Угорщина вперше майже за 40 років може відкрити архіви комуністичних спецслужб і зробити публічними матеріали про мережу інформаторів, що діяла в період радянського впливу. Прем’єр-міністр Петер Мадяр назвав цю ініціативу спробою погасити “борг перед історією” та допомогти державі остаточно переосмислити власне минуле.
Про це повідомляє Bloomberg. Видання посилається на законопроєкт, який уряд Мадяра подав до парламенту.
Як зазначає Bloomberg, після падіння комуністичного режиму в Східній Європі 37 років тому Угорщина залишилася серед небагатьох країн колишнього радянського блоку, що не оприлюднили архіви агентурної мережі комуністичних спецслужб.
Уряд Петера Мадяра вже передав до парламенту законопроєкт, який передбачає розсекречення значної частини документів і відкриття доступу до них для громадськості. Коментуючи цей крок у соціальних мережах, Мадяр написав: “Ми погашаємо багаторічний борг”.
Очікується, що архіви відкриють до 23 жовтня — дня 70-річчя Угорського повстання 1956 року проти радянської окупації. В уряді вважають це символічним, але важливим рішенням для відновлення історичної справедливості.
Попри те, що багато людей, згаданих у документах, уже померли, а частина архівних матеріалів могла бути знищена або вилучена раніше, влада наполягає на необхідності встановити правду про масштаби співпраці громадян із комуністичними спецслужбами.
Bloomberg також пише, що після переходу до демократії значна кількість представників колишньої номенклатури та пов’язаних із нею осіб зберегла вплив у політичному й економічному житті країни.
Розсекречення архівів є лише одним із рішень нового уряду після перемоги Петера Мадяра на виборах і завершення 16-річного правління Віктора Орбана. Цього тижня уряд також подав конституційні зміни, які мають відкрити можливість усунути з посад низку впливових чиновників, пов’язаних із попередньою владою.
Ідеться, зокрема, про президента країни та окремих високопосадовців судової системи, яких нова влада звинувачує у підтримці авторитарних тенденцій і корупційних практик. Сам Мадяр порівняв цей процес із заходами, які свого часу застосовувала Італія у боротьбі з впливом мафіозних структур.
На думку багатьох істориків і політологів, небажання повністю відкрити архіви після падіння комунізму стало однією з найбільших помилок перехідного періоду в Угорщині. Критики вважають, що саме це дало змогу багатьом представникам старої системи зберегти сильні позиції в державних структурах і бізнесі.
Навіть у період правління Віктора Орбана, який на початку політичної кар’єри подавав себе як противника комуністичної спадщини, колишні функціонери комуністичної доби й надалі обіймали важливі державні посади.
До цього часу окремі матеріали були доступні лише акредитованим історикам, а громадяни могли перевіряти тільки інформацію про можливе стеження за ними в комуністичний період. Повноцінного відкритого доступу до архівів досі не існувало.
Новий закон передбачає створення незалежної комісії, до якої увійдуть представники спецслужб, історики та архівісти. Саме цей орган визначатиме, які документи мають залишитися засекреченими.
Серед ключових змін — перегляд критеріїв, за якими матеріали можуть не розсекречуватися. Зараз архівні документи можуть залишатися закритими, якщо їхнє оприлюднення здатне зашкодити міжнародним відносинам Угорщини.
Після ухвалення закону підставою для засекречення залишаться лише ризики для відносин із країнами Європейського Союзу, Європейської економічної зони або НАТО. Це означає, що можливий негативний вплив на відносини з Росією більше не буде підставою для приховування документів.
Оскільки партія Мадяра має парламентську більшість, законопроєкт має високі шанси на ухвалення вже найближчим часом.