Загроза провокацій з боку Росії проти Польщі, Румунії та країн Балтії: оцінка ГУР

Росія може посилювати тиск на держави східного флангу НАТО, зокрема на Польщу, Румунію та країни Балтії. Метою таких дій є перевірка реакції Альянсу та його готовності захищати своїх союзників.

Про це повідомив начальник ГУР Олег Іващенко в інтерв’ю «Укрінформу». За його словами, українська розвідка фіксує низку ворожих дій з боку Росії: порушення повітряного простору країн східного флангу НАТО російськими ударними засобами, військові провокації поблизу кордонів, диверсії, спрямовані проти критичної інфраструктури, а також кібератаки, операції під чужим прапором і дезінформаційні кампанії.

На думку Іващенка, Кремль через неможливість досягти своїх завдань у війні проти України шукає нові методи тиску на держави, які надають підтримку Києву. У такий спосіб Росія прагне знизити обсяги військової допомоги Україні та перевірити міцність «червоних ліній» НАТО у питаннях колективної оборони.

«Росія уже тривалий час нездатна досягнути своїх цілей у війні проти України, тому Кремль розглядає можливість ескалації протистояння з країнами східного флангу НАТО», — наголосив очільник української розвідки.

Згідно з прогнозом ГУР, надалі Москва може продовжувати нарощувати силовий тиск на східний фланг Альянсу, намагаючись перевірити реакцію союзників та продемонструвати їхню нібито неготовність до відкритого протистояння з Росією.

Дональд Туск різко висловився про реакцію у Польщі на успіх АдН у Німеччині

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск різко відреагував на перемогу ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» на виборах у Саксонії-Ангальт. Він заявив, що радіти успіху цієї політичної сили в Польщі можуть виключно «ідіоти або зрадники». Про це Дональд Туск написав у соціальній мережі X.

«У Польщі лише ідіоти або зрадники можуть радіти тріумфу партії АдН у Німеччині», — зазначено в його дописі.

Глава польського уряду зазначив, що таких прихильників АдН можна виявити серед опозиційних політичних сил «Право і справедливість» та «Конфедерація».

Перемога АдН на виборах у Саксонії-Ангальт супроводжувалася здобуттям 43,8% голосів, що забезпечило партії 39 із 83 мандатів у земельному парламенті. Друге місце посів Християнсько-демократичний союз із результатом 17,2%, здобувши 15 мандатів.

До ландтагу також пройшли Соціал-демократична партія Німеччини, «Союз 90/Зелені», Ліва партія та «Союз Сари Вагенкнехт».

Кандидатом від АдН на посаду прем’єр-міністра землі є 35-річний Ульріх Зігмунд.

Незважаючи на перемогу, АдН не отримала достатньої кількості мандатів для самостійного формування уряду, оскільки для абсолютної більшості потрібно 42 місця.

Найбільшу підтримку «Альтернатива для Німеччини» здобула серед виборців віком від 35 до 60 років. Згідно з даними Infratest dimap, за АдН у цій віковій категорії проголосувало понад половину виборців.

Водночас ХДС показав особливо слабкі результати серед молоді. Серед виборців віком 18–24 роки партію підтримали лише 5%, а в категорії 25–34 роки — 6%.

Серед виборців віком від 70 років ХДС та АдН отримали однакові результати — по 31% голосів.

Польська ініціатива для ЄС: як змінити правила надання захисту мігрантам на кордоні

Варшава має намір змінити правила надання міжнародного захисту тим людям, які беруть участь в організованих спробах незаконно перетнути кордон за допомогою насильства або руйнування прикордонних огорож. Про це інформує RMF FM. Керівництво Польщі висуває пропозицію розширити розуміння пункту 2 статті 33 Женевської конвенції про статус біженців. Зараз ця стаття містить виняток лише для осіб, які загрожують безпеці суспільства або держави. Польська сторона прагне поширити цю норму на учасників агресивних та організованих проривів державних кордонів. Якщо ці зміни ухвалять, такі особи втратять право на отримання міжнародного захисту. Цю ініціативу збираються розглянути під час наради міністрів внутрішніх справ держав Європейського Союзу, яка відбудеться на початку жовтня. Згодом це питання можуть розглянути на засіданні Європейської ради, запланованому на 15–16 жовтня. Така пропозиція виникла внаслідок подій в іспанському місті Сеута, де чимало мігрантів намагалися перебратися з Марокко до Іспанії, причому деякі з них здійснювали організовані спроби прорвати прикордонні загородження.

Підтримка України відповідає інтересам Польщі, заявив Влодзімєж Чажасти

Маршалок Сейму Польщі Влодзімєж Чажасти наголосив, що продовження підтримки України відповідає інтересам Польщі. Він зазначив, що Європа, Польща та США надають Україні фінансову і військову допомогу, тоді як українці, за його словами, «дають кров». Про це повідомляє TVN24.

Чажасти підкреслив, що Польща, насамперед з огляду на безпеку власної держави, має допомагати Україні та закликати до цього інших. На його думку, і парламент, і уряд належно виконують цю роль.

Окремо маршалок висловився щодо передачі Україні п’яти ракет для систем Patriot. За його словами, ця інформація спричинила в Польщі «абсурдну бучу».

Він розкритикував реакцію частини польських політиків, заявивши, що навколо цього питання було багато безвідповідальних заяв і підбурювання людей. За його словами, спершу ситуацію подавали так, ніби Польща роззброюється на користь України, хоча він назвав це абсурдом.

Чажасти також звернув увагу на роль громадян України в польській економіці. За його словами, українці становлять 5% усіх працівників у Польщі та формують 2,7% ВВП країни.

Політик наголосив, що цього не витре ні Конфедерація, ні PiS, ні пан Навроцький.

Він навів і дані за 2025 рік. За словами Чажастого, українці сплатили 25 млрд злотих податку на доходи фізичних осіб, 13 млрд злотих внесків до Управління соціального страхування (ZUS) і 3,8 млрд злотих до Національного фонду охорони здоров’я (NFZ). Водночас витрати Польщі на охорону здоров’я для українців становили 2,3 млрд злотих.

Чажасти закликав не вірити твердженням про те, що поляків нібито обкрадають, а все віддають українцям, і попросив не дозволяти маніпулювати собою.

Він також нагадав, що чотири роки тому Польща як нація прийняла мільйон українських дітей.

За словами політика, постає питання, що сталося в головах людей і хто так ними маніпулював. Він заявив, що це Бонкевич, Навроцький і Чарнек.

Підсумовуючи, Чажасти звернувся до поляків із закликом згадати, що чотири роки тому вони мали відкриті серця, відкритий розум і були гуманними та розсудливими, а отже за цей час не змінилися, і закликав прокинутися.

Туск відмовився від ідеї референдуму про вихід Польщі із Шенгену

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск відкинув пропозицію тимчасово зупинити участь країни в Шенгенській зоні та винести це питання на референдум. Про це повідомляють польські ЗМІ.

Ініціативу запропонувало об’єднання Rozwój Plus, пов’язане з колишнім прем’єром Матеушем Моравецьким. У цій організації вважають, що такий крок міг би посилити відчуття безпеки серед поляків.

Коментуючи цю пропозицію, Туск висловився різко: «Не вірю. З ним щось сталося? Жодного референдуму щодо Шенгену точно не буде. Він збожеволів».

Окрім цього, Rozwój Plus виступило за створення окремого міністерства з питань міграції, спеціальної депортаційної служби, посилення вимог до асиміляції мігрантів, а також заохочення повернення польських емігрантів на батьківщину.

Туск також не підтримав ідею створення депортаційної служби, порівнявши її з діяльністю американської міграційної служби ICE.

Польща найближчими днями вирішить, чи передавати Україні додаткові ракети для Patriot

Польща найближчими днями має визначитися, чи передавати Україні додаткові ракети для систем Patriot. Про це повідомляє Interia з посиланням на заступницю міністра оборони Польщі Магдалену Собковяк-Чарнецьку.

За її словами, рішення ухвалюватимуть на найвищому рівні з урахуванням інтересів безпеки польських громадян.

Вона також зазначила, що глава Міноборони Владислав Косіняк-Камиш схиляється до передачі Україні нової партії ракет.

«Він вважає, що краще, якщо така ракета буде збита над Україною, ніж потрапить на нашу територію», – пояснила вона.

Як нагадує видання, ще в липні Польща вже передала Україні кілька ракет для Patriot. Тоді це рішення зазнало критики з боку опозиції та президента Кароля Навроцького.

У Польщі різко зросла кількість депортацій іноземців, серед них найбільше українців

У Польщі протягом двох років кількість іноземців, яких примусово повертають за межі країни, зросла більш ніж утричі. Найбільшу частку серед депортованих становлять громадяни України.

Про це повідомив заступник міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі Мачєй Дущик.

Як свідчать дані польської влади, у 2023 році з Польщі депортували близько 3 тисяч іноземців. У 2025 році цей показник збільшився більш ніж на 330% і сягнув приблизно 10 тисяч осіб.

Ця тенденція триває і у 2026 році. За перші шість місяців із країни примусово повернули близько 6 тисяч іноземців, що майже на 30% більше, ніж за той самий період минулого року.

За словами Дущика, зростання пояснюється не лише кількістю порушників, а й посиленням міграційного контролю, активнішою роботою польських служб, а також укладанням угод із державами, які готові приймати своїх депортованих громадян.

Заступник міністра зазначив, що саме громадяни України є найчисельнішою групою серед іноземців, яких депортують із Польщі. Водночас він підкреслив, що це передусім пов’язано з кількістю українців, які перебувають у країні.

Нині в Польщі перебуває близько 2 млн громадян України.

Після українців процедуру примусового повернення найчастіше застосовують до громадян Грузії, Білорусі, Молдови та Колумбії.

Дущик також наголосив, що спеціальний статус українців, які прибули до Польщі через повномасштабну російську агресію, не звільняє їх від відповідальності у разі скоєння злочинів.

Він додав, що депортація є одним зі стандартних інструментів міграційної політики Польщі. Йдеться про примусове повернення іноземців, подальше перебування яких країна вважає небажаним, зокрема через скоєні правопорушення або нелегальне перебування.

Раніше опитування IBRiS показало, що 67,2% респондентів у Польщі підтримують пропозицію депортувати українських чоловіків призовного віку, які не мають легальної роботи. Водночас Дущик заявляв, що близько 95% українських чоловіків у Польщі працюють легально.

У Радомі судитимуть експоліцейського за приниження українського таксиста

У Польщі перед судом постане колишній співробітник Центрального слідчого бюро поліції Томаш С., якого обвинувачують у публічному приниженні українського таксиста через його національність. За це йому загрожує до трьох років позбавлення волі.

Як повідомляє Onet, інцидент стався 26 липня 2025 року в Радомі. Томаш С. разом із колегою їхав у таксі, яким керував громадянин України.

За інформацією прокуратури, чоловік поцікавився походженням водія. Дізнавшись, що той українець, він почав дорікати йому через обраний маршрут, ставив запитання про колір його шкіри, а згодом забрав ключі від автомобіля.

Як розповіла речниця Окружної прокуратури в Радомі Анета Гозьдзь, поліцейський перебував у стані алкогольного сп’яніння та поводився нахабно. На місце події викликали поліцейський патруль. Під час втручання Томаш С. вживав щодо таксиста образливі слова та публічно принизив його через його національну приналежність.

Наприкінці травня обвинувальний акт передали до Районного суду в Радомі. Колишній поліцейський вини не визнав.

Прокуратура також перевіряла ймовірні погрози на адресу українця, однак цю частину провадження закрили після того, як потерпілий відкликав заяву. Перед цим між водієм і обвинуваченим відбулася медіація.

На Волині під час ексгумації виявили останки 55 людей, серед яких 26 дітей

Під час ексгумаційних робіт на території колишніх польських сіл Острівки та Воля-Островецька на Волині були знайдені останки 55 людей. Серед них — 26 дітей.

Про це повідомив Інститут національної пам’яті Польщі.

Як зазначили в Інституті, 30 серпня 1943 року обидва села зазнали нападу Української повстанської армії за сприяння українських жителів сусідніх сіл.

За інформацією Інституту, польських жителів убили, а їхні будинки були пограбовані та знищені. Зараз на місці колишніх населених пунктів знаходяться ліси та сільськогосподарські угіддя.

Віталій Капранов закликав українців повертатися в Україну

Український письменник і видавець Віталій Капранов в інтерв’ю висловив свою позицію щодо перебування українців за кордоном та звернувся до співгромадян із закликом повертатися в Україну.

На його думку, навіть в умовах воєнної небезпеки життя вдома є кращим за тривале перебування в еміграції. Він заявив: «Українці, повертайтеся додому. Краще в Києві під ракетами, ніж у Польщі під поляками».

Письменник зазначив, що вважає важливим зберігати зв’язок громадян із власною країною. Також він наголосив на необхідності відбудови України після завершення війни.

Його заява спричинила активне обговорення у соціальних мережах. Частина користувачів підтримала таку позицію, а інші зауважили, що рішення про повернення визначається безпековою ситуацією, сімейними обставинами, роботою та іншими особистими факторами.