Архіви позначок: Зеленский

Зміни у командуванні та форматі ОСШР: Дмитро Волошин повернувся до 8-го корпусу ДШВ

Оприлюднено автором

Бригадний генерал Дмитро Волошин, якого у липні президент Володимир Зеленський обрав кандидатом на посаду командувача Об’єднаних сил швидкого реагування (ОСШР), не очолить цю структуру. Наразі також переглядається формат існування самих ОСШР, які мали об’єднати штурмові полки. Про це 21 вересня повідомила «Українська правда», посилаючись на чотирьох високопоставлених співрозмовників у Силах оборони.

За наявною інформацією, Волошин повернувся до виконання обов’язків командира 8-го корпусу Десантно-штурмових військ, який дислокується на Сумщині. Цими вихідними він уже брав участь у зустрічах із місцевими журналістами у цій ролі.

Однією з причин, чому призначення не відбулося, могли стати заперечення з боку штурмових підрозділів щодо керівництва представника ДШВ. Хоча до професійних якостей Волошина претензій не виникало, виникли розбіжності щодо кадрової політики. За словами одного зі співрозмовників видання, Волошин планував сформувати управління на 80% з десантників, що викликало запитання у штурмовиків щодо розуміння специфіки їхньої роботи. Офіційна причина відкликання кандидатури наразі невідома.

Серед можливих наступників називають Павла Розлача, колишнього командира 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, який очолював її під час операції на Курщині у 2024 році. Проте остаточного рішення щодо цієї кандидатури ще немає.

Крім кадрових питань, під сумнівом опинився і сам формат ОСШР, про створення яких у складі Сухопутних військ Зеленський оголосив 10 липня. Тоді планувалося поєднати штурмові війська, артилерію та безпілотні компоненти. Указ №592/2026 також передбачав розгляд можливості створення ОСШР як окремого роду сил.

Наразі конфігурація структури залишається невизначеною. Також надходять повідомлення про скорочення штатної чисельності піхотних батальйонів та вилучення інженерних підрозділів у деяких частинах. Остаточне бачення щодо майбутнього штурмових полків та системи управління Силами оборони наразі залишається предметом дискусій.

Дипломатичний візит Зеленського до Нью-Йорка: ключові домовленості з США та Францією

Оприлюднено автором

Президент України Володимир Зеленський розпочав свій візит до Нью-Йорка з низки важливих зустрічей. Спочатку він провів переговори з американськими сенаторами, а згодом зустрівся з президентом Франції Емманюелем Макроном. Ключовими питаннями порядку денного стали санкційний тиск на Росію, зміцнення протиповітряної оборони та підготовка до зимового періоду. Про це глава держави повідомив у своїх офіційних каналах.

Під час зустрічі з представниками Сенату США Зеленський висловив вдячність за двопартійну підтримку України та схвалення санкційного законопроєкту Ліндсі Грема. Сторони досягли домовленості щодо активізації роботи команд у санкційному напрямі. Крім того, президент ознайомив сенаторів зі своїми пропозиціями щодо деескалації, які він планує обговорити з президентом США.

Окрему увагу приділили потребам України у засобах перехоплення балістичних ракет та викликам майбутньої зими. Зеленський підкреслив незамінність американських систем Patriot та наголосив, що посилення антибалістичної оборони дозволить зменшити здатність Росії продовжувати удари та затягувати війну.

Під час переговорів з Емманюелем Макроном сторони зосередилися на безпекових питаннях та зимовому пакеті підтримки. Зеленський зазначив, що Україна готова отримати додаткові системи ППО SAMP/T та відповідні ракети, використовуючи фінансові можливості позики ЄС. Також обговорюється можливість налагодження виробництва систем SAMP/T та ракет до них безпосередньо в Україні. Окремим напрямком співпраці залишається антибалістична програма FREYJA. Президент висловив сподівання, що перші результати цієї роботи будуть отримані вже цього року.

Президент України наголосив на загрозі розширення агресії з боку РФ

Оприлюднено автором

Володимир Зеленський поінформував, що Російська Федерація й надалі сигналізує про наміри збільшити масштаби збройного конфлікту, не зупиняючись перед новими кроками до ескалації. Відповідну заяву український лідер оприлюднив через свій Telegram-канал. За словами президента, Москва надсилає чимало сигналів стосовно готовності до ескалації бойових дій та розширення агресії. Окрім цього, глава держави розповів, що під час майбутніх заходів у межах Генеральної асамблеї ООН українська сторона порушить питання об’єднання зусиль міжнародної спільноти для досягнення миру.

Михайло Федоров як політичний гравець: позиція оточення Зеленського

Оприлюднено автором

В оточенні президента Володимира Зеленського та всередині фракції «Слуга народу» колишнього міністра оборони Михайла Федорова сприймають як політичного опонента. Про це на умовах анонімності повідомив представник команди президента виданню «Українська правда». За словами джерела, у «Слузі народу» Федорова вважають опонентом через його критичну позицію щодо президента та чинної влади. Водночас частина опозиційного середовища також вбачає у ньому конкурента, зокрема через потенційне суперництво з Валерієм Залужним, на якого орієнтується частина опозиційних сил. Представник Зе!Команди охарактеризував Федорова як «несистемну опозицію», що виступає проти всіх. Сам Михайло Федоров публічно не оголошував про наміри брати участь у виборах, проте в інтерв’ю «Українській правді» зазначив, що вважає можливим їх проведення до завершення війни. Раніше він заявляв, що не стане політичним опонентом Зеленського під час війни та не планував долучатися до протестів із вимогою повернути його на посаду міністра оборони, хоча й допускав відкриту критику уряду. Після звільнення з посади міністра оборони Зеленський пропонував Федорову інші посади, зокрема віцепрем’єр-міністра з військових новацій, проте той відмовився, наполягаючи лише на поверненні на посаду міністра оборони.

Новий очільник Офісу генпрокурора Антон Ковальський: що відомо про кар’єру та декларацію

Оприлюднено автором

Після звільнення Руслана Кравченка з посади генерального прокурора Володимир Зеленський призначив наступним очільником відомства Антона Ковальського. Він став виконувачем обов’язків керівника Офісу генпрокурора України. Указ про відповідне призначення президент видав 17 вересня, повідомляє ВВС.

Антону Ковальському 42 роки. Він народився у Вінниці та починав свою кар’єру в прокуратурі цього міста, де обіймав посаду начальника відділу нагляду за дотриманням законів органами фіскальної служби та заступника прокурора області. Ковальський має профільну освіту: у 2011 році він закінчив Національну академію прокуратури за спеціальністю «Правознавство».

Після роботи у Вінниці він очолив Чернівецьку обласну прокуратуру, якою керував з листопада 2021 року до липня 2025 року. З липня 2025 року Ковальський обійняв посаду керівника Хмельницької обласної прокуратури. На Хмельниччину він переїхав після кадрових змін через скандал у місцевій прокуратурі.

Наприкінці 2024 року стало відомо, що понад 60 прокурорів обласної прокуратури, що становить близько 20–25% штату, мали оформлену інвалідність переважно II групи. Тодішній керівник облпрокуратури Олексій Олійник також мав статус особи з інвалідністю та був звільнений. Після перевірок Міністерства охорони здоров’я частині прокурорів скасували або змінили групи інвалідності через виявлені порушення, а десятки з них втратили адміністративні посади.

Водночас частина прокурорів почала оскаржувати рішення в судах. За даними розслідувань, щонайменше 18 прокурорів повернули собі статус інвалідності через суд, оскільки судові інстанції часто ставали на їхній бік. Деяким екскерівникам прокуратур правоохоронці вручили підозри за незаконне оформлення пенсій та виплат. Цей скандал призвів не лише до зміни керівника обласної прокуратури, а й до звільнення генерального прокурора Андрія Костіна восени 2024 року.

Новий очільник генпрокуратури одружений, має сина та доньку. Згідно з деклараціями Ковальського на сайті НАЗК, його дружина Оксана має право на тимчасове проживання та захист у Румунії, а також дозвіл на роботу в Канаді. Син Володимир і дочка Олександра мають документи для навчання в Канаді, а також право на тимчасове проживання та захист у Румунії.

Центр протидії корупції вже оприлюднив перелік зауважень до Ковальського. Зокрема, з 2011 року, тобто з моменту купівлі, і до 2022 року прокурор користувався автомобілем, записаним на його брата. Крім того, з 2018 року Ковальський разом із родиною користувався квартирою у Вінниці площею 79 квадратних метрів. Нерухомість була оформлена на матір, але родина прокурора користувалася нею одразу після придбання. У ЦПК зазначають, що житло фактично купувалося для потреб сім’ї прокурора.

Водночас виникають питання щодо походження коштів матері, яка працювала в психоневрологічній лікарні. У 2019 році її доходи без оподаткування склали 51 тисячу гривень, у 2020 році — 72 тисячі гривень, а у 2021 році — 122,5 тисячі гривень. За словами антикорупціонерів, будь-які суттєві заощадження за ті роки були відсутні, через що незрозуміло, як за такі доходи можна було придбати квартиру.

У березні 2023 року дружина Ковальського Оксана зареєструвалася як фізична особа-підприємець (ФОП) і за неповний перший рік отримала дохід у розмірі 5,2 мільйона гривень. У ЦПК зауважують, що, згідно з декларацією, продаж спортивного харчування дозволяв їй заробляти понад 500 тисяч гривень на місяць.

Володимир Зеленський про позицію Китаю у війні: «Вони трохи більше на боці Росії»

Оприлюднено автором

В інтерв’ю NHK Президент України Володимир Зеленський наголосив, що Китай не дотримується нейтралітету в російсько-українській війні.

За словами глави держави, він бачив в Україні фактичну ракету північнокорейського виробництва, тоді як китайських ракет не помічав. Водночас він зазначив, що до Росії надходять китайські технології та обладнання, які, ймовірно, супроводжуються фахівцями.

Володимир Зеленський підкреслив, що не помічає тиску Китаю на Росію задля завершення війни. Президент припустив, що подібні обговорення можуть відбуватися на двосторонніх зустрічах, проте запевнив, що КНР має колосальний вплив на Росію в умовах санкцій, обмежень енергетичної та банківської систем і використання тіньового флоту. На думку українського лідера, Пекін здатен знайти шляхи для примусу Путіна до переговорів, але не робить цього, що фактично означає підтримку.

Президент висловив жаль через те, що Китай політично не підтримує Україну, зазначши, що річ не в озброєнні, а в політичній волі. Він додав, що сильні лідери, включно з представниками Китаю, здатні миттєво зупинити конфлікт.

Головною проблемою Володимир Зеленський назвав відсутність нейтральності, підкресливши, що КНР схиляється на бік Росії. Велика відкритість і готовність допомагати Росії замість України з боку такої масштабної держави означають дуже багато.

Президент України: Жодні подарунки агресору не спрацюють на мир

Оприлюднено автором

Кожен із цих ударів стосується життя звичайних людей, яких необхідно захистити, примусивши Росію припинити цю війну. Жодні поступки агресору у вигляді пом’якшення санкцій не приведуть до миру. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у соціальних мережах.

“Сьогодні вранці росіяни вдарили по звичайній міжміській маршрутці біля Нікополя FPV-дроном. На даний момент відомо про п’ятьох загиблих, ще сім осіб отримують медичну допомогу. Жодної військової логіки, лише чергове звірство. Мої співчуття рідним та близьким…”

Російські атаки на логістику та критичну інфраструктуру не припиняються: на Миколаївщині було завдано удару по локомотиву звичайного пасажирського потяга. Зафіксовано пошкодження залізничної станції та теплотяга, проте команда Укрзалізниці спрацювала оперативно — людей вчасно попередили, обійшлося без постраждалих. Було евакуйовано майже 170 пасажирів.

Також зафіксовано удар по електротягу в Ковелі. У Києві з ночі триває ліквідація пожежі. Під обстрілами також опинилися Херсонщина, Донеччина та Полтавщина.

Кожен із цих ударів зачіпає життя звичайних людей, яких потрібно захистити, змусивши Росію зупинити її війну. Будь-які подарунки агресору у формі послаблених санкцій точно не наблизять мир. Саме зараз, у ці дні, на розгляді в Конгресі Сполучених Штатів перебуває важливий законопроєкт Ліндсі Грема, здатний надати правильні сигнали й сприяти реальним крокам до справжнього миру. В ЄС також тривають дискусії щодо продовження санкцій проти Росії через її війну.

З огляду на щоденні жорстокі російські вбивства, важливо, аби санкційні заходи у відповідь на агресію залишалися сильними. Зараз не час пом’якшувати тиск. Необхідно робити все можливе, щоб дипломатія досягла успіху завдяки силі. Глава держави висловив подкку усім, хто усвідомлює це та надає допомогу.

Деталі можливої деескалації та переговорів від Володимира Зеленського

Оприлюднено автором

Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю CBS розповів про деталі можливої деескалації та переговорів. За його словами, якщо йдеться про зерно і сільське господарство, не повинно бути блокади експорту аграрної продукції, оскільки це питання продовольчої безпеки для багатьох людей на інших континентах. Неможливість транспортувати нафту і продавати її є великим мінусом для російського бюджету, який становить понад 100 мільярдів на рік, а цього року буде ще більше – 150 мільярдів. Зеленський наголосив, що Україна ніколи не б’є першою, а її тактика полягає у відповіді там, де це можливо, тому що Путін не поважає слабких і навіть не думатиме про переговори з такими.

Під час візиту Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера вони запропонували подумати про НПЗ та іншу енергетику. Президент відповів їм про готовність до енергетичного перемир’я, але за умови розуміння того, що це означає для України. Для Путіна енергетика – це продаж нафти і газу, тоді як для України – це електропостачання і газ для людей. Основний меседж полягав у тому, що якщо росіяни готові до енергетичного перемир’я, це означає відсутність ударів по енергетиці будь-яким видом зброї.

Стосовно сільського господарства Зеленський зазначив, що Росія має до 70 мільйонів тонн сільськогосподарської продукції на продаж, а Україні треба продати близько 30 мільйонів, що також є в інтересах РФ. Якщо росіяни заявляють про відсутність атак на ці об’єкти, вони мають покласти на стіл перелік власних об’єктів, які вони не хочуть бачити під ударами. Навіть під час війни можна знаходити певні моменти для деескалації, адже переговори свідчать про демонстрацію доброї чи політичної волі завершити війну.

Чому Кремль побоюється завершення війни: пояснення Президента України

Оприлюднено автором

Володимир Зеленський висловив думку, що очільник РФ може лякатися припинення бойових дій через майбутні наслідки від повернення маси військовослужбовців із передової. Питання того, що очікує на державу після прибуття солдатів назад додому, вже підіймається у найближчому колі диктатора. Про це український лідер повідомив під час розмови з CBS News. Згідно з інформацією від українських розвідувальних служб, оточення кремлівського керівника аналізує можливі результати закінчення збройного протистояння. Глава російської держави переживає, що не зуміє показати суспільству завершення воєнних дій як тріумф. Крім політичного контексту, український президент пов’язав ці побоювання з ймовірною поведінкою армійців, які приїдуть з фронтової зони. На думку Зеленського, певна частина колишніх бійців здатна повернутися до РФ озлобленою та налаштованою проти теперішнього уряду. Як приклад він згадав бунт приватної військової компанії “Вагнер”, що відбувся у 2023 році. Тоді озброєний похід найманців у бік столиці Росії став потужним випробуванням для державного режиму, а в цих подіях брали участь тисячі осіб. Ймовірне повернення додому набагато більшого обсягу комбатантів здатне згенерувати для Кремля нові загрози.

Умови проведення виборів в Україні: позиція Володимира Зеленського

Оприлюднено автором

Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю CBS News 15 вересня окреслив умови, за яких в Україні можуть відбутися вибори. Глава держави зазначив, що готовий до виборчого процесу, якщо сторони досягнуть домовленостей про припинення вогню на кілька місяців. Цей час, за словами президента, можна було б використати для роботи над завершенням війни та одночасної організації голосування. Зеленський підкреслив, що проведення виборів під час активних бойових дій є неможливим через безпекові та законодавчі перешкоди. Окрім юридичних аспектів, існують серйозні виклики щодо безпеки виборців та стабільної роботи дільниць під час регулярних російських атак. Президент також виділив проблему участі громадян, які перебувають за кордоном: їхня кількість оцінюється у 9 млн осіб, тоді як до повномасштабної війни в голосуванні за межами країни брали участь близько пів мільйона громадян. Окремим питанням залишається організація голосування на тимчасово окупованих територіях, де необхідно забезпечити контроль процесу в умовах присутності російських військ. Ще у серпні Зеленський висловлювався проти виборів під час активної фази війни, проте нова заява конкретизує, що тимчасове припинення вогню є необхідною умовою для їх проведення.