У буферній зоні ЮНЕСКО, за 800 метрів від Великої Лаврської дзвіниці, триває будівництво 23-поверхового хмарочоса. Водночас жодна офіційна структура не визнає, що саме вона надала дозвіл на такі роботи. Йдеться про 80-метрову вежу, поява якої може змінити історичний силует Києва. У центрі цієї історії також опинився бізнесмен Сергій Цюпко — колишній власник банку “Таврика” та Київського ювелірного заводу. Цю тему досліджувала команда СтопКору.
Департамент охорони культурної спадщини КМДА видав приписи у зв’язку з будівництвом 80-метрової багатоповерхівки в історичній частині міста неподалік Києво-Печерської лаври. У відомстві заявили, що не погоджували документацію на цей проєкт і не надавали дозволів на виконання робіт.
Як повідомили активісти ГО “Спадщина”, які охрестили новобудову “80-метровим монстром”, раніше забудовники розпочали знесення історичної будівлі училища зв’язку 1930-х років на розі вулиць Князів Острозьких та Цитадельної. На її місці планують звести 23-поверховий будинок, який закриє киянам краєвид на Велику Лаврську дзвіницю, що розташована лише за 800 метрів. І це відбувається на території буферної зони ЮНЕСКО, де діють суворі обмеження щодо висотності забудови. Проте Київський окружний адмінсуд скасував ці обмеження та збільшив допустиму висоту утричі.
Матеріали справи №640/10699/20 свідчать, що ТОВ “Будінвестиції” оскаржило норму містобудівних умов, яка фактично обмежувала висоту майбутнього об’єкта 27 метрами. У липні 2020 року суддя тодішнього Окружного адміністративного суду Києва Олена Патратій задовольнила позов компанії. Пізніше апеляційна інстанція залишила це рішення в силі, після чого забудовник отримав можливість проєктувати будівлю більшої висоти.
Департамент містобудування та архітектури КМДА оскаржував це судове рішення в апеляції, однак скаргу не задовольнили.
За даними видання “Факти”, з ТОВ “Будінвестиції” пов’язують українського бізнесмена Сергія Цюпка, який раніше контролював активи у банківській, ювелірній та будівельній сферах.
До 2012 року Цюпка називали власником банку “Таврика”, будівельного тресту “Південзахідтрансбуд” та Київського ювелірного заводу. Журналісти “Фактів” також вказують на ймовірні зв’язки Цюпка з рф.
Однією з ключових фігур у цій історії стала суддя Окружного адміністративного суду Києва Олена Патратій, адже саме її рішення задовольнило позов ТОВ “Будінвестиції” і зробило будівництво хмарочосу можливим.
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Олена Патратій згадувалася у контексті подій довкола так званих “плівок Вовка” та процедур кваліфікаційного оцінювання суддів. Згідно з даними, оприлюдненими у 2019 році, вона входила до групи щонайменше 30 суддів ОАСК, які не прибули на співбесіди до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. У розслідуваннях НАБУ такі синхронні неявки розглядалися як можливий узгоджений крок, нібито організований за участі тодішнього керівництва суду для зриву оцінювання.
У межах дисциплінарних процедур Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкривала справу щодо Патратій, розгляд якої, зокрема, був запланований на 23 вересня. Окремо Громадська рада доброчесності звертала увагу на низку рішень, які вона ухвалювала під час навчання в Національній школі суддів.
Патратій також фігурувала в контексті реакції суддів ОАСК на оприлюднені НАБУ матеріали про можливі зловживання в суді, відомі як “плівки Вовка”. ОАСК, який у 2022 році був законодавчо ліквідований, неодноразово зазнавав критики через резонансні рішення, які громадські організації та експерти вважали політично вмотивованими. Попри ліквідацію цього суду, його колишні судді й далі здійснюють правосуддя та отримують відповідні виплати.
На цьому тлі постає питання: хто саме надав фірмі з орбіти одіозного бізнесмена можливість будувати скандальну висотку в історичній місцевості?