Архіви позначок: булінг

У Києві підлітки влаштували жорстоке цькування дівчини біля школи: деталі скандалу

Оприлюднено автором

У столиці спалахнув новий скандал, пов’язаний із булінгом дитини. В інтернет-мережі з’явилося відео, записане біля однієї зі шкіл Голосіївського району Києва. На кадрах група дітей віком від 12 до 15 років штовхає та знущається з дівчини, одягненої в чорне вбрання. На цей момент ювенальна поліція ще не відреагувала на інцидент, проте матеріалів із відео достатньо щонайменше для проведення перевірки та винесення попередження неповнолітнім учасникам цькування, про що повідомляє “Інформатор”.

Запис із доказами знущань над 13-15-річною дівчиною у чорному одязі з’явився в одному з місцевих пабліків Голосіївського району. З етичних міркувань та задля захисту прав неповнолітніх, особливо постраждалої дівчини, відео не публікується повністю, обмежуючись лише текстовим описом. Відомо, що відеозапис зробили самі діти. За словами киянки, яка опублікувала матеріали, інцидент стався минулої неділі, 27 вересня, поблизу загальноосвітньої школи №260 у місті Києві.

Авторка публікації звернулася до батьків із закликом: якщо вони впізнали свою дитину або почули її голос за кадром, варто пояснити підліткам можливу відповідальність за подібні вчинки.

На самому відео зафіксовано процес цькування дівчини з боку її ровесників. Жертову штовхають, ображають та висувають до неї претензії. Значна частина компанії, що налічувала близько 20 дітей, спостерігала за процесом із захватом. При цьому процес знімали щонайменше на три інші мобільні телефони, що чітко помітно на записі.

В окремий момент дівчину повалили на землю, після чого одна з одноліток почала смикати її за волосся. Натовп вигукував образи та вимагав влаштувати групове побиття. Зрештою, постраждала підвелася на ноги та продовжила спілкування з гідністю. Тривалість відео становить менше двох хвилин, проте за цей час дівчина зазнала значного приниження.

У коментарях до публікації мешканці Голосіївського району висловили різке обурення поведінкою малолітніх. Користувачі цікавляться реакцією правоохоронних органів, зокрема ювенальної поліції, та позначають Національну поліцію в обговореннях. Очікується, що інцидент приверне увагу правоохоронців, оскільки на відео добре видно обличчя та прикмети реальних дітей, що дозволяє легко встановити їхні особи для подальшої роботи ювенальної превенції з батьками та учасниками.

Знущання над сином Героя України та скандал у спортшколі: поліція розслідує інцидент на зборах у Болгарії

Оприлюднено автором

Столичні правоохоронці розслідують обставини цькування 10-річного Тимофія Севрюка — сина Героя України Павла Севрюка, який воює на передовій. Інцидент стався під час навчально-тренувальних зборів у Болгарії, куди хлопець вирушив у складі хокейної команди «Київські бульдоги» від комплексної дитячо-юнацької спортивної школи «РИНГ». Мати потерпілого є прокуроркою у справах Майдану.

За даними поліції Києва, інформацію внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 137 Кримінального кодексу України (неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей). Слідчі опитують свідків і дають правову оцінку діям тренерів та осіб, які супроводжували дітей.

За словами матері хлопчика Наталі Севрюк, під час тихої години в готелі однолітки зачинили двері кімнати, замотали ноги Тимофія в ковдру, тримали його та душили подушкою, граючи в «ТЦК» і називаючи його «ухилянтом». Поруч перебував син тренера команди Павла Легачева. Про знущання, удари, висміювання та скидання речей у басейн матір дізналася від іншої жінки після повернення дітей. Внаслідок пережитого у Тимофія почалися панічні атаки.

Пізніше жінка, яка спершу розповіла про інцидент, заявила журналістам, що булінгу не було. Наталя Севрюк пов’язує таку зміну позиції з тиском тренера та адміністрації. Про подібні випадки розповіла ще одна матір вихованця «Рингу» Вікторія Агапова: над її сином з аутизмом та епілепсією також знущалися, а на батьківських зборах керівництво намагалося звести ситуацію до «поодиноких конфліктів».

Адміністрація КДЮСШ «РИНГ» публічно заявила про готовність до комунікації та захист інтересів дітей, водночас пригрозивши судовими позовами за посягання на честь працівників. Коли слідчі в липні звернулися до школи за документами про поїздку та кваліфікацію тренера Павла Легачева, керівництво відмовило, пославшись на Закон «Про захист персональних даних». 19 серпня слідча суддя Оболонського районного суду Києва надала дозвіл на проведення обшуку в межах кримінального провадження.

Старший тренер відділення хокею «Рингу» Павло Легачев також очолює клуб «ШВСМ Колос «Берсерки Патріот» (раніше — «Рулав Одд»). Цей клуб у листопаді 2020 року він створив разом із Рулавом Оддом (Денисом Шевчуком) — братом ексголови Конституційного Суду Станіслава Шевчука.

На початку 2026 року ДБР повідомило Рулаву Одду про підозру в державній зраді (ст. 111 КК України). Слідство встановило, що він здійснював підривну діяльність із 2008 року, очолював проросійську партію «РУСЬ», а під час Євромайдану в 2013 році співпрацював із Володимиром Сівковичем та Андрієм Клюєвим, зокрема інформував про умови для силового розгону активістів «Беркутом». Після повномасштабного вторгнення Одд продовжив поширювати російську пропаганду. Співпраця Легачева з Оддом припинилася напередодні повномасштабної війни виключно через брак фінансування з боку останнього.

Збільшення Строків Покарання за Булінг: Комітет ВР Підтримав Збільшення до Одного Року

Оприлюднено автором

Комітет Верховної Ради України з питань молоді та спорту на своєму засіданні 19 лютого 2026 року розглянув проєкт Закону України про внесення змін до статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо збільшення строків накладання адміністративного стягнення за правопорушення щодо булінгу (цькування) учасника освітнього процесу (реєстр. № 14127).Про це повідомляє “Судово-юридична газета”.Ним пропонується внести зміни до статті 38 Кодекс України про адміністративні правопорушення, частково змінивши положення частини шостої, зокрема добавивши, у її зміст статтю 173-4, що дозволить збільшити строк накладання адміністративного стягнення з трьох місяців до одного року з дня вчинення правопорушень щодо булінгу (цькування) учасника освітнього процесу.Тобто частина шоста статті 38 КУпАП буде викладена в наступній редакції “Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями 130, 173-4 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення”.Автори законопроекту провели аналіз судових справ щодо булінгу (цькування) учасника освітнього процесу, який показав, що на сьогоднішній день існує проблема, яка полягає в тому, що частина справ про булінг, судами закривається через закінчення строків накладення адміністративного стягнення, іншими словами збігає період протягом якого особа (кривдник) може бути притягнута до адміністративної відповідальності, що є наслідком уникнення від встановленої законодавством відповідальності та у зв’язку із цим може бути причиною для вчинення такою особою нових правопорушень.Згідно з статтею 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.За змістом положень статті 38 КУпАП строк накладання адміністративного стягнення за вчинення адміністративних правопорушень за статтею 173-4 КУпАП становить три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.Проте строки у три місяці є не завжди достатніми щодо розгляду справи про булінг судом. При цьому можна стверджувати, що часто строку у три місяці не вистачає для завершення провадження у справі та притягнення винних до відповідальності, починаючи від складання протоколу і до ухвалення постанови суду.Враховуючи зазначене, можна зробити висновок, що строки три місяці для накладення адміністративного стягнення за булінг є надто коротким.В той же час, строки притягнення до адміністративної відповідальності не мають бути й надто довгими, адже весь цей час порушник залишатиметься фактично не покараним, і може продовжувати (булінг) цькування.З пропозицією погодилося навіть прискіпливе ГНЕУ, яке підтримує можливість прийняття законопроекту, визнавши аргументи слушними.При цьому фахівці Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України пропонують збільшити строк накладення адміністративного стягнення за статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення не до року, а до шести місяців, як то передбачено частиною третьою статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо правопорушень, визначених статтями 173-2 «Вчинення домашнього насильства» та 173-6 «Вчинення насильства за ознакою статі» Кодексу, які, до того ж, також містяться у Главі 14 «Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку».На вищезазначені проблеми неодноразово звертала увагу і Освітній омбудсмен України, у своїх публікаціях в соціальних мережах та на офіційному сайті служби.Освітній омбудсмен Надія Лещик підтримує законопроект, проте зазначає, що законопроект не розв’язує низку проблем у законодавстві, що ускладнюють захист учасників освітнього процесу від насильства та жорстокого поводження, зокрема булінгу, та частково перешкоджають ефективному захисту прав учасників освітнього процесу, відновленню справедливості та належному покаранню для винних.На її думку, такими проблемами є:- відсутність у Кодексі України про адміністративні правопорушення відповідальності за насильство та жорстоке поводження з дитиною; різне визначення поняття булінгу в законодавстві;- неоднозначне трактування поняття колективу у визначенні булінгу;- неузгодженість законодавства, що створює проблеми із захистом дітей від насильства та жорстокого поводження в закладах та колективах, у яких перебувають діти; замалий розмір штрафу за булінг; незахищеність повнолітніх здобувачів освіти від булінгу;- неузгодженість законодавства, що може призвести до відсутності належного механізму захисту педагогічних працівників від насильства та жорстокого поводження, зокрема булінгу (цькування).Освітній омбудсмен пропонує:Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту ухвалив рішення: рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні прийняти проект Закону України № 14127.