Іран, скориставшись посередництвом Пакистану, надіслав США список своїх основних вимог для ведення переговорів. Про це повідомляє іранське інформаційне агентство IRIB. У цьому списку зазначено такі умови: – повний суверенний контроль Ірану над Ормузькою протокою; – виплата військових репарацій; – розмороження іранських активів, які були заморожені; – встановлення всебічного та стійкого припинення вогню в регіоні, що може включати Ліван, Палестину та Ємен. Тегеран наполягає на виконанні цих вимог перед підписанням будь-якої остаточної угоди.
Архіви позначок: Пакистан
Іранська делегація в Ісламабаді: переговори з США
Іранська делегація, що прибула до Ісламабада для переговорів з американською стороною, складається з 71 особи, згідно з інформацією іранського державного інформаційного агентства Tasnim. Така чисельність делегації пояснюється присутністю не лише дипломатів, а й технічних експертів. Водночас The Wall Street Journal повідомляє, що Іран направив на ці переговори прибічників жорсткої антиамериканської лінії. Серед членів делегації — Алі Акбар Ахмадіан, який є членом Вищої ради національної безпеки та автором ідеї блокади Ормузької протоки, а також Абольфазл Амуей, що ініціював закон про посилення збагачення урану. До складу делегації також входять противники ядерної угоди 2015 року, укладеної Тегераном із світовими державами для обмеження ядерної програми. Серед них — Алі Багері Кані, заступник голови служби безпеки Ірану, та високопосадовий депутат Махмуд Набавіан, який раніше намагався зірвати відновлення ядерних переговорів. Делегацію очолюють відомі жорсткі політики — Мохаммед Багер Галібаф та Аббас Арагчі, міністр закордонних справ Ірану. Як зазначає видання, такий склад може ускладнити переговори, але в разі успіху досягнутим домовленостям буде більше довіри всередині Ірану.
Спроби Пакистану у переговорах між США та Іраном
Спроби Пакистану виступити посередником у припиненні вогню між США та Іраном не увінчалися успіхом. Як повідомляє The Wall Street Journal, посередники заявили, що країни регіону під керівництвом Пакистану не змогли досягти прогресу в переговорах про перемир’я. Іран офіційно повідомив переговірників про те, що не має наміру зустрічатися з представниками США в Ісламабаді найближчим часом і відкидає вимоги, висунуті Вашингтоном.
Жертви масових атак у Кабулі: Понад 400 загиблих
Міністерство охорони здоров’я Афганістану повідомило про загибель щонайменше 400 осіб внаслідок авіаударів по Кабулу. За інформацією влади, один з ударів був спрямований на реабілітаційний центр для людей із наркотичною залежністю, де на той час перебувало тисяча пацієнтів. Представники Афганістану назвали події «злочином проти людяності». У Пакистані ці твердження спростовують, стверджуючи, що удари були зосереджені виключно на військових об’єктах та інфраструктурі терористичних угруповань.
Протести та насильство біля американського консульства в Пакистані
У Карачі, пакистанському мегаполісі, 1 березня 2026 року відбулися масові сутички. Сотні людей, озброєних ломами та камінням, намагалися прорвати захист консульства США. Акція була викликана повідомленням про смерть верховного лідера Ірану. Натовп прорвав зовнішній периметр безпеки, пошкодивши приймальне відділення та підпаливши поруч із дипмісією поліцейський пост. Учасники заявили про намір «помститися». Для розгону протестувальників поліція та воєнізовані сили застосували сльозогінний газ і вогнепальну зброю. В результаті загинули щонайменше дев’ять осіб, а поранення отримали понад тридцять протестувальників.
Ескалація на Близькому Сході: Реакція на смерть Хаменеї
У Ірані відбуваються святкування після ліквідації лідера. Одночасно, прихильники Ірану влаштовують протести в різних країнах. У Тегерані також відзначають цю подію. Тривають антиамериканські дії. Американські морські піхотинці відкрили вогонь по демонстрантам біля консульства США в Карачі. Учасники акції підпалили контрольно-пропускний пункт біля будівлі дипмісії, після чого військовослужбовці застосували зброю. Прихильники Ірану прийшли до американського консульства в Карачі.
Поширення дезінформації: у ЗМІ оприлюднили фейкову інформацію про атаку Афганістану на об’єкт Пакистану
Активно обговорюється інформація про те, що Афганістан атакував об’єкт Пакистану, повідомляючи про численні загиблі та поранених.Як джерело вказують повідомлення Ariana News.При цьому в репортажі телеканалу, який поширюється, згадуються лише удари по військових об’єктах Пакистану.
Пакистан здійснив операцію в Афганістані у відповідь на серію терористичних актів
Пакистан здійснив атаки по цілям бойовиків на території Афганістан, звинувативши угруповання, що діють із сусідньої держави, у нещодавніх терактах. Йдеться, зокрема, про напади смертників під час священного для мусульман місяця Рамадан. Про це повідомляє Reuters. Водночас представники оборонного відомства талібів заявили, що під обстріл потрапили цивільні райони провінцій Нангархар і Пактика. У Кабулі назвали атаку «кричущим порушенням територіальної цілісності Афганістану та міжнародного права». В Ісламабаді наголосили, що удари мали «вибірковий розвідувальний характер» і були спрямовані проти семи таборів та укриттів бойовиків, пов’язаних із пакистанським рухом «Талібан» і угрупованням «Ісламська держава — Хорасан», поблизу кордону. Пакистанська сторона заявила про наявність «переконливих доказів» причетності цих структур до атак. Також вона стверджує, що бойовики діяли за вказівками керівництва, яке базується в Афганістані. Пакистан охарактеризував операцію як «каральну відповідь» на серію недавніх терактів смертників у країні, які, за його даними, організували угруповання, що «переховувалися в Кабулі». Загострення між країнами неодноразово призводило до закриття ключових пунктів пропуску на кордоні, що ускладнювало торгівлю та пересування вздовж майже 2600-кілометрової лінії розмежування. Попри перемир’я, досягнуте в жовтні після сутичок із десятками загиблих, Пакистан і надалі звинувачує талібів у наданні притулку бойовикам.
Зустріч Путіна з Ханом у День вторгнення
У день повномасштабного вторгнення в Україну – 24 лютого 2022 року – правитель РФ Володимир Путін провів у Кремлі заплановану зустріч із тодішнім прем’єр-міністром Пакистану Імраном Ханом. Візит тривав кілька місяців, і Хан прибув до Москви в момент, коли російські танки перетинали український кордон. Про це повідомляє The Guardian. Незважаючи на історичність подій та шок у російських елітах, Путін не відклав переговори з Ханом. За словами джерела, близького до пакистанської сторони, правитель РФ виглядав «спокійним» і протягом понад двох годин обговорював із гостем двосторонні відносини між Москвою та Ісламабадом. Після офіційної частини Путін запросив Хана на незапланований розкішний обід у Кремлі. Під час розмови пакистанський прем’єр порушив тему війни, яка розпочалася лише кілька годин раніше. Путін відповів: «Не хвилюйся про це. Це закінчиться за кілька тижнів».
Серйозний вибух у мечеті Ісламабаду: Значна кількість жертв та постраждалих
У мечеті в столиці Пакистану Ісламабаді стався вибух. Внаслідок інциденту загинули 31 людина, а понад 169 осіб отримали поранення.
Офіційні джерела вважають цей вибух підозрюваним терактом, в якому було використано пристрій, що вибухає.
Пошук осіб, відповідальних за напад, триває. Зі слів правоохоронців, кількість загиблих та поранених може збільшитися.