Декларація Миколи Старушка за 2025 рік: нова нерухомість без вказаної вартості та авто за 120 тисяч гривень

Виконувач обов’язків керівника територіального сервісного центру МВС у Полтавській області Микола Старушко відобразив у декларації за 2025 рік житловий будинок, гараж, кілька земельних ділянок і автомобіль. Частина цього майна внесена до документа без зазначення вартості.

Про це повідомляють розслідувачі.

Згідно з оприлюдненою інформацією, Микола Старушко працює адміністратором ТСЦ №5346 у селі Бутенки. Декларацію за 2025 рік він подав 21 березня 2026 року. У документі також зазначені його дружина Лілія Старушко та син Марк.

Основним місцем проживання сім’ї вказано будинок у Кобеляках площею 54,7 квадратного метра. Цю нерухомість посадовець придбав у 2011 році за 55 443 гривні.

Окремо в декларації зазначено, що 5 серпня 2024 року Старушко набув у власність ще один житловий будинок площею 82,6 квадратного метра, гараж площею 28,4 квадратного метра, а також три земельні ділянки площею 526, 47 і 1000 квадратних метрів. Вартість цих об’єктів у декларації не вказана.

Серед транспортних засобів Микола Старушко задекларував Volkswagen Golf 2002 року випуску, який був придбаний у листопаді 2025 року за 120 тисяч гривень. Його дружина володіє Peugeot 207 2009 року, мотоциклом Yamaha YBR 125, мопедом Suzuki Lets II, мотоциклом «Дніпро» МТ-11 та бортовим причепом.

За 2025 рік посадовець отримав 457 тисяч гривень заробітної плати в регіональному сервісному центрі ГСЦ МВС і 29 тисяч гривень пенсії. Також він задекларував виплати за програмами зимової підтримки та національного кешбеку. Грошові активи, корпоративні права і фінансові зобов’язання в декларації відсутні.

Як зазначають розслідувачі, увагу НАЗК може привернути одночасне набуття будинку, гаража та трьох земельних ділянок без відображення їх вартості в декларації. Крім того, автори матеріалу вважають, що перевірки може потребувати відповідність задекларованої вартості автомобілів Volkswagen Golf і Peugeot 207 ринковим цінам на момент їх придбання.

Антикорупційне відомство перевіряє рахунки родини ексчиновника Держрибагентства Альберта Ткачова

Українські банки отримали від антикорупційного відомства запити щодо виявлення рахунків і перевірки фінансових операцій колишнього керівника управління Держрибагентства у Дніпропетровській області Альберта Ткачова, а також його близьких. Про це повідомляють ЗМІ з посиланням на відповідне звернення правоохоронців.

У запитах від банків вимагають надати розгорнуті відомості про наявні рахунки, залишки коштів, здійснені операції, призначення платежів і повні дані контрагентів Альберта Ткачова та членів його родини. Крім того, перевірка охоплює залишки цінних паперів і рух інших активів на ринку капіталу.

У 2025 році Альберт Ткачов обіймав посаду начальника управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області. Відповідно до його декларації за 2025 рік, родина має у власності житловий будинок і земельну ділянку. При цьому за два роки між звітними періодами сім’я придбала автомобіль Toyota 2023 року випуску, а доходи дружини посадовця помітно зросли: якщо три роки тому вона заробляла 650 тисяч гривень на рік, то наразі задекларувала дохід у 4 мільйонів гривень.

Також варто нагадати, що у 2016 році Альберт Ткачов уже опинявся в центрі гучного скандалу через «полювання» рибінспекторів та силовиків, під час якого постраждали люди. Тоді це завершилося звільненням тодішнього керівника обласного управління Олександра Жука, а сам Ткачов залишив посаду за власним бажанням.

Окрім цього, повідомляється, що раніше антикорупціонери вже надсилали аналогічний запит щодо пошуку банківських рахунків і перевірки транзакцій стосовно колишнього голови Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації України Юрія Щиголя, який очолював відомство у 2020–2023 роках.

Готівкові заощадження та майно Андрія Тимченка: що вказано у декларації за 2025 рік

Посадовець Андрій Тимченко оприлюднив декларацію за 2025 рік, у якій зазначив дохід понад 1,1 мільйона гривень, а також значні заощадження у гривнях та іноземній валюті. Про це повідомляють розслідувачі.

Згідно з документом, заступник голови районної державної адміністрації задекларував готівкові кошти у розмірі 570 тисяч гривень, 145 тисяч доларів США та 85 тисяч євро. У порівнянні з 2024 роком сума накопичень у національній валюті зросла, тоді як обсяги заощаджень в іноземній валюті залишилися без змін.

У власності Тимченка є дві квартири у столиці. Перша квартира площею 104,7 кв.м була придбана у 2012 році за 1,161 мільйона гривень і належить йому особисто. Друга квартира площею 51 кв.м оформлена у 2007 році та перебуває у спільній власності з дружиною Ніною Тимченко, при цьому посадовцю належить 67%.

Також заступник голови РДА володіє земельною ділянкою площею 2429 кв.м у селі Харківці Київської області. Серед транспортних засобів у декларації вказаний автомобіль Toyota Prado 2006 року випуску, який був придбаний за 379,5 тисяч гривень.

Інформація про корпоративні права, цінні папери або об’єкти незавершеного будівництва у звітності відсутня. Наскільки задекларовані активи та накопичення посадовця відповідають його офіційним доходам, має з’ясувати Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) під час відповідної перевірки.

Тарас Кремінь оприлюднив декларацію про доходи за минулий рік

Колишній уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь оприлюднив електронну декларацію за минулий рік. Згідно з її даними, він став мільйонером, переїхав із гуртожитку в Києві та нині працює викладачем у Миколаївському університеті.

Кремінь написав книгу «Паляниця» та навчальний посібник «Українська мова для дорослих». Торік його зарплата сягнула близько мільйона гривень, причому більшу частину цієї суми він отримав у Секретаріаті уповноваженого із захисту державної мови.

Його дружина Юлія заробила 2,5 млн гривень від підприємницької діяльності. Сам Кремінь зберігає 32 тисячі доларів готівкою, що на сьогодні становить понад 1,3 млн гривень в еквіваленті. Інші заощадження в нього та дружини незначні.

Також він продовжує сплачувати кредит за житло в Миколаєві. Заборгованість за ним на кінець року становила 79 тисяч гривень.

Наразі Кремінь працює викладачем у Миколаївському аграрному університеті.

Готівка в пачках з-під кави: як у справі посадовиці екоінспекції намагалися врятувати вилучені кошти

31 жовтня 2025 року працівники Державного бюро розслідувань провели обшуки у співробітників Держекоінспекції в Дніпропетровській області. Про це повідомив “Судовий репортер”.

Слідчі дії відбувалися в межах кримінального провадження, у якому йдеться про те, що заступник керівника Держекоінспекції Придніпровського округу, син покійного народного депутата кількох скликань, за пособництва своїх підлеглих, зокрема начальниці управління Держеконагляду, нібито створив механізм вимагання та одержання неправомірної вигоди від субʼєктів господарювання.

За версією слідства, на підприємство надходила скарга від фіктивного заявника. Після цього інспектор отримував підставу для перевірки, виїздив на місце та начебто пропонував укласти договори на утилізацію відходів із фірмами, підконтрольними його керівництву, в обмін на приховування виявлених порушень.

Обшуки та негласні слідчі дії, як вказується, засвідчили, що спосіб життя чиновників не відповідав їхнім офіційним доходам. Вони користувалися дорогою нерухомістю та автівками, ймовірно оформлювали майно на підставних осіб і тримали вдома значні суми готівки. Мати посадовця екоінспекції пояснювала суду, що будинок придбала в 2022 році на власні заощадження та заощадження померлого чоловіка. За її словами, за життя чоловік займався науковою діяльністю, був кандидатом історичних наук, доцентом, професором, депутатом Верховної ради України ІІ, ІV, V cкликань, активно займався політикою та працював у дипломатичних установах. Втім, у цьому матеріалі йдеться про іншу фігурантку.

Начальниці Дніпровського районного відділу держеконагляду Дніпропетровської області Лілії Ч. інкримінували необґрунтовані активи на 46 млн грн. Серед них — квартира площею понад 100 м² у житловому комплексі преміумкласу та автомобіль BMW 520i. За даними слідства, право власності на майно нібито оформили на родича, щоб його приховати.

Найбільшу увагу привернуло те, що у підозрюваної вилучили 880 тисяч доларів США і 201,5 тис євро готівкою. В офіційній декларації таких сум не було, адже чиновниця жила на одну зарплату. Із протоколу та фото обшуку видно, що долари й євро зберігалися в упаковках з-під кави та в сумці «Gucci». Жінці повідомили про підозру в незаконному збагаченні, за яке їй загрожувало до 10 років увʼязнення. Її взяли під варту з альтернативою застави в 30 млн гривень. У СІЗО вона перебувала трохи більше місяця, поки апеляційний суд не зменшив заставу до 908 тисяч гривень, дійшовши висновку, що прокурор не довів необхідність більшої суми.

15 грудня 2025 року до Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань у місті Києві прибув Ігор Ж. Після попередження про кримінальну відповідальність за неправдиві свідчення він заявив, що приблизно з 2021 року знає Лілію Ч. та має з нею дружні й довірливі стосунки. За його словами, 22-23 жовтня 2025 року вдень, через тимчасовий виїзд за кордон, він нібито передав їй на вулиці біля її будинку свої кошти на зберігання — 880 тис доларів США та 201 500 євро.

Після цих пояснень працівники ДБР гроші Ігорю Ж. не повернули, тож він звернувся з клопотанням до Печерського райсуду Києва.

Чоловік стверджував, що вилучені кошти належать саме йому та були зароблені в результаті кропіткої праці протягом усього життя. Він пояснив, що у 1986 році почав працювати майстром цеху, у 1989-му — інженером на «Днепрогипротранс», а в 1995 році отримав спадок від батька. З моменту проголошення незалежності України, за його словами, займається бізнесом. Він був засновником та керівником фірми «Імідж», яка здає в оренду нерухоме майно і займається різними видами оптової торгівлі. Крім того, він є фізичною особою – підприємцем, декларує свої статки та сплачує податки.

Ігор Ж. також повідомив, що за останні 20 років отримав прибуток, який у доларовому еквіваленті перевищує 2,4 млн доларів США. На його думку, це більше, ніж було вилучено під час обшуку працівниками ДБР, а підтвердженням цього є податкові декларації та інші докази.

За словами заявника, влітку 2021-го він познайомився з Лілією Ч., і на тлі погіршення стосунків із дружиною вони почали товаришувати. Час від часу вони зустрічалися, пили каву та спілкувалися про життя, стосунки й інші теми. Після розлучення він продовжив періодично бачитися з Лілією Ч. Коли виїжджав за кордон, нібито залишав їй гроші на зберігання, оскільки вона жила в охоронюваному житловому комплексі, і це, за його словами, було надійніше, ніж тримати значну суму у власному порожньому неохоронюваному будинку. Так, як він стверджував, сталося і під час чергового відрядження у жовтні 2025-го.

Повернувшись в Україну, Ігор Ж. нібито з подивом дізнався, що його знайома перебуває під вартою, а з її квартири вилучили ті самі гроші.

27 січня 2026 року слідчий суддя Печерського суду Києва Сергій Вовк скасував арешт коштів. Однак уже 9 лютого суддя Світлана Шапутько наклала на них арешт повторно. Слідчий ДБР подав судді протокол за результатами негласних слідчих (розшукових) дій від 27.12.2025, у якому було зафіксовано листування та телефонні розмови. Згідно з цими матеріалами, підозрювана нібито обговорювала з третьою особою, від кого саме буде подано клопотання про скасування арешту майна, погоджувала текст свідчень, зокрема щодо знайомства з цим чоловіком, тривалого товаришування та обставин, за яких він нібито залишив у неї гроші на зберігання. Крім того, вона начебто просила надіслати їй фотографію Ігоря Ж., дату народження та приблизну адресу проживання, пояснюючи, що насправді ніколи його не бачила.

У результаті Ігоря Ж. звинуватили в наданні неправдивих показань слідчим ДБР з метою створення штучних доказів захисту про непричетність Лілії Ч. до тяжкого злочину.

Колишня дружина Ігоря Ж., з якою він перебував у шлюбі понад 30 років і має двох спільних дітей, заявила, що їй нічого не відомо про будь-які значні заощадження колишнього чоловіка, оскільки кошти він вкладав у бізнес.

Камери відеоспостереження житлового комплексу зафіксували, що впродовж 20-25 жовтня 2025 року Лілія Ч. не заносила до квартири жодних обʼємних пакунків. Водночас на мобільному телефоні чиновниці, який вилучили слідчі, не виявили жодного контакту з Ігорем Ж.

Співкамерниця з Київського СІЗО розповіла, що Лілія Ч. телефоном спілкувалася з якимось чоловіком і нібито отримувала вказівки, що саме про гроші слід говорити слідчому під час допиту.

16 червня 2026 року до Шевченківського райсуду направили обвинувальний акт: Ігоря Ж. судитимуть за введення слідства в оману.

18 червня до Печерського райсуду надійшло нове клопотання про скасування арешту грошей — уже від іншого чоловіка.

Цей заявник повідомив, що наприкінці 2023 року та на початку 2024 року продав земельних ділянок на суму майже 75 мільйонів гривень. За його словами, ці кошти він поступово обмінював на іноземну валюту за вигідним курсом, а потім через товариша передав на зберігання знайомій цього товариша, яка жила у квартирі з системою охорони.

Суд отримав копії двох договорів купівлі-продажу землі та платіжні інструкції, посвідчені нотаріусом.

Заявник підкреслював, що в цьому кримінальному провадженні йому особисто підозру не оголошували, а його процесуальний статус — свідок.

30 червня 2026-го суддя Світлана Гречана скасувала арешт коштів.

Декларація оперуповноваженого ДВБ Нацполіції у Кременчуці: безоплатне проживання та авто із низько вказаною вартістю

Оперуповноважений внутрішньої безпеки Нацполіції у Кременчуці Євгеній Бондаренко задекларував квартиру, у якій проживає безоплатно, а також автомобіль, вартість якого може бути заниженою. Ці дані містяться в його декларації.

Серед задекларованого майна — квартира, власницею якої є Людмила Іванівна Мусієнко. Євгеній Бондаренко, його дружина Ольга та син Назар мають право користування цією нерухомістю для проживання. Навіть за стриманими оцінками, ринкова вартість такої квартири в Кременчуці на той час імовірно становила 800 тис. – 1,3 млн грн, тоді як задекларована сума є суттєво нижчою за орієнтовну ринкову.

Також у декларації зазначено автомобіль Skoda Octavia A7 2018 року, набутий 9 листопада 2024 року. Його задекларована вартість становить 483 тис. грн. Наприкінці 2024 року ринкова вартість аналогічних вживаних авто зазвичай коливалася в межах 530–750 тис. грн залежно від пробігу та комплектації, тому вказана сума перебуває в нижньому ціновому сегменті. Автомобіль оформлений на дружину Ольгу Бондаренко, а Євгеній Бондаренко має право користування.

Основним джерелом доходу Бондаренка була заробітна плата від Департаменту внутрішньої безпеки НПУ — 543 тис. грн. Також він отримував незначні суми з Головного управління Нацполіції в Полтавській області. Додатково надійшли соціальні виплати, кошти за програмами єПідтримка, «Зимова підтримка» та національний кешбек — невеликі суми.

Дружина отримувала соціальні виплати — близько 23 тис. грн та інші. Крім того, родина задекларувала 430 тис. грн готівкою.

Окрему увагу НАЗК може привернути значна розбіжність між задекларованою вартістю квартири у 2021 році та орієнтовними ринковими цінами того періоду. Хоча в декларації вказується вартість на момент набуття, суттєве заниження може стати підставою для додаткової перевірки.

Також уваги потребує право користування квартирою, оформленою на третю особу — Людмилу Мусієнко. Варто перевірити характер відносин і чи не приховує це інші активи чи угоди.

Раніше повідомлялося, що Бондаренко міг ігнорувати незаконні корупційні схеми в ТСЦ МВС у Кременчуці.

САП подала позов щодо активів на 7,3 млн грн, пов’язаних із Максимом Вінницьким

Прокурор САП, спираючись на матеріали ДБР, звернувся до Вищого антикорупційного суду з позовом про визнання необґрунтованими активів і стягнення в дохід держави майна на 7,3 млн грн. Йдеться про майно, яке командир 31 окремого ремонтно-відновлювального полку оперативного командування «Південь» Максим Вінницький оформив на своїх родичів.

За даними слідства, військовослужбовець записав активи на матір, співмешканку та її близьку родичку. Упродовж 2023–2024 років офіцер придбав дві квартири та два автомобілі, номінальними власницями яких стали його матір, співмешканка та мати співмешканки. Водночас саме він організовував купівлю цього майна та оплачував його.

Перевірка законних доходів командира полку, його співмешканки та близьких родичів показала, що офіційних заощаджень у них було недостатньо для придбання таких активів. Через це прокурор просить суд визнати це майно необґрунтованим і стягнути його з номінальних власників у дохід держави.

Майно, ФОП і декларації: що відомо про схему посадовця Офісу генпрокурора Дмитра Петрова

Посадовець Офісу генпрокурора Дмитро Петров, який вважається мільйонером, як він сам вважає, вибудував доволі показову схему з оформленням майна.

Ще у 2019 році його тодішня дружина Людмила Приходько вказувала у декларації, що проживає в кімнаті, яка належала Черкаському національному університету ім. Хмельницького.

Однак уже з 2021 року в деклараціях та реєстрах Петрова, які нині приховані, на дружину було записано значний обсяг майна. Серед нього — майже 2 га землі в Черкаській області, квартира у Києві площею 48 кв. м, квартира під Києвом площею 36 кв. м, ділянка під забудову 0,2 га, нежитлове приміщення у Києві площею 54 кв. м, нежитлове приміщення під Києвом площею 50 кв. м, три нежитлові приміщення в Ужгороді по 35 кв. м кожне, а також земельні ділянки під Києвом площею 0,5 га, 0,44 га, 0,1 га та 6 соток. Окрім цього, на ній значиться авто з салону вартістю 75 тис. доларів.

Окремої уваги заслуговує те, що в жовтні 2019 року Людмила Сергіївна Приходько за вказівкою Петрова зареєструвала ФОП. Вказаний код виду діяльності — 68.20, тобто надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. При цьому постає питання, яке саме нерухоме майно могла мати Приходько, якщо вона навіть не мала власного житла.

Як стверджується, це було зроблено для того, щоб забрати спільне майно в ексспівмешканки Петрова — депутата Обухівської райради Анастасії Орлової. Йшлося про маєток у селі Ходосівка, який пізніше продали за 1,1 млн доларів.

Саме ФОП Приходько зареєстрований у селі Ходосівка Обухівського району за адресою вул. К. Скрябіна, 14, кв. 4. Це ЖК One Family. Наразі однокімнатні квартири тут коштують від 36 тис. доларів. Звідки в жінки гроші на таку квартиру — питання вже до Держфінмоніторингу.

Також привертає увагу факт, що 17 вересня 2024 року Приходько придбала квартиру для няні їхньої новонародженої дитини. Це житло площею 36,2 кв. м розташоване в Обухівському районі, с. Ходосівка, на вул. Кузьми Скрябіна, 14, квартира 4.

Статки та майно начальника Дніпропетровського обласного ТЦК Олексія Дубовика

Начальник Дніпропетровського обласного ТЦК та СП Олексій Дубовик, де мобілізували батька-одинака 5-річної дитини, користується BMW X5, отримує високу пенсію та під час війни став гривневим мільйонером. Про це свідчать дані його електронної декларації.

Згідно з декларацією, Дубовик зберігає понад 1,4 млн гривень, причому майже всі ці заощадження — у готівці. За минулий рік він також отримав 666 тис. гривень зарплати та понад 500 тис. гривень пенсії.

Він проживає разом із дружиною та матір’ю. За минулий рік його дружина заробила 165 тис. гривень від підприємницької діяльності. Крім того, Дубовик отримує пільги на житлово-комунальні послуги.

Начальник ОТЦК їздить на BMW X5 2013 року, який придбав за рік до повномасштабної війни.

Віталій Шабунін прокоментував критику після списання із ЗСУ та купівлі авто

Віталій Шабунін відреагував на критику, що виникла після його списання із ЗСУ за станом здоров’я та купівлі нового авто. Після хвилі обурення з боку частини військових і ветеранів він пояснив, що Tesla придбали для дружини, і наголосив, що не є сліпим.

Водночас Шабунін жорстко відповів на закиди, назвавши своїх опонентів ботами та людьми, які, на його думку, діють в інтересах корупціонерів.

Раніше група ветеранів і військових повідомила, що звернулася до ДБР із проханням перевірити законність його списання зі служби.