Останнім часом гучні кодові найменування спецоперацій НАБУ та САП, серед яких «Мідаas», «Форрест Гамп», «Феміда» та «Карфаген», привертають до себе чималу увагу. Вибір таких псевдонімів зумовлений різними чинами — від забезпечення суворої таємності розслідувань до прагнення зацікавити громадськість. Про це повідомили політолог Олег Саакян та Ярослав Юрчишин, який обіймає посаду першого заступника голови парламентського комітету, що опікується питанням антикорупційної політики.

Зауваження Ярослава Юрчишина стосуються того, що подібна традиція шифрування не є унікальною для України і активно застосовується за кордоном, зокрема правоохоронними структурами Сполучених Штатів Америки. Народний депутат зазначив, що ФБР США під час розслідувань також використовує завуальовані шифри заради конспірації. За його словами, НАБУ спільно з САП намагаються запобігти розголошенню суті справ у розмовах та уникнути передчасного попередження осіб, чиї голоси звучать на аудіозаписах.

З іншого боку, використання яскравих імен, зокрема персонажів кінематографа, міст, а також античних божеств і правителів, здатне виконувати завдання з привернення інтересу суспільства до слідчого процесу.

На думку політолога Олега Саакяна, подібні рішення можуть бути складовою інформаційної політики антикорупційних відомств. Експерт підкреслив, що кожна слідча дія супроводжується потужним медійним супроводом заради підтримки суспільства, а виразні найменування формують необхідний фокус у ЗМІ в межах стратегічних комунікацій.

Додатковим мотивом може слугувати спроба НАБУ та САП зміцнити власну незалежність. Масштабний резонанс серед громадян, викликаний у тому числі запам’ятовуваними іменами справ, слугує захистом відомств від різноманітного тиску, включно з політичним.

При цьому самі антикорупційні органи у складі НАБУ і САП досі не надали офіційних роз’яснень щодо критеріїв вибору конкретних імен для власних спецоперацій.