У липні 2024 року на аукціоні Prozorro.Продажі за 107 мільйонів гривень було приватизовано приміщення на території держпідприємства “Діпроверф” на столичній Солом’янці. Переможцем торгів було обрано ТОВ “ЛВ Центр”, яке на той момент належало бізнесмену Дмитру Абрашкіну.Про це пише Викривач.Однак вже у 2025 році єдиним бенефіціаром і директором фірми став Олег Лужецький. Відповідно коштовна нерухомість вартістю понад 100 млн грн на території держпідприємства також фактично опинилась під його контролем.Здавалося б, звичайна бізнес-операція. Ця угода може виявитись лише верхівкою айсберга родинного клану, де переплелися судова влада, правоохоронні структури, мільйонні активи та ймовірний конфлікт інтересів.Родинний клан: від ДБР до суддівської мантіїЗацікавила постать Лужецького, адже за даними YouControl, бізнесмен тісно пов’язаний принаймні з двома публічно значущими особами. Олег Лужецький має двох синів – Романа й Івана.Роман Лужецький працює головним спеціалістом Територіального управління Державного бюро розслідувань у Львові, про що свідчить його декларація на сайті НАЗК.У річному звіті за 2024 рік Роман задекларував заробітну плату – майже 1,7 млн грн, а також грошове забезпечення і соцвиплати. У власності декларанта – частина квартири у Львові, житловий будинок і земельна ділянка у селі Верхній Лужок Самбірського району (записані на дружину), автомобілі Volkswagen Tiguan 2019 року випуску і NISSAN ARIYA 2023 року. “Ніссаном”, вартість якого не вказана, користується дружина Романа – Тетяна.Проте належить він батькові – Олегу Федоровичу.Однак публічна інформація про Романа Лужецького не обмежується декларацією. Так, він (або його повний тезка) фігурує у журналістському розслідуванні видання “Аргумент” про діяльність керівництва УДСБЕЗ УМВС України у Львівській області.У матеріалі стверджується, що Роман Лужецький “повністю контролює працівників прикордонної служби Львівської області та за їх допомоги організував канал переправлення цигарок через так звану “зеленку” поряд з митними постами “Рава-Руська” та “Шегині”. За інформацією видання, обсяги постачання начебто сягали до 2 тисяч коробів цигарок за ніч.