ключових учасників якої компанія називає саме членів родини Василя та Наталії Кононових — Віталія Кононова та Валерія Пахниця.

У 2026 році Шевченківський районний суд Києва, розглядаючи кримінальне провадження щодо колишнього так званого «міністра сільського господарства ЛНР», визнав встановленим факт втрати агрохолдингами «Агротон» і «Нібулон» активів на тимчасово окупованій території Луганської області на загальну суму понад 6,1 млрд грн. Суд дійшов висновку, що після окупації регіону представники так званого уряду «ЛНР» організували механізм «зовнішнього управління» українськими агропідприємствами: збирали врожай із захоплених земель, проводили інвентаризацію та передачу елеваторів, а зерно й інші матеріальні ресурси вивозили до Російської Федерації.

Кілька незалежних одне від одного співрозмовників «Фарватер.Схід», які знайомі з ситуацією в окупованому Старобільському районі, повідомили, що після захоплення активів «Агротону» частина майна опинилася під контролем людей із найближчого оточення Валерія Пахниця та Віталія Кононова. За словами джерел, саме на базі цих активів згодом і почало працювати ТОВ «Агро-Трейдинг».

Редакція зазначає, що не має документів, які дозволяли б однозначно підтвердити такий механізм передачі майна. Тому журналісти не стверджують, що активи підприємства походять саме з майнового комплексу «Агротону». Водночас ця інформація, на їхню думку, заслуговує на увагу з огляду на вже встановлені факти. Компанію створили після окупації Луганщини, її власницею стала донька керівника окупаційної адміністрації, директором — колишній начальник Луганської митниці України, а кілька незалежних співрозмовників редакції повідомили, що після окупації на полях «Агро-Трейдингу» використовувалася техніка, яка раніше належала «Агротону».

Під час підготовки матеріалу редакція намагалася зв’язатися з Василем Кононовим, Наталією Кононовою, Віталієм Кононовим та Валерієм Пахницем за відомими телефонами й електронними адресами, щоб отримати їхні коментарі щодо викладених фактів. На момент публікації відповіді не надійшли. Якщо вони будуть отримані, редакція готова оприлюднити їх у повному обсязі.

Верховний Суд призначив новий розгляд у справі військовополоненого через недопустимість інтерв’ю Золкіна як доказу

Верховний Суд призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції у справі військовополоненого, якого обміняли до Російської Федерації. Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на постанову від 2 липня.

За матеріалами справи, громадянин України та уродженець Сумської області, перебуваючи у місті Бєлгород, РФ, 23 вересня 2022 року за власною ініціативою прибув до військкомату та мобілізувався до збройних сил РФ. Через п’ять днів він уже був у Луганській області, а ще через місяць у складі підрозділу з 12 осіб потрапив у полон Збройних сил України.

31 грудня 2022 року чоловіка обміняли до Росії як військовополоненого, щоб звільнити українських захисників. У вересні 2023 року за фактом держзради зареєстрували кримінальне провадження. У травні 2025 року Зарічний районний суд міста Суми заочно засудив обвинуваченого до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Захисник оскаржив вирок, зазначивши, що відеозапис інтерв’ю військовополоненого на ютуб-каналі блогера Володимира Золкіна є недопустимим доказом. У липні 2025 року Верховний Суд погодився з цими доводами.

Як встановив суд, відеоінтерв’ю було єдиним доказом фактичних обставин події злочину, зокрема дати візиту до Бєлгородського військкомату та переміщення до Луганської області. Саме з цього інтерв’ю стало відомо, що військовополонений повідомив про добровільну участь у складі збройних сил РФ. Інших доказів приєднання обвинуваченого до ЗС РФ, зокрема військових документів, або його затримання на полі бою прокурор не надав.

Документи міграційної та прикордонної служби лише підтверджували правовий статус обвинуваченого як громадянина України, але самі собою не доводили вчинення будь-якого злочину. Листи УСБУ та Координаційного штабу підтверджували факт виїзду засудженого до Російської Федерації та його перебування в полоні на час обміну, однак не містили відомостей про те, за яких обставин, коли і з якими мотивами він опинився у складі збройних формувань ворога.

Суди нижчих інстанцій приймали це інтерв’ю як доказ, оскільки на відео зафіксована згода військовополоненого на розмову із Золкіним. Водночас Верховний Суд наголосив, що на момент запису інтерв’ю засуджений перебував під повним і виключним контролем органів влади України у статусі військовополоненого. Будь-який доступ сторонніх осіб із технічними засобами відеофіксації до режимного об’єкта з високим ступенем ізоляції неможливий без прямого дозволу та активного сприяння адміністрації місця утримання.

У постанові суду зазначено, що блогер, який отримав дозвіл на інтерв’ю із засудженим, систематично створює контент за участю військовополонених і опублікував десятки подібних інтерв’ю. Через це манера та фокус таких розмов були заздалегідь відомі органам влади. Регулярний допуск цієї особи до полонених, як вказав суд, свідчить про системну інтеграцію його діяльності з системою функціонування місць утримання військовополонених.

Також Верховний Суд звернув увагу, що ще до початку запису інтерв’юер уже знав окрему інформацію про засудженого, зокрема те, що він служив у зоні АТО у складі українських сил, і впевнено повідомив про це під час розмови. Оскільки саме перебування у полоні не могло свідчити про цей факт біографії, це, на думку суду, дає підстави вважати, що блогер отримав цю інформацію від представників державних органів України ще до початку інтерв’ю, що свідчить про інформаційне сприяння з їхнього боку.

Суд підкреслив, що особа, яка перебуває в ізоляції в руках супротивника, підпорядкована суворому примусовому режиму установи. За відсутності захисника будь-яке розпитування, організоване за сприяння адміністрації, військовополонений обґрунтовано сприймає як примусовий захід або елемент процедури, від якого він не може вільно відмовитися. Тому записана на камеру «добровільна згода» на інтерв’ю не усуває примусового характеру самої ситуації.

Окремо Верховний Суд послався на статтю 13 Третьої Женевської конвенції, яка прямо забороняє піддавати військовополонених, зокрема, «цікавості публіки». У постанові зазначено, що в сучасних конфліктах ця заборона поширюється і на публікацію фото- та відеоматеріалів, записів допитів або приватних розмов, особистого листування чи будь-яких інших приватних даних, незалежно від каналу зв’язку, включаючи Інтернет. Дозвіл держави на створення та публікацію такого інтерв’ю суд назвав грубим порушенням міжнародного гуманітарного права.

З огляду на це суд наголосив, що держава не може забезпечити право на справедливий суд і посилатися на законність збирання доказів, якщо первісне отримання інформації відбулося внаслідок прямого та грубого порушення нею ж зобов’язань за МГП. Тому Верховний Суд дійшов висновку, що відеозапис інтерв’ю із засудженим, отриманий за системного сприяння та інформаційного підживлення з боку органів державної влади в обхід конституційних гарантій, є недопустимим доказом.

Сторона захисту також наголошувала, що під час інтерв’ю засуджений неодноразово заявляв, що діяв унаслідок примусу та залякування з боку представників РФ. Однак апеляційний суд на ці доводи не відповів і залишив поза увагою інформацію про ймовірний примус під час мобілізації обвинуваченого.

Нічний удар по Білопіллю на Сумщині зруйнував місцеву музичну школу

У ніч проти 12 липня 2026 року російські окупаційні війська завдали чергового удару по прифронтовому Білопіллю на Сумщині. Під атакою опинився цивільний об’єкт — місцева музична школа, будівля якої після влучання була повністю зруйнована.

Про це повідомляє Іванна Капустянська з посиланням на дані Білопільської міської ради.

Світлини наслідків, оприлюднені депутаткою міської ради Наталією Калініченко, показують масштаб руйнувань. Від приміщення залу, де навчалися діти, залишилися лише уламки конструкцій.

Станом на зараз повідомлень про постраждалих серед цивільного населення не надходило.

Цей удар став черговим свідченням цілеспрямованого знищення освітньої та культурної інфраструктури прикордонних регіонів України, які перебувають під постійним обстрілом ворога.

Дронова атака на Тростянецьку громаду: двоє чоловіків зазнали тяжких поранень

Увечері 10 липня російські війська завдали удару реактивними безпілотниками по Тростянецькій громаді на Сумщині. Внаслідок атаки постраждали двоє людей.

Про це повідомив очільник Сумської ОВА Олег Григоров. За його словами, ворожий удар припав на об’єкт цивільної інфраструктури.

Обох поранених чоловіків доправили до лікарні. Вони зазнали тяжких травм, однак їхній стан оцінюють як стабільний.

Масштаби руйнувань і решту наслідків атаки ще уточнюють. Також в ОВА додали, що за сьогодні через російські атаки постраждали троє жителів Конотопської громади та один житель Сумської громади. У них неважкі ушкодження.

Як російські FPV-дрони на оптоволокні атакують підстанції на Сумщині

Російські війська застосовують у Сумській області малі FPV-дрони, які керуються через оптоволоконний кабель, для ударів по українських високовольтних підстанціях.

Про це пише Reuters, посилаючись на аналіз Центру інформаційної стійкості — лондонської організації, що вивчає матеріали з відкритих джерел.

Експерти дослідили відео серії атак, оприлюднені в російських соціальних мережах. За їхніми висновками, такі безпілотники здатні обходити як захисні споруди, так і засоби радіоелектронної боротьби.

Упродовж війни Росія систематично завдає ударів по українській енергетичній інфраструктурі, передусім у прифронтових регіонах. Щоб убезпечити обладнання, українська влада розмістила над високовольтними трансформаторами масивні бетонні укриття та протидронові сітки.

У прифронтових районах також активно використовують системи РЕБ, які приглушують радіосигнали керування дронами.

Втім, FPV-дрони на оптоволокні не залежать від радіозв’язку, тому не втрачають ефективності через такі перешкоди. Керування ними може зникнути лише тоді, коли тонкий кабель пошкоджується або обривається.

Як пояснив дослідник Центру інформаційної стійкості Джошуа Скривен, росіяни спершу спрямовують один дрон у захисну сітку, щоб зробити отвір, а після цього запускають крізь нього наступний безпілотник.

Від травня такі дрони почали залітати всередину бетонних укриттів через вентиляційні отвори та бити по автотрансформаторах — ключових елементах підстанцій.

Дрони на оптоволокні: Росія б’є по підстанціях Сумщини

Російські війська завдають ударів по українських підстанціях у Сумській області, застосовуючи дрони на оптоволокні для подолання захисних споруд. Про це повідомляє агентство Reuters.

Схема атаки виглядає так: спочатку один дрон знищує захисну сітку, а потім другий спрямовується безпосередньо до підстанції. Невеликі БПЛА обходять масивні захисні конструкції та проникають усередину через вентиляційні отвори, уражаючи ключовий компонент — автотрансформатор.

FPV-дрон на оптоволокні вартістю близько 2000 доларів виводить з ладу трансформатор ціною в 3,5 мільйона доларів.

Фахівці підтвердили чотири подібні атаки на великі захищені підстанції 330 кВ, а також щонайменше чотири удари по менших підстанціях 110 кВ, розташованих у 16–26 км від лінії фронту.

На думку експертів, такі атаки можуть бути частиною російської стратегії з від’єднання окремих регіонів України від єдиної енергосистеми з подальшим виведенням з ладу місцевих генеруючих потужностей.

На Сумщині викрили міжрегіональне наркоугруповання з доходом близько 2 млн грн на місяць

На Сумщині правоохоронці викрили міжрегіональне наркоугруповання, яке, за попередніми підрахунками, отримувало близько 2 млн грн щомісяця.

За інформацією поліції та СБУ, 25-річний уродженець Сум, перебуваючи у Львові, організував через Telegram мережу збуту PVP, амфетаміну та канабісу. Наркотики продавали по всій території України через «закладки» та поштові відправлення.

До злочинної схеми він залучив співмешканку та кількох інших осіб.

На Сумщині викрили продаж фіктивного статусу «багатодітного батька» для уникнення мобілізації

У Сумській області за 120 тисяч гривень продавали статус «багатодітного батька», щоб допомогти уникнути мобілізації. За даними поліції, чоловік і жінка пропонували військовозобов’язаним оформити фіктивне батьківство над своїми малолітніми дітьми для виїзду за кордон. Обом підозрюваним уже повідомили про підозру. Їм загрожує до 9 років позбавлення волі.