Після атаки безпілотників у Таганрозі спалахнула пожежа на території морського порту. Через загрозу повторних ударів місцева влада розпочала евакуацію жителів із зони НС.
Губернатор Ростовської області Юрій Слюсар заявив, що над регіоном збили не менше 35 дронів. Крім Таганрога, в Азові загорілися два об’єкти нафтопродуктів, а в селі Кагальник пошкоджено адміністративну будівлю.
У середу, 8 липня, в російській Уфі, що в Республіці Башкортостан, пролунали вибухи. Під удар потрапив один із місцевих нафтових об’єктів.
Після влучання над підприємством піднявся густий чорний дим, який було видно здалеку. Про це повідомив Telegram-канал «Exilenova+».
У дописі зазначено: «Уфа, Респ. Башкортостан. Удар завдано по одному з нафтових об’єктів».
У місцевих пабліках росіяни масово поширювали фото й відео наслідків атаки. Пізніше з’явилися кадри, на яких у небі над Уфою видно проліт українського дрона «Лютий».
Осінт-аналітики також підтвердили ураження нафтового об’єкта. Вони уточнили, що удар було завдано по лінійній виробничо-диспетчерській станції (ЛПДС) «Черкаси».
У повідомленні сказано: «Є osint-підтвердження: силами оборони за допомогою БПЛА “Лютий” уражено ЛПДС “Черкаси” — один із ключових вузлів системи “Транснєфть — Урал”, через який перекачують нафту та нафтопродукти».
У ніч на 8 липня в Росії почали повідомляти про атаку дронів на нафтопереробні об’єкти. У Саратові, за словами місцевих жителів, лунали “оглушливі вибухи”, після чого на місцевому НПЗ виникла пожежа. У цей самий час у регіоні оголосили “безпілотну небезпеку”. Про атаку повідомив Telegram-канал Exilenova+. Також стало відомо про пожежу ще на одному НПЗ — у Нижньокамську в Татарстані.
Повідомлення про вибухи в Саратові з’явилися ще серед ночі. О 02:39 в Exilenova+ писали, що росіяни скаржаться на атаку та “оглушливі вибухи”. Інформацію про удар і загоряння на Саратовському НПЗ також підтвердив OSINT-аналітик незалежного російського видання ASTRA.
У повідомленні зазначалося, що українські безпілотники атакували нафтопереробний завод у Саратові, а пожежу видно на кадрах очевидців. Там само йшлося, що OSINT-аналітик ASTRA підтвердив ураження промислового об’єкта.
Станом на 05:30 ранку місцева влада не коментувала ані прильоти, ані пожежу. Єдине повідомлення в Telegram-каналі губернатора Саратовської області Романа Бусаргіна стосувалося “інформації про загрозу з боку БПЛА” та “локальної роботи системи оповіщення”.
Тим часом жителі продовжували писати про “чорний дим, що здіймається стовпом”, а також про те, що у Саратові “блимає світло”.
Саратовський НПЗ, який належить російській компанії “Роснефть”, є одним із найстаріших нафтопереробних заводів у РФ. У 2023 році підприємство переробило 4,8 млн тонн нафти на рік, а в 2020 році цей показник становив 7 млн тонн.
Завод виробляє понад 20 видів продукції, серед яких неетильовані бензини, дизельне пальне, мазут усіх основних марок, бітуми, вакуумний газойль і технічна сірка. Раніше цей об’єкт вже неодноразово привертав увагу Сил оборони України.
Про вибухи в Татарстані стало відомо близько 6-ї ранку. У Exilenova+ повідомляли: “Нижньокамськ, Татарстан. Було здійснено атаку на “Нижнекамскнефтехим”.
У Telegram-каналі також зазначили, що в районі прильотів помітно кілька осередків загоряння. Керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко писав про можливе ураження НПЗ. У Нижньокамську їх два.
Один із них — Нижньокамський НПЗ (TANECO, “Татнефть”), який вважається одним із найбільших і найсучасніших НПЗ у Росії. Його проєктна потужність перевищує 16 млн тонн нафти на рік. Підприємство спеціалізується на виробництві якісного пального, зокрема бензину та дизелю.
Ще один завод — “ТАІФ-НК”. Це промисловий комплекс із проєктною потужністю переробки нафти 7,3 млн тонн на рік та газового конденсату 1 млн тонн на рік. Він відзначається надзвичайно високим ступенем переробки та виробляє прямогонне пальне і різні нафтохімічні компоненти.
За попередніми даними, цієї ночі було вражено завод TANECO.
У ніч на 6 липня в російському Ярославлі сталися вибухи, після чого над містом піднявся дим.
Місцеві жителі повідомили про удар по Ярославському нафтопереробному заводу. Про це написав Telegram-канал Exilenova+.
У Exilenova+ про атаку Сил оборони на Ярославський НПЗ почали повідомляти після четвертої години ранку. У дописі зазначалося: «Ярославль, місцеві жителі повідомляють про успішну атаку на НПЗ».
Також у каналі оприлюднили кілька фото та відео, на яких видно дим над місцем удару.
У соцмережах писали, що виїзд із Ярославля у напрямку Москви перекрили для ліквідації наслідків атаки. Саме в цьому районі розташований уражений завод.
Пожежу на території НПЗ також фіксує сервіс NASA FIRMS.
Ярославський НПЗ, або «Славнефть-ЯНОС», є одним із найбільших нафтопереробних підприємств Російської Федерації. Його проєктна потужність становить 15 млн тонн нафти на рік.
Підприємство виробляє автомобільні бензини, дизельне та авіаційне пальне, а також інші нафтопродукти, які мають значення для військової логістики держави-агресорки.
У ніч проти 4 липня підрозділи Сил оборони України завдали удару по нафтовому терміналу «Санкт-Петербург» у Ленінградській області РФ, щоб послабити воєнно-економічний потенціал російського агресора. Про це повідомив пресцентр Генштабу.
За даними повідомлення, по об’єкту зафіксовано пряме влучання, після якого на території термінала спалахнула пожежа. Якими є масштаби пошкоджень, наразі уточнюють.
Нафтовий термінал «Санкт-Петербург» є одним із найбільших об’єктів перевалки нафтопродуктів у Балтійському регіоні. Його проєктна потужність становить 12,5 млн тонн нафтопродуктів на рік, а загальний об’єм резервуарного парку сягає близько 441 тис. м³. Термінал використовують для забезпечення потреб окупаційної армії Російської Федерації.
Окрім цього, удару завдали по пункту базування «Кронштадт» у Ленінградській області РФ. По об’єкту також зафіксовано влучання, після чого на території порту виникла пожежа. Ступінь завданих збитків ще уточнюється.
«Кронштадт» є одним із головних пунктів базування Балтійського флоту РФ.
Україна атакувала вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів Росії. Деякі з них зазнавали обстрілів неодноразово, повідомляють росЗМІ.
Станом на кінець червня 2026 року українські безпілотники уразили більшість російських НПЗ із топ-10 за обсягами переробки.
Загалом у європейській частині Росії вже не залишилося жодного великого НПЗ, який би хоча б раз не був атакований дронами Сил оборони.
Окремі підприємства, зокрема заводи у Москві та Ярославлі, з початку 2026 року потрапляли під удари по кілька разів. Через суттєві руйнування підприємства змушені скорочувати або повністю зупиняти виробництво.
У ніч проти 28 червня безпілотники завдали удару по Слов’янському нафтопереробному заводу в місті Слов’янськ-на-Кубані Краснодарського краю РФ. Унаслідок атаки на підприємстві виникла масштабна пожежа.
За повідомленнями місцевих мешканців і моніторингових каналів, пролунала серія потужних вибухів. Також зафіксовано загоряння щонайменше кількох резервуарів із нафтопродуктами та можливе ураження установки стабілізації нафти.
Слов’янський НПЗ належить до найбільших підприємств півдня Росії. Він забезпечує близько 9% переробки нафти в регіоні та має критичне значення для постачання авіаційного гасу, бензину й дизельного пального для потреб російської окупаційної армії та тимчасово окупованого Криму.
Американська розвідка сприяє українським ударам по нафтопереробних заводах та іншим військовим цілям поблизу Москви. Західні партнери, своєю чергою, закликали Вашингтон не припиняти таку підтримку. На цьому тлі українські високопосадовці говорять про ознаки зміни підходу президента Дональда Трампа до війни. У Києві вважають, що він може бути налаштований жорсткіше тиснути на Росію, аби домогтися завершення бойових дій.
Про підтримку ударів по об’єктах навколо Москви повідомляє Financial Times. Йдеться, зокрема, про атаки по НПЗ та інших військових цілях, які, за даними видання, відбуваються за сприяння американської розвідки. Водночас, як зазначається, західні партнери закликали Вашингтон і надалі зберігати таку допомогу.
Українські високопоставлені чиновники також заявили, що помічають ознаки посилення підтримки Києва з боку адміністрації США. На їхню думку, це може свідчити про більшу готовність Трампа чинити тиск на Росію, щоб вона припинила війну.
Фото: t.me/exilenova_plus
Зеленський і глава Білого дому домовилися про ракети Patriot
Високопосадовці Офісу президента розповіли виданню, що бачать ознаки посилення підтримки Києва з боку адміністрації США. Водночас вони залишаються скептичними, адже Трамп раніше давав обіцянки, яких не дотримував. Після серії зустрічей на G7, однак, настрій української сторони став обережно оптимістичним: мова йде про ракети-перехоплювачі Patriot та ліцензії на виробництво зброї.
Після вечері в Евіан-ле-Бен Зеленський повідомив, що президент США і Рубіо вперше позитивно відреагували на запит щодо ліцензій для виробництва ракет до Patriot. Один з українських чиновників зазначив, що подальші деталі залежатимуть від переговорів Рустема Умєрова, секретаря Ради національної безпеки і оборони, та американської сторони. Президент України описав ситуацію так:
“Усі погоджуються, що зараз у нас є всі технічні можливості, необхідні для початку виробництва ракет для систем Patriot. Зараз потрібна особиста згода президента Трампа”.
Зеленський також повідомив, що американський лідер планує звернутися до оборонних компаній США з проханням організувати ліцензоване виробництво ракет ППО в Європі та Україні. Деталі цього узгодження мають обговорити окремо під час двосторонніх переговорів.
Морський експорт російської нафти за тиждень до 21 червня зріс до 4,11 млн барелів на добу. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на розрахунки, зроблені на основі відстеження руху танкерів. Це найвищий показник з початку року.
Середньодобовий обсяг за чотири тижні до цієї дати становив 3,89 млн барелів, а з початку року — 3,52 млн барелів. Цей рівень перевищує середньорічні значення кожного року, починаючи з лютого 2022-го.
Частково зростання пояснюється ударами України по російських НПЗ. Нафту, яку не встигають переробити після атак на московський завод і тюменський НПЗ, відправляють на експорт у сирому вигляді.
Додатковий тиск на російських постачальників чинить Іран. Після тимчасової угоди між Вашингтоном і Тегераном Ормузька протока фактично відкрита, морська блокада знята, а Мінфін США до 21 серпня дозволив продажі іранської нафти на час переговорів. Деякі іранські сорти замінюють російську Urals, а попит на них в Індії зростає. Водночас американська пільга, яка спрощувала індійським компаніям закупівлі російської нафти, завершилася 17 червня і поки не була продовжена.
Це вже впливає на ціни. Із початку червня світові котирування нафти знизилися приблизно на 16 %, а основні російські експортні сорти — на 20 %. За даними Argus Media, за чотири тижні до 21 червня Urals у Балтійському морі подешевшала на $8,1 — до $69,98 за барель, Urals у Чорному морі — на $7,9, до $69,37, ESPO на Тихому океані — на $7,4, до $79,87. Ціна для індійських покупців з урахуванням доставляння знижується вже дев’ятий тиждень поспіль — на $8,8, до $90,36 за барель.
Нагадаємо, у бюджеті РФ закладена середньорічна ціна нафти на рівні 59 доларів за барель.
Україна завдає ударів по російських нафтопереробних заводах за допомогою дронів великої дальності. На цьому тлі в Росії обмежують продаж пального, стрімко зростають ціни на бензин, а біля заправок утворюються великі черги автомобілів навіть за сотні кілометрів від лінії фронту. Про це пише WSJ.
Лише цього тижня московський нафтопереробний завод, який забезпечує понад третину пального для столиці РФ і сусідніх регіонів, кілька разів зазнав ударів безпілотників. Цей епізод став одним із понад двох десятків ударів по російських НПЗ від березня. Такі атаки дедалі сильніше ускладнюють становище Кремля, який намагається втримати економічну стабільність і не допустити, щоб росіяни гостріше відчули наслідки війни.
Як зазначає видання, після того як Росія припинила відкрито повідомляти обсяги переробки нафти на пальне, точно оцінити наслідки атак стало складно. Також не завжди зрозуміло, коли саме пошкоджені НПЗ відновлюють роботу.
Водночас зовнішні аналітики вважають, що остання хвиля ударів могла вивести з ладу понад 20% російських потужностей із переробки нафти. У звіті, опублікованому в середу, Міжнародне енергетичне агентство наголосило, що такий масштаб перебоїв є безпрецедентним за весь час російсько-української війни.
Найвідчутніше проблеми з пальним позначилися на регіонах поблизу лінії фронту, і особливо це стосується тимчасово окупованого Криму.
За даними WSJ, останніми тижнями українські дрони неодноразово били по бензовозах, які доставляли пальне до Криму через окуповані території України. Після цього на півострові виник дефіцит бензину, а окупаційна влада ввела обмеження на його продаж і запровадила QR-коди, які водії повинні показувати, щоб отримати свою норму пального.
Крім цього, обмеження на купівлю пального вже запроваджені у 53 регіонах Росії та на окупованих територіях України. У багатьох із них водіям не дозволяють купувати більше пального, ніж може вмістити один бак автомобіля.
Російський диктатор Владімір Путін майже не висловлювався про дефіцит пального. Після наради щодо паливного ринку в п’ятницю уряд РФ повідомив, що влада «працює над стабільними постачаннями пального».
«Зараз люди готові платити за бензин будь-яку ціну», — сказав один із водіїв із Криму.
Подібна кампанія ударів по російських НПЗ торік теж призвела до обмежень на продаж пального в частині регіонів РФ. Однак колишній заступник міністра енергетики Росії Владімір Мілов зазначає, що теперішні масовані удари виявилися значно ефективнішими, оскільки Україна зосередилася на найбільших і найсучасніших НПЗ Росії.
За його словами, саме ці підприємства виробляють високооктановий бензин, використовуючи західне обладнання, яке важко швидко замінити.
«Ці 10–15 нафтопереробних заводів — дуже обмежена й вразлива ціль. Якщо сказати простіше, удари по них можуть спричинити кризу», — сказав Мілов.
Видання також звертає увагу, що в останні місяці Україна атакувала дронами російські термінали для експорту нафти. У такий спосіб Київ намагався завадити Москві заробити більше на зростанні цін на нафту після початку війни США з Іраном. Однак результат цих ударів був неоднозначним, оскільки експорт російської сирої нафти залишився стабільним.