У Польщі 13 і 14 липня проведуть планові навчання армії

На північному сході Польщі 13 і 14 липня заплановані навчання окремих підрозділів Збройних сил країни. Про це повідомило Оперативне командування видів Збройних сил Польщі.

Місцевих жителів заздалегідь поінформували, що військові та техніка можуть рухатися дорогами загального користування. Громадян закликали бути обережними, а також не публікувати фотографії, відео й будь-які відомості про переміщення військ.

У командуванні наголосили, що такі матеріали можуть бути використані в розвідувальних цілях або для поширення дезінформації.

У Польщі на «Волинському марші» вимагали зупинити допомогу Україні та звузити права біженців

У неділю близько 300 людей долучилися до «Волинського маршу», який організувала партія Гжегожа Брауна «Конфедерація польської корони».

Перед акцією лідер націоналістичних правих побував у Любліні. Там він разом із проросійським активістом Матеушем Піскорським та іншими прихильниками підписав так звану «п’ятірку Брауна» — декларацію, у якій міститься вимога припинити фінансову та військову допомогу Україні.

У документі також ідеться про виставлення Києву рахунків, обмеження пільг для громадян України та запровадження для українців, які перебувають у Польщі, спеціальної декларації про неприйняття ідеології Степана Бандери. Окремо Браун вимагає від України виплати репарацій за Волинську різню.

Марш рекламували діячі, яких автор вихідної публікації пов’язує з кремлівською пропагандою. Серед них — коментатор Sputnik Влодзімєж Осадчий, стример Марцін Роля та історик Люцина Кулинська, відома своєю вкрай жорсткою антиукраїнською позицією.

Учасники пройшли від площі Трьох Хрестів до Президентського палацу. Під час ходи вони вигукували гасла «Тільки національна Польща», «Смерть ворогам Вітчизни» та «Ми пам’ятаємо Волинь». Браун звернувся до присутніх, але далі в шесті участі не брав.

Під час мітингу звучали конспірологічні теорії про «Новий світовий порядок» і «євреїв, які керують світом». Промовці також звинувачували американську військову розвідку у фінансуванні України, говорили про «український нацизм» і заперечували існування українського народу.

Антиукраїнська риторика лунає і з боку представників інших польських партій. Кандидат від партії «Право і справедливість» Пшемислав Чарнек закликав боротися з нібито відроджуваною в Україні нацистською ідеологією.

Цей тезис збігається з одним із ключових наративів російської пропаганди, який Кремль використовує для виправдання вторгнення в Україну.

Сікорський оцінив ризик провокацій з боку Росії проти Польщі

Росія наразі не має ресурсів для нападу на Польщу. Водночас, з огляду на те, що російський диктатор Володимир Путін уже ухвалював рішення на основі хибних оцінок, не можна повністю відкидати ймовірність нового подібного кроку. Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.

За його словами, у Польщі немає паніки через Росію, однак до її погроз там ставляться серйозно.

Сікорський зазначив, що занепокоєння існує, оскільки Путін напав на Україну, спираючись на оптимістичні й абсолютно хибні оцінки. За словами міністра, це божевільне й злочинне рішення про вторгнення в Україну спричинило величезні людські страждання та серйозні економічні збитки по всій Європі. Саме тому, наголосив він, не можна виключати, що навіть без здатності перемогти Путін може знову ухвалити схоже рішення.

Також глава польського МЗС відреагував на публікацію британської газети The Telegraph про те, що США нібито попередили Варшаву про можливу збройну провокацію Росії проти Польщі з метою “випробувати рішучість НАТО”.

Сікорський заявив, що не може ані підтвердити, ані спростувати цю інформацію. Водночас він зауважив, що ця новина з’явилася в авторитетному виданні, тому, ймовірно, є правдивою.

Крім цього, міністр висловив сподівання, що оприлюднення намірів Росії може змусити її відмовитися від таких планів.

Він пояснив, що саме тому росіянам надсилають сигнал: у Польщі знають, що вони щось готують, так само як це було перед вторгненням в Україну. За його словами, завчасне викриття цих намірів може допомогти переконати Росію відмовитися від своєї агресивної позиції.

Водночас Сікорський підкреслив, що Москва не має достатньо ресурсу для нападу на Польщу.

Як зазначив міністр, у Польщі серйозно сприймають російські погрози. Однак сьогодні, за його словами, Путін не має засобів, щоб напасти на Польщу, і максимум, на що він здатен, — це спроба якоїсь провокації. Сікорський також наголосив, що росіянам досі не вдалося завоювати Донбас після майже тринадцяти років спроб.

Сутичка у Варшаві під час заходів пам’яті Смоленської трагедії

У центрі Варшави під час щомісячних заходів пам’яті Смоленської трагедії стався конфлікт. Інцидент відбувся на площі Пілсудського, де між учасниками акції та її противниками виникло протистояння.

Щоб запобігти загостренню ситуації, поліція розділила дві групи людей. Як повідомляють польські ЗМІ, під час заходу Ярослав Качинський посперечався з поліцейськими, які стежили за порядком біля пам’ятника Леху Качинському.

Згодом між присутніми сталася сутичка. За попередньою інформацією, один із чоловіків ударив іншого штативом для камери. Поліція встановлює всі обставини події.

У Польщі закликають законодавчо заборонити червоно-чорний прапор ОУН-УПА

Президент Польщі під час офіційного виступу заявив, що підтримує офіційну заборону використання на території країни червоно-чорного прапора ОУН-УПА. Про це повідомляють ЗМІ.

Під час церемонії в селі Радруж, приуроченої до Дня пам’яті жертв Волинської трагедії, польський лідер наголосив, що докладе всіх зусиль, аби цей символ зник із простору країни. Також він висловив сподівання, що польський парламент підтримає таку ініціативу шляхом ухвалення відповідного законодавчого акта.

За словами Навроцького, цей прапор не хочуть бачити у Польщі. Глава держави заявив, що така символіка уособлює ідеологію українського націоналізму, діячі якого причетні до вбивств польських жінок та дітей.

Крім того, президент порівняв засади цієї ідеології з нацистським гаслом «Кров і ґрунт» і додав, що подібним поглядам немає місця в межах Європейського Союзу.

«Право і справедливість» подала до Сейму резолюцію проти членства України в ЄС

Найбільша опозиційна сила Польщі, партія «Право і справедливість», подала до Сейму проєкт резолюції, спрямований проти вступу України до ЄС.

Один із лідерів партії Пшемислав Чарнек заявив, що українська влада «продовжує звертатися до спадщини організацій, причетних до Волинської різанини». Також, за його словами, Євросоюз «не повинен приймати до своїх лав державу, що спирається на ідеологію, яка суперечить християнським і європейським цінностям».

У проєкті резолюції міститься вимога до уряду Польщі блокувати подальшу інтеграцію України з ЄС, якщо Київ не відмовиться від героїзації УПА і не увічнить пам’ять польських жертв.

Партія наполягає на тому, щоб документ розглянули на найближчому засіданні Сейму, запланованому на 15–17 липня.

У Варшаві з’явиться Стіна пам’яті жертв Волинської трагедії, а ексгумації відновлять

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що у Варшаві створять Стіну пам’яті з вічним вогнем. На ній мають увічнити імена всіх знайдених і встановлених жертв Волинської трагедії.

Йдеться про масові вбивства поляків та інших громадян довоєнної Польщі, які в роки Другої світової війни скоїли українські націоналісти. Найтрагічнішим днем стало 11 липня 1943 року — Кривава неділя, коли напади відбулися приблизно на 100 польських населених пунктів на Волині.

Також Туск повідомив, що буде відновлено пошуки та ексгумації загиблих, яких досі не поховали гідно.

Водночас прем’єр наголосив, що історична пам’ять не повинна ставати джерелом ворожнечі. За його словами, злочини потрібно називати своїми іменами, однак «відповіддю на націоналізм не може бути ще більше націоналізму».

У Польщі 11 липня відзначають Національний день пам’яті жертв Волинської трагедії.

Владислав Косіняк-Камиш 11 липня відвідає Волинь для вшанування пам’яті загиблих у Другій світовій війні

11 липня віцепрем’єр-міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш прибуде до Волинської області, щоб узяти участь у заходах із вшанування пам’яті людей, які загинули в регіоні під час Другої світової війни.

Про свій візит Косіняк-Камиш повідомив у мережі X.

Він зазначив, що цього дня вже багато років Луцький єпископ Римо-католицької церкви Віталій Скомаровський проводить жалобні урочистості на згадку про загиблих.

Напередодні роковин подій Другої світової на Волині, які в Польщі вшановують 11 липня, глава польського уряду Дональд Туск закликав відповідально ставитися до історичних питань. Він підкреслив, що правда є необхідною основою для польсько-українського примирення.

У Польщі серед затриманих в офісі української компанії виявили ексвійськового, якого підозрюють у шпигунстві на користь РФ

У Польщі одного з чоловіків, яких затримали після його візиту до офісу української компанії з вимогою висловитися щодо Степана Бандери, раніше вже затримували за підозрою у шпигунстві на користь Росії.

Про це повідомили польські видання Polsat News і TVN24.

Йдеться про колишнього солдата Сил територіальної оборони Ярослава К. У березні 2026 року його затримувало Агентство внутрішньої безпеки.

Як раніше писали польські ЗМІ, чоловіка затримали в Познані. За дев’ять днів до арешту він був учасником мітингу проросійського та антизахідного руху у Варшаві.

Ярославу К. висунули обвинувачення в участі в діяльності іноземної розвідувальної служби або в діях від її імені проти Республіки Польща. За неофіційною інформацією, обвинувачення стосуються періоду з липня 2023 року до квітня 2024 року.

Після того як стало відомо про затримання Ярослава К., командир його бригади ухвалив рішення про негайне звільнення військового.

Водночас, попри звинувачення у шпигунстві, суд не задовольнив клопотання про взяття його під варту. Підставою стало те, що наявні докази не підтвердили, що Ярослав К. справді діяв від імені російської розвідки.

Себастьян Свідерський різко розкритикував повернення росіян до змагань

Очільник Федерації волейболу Польщі Себастьян Свідерський різко відреагував на рішення Міжнародної федерації волейболу повернути росіян до змагань.

«Це вкрай дивне рішення. Я запрошую в Україну тих панів, які його ухвалили, щоб вони побачили, як там виглядає повсякденне життя», — заявив він.

Свідерський також зазначив, що про рішення Міжнародного олімпійського комітету тимчасово зняти санкції проти РФ дізнався із соцмереж і спочатку був переконаний, що це фейк.

За його словами, таке рішення виглядає дивним, оскільки за східним кордоном нічого не змінилося.

«Це дивне рішення для мене, адже за нашим східним кордом нічого не змінилося. Мабуть, «у нагороду» за відновлення у правах Україну вночі додатково обстріляли (…) З одного боку, мені здається, що це велика політика, а з іншого — коли невідомо, у чому річ, то справа точно в грошах», — вважає Свідерський.