Підозри щодо нерухомості та махінацій на лінії «15-45»

Директорку установи підозрюють у приховуванні відомостей про столичну нерухомість. Водночас на закупівлях програмного забезпечення для гарячої лінії «15-45» виявили масштабні фінансові махінації. Про це повідомляє видання «МЕЖА».

Журналісти встановили схему на понад 100 мільйонів гривень, пов’язану з програмно-технічним забезпеченням лінії «15-45». За їхніми даними, цю систему роками обслуговували пов’язані між собою компанії з ознаками фіктивності.

Зокрема, власниця компанії «ВП-Айті» отримувала бюджетні мільйони, попри те, що фігурувала у справах про крадіжки котячого корму з «Епіцентру». Інший власник фірми-контрактера має судові ухвали через борги перед «Київводоканалом».

Очільниця Центру Маріанна Вільшинська керує установою з квітня 2022 року та працює в Києві. Однак у декларації вона вказує лише чотири об’єкти нерухомості чоловіка на Львівщині, повністю ігноруючи житло в столиці.

Після цього розслідування Бюро економічної безпеки відкрило кримінальне провадження за фактом внесення завідомо неправдивих відомостей та можливого привласнення бюджетних коштів.

Готівкові заощадження та майно Андрія Тимченка: що вказано у декларації за 2025 рік

Посадовець Андрій Тимченко оприлюднив декларацію за 2025 рік, у якій зазначив дохід понад 1,1 мільйона гривень, а також значні заощадження у гривнях та іноземній валюті. Про це повідомляють розслідувачі.

Згідно з документом, заступник голови районної державної адміністрації задекларував готівкові кошти у розмірі 570 тисяч гривень, 145 тисяч доларів США та 85 тисяч євро. У порівнянні з 2024 роком сума накопичень у національній валюті зросла, тоді як обсяги заощаджень в іноземній валюті залишилися без змін.

У власності Тимченка є дві квартири у столиці. Перша квартира площею 104,7 кв.м була придбана у 2012 році за 1,161 мільйона гривень і належить йому особисто. Друга квартира площею 51 кв.м оформлена у 2007 році та перебуває у спільній власності з дружиною Ніною Тимченко, при цьому посадовцю належить 67%.

Також заступник голови РДА володіє земельною ділянкою площею 2429 кв.м у селі Харківці Київської області. Серед транспортних засобів у декларації вказаний автомобіль Toyota Prado 2006 року випуску, який був придбаний за 379,5 тисяч гривень.

Інформація про корпоративні права, цінні папери або об’єкти незавершеного будівництва у звітності відсутня. Наскільки задекларовані активи та накопичення посадовця відповідають його офіційним доходам, має з’ясувати Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) під час відповідної перевірки.

Чому занепадає «містечко мільйонерів» на Оболонській набережній

Елітний котеджний комплекс біля «Оболонських Липок», де свого часу був прописаний Віктор Янукович, поступово занепадає. Місцеві жителі, які мешкають поруч і регулярно бігають уздовж цих будинків, кажуть, що нині заселений лише один котедж, тоді як до решти час від часу приїжджають лише техпрацівники. Водночас 10–15 будівель стоять порожніми: на парканах з’явилося павутиння, дерева й кущі розрослися та втратили доглянутий вигляд, а в окремих будинках уже почала кришитися цегла. Про це пише Інформатор.

Як повідомляє кореспондент, «містечко мільйонерів» на Оболонській набережній дедалі більше втрачає свій колишній вигляд. Із тридцяти будинків, зведених тут у середині 2000-х, приблизно десяток ще підтримують у належному стані технічні працівники: сюди навідуються садівники та прибиральники. На території інших помітні ознаки запустіння — паркани вкриті павутинням, а ялинки та кущі, які раніше ретельно підстригали, розрослися й втратили форму.

Пані Ірина, яка живе в сусідній багатоповерхівці, розповіла, що часто бігає тут вранці й добре бачить, де справді є життя. За її словами, останнім часом вона помічала людей лише в одному котеджі за скляним парканом на набережній. Туди, як їй здалося, заходили люди з вулиці. Решта будинків, за її спостереженнями, порожні, якщо не рахувати рідкісних візитів садівника.

Журналісти також зафіксували візуальні ознаки занепаду: на фотографіях видно павутиння та вищерблену цеглу на стінах. Це виглядає доволі моторошно, особливо з огляду на те, що більшість цих особняків і досі оцінюють у мільйони доларів, а їхні власники, ймовірно, перебувають за кордоном. На частині будівель залишилася торішня рослинність, а подекуди цегла вже почала обсипатися.

Серед власників таких маєтків згадується колишній «тричі генеральний» прокурор Святослав Піскун, який живе у Франції. Раніше йому належав будинок на Оболонській набережній, 29. Землю під будівництво та обслуговування цієї ділянки Київрада виділила ще 2010 року, хоча сам будинок на той момент уже існував. Неподалік, як писали розслідувачі ще 16 років тому, розташовувалася й садиба тодішнього голови ЦВК Сергія Ківалова, багаторічного президента Одеської юридичної академії.

Час від часу окремі об’єкти з цього кварталу з’являються в оголошеннях про продаж нерухомості. Так, 1 липня 2026 року на продаж виставили садибу на Оболонській набережній, 63. За неї просять 2,3 млн доларів. Йдеться про великий цегляний особняк площею 518 м², розташований на чотирьох сотках землі.

У рекламі цього об’єкта рієлтор зазначає, що з території будинку відкриваються краєвиди на Дніпро та набережну. Також серед переваг називають ексклюзивні дизайнерські рішення, дорогі меблі та елементи декору, камін, басейн і сауну, більярдну, спортзал, гардеробні, кабінет і пральню.

Ще один будинок на «першій лінії» від Дніпра журналісти знайшли серед оголошень про оренду елітної нерухомості. За будинок площею 360 м² просять 5 тис. доларів на місяць. Рієлтори акцентують на приватності, панорамних краєвидах і охороні по всьому «містечку мільйонерів». Окремо вони стверджують, що в цьому будинку нещодавно зробили «космічний ремонт».

Насправді більшість будинків у «містечку мільйонерів» купували не для постійного проживання, а як інвестицію. Певний час їхня вартість справді зростала, однак після 2014 року продавати такі об’єкти стало невигідно. До деяких із них, зокрема до маєтку Ківалова, заходили майданівці. Після початку повномасштабного вторгнення ці будинки остаточно втратили вартість і перетворилися на «валізу без ручки».

Декларація Дмитра Букала: майно, доходи та занижена вартість автомобіля

Виконувач обов’язків керівника та адміністратор Територіального сервісного центру МВС № 5343 у місті Лубни Полтавської області Дмитро Букало задекларував майно, вартість якого, за даними розслідувачів, суттєво нижча за реальні ринкові показники. Зокрема, у декларації зазначено занижену ціну придбаного автомобіля Renault Kangoo.

У звітній документації посадовця вказані квартира, гараж, причіп, автомобіль, три великі земельні ділянки, а також значні суми заощаджень. Невідповідність задекларованої вартості активів ринковим цінам на момент придбання може стати підставою для повної перевірки з боку НАЗК.

Серед нерухомості та земельних активів Дмитра Букала зазначена квартира житловою площею 60,8 м² у Миргороді, придбана у 2018 році. Її оціночна вартість становить 75 тисяч гривень. Об’єкт перебуває у повній власності декларанта, а його дружина та донька мають право на спільне проживання.

Також у декларації вказані дві земельні ділянки площею по 2 гектари у селі Величківка Ромоданівської громади. Їх оформили у 2020 та 2021 роках, а вартість зазначена на рівні 42,1 тисячі та 43,7 тисячі гривень відповідно. Ще одна ділянка площею 2 гектари розташована в смт Ромодан, її набули у травні 2021 року, однак точна ціна в декларації позначена як «не відома».

Окремо задекларований гараж площею 18,4 м² у Миргороді, набутий у власність у жовтні 2025 року. Його оцінили у 100,3 тисячі гривень.

Серед транспортних засобів родини вказаний легковий автомобіль Renault Kangoo 2016 року випуску, придбаний у серпні 2024 року. На дату набуття права його вартість зазначена лише на рівні 20 тисяч гривень, що в рази менше за реальну ціну на вторинному ринку. Офіційною власницею автомобіля є дружина посадовця Альона Букало, а сам Дмитро Букало має право користування цим транспортним засобом. Крім того, у власності є причіп ЛЕВ 2021 року випуску, оцінений у 2 тисячі гривень.

У розділі фінансових активів і доходів за 2025 рік зазначено, що офіційна заробітна плата Дмитра Букала за місцем роботи в Регіональному сервісному центрі ГСЦ МВС склала 452 тисячі гривень. Його дружина отримала соціальні виплати у розмірі 5 160 гривень та 2 580 гривень. Готівкові заощадження керівника ТСЦ становлять 280 тисяч гривень. На банківських рахунках у ПриватБанку розміщено 56,6 тисячі гривень у самого посадовця та 3,3 тисячі гривень у його дружини.

Журналісти звертають увагу на кілька сумнівних моментів у декларації, які, на їхню думку, потребують уваги антикорупційних органів. Ідеться, зокрема, про ймовірне приховування реальної вартості землі: ціна двох ділянок у Величківці вказана на рівні 21–22 тисяч гривень за гектар, тоді як середня ринкова ціна на Полтавщині у той період стартувала від 30 тисяч гривень і згодом лише зростала. Крім цього, приховування вартості третьої ділянки в Ромодані назване прямим порушенням правил декларування. Окремі питання викликає і купівля Renault Kangoo за 20 тисяч гривень, через що правоохоронці мають перевірити як реальне походження коштів на цей транспорт, так і легітимність укладеної угоди.

У Брані та Моєчу зростає розпродаж туристичної нерухомості

У румунських туристичних селах Бран і Моєчу дедалі більше власників виставляють на продаж вілли, будинки, котеджі та пансіони. Причина полягає у зниженні туристичного потоку, через що звичний формат відпочинку більше не приносить очікуваного прибутку. За даними місцевого ринку нерухомості, за рік кількість таких оголошень збільшилася на 86%, а заповнюваність туристичних об’єктів у Брані скоротилася приблизно на 20%. Про це повідомляє StirileproTV.

Попри це, на перший погляд Бран і Моєчу й далі здаються привабливими для туристичного бізнесу. Це гірські місцевості з мальовничими краєвидами, які давно користуються популярністю серед мандрівників завдяки замку Бран, що часто пов’язують із легендою про Дракулу. Протягом тривалого часу нові дороги, гарні пейзажі та постійний потік відпочивальників створювали враження, що будинок для відпочинку або невеликий пансіон тут майже гарантовано даватиме дохід.

Однак тепер ситуація інша. Частина власників, які раніше інвестували в туристичну нерухомість або планували будівництво пансіонів, відмовляються від цих планів. Причина зрозуміла: гостей стало менше, конкуренція посилилася, а туристи більше не готові платити лише за кімнату та можливість провести час у дворі.

Один із місцевих власників повідомив румунським журналістам, що колись купив землю для пансіону, але в підсумку вирішив не починати будівництво. За його словами, якби об’єкт уже був зведений, то, найімовірніше, йому довелося б просто дивитися на порожні кімнати.

За даними Національного інституту статистики Румунії, у Брані та Моєчу є понад 1700 тимчасово незаселених житлових об’єктів, які переважно використовують як будинки для відпочинку. Водночас офіційно зареєстрованих туристичних об’єктів у цих населених пунктах налічується близько 600. Місцева влада фіксує помітне падіння заповнюваності таких об’єктів протягом останнього року.

Особливо складною ця ситуація стала для тих, хто купував або будував нерухомість у кредит. Представники місцевої влади зазначають, що багато власників розраховували на стабільний потік туристів, який дозволив би покривати платежі та отримувати прибуток. Але зі зменшенням кількості гостей утримання такого бізнесу стає дедалі важчим.

Нині на одній із платформ нерухомості в цих районах продаються 62 будинки, вілли, котеджі та пансіони. Це на 86% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Вартість залежить від локації та стану нерухомості: у Брані середня ціна квадратного метра становить близько 1306 євро, а в Моєчу — приблизно 1116 євро.

Ще одним чинником спаду стала зміна очікувань туристів. Як пояснюють представники туристичного сектору, люди вже не їдуть до пансіону лише для того, щоб проводити час усередині. Вони шукають враження, активний відпочинок, якісний сервіс, цікаву територію, умови для дітей, прогулянкові маршрути та гастрономічні пропозиції.

Впливає на ситуацію і стан інфраструктури. Місцеві жителі говорять про скупчення людей, нестачу паркувальних місць і базових зручностей. У популярному Брані, незважаючи на великий туристичний потік, бракує навіть громадських туалетів. Для курорту, який претендує на стабільний потік гостей, такі речі стають серйозною проблемою.

Представники готельної індустрії Румунії також звертають увагу на те, що частина пансіонів застаріла й давно потребує модернізації. На тлі зростання конкуренції клієнти стають дедалі вимогливішими. Тому масовий продаж вілл у популярних районах Румунії не свідчить про втрату туристичної привабливості цих місць. Швидше це сигнал про те, що сама наявність будинку біля відомого курорту вже не гарантує прибутку.

САП вимагає конфіскації активів екскерівника Рівненської митниці Віталія Собчука

Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала до Вищого антикорупційного суду позов про визнання необґрунтованими активів колишнього виконувача обов’язків начальника Рівненської митниці Віталія Собчука. Прокурори просять стягнути на користь держави майно посадовця, загальна вартість якого перевищує 10 млн грн.

За результатами перевірки Національного агентства з питань запобігання корупції та розслідування прокурорів до суду скерували заяву про цивільну конфіскацію низки активів експосадовця. Йдеться про великий житловий будинок у Рівному площею 192,2 кв.м разом із земельною ділянкою, половину будинку відпочинку на березі Хрінницького водосховища площею 168,7 кв.м і половину земельної ділянки під ним, квартиру у Рівному площею 67,6 кв.м, а також Volkswagen Touareg 2019 року випуску.

Окремо у позовних вимогах зазначені грошові кошти в сумі 394 тисячі 950 гривень. Цей дохід колишній керівник митниці та його ексдружина, шлюб з якою тривав до травня 2025 року, отримали від продажу другої половини згаданого будинку відпочинку на Хрінницькому водосховищі.

Слідство встановило, що Віталій Собчук намагався приховати свої статки. За даними НАЗК, значну частину дороговартісного майна він офіційно оформив на матір та тещу. Водночас зібрані антикорупційними органами докази, як стверджується, свідчать, що родичі не мали відповідних законних доходів, а придбаним майном фактично одноосібно користувався та розпоряджався сам митник.

26 червня 2025 року НАЗК надіслало Собчуку офіційний запит із вимогою пояснити легальність походження коштів на придбання цих активів. Після цього він продав власну половину двоповерхового будинку відпочинку на Хрінницькому водосховищі разом із землею. При цьому нерухомість, яка за документами раніше нібито коштувала 85 тисяч гривень, була продана за 1,5 мільйона гривень.

Саме факт раптового продажу майна після інтересу з боку НАЗК став одним із аргументів для колегії суддів ВАКС. Суд задовольнив заяву прокурора про забезпечення позову та розглянув її без попереднього повідомлення Віталія Собчука і його близьких родичів.

Такий крок мав запобігти можливому переписуванню або продажу будинків, автівки та квартири на третіх осіб до остаточного рішення суду про конфіскацію. Наразі на майно накладено відповідні обтяження.

НАЗК виявило недостовірні дані в декларації Володимира Юркова на 3,2 млн гривень

Національне агентство з питань запобігання корупції завершило повну перевірку декларації за 2024 рік депутата Харківської обласної ради та директора державного підприємства «Іскра» Володимира Юркова. Перевірка тривала близько пів року, а за її підсумками правоохоронці встановили численні порушення та недостовірні відомості на загальну суму 3,2 млн гривень. Про це повідомляють розслідувачі.

Фінансовий звіт посадовця перевіряли з 25 серпня 2025 року по 19 лютого 2026 року з продовженням строку. У висновках НАЗК вказано ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 ККУ — декларування недостовірної інформації.

Серед виявлених порушень — відомості про родину, майно та документи. Юрков зазначив «Дані відсутні» щодо паспортів для виїзду за кордон своїх доньок Катерини та Ксенії, а також сина. Водночас, за даними Демографічного реєстру, усі троє дітей мають такі документи.

Також депутат не задекларував харківську квартиру площею 64,1 м², яка належить третій особі, але є фактичним місцем проживання його сина. Судова експертиза визначила її вартість щонайменше у 1,16 млн грн. Крім того, у декларації немає відомостей про нерухомість, де у 2024 році мешкали його дочки до виїзду за кордон.

Окремо НАЗК встановило, що чиновник не вказав кросовер Lexus RX 450 2012 року випуску вартістю 1,14 млн грн. Формально автомобіль записаний на повнолітнього сина, однак агентство довело фактичний контроль Юркова над ним. Син оформив на батька довіреність на облік авто, депутат був зазначений як належний користувач, систематично ним користувався, особисто сплачував штрафи за порушення ПДР і сам підтвердив це у суді.

Ще один блок порушень стосується бізнес-інтересів посадовця. За даними НАЗК, Юрков не задекларував контроль над фермерським господарством «Альянс», яке формально записане на його колишню дружину. Агентство встановило, що розлучення не завадило повній координації дій.

Зазначається, що раніше Юрков сам володів цим господарством, згодом ввів туди ексдружину і вийшов сам. ФГ «Альянс» регулярно отримувало багатомільйонні підряди від ДП «Іскра», де Юрков працює директором. Крім того, фірма надавала депутату фінансову допомогу, сплачувала оренду та видала на його ім’я довіреність на вчинення ключових правочинів, зокрема аграрних розписок та іпотеки.

Окрім цього, Юрков безпідставно вніс до декларації 100% частку у статутному капіталі власного благодійного фонду «Юркова Володимира Івановича», хоча благодійні організації взагалі не мають статутного капіталу і такі дані не підлягали відображенню.

Під час аудиту рахунків посадовця також виявили суттєві розбіжності у готівкових та безготівкових надходженнях. Зокрема, депутат не задекларував численні грошові перекази від третіх осіб на свій рахунок у «ПриватБанку» на суму 843 тисячі грн. Пояснень щодо цих коштів він не надав, тому НАЗК розцінило їх як подарунки.

Також у декларації немає інформації про фінансовий подарунок доньці Катерині на 4 млн грн. Родина отримувала офіційний дозвіл на дарування, однак жодних рахунків на дитину так і не відкрили, а джерело походження цих коштів залишилося невідомим.

Крім цього, Юрков неправильно відобразив поворотну фінансову допомогу від ФГ «Альянс» у розмірі 845 тис. грн, вказавши її як чистий дохід. Також він переплутав дату та суму іншої транші від цього ж підприємства: задекларував 3 млн грн від 3 листопада, хоча фактично отримав 3,02 млн грн лише 1 грудня 2023 року.

Матеріали повної перевірки НАЗК та обґрунтований висновок щодо виявлених ознак кримінального правопорушення будуть скеровані до правоохоронних органів для відкриття кримінального провадження.

Після розслідування про нерухомість Людмили Кравченко НАЗК не перевіряло її декларації

Заступниця міністра юстиції Людмила Кравченко опинилася в центрі уваги після розслідування hromadske. У ньому повідомлялося, що її сім’я придбала кілька об’єктів нерухомості в столичних житлових комплексах бізнес-класу. За оцінками журналістів, загальна вартість цього майна може сягати близько 400 тис. доларів США.

Після виходу розслідування «Цензор.НЕТ» надіслав офіційний запит до Національного агентства з питань запобігання корупції. У відповіді агентство повідомило, що станом на 11 червня 2026 року щодо Людмили Кравченко не проводився моніторинг способу життя. Також не здійснювалися повні перевірки її декларацій, поданих як особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

НАЗК є органом, уповноваженим проводити повну перевірку декларацій чиновників, аналізувати походження активів, зіставляти офіційні доходи з придбаним майном і, за наявності підстав, проводити моніторинг способу життя. Втім, згідно з офіційною відповіддю агентства, щодо заступниці міністра юстиції ці механізми не застосовувалися.

Маєток у «Хуторі Ясному»: що з’ясували журналісти про нерухомість, пов’язану з родиною Медяника

Про це йдеться у розслідуванні Bihus.Info.

Елітний будинок розташований на території закритого котеджного містечка «Хутір Ясний» у Ходосівці під Києвом. Офіційно родина Медяника володіє там 100-метровою квартирою у клубному будинку. У 2024 році цю квартиру оформили на малолітню доньку нардепа. Саме цю нерухомість депутат вказує у своїх деклараціях.

Водночас журналісти зафіксували, що Porsche Cayenne 2024-го року випуску, який належить дружині нардепа Інні Медяник, зранку виїжджає з окремого приватного маєтку. Йдеться про будинок площею близько 370 квадратних метрів. Нині вартість подібних маєтків на сайтах з продажу нерухомості становить близько 1 мільйона доларів.

За даними реєстру нерухомості, у червні 2021 року власницею маєтку стала жителька Дніпра Неля Коваленко. До 2021 року вона не займалася підприємницькою діяльністю, а незадовго до купівлі нерухомості стала співзасновницею компанії «Антар Плюс». Одним із перших співзасновників цієї фірми був сам В’ячеслав Медяник.

Крім того, у телефонних книгах Нелю Коваленко інші абоненти підписували як «Нелла няня Інни», «Медяник няня Нелла», «Домохазяйка Лісники» тощо.

Сам В’ячеслав Медяник запевняє, що проживає з родиною у квартирі в клубному будинку на території котеджного містечка. Виїзди з приватного будинку він пояснює тим, що власниця дозволяє їм залишати там автівку на випадок обстрілів та ракетних атак.

Також нардеп зазначає, що перебуває з Нелею Коваленко у дружніх стосунках і називає її «дорослою та самодостатньою людиною».

За словами Медяника, питання її доходів він не вважає коректним для себе. Він також стверджує, що вона працювала у Дніпрі на великих підприємствах, на лакофарбових підприємствах і на заводі, де займалася логістичними питаннями.

Як з’ясували журналісти, Неля Коваленко справді працювала на Дніпровському лакофарбовому заводі, однак отримувала там незначні суми. Також вона отримувала зарплату у відділі освіти райради у Дніпрі та в Департаменті гуманітарної політики міськради. Водночас, за даними журналістів, і цих доходів недостатньо, щоб пояснити купівлю нерухомості такого рівня.

Сумарно за 10 років до придбання будинку Неля Коваленко, за даними журналістів, офіційно заробила трохи більше 260 тисяч гривень.

Естонія посилює доступ до ринку нерухомості для громадян Росії та Білорусі

Влада Естонії планує суттєво посилити правила придбання нерухомості для громадян Росії та Білорусі. Міністерство внутрішніх справ країни вже підготувало відповідні поправки до законодавства. Вони передбачають фактичну заборону на купівлю житла для осіб, які не мають постійної посвідки на проживання.

В обґрунтуванні ініціативи йдеться про «ризики для безпеки та громадського порядку», які, за оцінкою естонської влади, походять від громадян країн, визнаних недружніми. Водночас уточнюється, що обмеження не стосуватимуться власників постійної ППП. У МВС вважають, що в такому разі біографічна перевірка вже пройдена, а рівень довіри держави є вищим.

Отже, ключовим критерієм доступу до ринку нерухомості стане не громадянство, а міграційний статус. Фактично це означає, що навіть за наявності законного проживання в країні, але без постійної ППП, іноземці з Росії та Білорусі не зможуть купувати житло або комерційну нерухомість.